Судові рішення

Ухвала № 141482382 у справі № 160/30819/25 від 12.11.2026

Ухвала від 12.11.2026 в адміністративній справі № 160/30819/25 (категорія «Адміністрування окремих податків, зборів, платежів»). Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду, суддя Васильєва І.А.

Справа№ 160/30819/25
СудКасаційний адміністративний суд Верховного Суду
СуддяВасильєва І.А.
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяАдміністрування окремих податків, зборів, платежів
Дата ухвалення12.11.2026
Надійшло до реєстру14.11.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/141482382

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Менеджер допоможе з першим запуском.

Текст рішення

УХВАЛА

12 листопада 2026 року

м. Київ

справа №160/30819/25

адміністративне провадження №К/990/49091/26

Верховний Суд у складі колегії судів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача - Васильєвої І. А.,

суддів -Шишова О.О., Яковенка М.М.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.-

УСТАНОВИВ:

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртрансліт» звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 30.06.2025:

№[номер приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання податку на прибуток, який сплачують інші підприємства, в загальному розмірі 1 706 740 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням - 1 672 489 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 34 251 грн,

№[номер приховано] про зменшення суми від`ємного значення об`єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 6 619 800 грн,

№[номер приховано] про збільшення суми грошового зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 12 882 967,50 грн, в тому числі за податковим зобов`язанням -10 306 374 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) - 2 576 593,50 грн,

№[номер приховано] про зменшення розміру від`ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 2 029 007 грн,

№[номер приховано] про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість у розмірі 3 400 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.206 у задоволенні позову відмовлено. Справа розглядалася в порядку загального позовного провадження.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 апеляційну скаргу ТОВ «Укртрансліт» задоволено та скасовано рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.02.2026 у справі №160/30819/25. Ухвалено нове рішення про задоволення позову та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.

До Верховного Суду 26.10.2026 надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25.

Касаційну скаргу подано вдруге, первісну скаргу повернуто ухвалою Верховного Суду від 13.10.2026.

Скаржником вказано підставами касаційного оскарження пункти 1 та 4 частини 4 статті 328, пункт 1 частини 2 статті 353 КАС України.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу за п.1 ч 4 ст. 328 КАС України скаржник зазначає, що задовольняючи позовні вимоги суд апеляційної інстанцій виходив з того, що надані позивачем первинні документи в повній мірі підтверджують виконання укладених між позивачем та контрагентом договорів, а доводи контролюючого органу щодо виявлених в ході документальної планової перевірки порушень виявлених в ході дослідження господарських операцій ТОВ «УКРТРАНСЛІТ» з ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 були відкинуті.

Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції під час перегляду зазначеної справи взагалі не досліджувалось та не було надано оцінку обставинам встановленим Дніпропетровським окружним адміністративним судом, а саме: щодо відсутності економічної обґрунтованості та ділової мети операцій між ТОВ «УКРТРАНСЛІТ» та ТОВ «Юридична фірма «Робінсон Патман», Адвокатське об`єднання «ЮФ «Робінсон Патман», ТОВ «Тотал Медіа», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 ; щодо неналежного оформлення первинних документів (документи не містять обов`язкового реквізиту первинного документу: зміст та обсяг господарської операції та відсутнє документальне підтвердження факту їх отримання; документи по яким не підтверджують фактичне виконання послуг та їх належність до господарської діяльності позивача); щодо відсутності об`єктів оподаткування та в достатній кількості трудового ресурсу для здійснення операцій (зокрема операцій позивача з ФОП ОСОБА_2 ); щодо неналежності висновку експерта №372 від 12.12.2025 року за результатами проведення судової економічної експертизи за договором №141 від 03.11.2025 року з ТОВ «УКРТРАНСЛІТ» (у зв`язку з тим, що в основу покладено документи які не було надано до перевірки та які в силу статті 44 Податкового кодексу України вважаються відсутніми у позивача).

