ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ
18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 липня 2026 року справа № 925/744/25
Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді - Васяновича А.В.,
секретар судового засідання - Ібрагімова Є.Р.,
за участі представників сторін:
від позивача - Гарбазей Д.О. - адвокат,
від відповідача - представник не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» про вирішення питання про судові витрати після ухвалення рішення
у справі
за позовом приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно - будівельне
підприємство «Черкасиліфт», м. Черкаси
до товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська
компанія «Нова якість» Дільниця 23», м. Черкаси
про стягнення 870 253 грн. 85 коп.,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 08 липня 2026 року позов приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно - будівельне підприємство «Черкасиліфт» задоволено частково. Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 23» на користь приватного підприємства Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Черкасиліфт» - 10 930 грн. 80 коп. основного боргу, 663 грн. 02 коп. пені, 8 160 грн. 66 коп. інфляційних втрат, 1 617 грн. 61 коп. 3% річних та 321 грн. 12 коп. судового збору. В решті вимог в позові відмовлено.
До закінчення судових дебатів у справі, відповідач звернувся до суду із заявою в порядку ч. 8 ст. 129 ГПК України про вирішення судом питання про судові витрати після ухвалення рішення.
Відповідач вказав, що докази на підтвердження понесених витрат будуть подані протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.
Ухвалою суду від 08 липня 2026 року, занесеною до проколу судового засідання, було призначено розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення на 14 год. 15 хв. 23 липня 2026 року.
Ухвалою суду від 23 липня 2026 року відкладено розгляд заяви на 11 год. 00 хв. 29 липня 2026 року.
Представник позивача в судовому засіданні заперечував проти задоволення заяви відповідача та, зокрема зазначав, що станом на момент подачі відзиву на позовну заяву у відповідача в розпорядженні був як договір про надання правової допомоги, так і додаткова угода № 1 до договору. Проте, такі документи в якості доказів в порушення ч. 3 ст. 80 ГПК України не були подані разом з відзивом.
Наданий суду акт приймання-передачі наданих послуг не містить деталізованого опису наданих послуг, водночас цей акт міг бути складений та поданий до суду до завершення судових дебатів, як того вимагають положення ст.ст. 80, 129, 221 ГПК України.
Отже, позивач вважає, що відповідач мав можливість подати всі докази на підтвердження витрат на правову допомогу до завершення судових дебатів, а тому у задоволенні заяви необхідно відмовити.
Крім того, позивач стверджував, що адвокат Клименко О.С. представляв інтереси відповідача під час розгляду справи в суді, на підставі довіреності від 16 липня 2025 року.
Про те, що представник відповідача є адвокатом позивачу стало відомо лише після звернення адвоката Клименка О.С. до суду із клопотання від 09 липня 2026 року про ознайомлення з матеріалами справи.
Водночас позивач зазначив, що заявлена до стягнення сума судових витрат у розмірі 35 000 грн. 00 коп. не відповідає обставинам та складності справи, обсягу виконаної адвокатом роботи й наданих ним послуг, а також є неспівмірною зі складністю справи.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, подав клопотання про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення без його участі.
В судовому засіданні, що відбулося 29 липня 2026 року судом було оголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення зі справи №925/744/25.
Розглянувши заяву відповідача, заслухавши доводи позивача, та дослідивши докази судом враховано наступне:
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу;
3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
Разом з тим чинне процесуальне законодавство також визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Відповідно до частини 3 статті 123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1 та 2 статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 ГПК України).
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до частин 5, 6 статті 126 ГПК України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Виходячи зі змісту положень частин 5, 6 статті 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.
Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19.
Водночас, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7 та 9 статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Такі висновки щодо застосування статей 126, 129 ГПК України викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21.
Окрім цього, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 грудня 2021 року у справі № 927/237/20).
Відповідно до положень статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону №5076-VI).
Закон №5076-VI формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.
Частинами 1 та 2 статті 30 Закону №5076-VI встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі: фіксованого розміру, погодинної оплати.
Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у суді в розмірі 35 000 грн. 00 коп. відповідачем надано:
1) копію укладеного відповідачем із адвокатом Клименко О.С. договору від 18 січня 2022 року про надання правничої (правової) допомоги;
2) додаткову угоду №1 від 07 липня 2025 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 січня 2022 року;
3) копію свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю серії ДН №5186 Клименко О.С.;
4) копію підписаного відповідачем та Клименко О.С. акта приймання-передачі наданих послуг від 09 липня 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 січня 2022 року.
