УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №160/30819/25
адміністративне провадження №К/990/43062/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 21.09.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25.
Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2025:
№[номер приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток, який сплачують інші підприємства, в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн,
№[номер приховано] про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн,
№[номер приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням -10 306374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн,
№[номер приховано] про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн,
№[номер приховано] про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.206 у задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №160/30819/25 задоволено. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №160/30819/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень скасовано. Ухвалено у справі №160/30819/25 нове рішення. Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 № [номер приховано] про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми грошового зобов`язання податку на прибуток в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 № [номер приховано] про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №[номер приховано] про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 10 306 374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №[номер приховано] про зменшення товариству з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 30.06.2025 №[номер приховано] про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400,00 грн.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини 1 статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Верховний Суд зазначає, що відповідно до частини 4 статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами 2 і 3 статті 353 цього Кодексу.
Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пунктів 1, 2, 3 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі:
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга) (для пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції; постанови Верховного Суду, у якій викладено висновок щодо правильного застосування норми права, від якого належить відступити; вмотивованого обґрунтування необхідності такого відступу; висновку, який, на думку скаржника, відповідає правильному тлумаченню і застосуванню цієї норми (для пункту 2 частини 4 статті 328 КАС України);
- норми матеріального права, яку неправильно застосовано судом апеляційної інстанції, висновок щодо правильного застосування якої ще не сформульовано Верховним Судом; висновку апеляційного суду, який, на переконання скаржника, є неправильним; обґрунтування у чому полягає помилка суду при застосуванні відповідної норми права та як, на думку скаржника, відповідна норма повинна застосовуватися (для пункту 3 частини 4 статті 328 КАС України).
У разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Аналіз наведених положень КАС України дає підстави для висновку, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених у частині 1 статті 328 КАС України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов`язково наводитись у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини 4 статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України, зазначено про невірне застосування судом апеляційної інстанції пункту 198.1, пункту 198.2, пункту 198.3, пункту 198.5, пункту 198.6 статті 198, з урахуванням норм пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, неврахування неодноразових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми у постановах від 28.02.2023 у справі № 160/13387/19, від 07.09.2023 у справі № 826/19492/15, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19, від 23.02.2024 по справі № 813/1777/16, від 29.06.2023 у справі № 440/1563/22, від 21.12.2023 у справі №804/1849/17, від 28.03.2024 у справі №160/23621/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19. Податковим органом також вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 28.02.2023 у справі №160/13387/19, від 13.07.2022 у справі №826/7838/21, від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а та інші.
На думку скаржника, судом апеляційної інстанції під час перегляду зазначеної справи взагалі не досліджувалось та не було надано оцінку обставинам встановленим Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а саме: щодо відсутності економічної обґрунтованості та ділової мети операцій між ТОВ «УКРТРАНСЛІТ» та ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ; щодо неналежного оформлення первинних документів (документи не містять обов`язкового реквізиту первинного документу: зміст та обсяг господарської операції та відсутнє документальне підтвердження факту їх отримання; документи по яким не підтверджують фактичне виконання послуг та їх належність до господарської діяльності Позивача); щодо відсутності об`єктів оподаткування та в достатній кількості трудового ресурсу для здійснення операцій (зокрема операцій Позивача з ФОП ОСОБА_2 ); щодо неналежності висновку експерта №372 від 12.12.2025 року за результатами проведення судової економічної експертизи за договором №141 від 03.11.2025 з ТОВ «УКРТРАНСЛІТ» (у зв`язку з тим, що в основу покладено документи які не було надано до перевірки та які в силу статті 44 Податкового кодексу України вважаються відсутніми у Позивача).
Податковим органом зауважено, що суд апеляційної інстанції припустився наступних порушень норм процесуального права: частини 4 статті 9 КАС України щодо не з`ясування всіх належних обставин у справі; частини 1 статті 8 КАС України, оскільки суди надали перевагу доводам Позивача, який не надав взагалі доказів (доведення своєї позиції); статті 72 КАС України щодо не дослідження письмових доказів по справі.
Верховний Суд зазначає, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).
При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.
Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справ, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2026 у справі №140/11483/25, від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 08.12.2021 у справі №810/3514/17, від 05.08.2021 у справі №813/5824/15, від 16.09.2020 у справі №520/4150/19, від 27.03.2024 у справі №380/12821/22, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19, зроблено висновки про правомірність формування позивачем складу витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості оплати придбаних послуг, відсутність факту заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з цього податку за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних скретч-карток, відповідно відсутність обов`язку із складання та реєстрації податкових накладних в цій частині.
Скаржником такі висновки не спростовано, не наведено підстав щодо помилковості врахування таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Відтак, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником не надано документ про сплату судового збору.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Позов було подано у 2025 році. Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028,00 грн.
Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено ставку судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру суб`єктом владних повноважень, юридичною особою - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з підпунктом 3 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, але не більше 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику слід сплатити 48 448,00 грн судового збору (3028,00 *10 * 200% * 0,8) та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору: Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102. Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783. Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП). Рахунок отримувача: [рахунок приховано]. Код класифікації доходів бюджету: 22030102. Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко