Справа № 287/1738/24 Головуючий у 1-й інст. Нижник Г.П.
Категорія 17 Доповідач Бондар О.О.
ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 вересня 2026 року м. Житомир
Житомирський апеляційний суд у складі колегії суддів: Бондар О. О. (суддя-доповідач), Шевчук А. М., Павицької Т. М.,
за участі: секретаря судового засідання Лугини О. С.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі
апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Володимир Васильович
на ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року ухвалену у складі головуючого судді Нижника Г. П. у місті Олевську,
за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 , Головне управління Національної гвардії України, про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю
УСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст вимог
1.16 серпня 2024 року ОСОБА_1 (далі також заявник, ОСОБА_1 ), в інтересах якої діє адвокат Ткачук Володимир Васильович, звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.
2.Заявниця просила встановити юридичний факт проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , однією сім`єю без реєстрації шлюбу у період з 22 червня 2018 року до 15 травня 2024 року.
3.Необхідність встановлення цього факту обумовлена реалізацією її права на отримання одноразової грошової допомоги після загибелі військовослужбовця.
Короткий зміст ухвали суду першої інстанції
4.Олевський районний суду Житомирської області ухвалою від 29 червня 2026 року заяву ОСОБА_1 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю залишив без розгляду. Роз`яснив заявнику право на звернення до суду в порядку позовного провадження з позовом про встановлення такого факту на загальних підставах.
5.Суд першої інстанції виходив із того, що заявник просить встановити факт проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем для отримання одноразової грошової допомоги, тоді як ОСОБА_3 на момент смерті перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , а одноразову грошову допомогу вже призначено членам його сім`ї, зокрема дружині, дочці та матері. За таких обставин суд дійшов висновку, що встановлення заявленого факту впливатиме на права інших одержувачів допомоги та свідчить про наявність спору про право, що виключає розгляд справи в порядку окремого провадження.
Короткий зміст та узагальнені доводи апеляційної скарги
6.Заявник не погодилась з ухвалою суду першої інстанції та через свого представник, адвокат Ткачук В. В., 17 липня 2026 року через підсистему ЄСІКС «Електронний суд» подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
7.Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про наявність спору про право, фактично ототожнивши можливість подальшої реалізації заявником права на одноразову грошову допомогу з самим фактом існування такого спору на стадії встановлення юридичного факту. Наголошує, що заявник не заявляє вимог про стягнення чи перерозподіл грошових коштів та не оспорює право інших осіб на отримання допомоги, а просить лише встановити факт проживання однією сім`єю із загиблим військовослужбовцем, який є необхідною передумовою для подальшого звернення до уповноваженого органу. З огляду на це вважає, що до набрання законної сили рішенням суду про встановлення такого факту заявник не набуває статусу особи, яка має право претендувати на відповідну виплату, а тому спір щодо її частки в одноразовій грошовій допомозі на цей час відсутній.
8.Крім того, заявник зазначає, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про наявність спору про право, не дослідив подані на підтвердження спільного проживання докази, не допитав заявлених свідків та фактично не розглянув заяву по суті. Окремо звертає увагу на істотне порушення строків розгляду справи, оскільки заява була подана ще 16 серпня 2024 року, провадження у справі відкрито лише 09 грудня 2025 року, а оскаржену ухвалу постановлено 29 червня 2026 року. На підтвердження своїх доводів посилається також на правові висновки Верховного Суду щодо розгляду справ про встановлення юридичних фактів, пов`язаних із реалізацією права членів сім`ї загиблого військовослужбовця на соціальні виплати.
Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи
9.21 липня 2026 року Міністерство оборони України через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подало до Житомирського апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, в якому просило залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
10.Зазначає, що встановлення заявленого юридичного факту має безпосередньо майнову мету, оскільки спрямоване на набуття ОСОБА_1 права на одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю військовослужбовця. При цьому така допомога вже призначена іншим членам сім`ї загиблого, зокрема його дружині, а тому визнання за заявником відповідного статусу може вплинути на обсяг майнових прав осіб, яким виплату вже призначено. Крім того, Міністерство оборони України звертає увагу на те, що ОСОБА_3 з 27 серпня 1999 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який на день його смерті припинений не був.