Зазначені вище обставини були залишені поза увагою суду апеляційної інстанції при перегляді справи № 160/30819/25 та їм не було надано оцінку в оскаржуваній постанові, попри неодноразові наголошення відповідача

Скаржник зазначає про ухвалення апеляційним судового рішення без урахування неодноразових висновків Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду щодо застосування зазначеної норми викладеної зокрема у постановах від 28.02.2023 у справі № 160/13387/19, від 07.09.2023 у справі № 826/19492/15, від 06.05.2020 у справі № 640/4687/19, від 23.02.2024 по справі № 813/1777/16, від 29.06.2023 року у справі № 440/1563/22,від 21.12.2023 року у справі №804/1849/17, від 28.03.2024 року у справі №160/23621/21 та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19.

Крім того, скаржник зауважує, що суд апеляційної інстанції, досліджуючи питання економічної обґрунтованості зазначених вище операцій між Позивачем та його контрагентами залишили без належної уваги висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеними, зокрема, але не виключно у постановах: від 12.03.2019 у справі №826/14489/16, від 19.04.2019 у справі №803/236/15-а, від 21.10.2019 у справі №0540/7843/18-а, від 09.10.2020 у справі №826/11085/18, від 18.11.2021 у справі №815/1057/15, відповідно до яких: мета отримання доходу як кваліфікуюча ознака господарської діяльності кореспондує з вимогою щодо наявності розумної економічної причини (ділової мети) під час здійснення господарської діяльності.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу за п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції порушено норми процесуального права, а саме: ч. 1 ст. 8, ч. 4 ст. 9, ст. 72 КАС України, оскільки апеляційний суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу., оскільки надані первинні документи не підтверджують реальності операцій, що зумовлювали б зміни в структурі активів, зобов`язань та власного капіталу позивача.

Разом з касаційною скаргою скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на звернення з даною скаргою, в якій просить причини пропуску строку звернення до суду визнати поважними. В обґрунтування вказаного клопотання зазначено, що строк на подання касаційної скарги пропущений з поважних причин, оскільки приведення касаційної скарги у відповідність з вимогами КАС України в частині належного викладення підстав для касаційного оскарження судових рішень, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України, є процесуальним обов`язком сторони, яка не погоджується з судовими рішеннями, а відтак скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань.

Вирішуючи питання про можливість відкриття касаційного провадження за поданою скаргою, Верховний Суд виходить з такого.

1, Щодо клопотання про поновлення строку.

Верховний Суд зазначає, що право на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення не є абсолютним. Вчасна первинна подача касаційної скарги не означає, що після її повернення повторне звернення до суду можливе у будь-який довільний строк, без дотримання часових рамок, встановлених процесуальним законом, оскільки у такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності. Повернення касаційної скарги не зупиняє та не перериває строк на касаційне оскарження і не дає права скаржнику у будь-який необмежений час після сплину строку касаційного оскарження реалізовувати право на оскарження судового рішення повторно.

Відповідно до приписів статті 44 КАС України учасники справи, маючи намір добросовісної реалізації належного їм права на касаційне оскарження судового рішення, повинні забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, щодо форми і змісту касаційної скарги. Частиною 1 статті 45 КАС України регламентовано, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду касаційної інстанції не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення раніше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених статтею 329 КАС України.

Підстави пропуску строку касаційного оскарження можуть бути визнані поважними, а строк поновлено лише у разі, якщо вони пов`язані з дійсно непереборними та об`єктивними перешкодами, істотними труднощами, які не залежать від волі особи та унеможливили своєчасне, тобто у встановлений процесуальним законом строк подання касаційної скарги.

Питання поновлення строку на оскарження судових рішень у випадку його пропуску з причин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану в Україні, вирішується в кожному конкретному випадку, виходячи з доводів, наведених у заяві про поновлення такого строку.

Скаржником не доведено наявність поважних підстав для поновлення строку касаційного оскарження, не обґрунтовано зволікання з повторним поданням касаційної скарги.

Таким чином, причини пропуску строку звернення до суду, що викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду є неповажними, у зв`язку з чим скаржнику слід надати обґрунтоване клопотання про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, вказавши поважні підстави його пропуску.

2. Щодо підстав касаційного оскарження п. 1 ч. 4 ст. 328 КАС України.

