Справа № 577/4309/26
Провадження № 2-з/577/15/26
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Конотоп
Суддя Конотопського міськрайонного суду Сумської області Потій Н.В., розглянувши матеріали до заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Конотопського міськрайонного суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Авторгова А.М., ОСОБА_1 про визнання права власності та скасування обтяжень.
Підготовче судове засідання у справі призначено на 14:00 год 14.10.2026.
28.09.2026 відповідач ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд», керуючись ст. 149-153 ЦПК України, звернувся до суду із заявою в якій просить заборонити ОСОБА_2 користуватися автомобілем марки BMW, модель - X3, рік виробництва - 2014, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_1 , колір - білий, державний номерний знак - НОМЕР_2 . Вилучити автомобіль марки BMW, модель - X3, рік виробництва - 2014, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_1 , колір - білий, державний номерний знак - НОМЕР_2 . у ОСОБА_2 та передати його на зберігання стягувачу - ОСОБА_1 до набрання законної сили судовим рішенням у цій справі.
Свої вимоги мотивує тим, що ОСОБА_2 у позові та відповіді на відзив зазначає: «Наголошуємо, що спірний автомобіль з моменту його придбання (20.06.2025р) перебуває у повному володінні позивача. Позивач на даний час проживає за адресою: АДРЕСА_1 ». На думку ОСОБА_4 , Відповідач 1 володіє автомобілем на незаконних підставах, чим порушує закон. Право власності у Відповідача 1 в розумінні цивільного законодавства України не виникло, а автомобіль у базах даних МВС продовжує рахуватися за Боржником. Відповідач-1 спільно з Відповідачем-2 (Боржником) діють очевидно недобросовісно. Наразі вказаний автомобіль офіційно оголошено в розшук постановою приватного виконавця від 21.08.2025 у виконавчому провадженні № 78905195 Проте, Відповідач 1 умисно переховує автомобіль у закритому приміщенні за адресою: Чернігівська область, Ніжинський район, село Володькова Дівиця, вул. Кобизька, будинок 12, уникає зустрічей з виконавцем та не надає транспортний засіб для огляду. У зв`язку з тим, що Відповідач-1 спільно з Боржником умисно переховують автомобіль марки BMW, модель - X3, рік виробництва - 2014, VIN: НОМЕР_1 , номер кузова: НОМЕР_1 , колір - білий, державний номерний знак - НОМЕР_2 , який перебуває в офіційному розшуку, та уникають виконання законних вимог виконавця, існує очевидна та реальна загроза того, що за час розгляду справи автомобіль буде розукомплектовано, пошкоджено, розібрано на запчастини, знищено або переховано в інше невідоме місце, що унеможливить виконання рішення суду про стягнення боргу на мою користь. На думку ОСОБА_4 , передача даного автомобіля на зберігання стягувачу є більш доцільною, ніж тримання його на штрафному майданчику поліції. Адже перебування авто на штрафному майданчику тривалий час (поки йде суд) коштує чималих грошей, що може лягти фінансовим тягарем на стягувача та призвести до псування майна через неналежні умови зберігання.
Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно ч.1 ст.153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).
Відповідно до ч. 1 ст.151 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст.150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Відповідно до ч.1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; 1-1) накладенням арешту на активи, які є предметом спору, чи інші активи відповідача, які відповідають їх вартості, у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави; 2) забороною вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; 5) зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; 6) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року в справі № 753/22860/17 (провадження № 14-88цс20) зазначено, що умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача. Гарантії справедливого суду діють не тільки під час розгляду справи, але й під час виконання судового рішення. Зокрема тому, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд повинен врахувати, що вжиття відповідних заходів може забезпечити належне виконання рішення про задоволення позову у разі ухвалення цього рішення, а їх невжиття, - навпаки, ускладнити або навіть унеможливити таке виконання. Конкретний захід забезпечення позову буде співмірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними для захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Заходи забезпечення позову повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Подібні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, у постановах Верховного Суду від 10 листопада 2020 року у справі № 910/1200/20 та від 31 січня 2023 року у справі № 295/5244/22.
Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову.
При цьому суд враховує, що предметом позову ОСОБА_5 є визнання за нею право власності на автомобіль BMW X3, 2014 року випуску, колір білий, номер кузова НОМЕР_1 д.р.н. НОМЕР_3 та скасування будь-яких обтяженнь (арешт, розшук, тощо), накладених приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Авторговим А.М.
Вимога відповідача «заборонити користуватися та повернути авто» жодним чином не забезпечить виконання рішення суду про скасування арешту чи визнання права власності. Натомість, задоволення такої заяви відповідача фактично вирішило б спір на його користь ще до розгляду справи по суті, що є неприпустимим. Крім того, враховуючи, що транспортний засіб оголошено в розшук у межах виконавчого провадження, виконавчий орган самостійно вживає заходів щодо його затримання та вилучення.
З огляду на викладене у сукупності, в задоволенні заяви відповідача ОСОБА_4 про забезпечення позову слід відмовити, оскільки не доведено необхідності вжиття заявлених відповідачем заходів забезпечення позову.
Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України,
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Сумського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.
Повний текст ухвали складено 29 вересня 2026 року.
Суддя Н. В. Потій