ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
_____________________________________________________________________________________________
У Х В А Л А
30 вересня 2026 року м. Одеса Справа № 916/2154/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі судді: Цісельського О.В.,
розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь"
про відвід головуючого судді Богатиря К.В. (вх. № 3352/26/Д3 від 28.09.2026) в апеляційному провадженні
за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича
на рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2026
по справі № 916/2154/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь"
про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок пожежі в сумі 378262,00 грн,
ВСТАНОВИВ
02.06.2025 до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь", в якій просив суд стягнути з відповідача матеріальну шкоду, завдану внаслідок пожежі у сумі 278 262,00 грн та моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 у задоволенні позовної заяви Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" про стягнення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пожежі у сумі 278 262,00 грн та моральної шкоди у сумі 100 000,00 грн - відмовлено.
До Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 по справі № 916/2154/25.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи № 916/2154/25 було визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Богатир К.В., судді Поліщук Л.В., Таран С.В., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2026.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 24.08.2026: відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича на рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 по справі № 916/2154/25; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також будь-яких заяв чи клопотань з процесуальних питань до 11.09.2026; призначено справу № 916/2154/25 до розгляду на 24.09.2026 об 11:30.
28.09.2026 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла письмова заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" про відвід головуючого судді Богатиря К.В. (вх. № 3352/26/Д3 від 28.09.2026).
Заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" мотивована тим, що:
- головуючий суддя Богатир К.В. зупинив представника відповідача у судовому засіданні 24.09.2026 та зняв питання представника відповідача до представника позивача з розгляду як таке, що не має істотного значення для вирішення справи. На думку відповідача такі дії головуючого судді Богатиря К.В. позбавили можливості відповідача забезпечити доказовою базою та аргументами на свою користь свою правову позицію;
- суддя Богатир К.В. вже приймав участь у розгляді цієї справи за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про призначення судової експертизи. Відповідач вказав, що суддя Богатир К.В. проявляв крайню зацікавленість у залишенні ухвали в силі та ставив апелянту безліч питань щодо пожежі;
- відмову продовжити строк на подання відзиву на п`ять днів заявник вважає незаконною, оскільки вона була оголошена в засіданні без оформлення окремого письмового документа. Заявник стверджує, що це позбавило його права на оскарження ухвали про відмову у продовженні строку на подання відзиву;
- призначення наступного засідання спочатку на 28.09.2026, а потім на 30.09.2026 заявник оцінює як свідоме створення умов, за яких заяву про відвід не буде передано на розгляд іншому судді. Відповідач вказує, що позбавлення права заявника на розгляд заяви про відвід іншим складом суду ніж розглядає справу - є ґрунтовним порушенням норм процесуального права;
- заявник посилається на ризик неможливості касаційного оскарження постанови суду апеляційної інстанції через ціну позову та припускає, що апеляційний суд може скасувати правильне рішення з особистих мотивів;
- заявник посилається на невичерпність підстав відводу згідно п.5 ч.1 ст.35 ГПК України та загалом стверджує про зловживання процесуальними правами й упередженість.
29.09.2026 ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду по справі № 916/2154/25: визнано необґрунтованим відвід головуючого судді Богатиря К.В., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" у справі № 916/2154/25; справу № 916/2154/25 передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч.3 ст.39 Господарського процесуального кодексу України для вирішення питання про відвід.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.09.2026 для розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" про відвід головуючого судді Богатиря К.В. в апеляційному провадженні у даній справі визначено суддю Цісельського О.В.
Розглянувши матеріали справи, а також доводи, викладені у заяві (вх. № 3352/26/Д3 від 28.09.2026), суд дійшов висновку про те, що підстави для її задоволення відсутні, виходячи з наступного.
Частинами 1-3 ст.35 ГПК України встановлено, що суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання, або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 36 цього Кодексу. До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Відповідно до приписів ст.36 ГПК України суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої інстанції, не може брати участі в розгляді цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а так само у новому розгляді справи судом першої інстанції після скасування рішення суду або ухвали про закриття провадження в справі. Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у розгляді цієї самої справи в судах касаційної або першої інстанцій, а також у новому розгляді справи після скасування постанови суду апеляційної інстанції. Суддя, який брав участь у перегляді справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі в розгляді цієї справи в суді першої чи апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови суду касаційної інстанції. Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду у цій справі. Суддя, який брав участь у вирішенні справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з виключними обставинами у цій справі.
Питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу (частини 1-3, 7, 8, 11 ст.39 ГПК України).
Згідно ст.17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Стаття 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод вимагає, щоб суд у межах своїх повноважень був неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Ветштайн проти Швейцарії").
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Коли це стосується органу, який засідає як суд присяжних, то визначається, окремо від персональної поведінки його членів, чи існують явні факти, що ставлять під сумнів неупередженість органу в цілому. Так само й у вирішенні питання щодо існування легітимних причин сумнівів у неупередженості конкретного судді (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Морель проти Франції", пункти 45-50; "Пескадор Валеро проти Іспанії", пункт 23) або органу, що засідає у вигляді суду присяжних (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Лука проти Румунії", пункт 40), позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є наявність обґрунтованості сумніву в неупередженості суду (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Ветштайн проти Швейцарії", пункт 44; "Пабла Кю проти Фінляндії", пункт 30; "Мікалефф проти Мальти", пункт 96).
У рішенні в справі "Білуха проти України" Європейський суд з прав людини з посиланням на його усталену практику вказав, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності (пункт 49).
Стосовно об`єктивного критерію суд вказує на те, що при вирішенні питання, чи є у справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезсторонній, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним же є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими (пункт 52 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Білуха проти України").
Частиною 3 ст.38 ГПК України унормовано, що відвід повинен бути вмотивованим.
Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ`єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді.
Суд зазначає, що не є підставами для відводу судді те, що головуючий суддя Богатир К.В. зупинив представника відповідача у судовому засіданні 24.09.2026 та зняв питання представника відповідача до представника позивача з розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до ч.3 ст.198 ГПК України головуючий відповідно до завдання господарського судочинства керує ходом судового засідання, забезпечує додержання послідовності і порядку вчинення процесуальних дій, здійснення учасниками судового процесу їх процесуальних прав і виконання ними обов`язків, спрямовує судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об`єктивного з`ясування обставин справи, усуваючи із судового розгляду все, що не має істотного значення для вирішення справи.
Згідно ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В частині 1 ст.86 ГПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Як вбачається з матеріалів справи, представник відповідача Ілющенко А.Є. ставив представнику позивача питання, які направлені на з`ясування обставин законності ведення позивачем підприємницької діяльності як фізичною особою-підприємцем, правильності подачі податкової звітності, використання РРО та дотримання касової дисципліни. Предметом спору у даній справі є стягнення матеріальної та моральної шкоди, які виникли внаслідок пожежі. Відтак, питання представника відповідача не мають істотного значення для вирішення спору у даній справі, оскільки не входять до предмета доказування.
Враховуючи викладене, головуючий суддя Богатир К.В., діючи в межах наданих ч.3 ст.198 ГПК України повноважень, обґрунтовано зняв запитання відповідача з розгляду з метою дотримання принципу належності доказів.
Посилання заявника на попередній апеляційний перегляд ухвали Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про призначення експертизи також не підтверджує упередженості судді Богатиря К.В. з огляду на наступне.
На розгляді Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Аленін О.Ю., судді: Богатир К.В., Поліщук Л.В. знаходилась апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" на ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 про призначення експертизи у справі № 916/2154/25.
05.03.2026 постановою Південно-західного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя Аленін О.Ю., судді Богатир К.В., Поліщук Л.В. апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" задоволено; ухвалу Господарського суду Одеської області від 19.12.2025 по справі № 916/2154/25 скасовано; у задоволені клопотання Фізичної особи-підприємця Норенка Олега Сергійовича про призначення судової експертизи відмовлено; справу № 916/2154/25 направлено до Господарського суду Одеської області для продовження розгляду.
Відтак, враховуючи вищезазначене, те, що колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду, до складу якої входив суддя Богатир К.В., задоволено апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь", тобто прийнято рішення на користь відповідача, посилання останнього не свідчать про упередженість та зацікавленість судді Богатиря К.В. у залишенні ухвали про призначення експертизи в силі, адже це суперечить фактичному результату її апеляційного перегляду.
Безпідставними також є посилання заявника на те, що відмова у продовженні процесуального строку мала бути оформлена виключно окремим письмовим документом, оскільки ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм процесуального права, зокрема, ч.6 ст.119 та ч.ч.4, 5 ст.233 ГПК України. Питання допустимості та порядку оскарження конкретного процесуального рішення не стосується наявності підстав для відводу судді.
Доводи відповідача про те, що призначення наступного судового засідання на 28.09.2026 або 30.09.2026 позбавляє його права на передачу заяви про відвід на розгляд іншому судді також не приймаються до уваги, так як фактично колегією суддів Південно-західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді Богатиря К.В., суддів: Поліщук Л.В., Таран С.В. ухвалою від 29.09.2026 визнано необґрунтованим відвід головуючого судді Богатиря К.В., заявлений Товариством з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" у справі № 916/2154/25. Справу № 916/2154/25 передано на автоматизований розподіл для визначення судді в порядку ч.3 ст.39 ГПК України для вирішення питання про відвід.
Наявність лише посилань на неможливість касаційного перегляду постанови Південно-західного апеляційного господарського суду за результатами перегляду рішення Господарського суду Одеської області від 23.07.2026 по справі № 916/2154/25, а також припущень про скасування правильного рішення з особистих мотивів та загальних міркувань про зловживання правом не свідчать про особисту заінтересованість або необ`єктивність судді.
Незгода заявника з процесуальним рішенням судді не свідчить про упередженість останнього, адже фактично зводиться до незгоди з процесуальним рішенням, та в силу частини четвертої статті 35 ГПК України не може бути самостійною підставою для відводу. Заявником не наведено об`єктивних даних про нерівне ставлення до учасників справи чи інші факти, які б підтверджували заінтересованість судді у результаті розгляду скарги.
Таким чином, щодо суб`єктивної складової безсторонності суду Товариству з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді Богатиря К.В. для відводу його від справи, оскільки презумпція особистої неупередженості судді діє доти, доки не з`являться докази на користь протилежного. І тільки якщо з`являються об`єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.
Жодних ґрунтовних аргументів на доведення наявності обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді Південно-західного апеляційного господарського суду Богатиря К.В. заявником наведено не було. Доводи заявника не свідчать про його упередженість та необ`єктивність, безпосередньо та однозначно не вказують на його особисту небезсторонність, упереджене ставлення чи особисту прихильність до того чи іншого учасника справи, тощо.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Керуючись ст.ст. 35, 36, 38, 39, 232-235, 281 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Надія-Південь" про відвід головуючого судді Богатиря К.В. (вх. № 3352/26/Д3 від 28.09.2026) в апеляційному провадженні у справі № 916/2154/25 відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.В. Цісельський