11.07 вересня 2026 року Головне управління Національної гвардії України також через електронний кабінет підсистеми ЄСІКС «Електронний суд» подало відзив на апеляційну скаргу, одночасно заявивши клопотання про поновлення пропущеного строку на його подання. У відзиві посилається на те, що Комісією ГУНГУ вже прийнято рішення про призначення одноразової грошової допомоги дружині, дочці та іншим членам сім`ї загиблого. У зв`язку з цим вважає, що встановлення факту проживання ОСОБА_1 однією сім`єю із загиблим безпосередньо стосуватиметься прав осіб, яким така допомога вже призначена та свідчить про наявність спору про право.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
12.Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2026 визначено склад суду для розгляду справи №278/1738/24: ОСОБА_4 (суддя-доповідач), Павицька Т. М., Шевчук А. М.
13.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 24 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
14.27 липня 2026 року представник заявниці подав заяву про усунення недоліків, надавши, зокрема, документ на підтвердження сплати судового збору в сумі 532,48 грн, ордер на надання правничої допомоги та докази направлення документів учасникам справи.
15.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 31 липня 2026 року відкрито апеляційне провадження.
16.Ухвалою Житомирського апеляційного суду від 07 вересня 2026 року справу призначено до апеляційного розгляду на 29 вересня 2026 року об 11:00.
Мотивувальна частина
Позиції учасників справи в апеляційному суді
17. ОСОБА_1 та її представник - адвокат Ткачук В. В., в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.
18.Представник Міністерства оборони України 25.09.2026 року подав заяву про розгляд справи у відсутності особи, яка бере участь у справі.
19.Інші заінтересовані особи у судове засідання до суду апеляційної інстанції не з`явились, причини неявки суду не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені у спосіб надіслання судових повісток.
20.За таких обставин, неявка учасника справи не перешкоджає розгляду справи (частини 2 статті 372 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК україни).
Обставини, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
21. ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 27 серпня 1999 року перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , що підтверджується актовим записом про шлюб від 27 серпня 1999 року № 8. На підставі цього актового запису видано свідоцтво про шлюб серії НОМЕР_2 . Відомостей про припинення зазначеного шлюбу до смерті ОСОБА_3 матеріали справи не містять.
22. ОСОБА_3 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 . Обставини проходження ним військової служби та загибелі 15 травня 2024 року підтверджуються витягом із наказу командира військової частини НОМЕР_1 від 12 червня 2024 року № 181, довідкою військової частини НОМЕР_1 від 28 червня 2024 року № 3493 та актом спеціального розслідування нещасного випадку, що стався 15 травня 2024 року.
23.Після загибелі ОСОБА_3 комісією Головного управління Національної гвардії України вирішено питання щодо призначення одноразової грошової допомоги членам його сім`ї. Рішення Комісії оформлено протоколом від 25 лютого 2025 року № 820/168, відповідно до якого одноразову грошову допомогу призначено, зокрема, дружині загиблого ОСОБА_2 , дочці ОСОБА_5 та матері ОСОБА_6 .
Позиція апеляційного суду
24.Відповідно до частин 1 та 2 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
25.Апеляційний суд заслухав суддю-доповідача та представника заявника, вивчив матеріали справи, перевірив законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та вважає, що апеляційну скаргу потрібно задовольнити з огляду на таке.
Оцінка висновків суду першої інстанції
26.Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими судом (частини 1-5 статті 263 ЦПК України).
27.Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 260 ЦПК України в ухвалі, яка викладається окремим документом, мають бути зазначені мотиви, з яких суд дійшов відповідних висновків, і закон, яким керувався суд, постановляючи ухвалу.
28.Апеляційний суд уважає, що ухвала суду першої інстанції від 29 червня 2026 року зазначеним вимогам у повній мірі не відповідає.
29.Відповідно до частини 1 статті 293 ЦПК України окреме провадження є видом непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав, а також підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
30.Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу.
31.За частиною 4 статті 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо із заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, залишає заяву без розгляду.
32.Подібне правило передбачене частиною 6 статті 294 ЦПК України, за змістом якої, якщо під час розгляду справи в порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду та роз`яснює заінтересованим особам право подати позов на загальних підставах.
33.Отже, підставою для залишення заяви без розгляду є не сама по собі можливість виникнення у заявника певного майнового права внаслідок встановлення юридичного факту, а наявність реального спору про таке право між конкретними особами, який не може бути вирішений за правилами окремого провадження.
