УХВАЛА
28 вересня 2026 року
м. Київ
справа №380/11516/26
адміністративне провадження №К/990/43307/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
До Верховного Суду 22.09.2026 надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26.
Як встановлено з Єдиного державного реєстру судових рішень, товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому заявило позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр, яким припинено дію ліцензії № 990108202400023 на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман";
- зобов`язати ДПС видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр про припинення дії ліцензії № 990108202400023 (початок дії з 25.04.2024 безстроково) на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман".
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 заяву ТОВ "НВП "Гетьман" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення ДПС від 02.06.2026 №1321-р/лєр, яким припинено дію ліцензії № 990108202400023 на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман", - до набрання законної сили рішенням суду. Зобов`язано ДПС виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр, про припинення дії ліцензії № 990108202400023 (початок дії з 24.04.2024 - безстроково) на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман" - до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №380/11516/26 залишено без змін.
При вирішенні питання про відповідність касаційної скарги вимогам Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судом встановлено наступне.
Відповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 ,4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку. Пунктом 3 частини 1 статті 294 КАС України передбачена можливість оскарження ухвали суду першої інстанції про повернення заяви позивачеві (заявникові).
Відповідно до пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
В касаційній скарзі податковим органом вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, зазначено, що суди першої та апеляційної інстанцій надали невірну оцінку діям контролюючого органу, в межах спірних правовідносин щодо застосування статей 150 та 151 КАС України, без урахування висновку Верховного Суду викладеного у постанові від 31.05.2023 у справі № 600/4383/22-а. Також скаржником вчинено посилання на постанови Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, від 18.02.2021 №420/7063/20, від 10.04.2019 у справі №826/16509/18, від 17.06.2020 у справі №380/930/20, від 19.06.2018 у справі № 826/9263/17, від 17.06.2020 у справі №380/930/20, від 21.08.2024 № 320/4183/24, від 08.02.2024 у справі №160/19014/23, від 28.02.2021 у справі №160/24752/23, від 31.05.2023 у справі № 600/4383/22-а.
Верховний Суд зауважує, що скаржником некоректно визначено підставу касаційного оскарження (наведено норми щодо підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи).
Податковим органом залишено поза увагою, що судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21, від 28.07.2022 у справі №640/31850/20, від 16.08.2022 у справі №640/35685/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 22.02.2024 у справі №420/24340/23, від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 15.03.2024 у справі №500/5854/23, від 22.10.2024 у справі №580/1433/24, від 15.01.2025 у справі №400/10628/23, від 27.01.2026 у справі №500/453/25, від 28.01.2026 у справі №420/24135/25, та особливо у постанові від 18.03.2025 у справі №380/18610/24, яка є дотичною до цієї справи та стосується того ж позивача.
Судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що шкода, якої можна запобігти вжиттям заходів забезпечення позову, превалює над наслідками вжиття таких заходів для можливих заінтересованих осіб, в тому числі відповідача, і що до ухвалення судового рішення в цій справі та набрання ним законної сили доцільно зберегти існуюче становище. В даному випадку забезпечення позову є тимчасовим заходом, воно не вирішує спору по суті та не свідчить про неправомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу про припинення дії ліцензії.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Верховний Суд зауважує, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм КАС України, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Верховний Суд зазначає, що у касаційній скарзі скаржник повинен навести мотиви незгоди з судовим рішенням з урахуванням передбачених КАС України підстав для його скасування або зміни (статті 351-354 Кодексу) з вказівкою на конкретні висновки суду, рішення якого оскаржується, із одночасним зазначенням норм права (пункт, частина, стаття), які неправильно застосовані цим судом при прийнятті відповідного висновку. Скаржник повинен зазначити конкретні порушення, що є підставами для скасування або зміни судового рішення (рішень), які, на його думку, допущені судом при його (їх) ухваленні, та навести аргументи в обґрунтування своєї позиції.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
З урахуванням змін до КАС України, які набрали чинності 08.02.2020, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Отже, скаржнику слід уточнити підстави для касаційного оскарження судових рішень відповідно до приписів пункту 4 частини 2 статті 330 КАС України.
Відповідно до частини 4 статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору. До касаційної скарги також додаються її копії відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга подається до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Скаржником не надано документ про сплату судового збору, заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті, зазначено відсутність коштів для сплати судового збору ДПС поважною підставою для відстрочення сплати.
Колегія суддів зауважує, що відповідно до частини 1 та 2 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Обставини щодо фінансування діяльності суб`єкта владних повноважень стосуються його адміністративно-організаційної діяльності. Будь-які обставини, які пов`язані з цією діяльністю, в тому числі, і ті, що негативно впливають на її ефективність, не можуть розцінюватися як такі, що надають підстави для застосування до суб`єкта владних повноважень режиму «послаблення» у відносинах, які прямо чи опосередковано стосуються особи без такого статусу. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів з метою забезпечення сплати судового збору.
Клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави стосуються адміністративно-організаційної діяльності суб`єкта владних повноважень та не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити йому сплату судового збору.
Верховний Суд зауважує, що згідно з підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду судовий збір становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» з 1 січня 2026 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3328,00 грн.
Касаційну скаргу надіслано через систему «Електронний суд». Відповідно до частини 3 статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Отже, скаржнику слід сплатити 2662,40 грн судового збору та надати до суду оригінал платіжного документа.
Реквізити для сплати судового збору:
Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс. р-н/22030102.
Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783.
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП).
Рахунок отримувача: [рахунок приховано].
Код класифікації доходів бюджету: 22030102.
Найменування податку, збору, платежу: «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД (назва відповідного касаційного суду, де розглядається справа, або Велика Палата Верховного Суду), номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини 6 статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
За правилами частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 328-330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору до вирішення справи по суті.
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26 залишити без руху.
Установити скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Судді: І.А. Васильєва
О.О. Шишов
М.М. Яковенко