УХВАЛА
13 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №380/11516/26
адміністративне провадження № К/990/43307/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Васильєвої І.А.,
суддів: Шишова О.О., Яковенка М.М.,
перевіривши матеріали касаційної скарги Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язати вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Гетьман" звернулося до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової служби України, в якому заявило позовні вимоги:
- визнати протиправним та скасувати рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр, яким припинено дію ліцензії № 990108202400023 на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман";
- зобов`язати ДПС видалити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр про припинення дії ліцензії № 990108202400023 (початок дії з 25.04.2024 безстроково) на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман".
Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 заяву ТОВ "НВП "Гетьман" про забезпечення позову задоволено. Зупинено дію рішення ДПС від 02.06.2026 №1321-р/лєр, яким припинено дію ліцензії № 990108202400023 на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман", - до набрання законної сили рішенням суду. Зобов`язано ДПС виключити з Єдиного реєстру ліцензіатів з виробництва та обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах інформацію (відомості), що внесена(ні) на підставі рішення ДПС від 02.06.2026 № 1321-р/лєр, про припинення дії ліцензії № 990108202400023 (початок дії з 24.04.2024 - безстроково) на право виробництва алкогольних напоїв, виданої ТОВ "НВП "Гетьман" - до набрання законної сили рішенням суду у справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 апеляційну скаргу Державної податкової служби України залишено без задоволення. Ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 у справі №380/11516/26 залишено без змін.
До Верховного Суду 22.09.2026 надійшла касаційна скарга Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26.
Ухвалою Верховного Суду від 28.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, встановлено скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом належного викладення підстав касаційного оскарження, сплати судового збору та надання оригіналу платіжного документа.
На виконання вимог вказаної ухвали скаржником надіслано заяву про усунення недоліків касаційної скарги, заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Скаржником вказано підставою касаційного оскарження пункт 1 частини 4 статті 328 КАС України, оскільки судами першої та апеляційної інстанцій прийнято рішення без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах щодо дискреційних повноважень контролюючого органу, викладеного у постанові Верховного Суд від 15.12.2021 у справі № 1840/2970/18 та від 12.01.2021 у справі № 753/9240/18.
ДПС України вчинено посилання на підпункт «а» пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України, зазначено, що дана справа має виключне значення для формування негативної практики, щодо зобов`язання ДПС до вчинення дій з видачі ліцензій на виготовлення підакцизних товарів, а прийняті судами рішення є по-суті втручанням у дискреційні повноваження органу державної влади та способи державного управління
Верховний Суд зазначає, що вдповідно до частини 2 статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3 ,4, 12, 13, 17, 20 частини 1 статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах 2 і 3 статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Натомість скаржником повторно невірно визначено підставу касаційного оскарження, оскільки наведено норми щодо підстав касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи.
Як встановлено зі змісту оскаржуваних рішень, судом апеляційної інстанції зроблено висновок, що шкода, якої можна запобігти вжиттям заходів забезпечення позову, превалює над наслідками вжиття таких заходів для можливих заінтересованих осіб, в тому числі відповідача, і що до ухвалення судового рішення в цій справі та набрання ним законної сили доцільно зберегти існуюче становище. В даному випадку забезпечення позову є тимчасовим заходом, воно не вирішує спору по суті та не свідчить про неправомірність оскаржуваного рішення контролюючого органу про припинення дії ліцензії.
Податковим органом залишено поза увагою, що судами попередніх інстанцій враховано правові висновки Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 20.03.2019 у справі №826/14951/18, від 11.01.2022 у справі №640/18852/21, від 28.07.2022 у справі №640/31850/20, від 16.08.2022 у справі №640/35685/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 22.02.2024 у справі №420/24340/23, від 14.12.2021 у справі №240/16920/21, від 15.04.2022 у справі №440/6755/21, від 13.07.2022 у справі №240/26736/21, від 11.01.2023 у справі №640/10679/22, від 15.03.2024 у справі №500/5854/23, від 22.10.2024 у справі №580/1433/24, від 15.01.2025 у справі №400/10628/23, від 27.01.2026 у справі №500/453/25, від 28.01.2026 у справі №420/24135/25, та особливо у постанові від 18.03.2025 у справі №380/18610/24, яка є дотичною до цієї справи та стосується того ж позивача.