34.Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) виснувала, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, зокрема факту проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу, належать до юрисдикції цивільного суду. При цьому визначення юрисдикції спору залежно від мети встановлення юридичного факту є неефективним, оскільки чинне законодавство не передбачає іншого судового порядку підтвердження такого факту.
35.Зазначений правовий підхід підтриманий Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 11 лютого 2026 року у справі № 308/17634/23 (провадження № 14-40цс25), у якій Велика Палата не встановила підстав для відступу від висновку, сформульованого у постанові від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21.
36.Велика Палата Верховного Суду зазначила, що одноразова грошова допомога у зв`язку зі смертю військовослужбовця призначається та виплачується фізичним особам, які мають право на її отримання, а тому спір щодо такої допомоги може виникнути між суб`єктами її отримання. Водночас між заявником та суб`єктом, який вирішує питання щодо призначення одноразової грошової допомоги, спору про відповідне майнове право немає, оскільки такий суб`єкт не є отримувачем цієї допомоги.
37.Велика Палата Верховного Суду також наголосила, що саме по собі посилання заінтересованої особи на наявність спору про право не робить розгляд заяви автоматично спірним, а заперечення проти встановлення юридичного факту саме по собі не є спором про право.
38.З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про встановлення факту проживання однією сім`єю з ОСОБА_3 з метою подальшої реалізації права на одноразову грошову допомогу у зв`язку з його загибеллю.
39.Матеріалами справи також підтверджується, що одноразову грошову допомогу у зв`язку із загибеллю ОСОБА_3 уже призначено його дружині, донці та матері.
40.Разом з тим сама обставина призначення одноразової грошової допомоги іншим особам ще не свідчить про існування між ними та заявником спору про право.
41. ОСОБА_2 , яка є дружиною загиблого та отримувачем одноразової грошової допомоги, залучена до участі у справі як заінтересована особа. Водночас матеріали справи не містять даних про те, що вона заперечувала факт спільного проживання заявника з ОСОБА_3 , не визнавала за заявником відповідного статусу або заявляла про порушення встановленням такого факту своїх майнових прав.
42.Не встановлено судом першої інстанції й наявності спору між ОСОБА_1 та іншими фізичними особами, яким призначено одноразову грошову допомогу.
43.Заперечення проти заявлених вимог Міністерства оборони України та Головного управління Національної гвардії України не можуть самі по собі свідчити про наявність спору про майнове право на одноразову грошову допомогу, оскільки зазначені органи не є суб`єктами її отримання.
44.Тому висновок суду першої інстанції про те, що призначення одноразової грошової допомоги іншим членам сім`ї загиблого автоматично свідчить про виникнення спору про право, зроблений без установлення конкретних осіб, між якими такий спір фактично виник, його предмета та змісту.
45.Вказане узгоджується з правовою позицією Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, що викладена у постанові від 05 серпня 2026 року у справі № 619/866/24 (провадження № 61-4633св26).
46.У зазначеній справі Верховний Суд виходив із того, що мати загиблого військовослужбовця, якій було призначено та яка отримувала одноразову грошову допомогу, послідовно заперечувала проти встановлення факту батьківства її сина щодо дитини заявниці та не визнавала право дитини на частину такої допомоги. При цьому встановлення заявленого факту могло зумовити пред`явлення до неї майнових вимог щодо частини вже отриманих коштів. За таких обставин Верховний Суд дійшов висновку про наявність між заінтересованими особами реального спору щодо батьківства та коштів, отриманих як одноразова грошова допомога, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
47.Натомість у справі, яка переглядається, матеріали справи не містять заперечень ОСОБА_2 чи інших осіб, яким призначено одноразову грошову допомогу, проти встановлення заявленого ОСОБА_1 юридичного факту, а також даних про оспорювання ними права заявниці на відповідний статус.
48.Отже, фактичні обставини цієї справи та справи № 619/866/24 у частині наявності реального спору між отримувачами одноразової грошової допомоги не є тотожними.
49.Суд першої інстанції також послався на те, що на час смерті ОСОБА_3 перебував у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 , який припинений не був.
50.Дійсно, відповідно до пункту 4 статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги має, зокрема, жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла особа проживала однією сім`єю, але не перебувала у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови встановлення цього факту рішенням суду, яке набрало законної сили.