Верховний Суд зауважує, що обов`язковими умовами при оскарженні судових рішень на підставі пункту 1 частини 4 статті 328 КАС України є зазначення у касаційній скарзі норми матеріального права, яку неправильно застосовано судами; постанови Верховного Суду і який саме висновок щодо застосування цієї ж норми у ній викладено; висновку судів, який суперечить позиції Верховного Суду; обґрунтування, в чому полягає подібність правовідносин у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду i у якій подається касаційна скарга).

При цьому недостатньо самого лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними. Подібність правовідносин означає, зокрема подібність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи. При цьому, обставини, які формують зміст таких правовідносин і впливають на застосування норм матеріального права, самі по собі не формують подібності правовідносин, важливими факторами є також доводи і аргументи сторін, які складають межі судового розгляду справи.

Скаржником не доведено подібність правовідносин у справах, не взято до уваги, що судові рішення суду касаційної інстанції ґрунтуються на конкретних фактичних обставинах справи, які залежать від їх повноти, характеру, об`єктивності, юридичного значення. Посилання на постанови Верховного Суду у скарзі зроблено без аналізу та врахування обставин справи, за яких суд касаційної інстанції зробив ці висновки, які стосуються здебільшого оцінки встановлених судами обставин та досліджених ними доказів.

Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, судом апеляційної інстанції зроблено висновки про правомірність формування позивачем складу витрат для цілей визначення об`єкта оподаткування податком на прибуток, правомірність віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість, сплачених у складі вартості оплати придбаних послуг, відсутність факту заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість по операціях з обов`язку нарахування податкових зобов`язань з цього податку за відсутності належного документального підтвердження використання в господарській діяльності придбаних скретч-карток, відповідно відсутність обов`язку із складання та реєстрації податкових накладних в цій частині, враховано правові позиції Верховного Суду, викладені у постановах від 16.07.2026 у справі №140/11483/25, від 02.12.2019 у справі №826/13060/18, від 08.12.2021 у справі №810/3514/17, від 05.08.2021 у справі №813/5824/15, від 16.09.2020 у справі №520/4150/19, від 27.03.2024 у справі №380/12821/22, постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2022 у справі №160/3364/19,

Скаржником такі висновки не спростовано, не наведено підстав щодо помилковості врахування таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, посилань на практику Верховного Суду без доведення подібності правовідносин у справах, цитування норм податкового законодавства, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Касаційна скарга повинна містити посилання на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.

Щодо підстав касаційного оскарження п. 4 ч. 4 ст. 328 КАС України, то Суд зазначає, що у разі, якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини 4 статті 328 КАС України), у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.

Доводи касаційної скарги зводяться до викладення фактичних обставин справи, цитування норм податкового законодавства України, висловлення незгоди з наданою судом апеляційної інстанції правовою оцінкою наявних у матеріалах цієї справи доказів у сукупності зі встановленими у справі обставинами, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.

Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).

Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.

Відтак, перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.

Отже, скаржнику слід викласти передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.

Відповідно до частини 3 статті 328 КАС України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними причини пропуску строку звернення до суду, викладені у клопотанні про поновлення строку звернення до суду.

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 12.08.2026 у справі №160/30819/25 залишити без руху.

Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом подання: 1) обґрунтованого клопотання про поновлення пропущеного строку касаційного оскарження, 2) належного викладення підстав касаційного оскарження.

Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга буде повернута.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.

Судді І. А. Васильєва

О.О. Шишова

М.М. Яковенко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
13.10.2026 Ухвала № 140636088 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
28.09.2026 Ухвала № 140170980 Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
12.08.2026 Постанова № 139097602 Третій апеляційний адміністративний суд
12.08.2026 Постанова № 138939932 Третій апеляційний адміністративний суд
10.06.2026 Ухвала № 137268604 Третій апеляційний адміністративний суд
07.05.2026 Ухвала № 136329806 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
17.04.2026 Ухвала № 135790529 без тексту Третій апеляційний адміністративний суд
16.02.2026 Рішення № 135362156 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
16.02.2026 Рішення № 134097790 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
14.01.2026 Ухвала № 133352407 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
24.11.2025 Ухвала № 132022216 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд
29.10.2025 Ухвала № 131434025 без тексту Дніпропетровський окружний адміністративний суд