Скаржником не наведено підстав щодо помилковості врахування судами таких правових позицій Верховного Суду, або необхідності відступу від такої практики Верховного Суду, або спростування подібності правовідносин.
Верховний Суд зауважує, що доводи касаційної скарги зводяться до цитування норм КАС України, висловлення незгоди з оскаржуваними судовими рішеннями, переоцінки доказів, що не є належним викладенням підстав касаційного оскарження.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов`язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, оскільки, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначається підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина 3 статті 334 КАС України).
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що у ній не викладені належним чином передбачені частиною 4 статті 328 КАС України підстави для оскарження судових рішень в касаційному порядку.
Щодо сплати судового збору, ДПС України просить врахувати фінансову ситуацію, щодо фінансування сплати судового збору державними органами у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації проти України. В свою чергу, посилання контролюючого органу на складу фінансову ситуацію підтверджуються офіційними даними, заявами посадових осіб державних органів, уряду та ЗМІ. Головними викликами для України є колосальний дефіцит держбюджету, уповільнення темпів зростання ВВП, прискорення інфляції та дефіцит кадрів. Економічна ситуація в Україні залишається критичною через тривалу війну, з огляду на зазначене ДПС України просить суд врахувати дану обставину. В свою чергу, ДПС України просить у випадку належного аргументування підстав для касаційного оскарження у відповідності до статті 328 КАС України надати додатковий час для сплати судового збору.
В прохальній частині касаційної скарги скаржником зазначено вимогу розглянути та задовольнити клопотання ДПС про звільнення від сплати судового збору до вирішення справи по суті, визнавши відсутність коштів для сплати судового збору ДПС, поважною підставою для звільнення від сплати.
Розглянувши заявлене клопотання, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Відповідно до частини 1 та 2 статті 133 КАС України, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Умови, за яких суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору та перелік суб`єктів до яких таке відстрочення застосовується обов`язково обумовлено статтею 8 Закону України «Про судовий збір».
Проте, клопотання скаржника про відстрочення або звільнення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає як необґрунтоване та безпідставне, оскільки наведені заявником підстави не відносяться до жодної з умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити суб`єкту владних повноважень сплату судового збору.
Верховний Суд зауважує, що обставини пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють орган державної влади від обов`язку своєчасної його сплати. Відповідач, як суб`єкт владних повноважень, має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи й, до того ж, є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому наведені ним обставини щодо відсутності (зменшення) бюджетного фінансування не повинні впливати на можливість неухильного виконання суб`єктом владних повноважень покладених на нього нормами КАС України процесуальних обов`язків щодо оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо своєчасної оплати судового збору. Особа, яка утримується за рахунок державного бюджету, має право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, зокрема, з метою забезпечення сплати судового збору. В той же час скаржником не надано суду доказів щодо відсутності коштів для сплати судового збору станом на дату подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, неможливості здійснити перерозподіл коштів задля виконання вимог закону при зверненні з касаційною скаргою.
Контролюючим органом не надано доказів щодо вчинення дій, спрямованих на виділення коштів для сплати судового збору, підтвердження щодо відсутності коштів станом на дату подання вказаної заяви.
Таким чином, недоліки касаційної скарги, які стали підставою для залишення її без руху, скаржником не усунуто.
Відповідно до частини 2 статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Згідно положень пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до вищенаведеного, керуючись статтями 169, 328, 330, 332, 355, 359 КАС України,
УХВАЛИВ:
Відмовити у задоволенні клопотання Державної податкової служби України про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26.
Касаційну скаргу Державної податкової служби України на ухвалу Львівського окружного адміністративного суду від 08.06.2026 про забезпечення позову та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2026 в адміністративній справі №380/11516/26 повернути особі, яка її подала.
Роз`яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та не може бути оскаржена.
Судді І.А. Васильєва
О.О. Шишов М.М. Яковенко