51.Проте зазначена обставина стосується наявності передбачених законом матеріально-правових умов для встановлення заявленого факту та його юридичних наслідків і підлягає оцінці судом під час розгляду заяви по суті.
52.Наявність у ОСОБА_3 зареєстрованого шлюбу з іншою особою сама по собі не є тотожною наявності спору про право у розумінні частини 6 статті 294 та частини 4 статті 315 ЦПК України та не створює процесуальної підстави для залишення заяви без розгляду.
53.Отже, суд першої інстанції передчасно залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, не встановивши наявності реального спору про право між заявником та іншими особами, які є суб`єктами отримання одноразової грошової допомоги.
Оцінка аргументів, викладених в апеляційній скарзі
54.Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції помилково ототожнив можливість набуття заявником у майбутньому права на одноразову грошову допомогу з уже існуючим спором про право, є обґрунтованими.
55.Встановлення юридичного факту є лише передумовою для звернення заявника до компетентного органу з питання призначення відповідної допомоги та саме по собі не вирішує питання про її призначення, виплату чи розмір.
56.При цьому чинне правове регулювання передбачає окрему перевірку уповноваженим органом усіх установлених законом умов набуття права на допомогу після подання відповідного рішення суду.
57.Отже, сам намір ОСОБА_1 використати рішення суду для подальшого звернення за одноразовою грошовою допомогою не може бути достатньою підставою для висновку про наявність спору про право.
58.Заслуговують на увагу й доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції, залишивши заяву без розгляду, не перейшов до дослідження доказів, поданих на підтвердження заявленого юридичного факту.
59.Разом з тим апеляційний суд не оцінює на цій стадії достатність таких доказів та не вирішує питання про наявність чи відсутність факту проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю, оскільки ці питання не були вирішені судом першої інстанції по суті та виходять за межі перевірки законності ухвали про залишення заяви без розгляду.
60.Так само апеляційний суд не вирішує по суті питання про правове значення перебування ОСОБА_3 у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 для заявлених ОСОБА_1 вимог. Відповідні обставини мають бути враховані судом першої інстанції під час продовження розгляду справи з урахуванням положень статті 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
61.Щодо доводів апеляційної скарги про порушення строків розгляду справи апеляційний суд зазначає, що саме по собі недотримання судом установлених процесуальним законом строків не визначає правильність чи помилковість вирішення питання про наявність спору про право.
62.Водночас ця обставина не змінює висновку апеляційного суду про те, що залишення заяви без розгляду здійснено за відсутності встановлених частиною 6 статті 294 ЦПК України процесуальних підстав.
Оцінка аргументів, викладених у відзивах на апеляційну скаргу
63.Доводи відзивів Міністерства оборони України та Головного управління Національної гвардії України стосуються переважно обґрунтованості самої заяви та наявності матеріально-правових умов для набуття ОСОБА_1 права на одноразову грошову допомогу, що має бути оцінено судом пі час розгляду заяви по суті, а тому такі доводи не спростовують висновку апеляційного суду щодо передчасності залишення заяви без розгляду на підставі частини 6 статті 294 ЦПК України.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
64. Статтею 374 ЦПК України визначені повноваження апеляційного суду за результатами розгляду апеляційної скарги.
65.Відповідно до статті 379 ЦПК України порушення норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, є підставою для її скасування та направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
66.Оскільки суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про наявність спору про право та без достатніх процесуальних підстав залишив заяву ОСОБА_1 без розгляду, оскаржену ухвалу потрібно скасувати, а справа направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Висновки щодо розподілу судових витрат
67.Відповідно до підпункту «в» пункту 4 частини 1 статті 382 ЦПК України суд апеляційної інстанції у постанові вирішує питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції.
68.Оскільки справа направляється до суду першої інстанції для продовження розгляду і остаточного вирішення заявлених вимог не відбулося, розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з апеляційним переглядом, на цій стадії не здійснюється.
69.Керуючись статтями 141, 259, 268, 367, 368, 374, 379, 381-384 ЦПК України, Житомирський апеляційний суд
УХВАЛИВ:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Ткачук Володимир Васильович, задовольнити.
2.Ухвалу Олевського районного суду Житомирської області від 29 червня 2026 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Судді
О. О. Бондар (суддя -доповідач)
А. М. Шевчук
Т. М. Павицька
Повний текст судового рішення складено 30 вересня 2026 року.