Ухвала № 140165694 у справі № 293/1448/26 від 29.09.2026

Справа № 293/1448/26

Провадження № 2-з/293/7/2026

УХВАЛА

29 вересня 2026 року селище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області у складі головуючого судді Лось Л.В., розглянувши заяву керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про забезпечення позову

ВСТАНОВИВ:

28.09.2026 керівник Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області до подання позовної заяви подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на належне ОСОБА_1 нерухоме майно:

цех по обробці граніту загальною площею 1129,7 кв м, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , ідентифікатор об`єкта нерухомого майна - 01.2879086.5048344.20251027.02.0000.15;

земельну ділянку із кадастровим номером [номер приховано]:01:000:0002 площею 0,5941 га, цільове призначення - 11.02 для розміщення та експлуатації основних, підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, включаючи об`єкти оброблення відходів, зокрема із енергогенеруючим блоком, що розташована на території Бежівської сільської ради Житомирського району Житомирської області.

В обґрунтування заяви заявник посилався на те, що у ході досудового розслідування у кримінальному провадженні №1202406[телефон приховано] від 13.11.2024 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 366, ч.2 ст. 367, ч.5 ст.191, ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України, 30.09.2025 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.3 ст.369 КК України. Санкція статті ч.3 ст.369 КК України передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 4 до 8 років з конфіскацією майна або без такої.

Після повідомлення про підозру на підставі іпотечного договору від 05.11.2025 ОСОБА_1 , який є майновим поручителем ОСОБА_2 за укладеним нею договором позики від 05.11.2025, в особі якого діє за довіреністю ОСОБА_3 , з однієї сторони та ОСОБА_4 , уклали договір про те, що іпотекодавець з метою належного виконання зобов`язання передає в іпотеку, а іпотекодержатель приймає в іпотеку в порядку та на умовах визначених у цьому договорів предмет іпотеки, що належнить іпотекодержателю на праві власності. Предметом іпотеки за цим Договором є нерухоме майно.

Ураховуючи, що підставою подальшого звернення прокурора до суду з позовом є дії ОСОБА_1 щодо відчуження наявного у нього майна, шляхом укладення договору іпотеки нерухомого майна з метою уникнення можливої його конфіскації, тому прокурор вказує, що невжиття заходів забезпечення цього позову може істотно ускладнити чи взагалі унеможливити ефективний захист державних інтересів, є достатньо обґрунтованим.

За таких обставин, позивач який діє в інтересах держави вважає, що існує реальна загроза того, що звернення стягнення на вказане нерухоме майно унеможливить ефективне поновлення порушених інтересів держави та зробить неможливим чи утруднить виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Відповідно до вимог ст. 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною п`ятою цієї статті.

Дослідивши заяву про забезпечення позову, суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ч. 2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заходи забезпечення позову застосовуються судом для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та ці заходи повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.

За нормами ч.1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити:1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта (для фізичних осіб - громадян України), номери засобів зв`язку, адресу електронної пошти (за наявності), відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Аналізуючи вказані норми законодавства, слід дійти висновку, що при поданні заяви про забезпечення позову не достатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права, заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи підтверджені, тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову.

Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем (відповідачами) дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав суду доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття заходів забезпечення позову.

Відтак, забезпечення позову є передбаченим законом тимчасовим обмеженням, яке полягає у захисті законних інтересів позивача у разі коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання рішення суду.

Разом з тим, всупереч зазначеним нормам ЦПК України, заявник в заяві про забезпечення позову посилаючись на необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які він просить суд застосувати, не надав до заяви будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення відповідачами дій, спрямованих на ухилення від виконання рішення суду. Заява містить лише припущення заявника щодо ускладнення виконання рішення суду за результатами розгляду позову у разі незастосування заходів забезпечення позову.

Крім того заявник до заяви про забезпечення позову не додав належних доказів належності відповідачу - ОСОБА_1 на праві власності майна, на яке заявник просить накласти арешт.

Відповідно до ч. 1, ч. 6 ст. 154 ЦПК України суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Питання застосуванні зустрічного забезпечення вирішується судом в ухвалі про забезпечення позову або в ухвалі про зустрічне забезпечення позову.

Разом з тим, зазначена заява про забезпечення позову не містить ціну позову, про забезпечення якого просить заявник, пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення, як це передбачено п. 5, 6 ч.1 ст. 151 ЦПК України.

Згідно ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Приймаючи до уваги, що заява прокурора про забезпечення позову не містить відомостей, зазначених у ч.1 ст. 151 ЦПК України, що є імперативною нормою ЦПК України, заява про забезпечення позову подана без дотримання вимог ст.151 ЦПК України, а відтак підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст.153, 260, 261 ЦПК України,-

ПОСТАНОВИВ:

Заяву заступника керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області про забезпечення позову - повернути заявнику на підставі ч. 10 ст. 153 ЦПК України.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту підписання суддею та може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Суддя Людмила ЛОСЬ