Умовами договору від 18 січня 2022 року про надання правничої (правової) допомоги передбачено:
п. 1.1. в порядку та на умовах, визначених цим договором клієнт доручає, а адвокат зобов`язується надавати клієнту послуги, пов`язані зі здійсненням представництва та захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта з будь-яких питань, а також надавати інші види правничої допомоги, в тому числі визначені Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за що клієнт зобов`язується в обсязі та на умовах, визначених сторонами цим договором, сплатити гонорар (винагороду) за надані послуги та компенсувати фактичні витрати на їх надання;
п. 1.2. на виконання п. 1.1. цього договору клієнт уповноважує адвоката представляти клієнта в усіх без винятку установах, на підприємствах, в організаціях незалежно від форми власності та підпорядкування, в тому числі але не виключно, в правоохоронних та контролюючих органах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, банківських установах, органах державної виконавчої служби, перед приватними виконавцями, нотаріусами, в судах України усіх юрисдикцій та інстанцій, з усіма правами наданими чинним законодавством України позивачу, відповідачу, третій особі, заявнику, скаржнику, заінтересованій особі, учаснику виконавчого провадження, а також захиснику/представнику клієнта незалежно від його процесуального статусу (потерпілий, затриманий, підозрюваний, обвинувачений, підсудний, свідок, третя особа, щодо майна якої вирішується питання про арешт, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності тощо);
п. 3.1. цей договір набирає чинності з моменту його підписання та діє до 31 грудня 2027 року;
п. 5.1. сторони погодили визначити вартість послуг за даним договором за домовленістю та відобразити її у разі встановлення у додатковій угоді до цього договору;
п. 5.2. детальний перелік послуг, а також відшкодування фактичних витрат, пов`язаних із виконанням цього договору клієнтом адвокату, окремо обумовлюються сторонами та визначаються додатковою (-ми) угодою (-ми) до цього договору.
Відповідно до умов додаткової угоди №1 від 07 липня 2025 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 січня 2022 року сторони встановили наступне:
1. за надання правничої (правової) допомоги у суді першої інстанції у справі № 925/744/25 за позовом приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне Підприємство «Черкасиліфт» до клієнта про стягнення заборгованості, клієнт зобов`язується сплатити адвокату гонорар у формі фіксованого розміру - 35 000 (тридцять п`ять тисяч) грн., що включає:
- вивчення позовної заяви та доданих документів, вивчення судової практики, консультування та визначення стратегії у справі;
- ознайомлення з матеріалами справи у суді;
- підготовка та подання до суду відзиву на позов та заперечення на відповідь (у разі подачі позивачем відповіді на відзив);
- підготовка та/або подання до суду заяв, клопотань, письмових пояснень чи заперечень (за необхідності);
- участь у судових засіданнях по справі у суді першої інстанції.
2. гонорар сплачується адвокату клієнтом протягом 3 місяців з моменту набрання чинності остаточним рішенням у справі за реквізитами додатково повідомленими адвокатом клієнту.
Згідно акта приймання-передачі наданих послуг від 09 липня 2026 року до договору про надання правничої (правової) допомоги від 18 січня 2022 року адвокат надав, а клієнт прийняв наступні послуги адвоката, які надані в рамках надання правничої (правової) допомоги у справі № 925/744/25 за позовом приватного підприємства Спеціалізоване ремонтно-будівельне підприємство «Черкасиліфт» до клієнта про стягнення заборгованості:
- вивчення позовної заяви та доданих до неї документів, вивчення судової практики, консультування та визначення стратегії у справі;
- ознайомлення з матеріалами справи у суді;
- підготовка та подання до суду відзиву на позов та заперечення на відповідь;
- підготовка та подання до суду письмових заперечень;
- участь у судових засіданнях по справі у суді першої інстанції.
Згідно ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У відзиві на позовну заяву, який було подано до суду 16 липня 2025 року, відповідач вказав попередню (орієнтовну) суму судових витрат в розмірі 35 000 грн. 00 коп.
Тобто, відповідач вказав орієнтовну суму всіх судових витрат, включаючи і розмір витрат на правничу допомогу.
Відповідно до ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною першою цієї статті, суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
В судовому засіданні, що відбулося 08 липня 2026 року судом було вирішено питання щодо поважності причин неможливості подання відповідачем доказів до закінчення судових дебатів, у зв`язку з чим відповідною ухвалою суду від 08 липня 2026 року, занесеною до проколу судового засідання, судом було призначено розгляд заяви відповідача про ухвалення додаткового рішення на 14 год. 15 хв. 23 липня 2026 року.
Відповідач 13 липня 2026 року подав до суду докази на підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу, тобто у строки встановлені процесуальним законом.
З урахуванням наведеного суд відхиляє доводи позивача в цій частині.
Водночас, з урахуванням положень п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, а також ч. 5 статті 129 ГПК України та доводів позивача наведених у своїх запереченнях, суд вважає, що заява відповідача підлягає частковому задоволенню.
При цьому, 50% витрат відповідача на правничу допомогу (з урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог) суд покладає на самого відповідача.
Таким чином, з урахуванням положень ст. 244 ГПК України суд вважає за необхідне прийняти додаткове рішення по даній справі.
Керуючись ст. ст. 86, 126, 129, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРІШИВ:
1. Стягнути з приватного підприємства Спеціалізованого ремонтно-будівельного підприємства «Черкасиліфт» (ідентифікаційний код 02774094, вул. Гетьмана Сагайдачного, 12/1, м. Черкаси) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Управлінська компанія «Нова якість» Дільниця 23», (ідентифікаційний код 43081381, вул. Смілянська, 145, м. Черкаси) - 17 070 грн. 00 коп. витрат на правничу допомогу.
Видати відповідний наказ після набрання рішення законної сили.
Додаткове рішення суду набирає законної сили в порядку та строки визначені ст. 241 ГПК України.
Додаткове рішення суду може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV ГПК України.
Повне додаткове рішення складено 28 вересня 2026 року.
Суддя А.В. Васянович