Ухвала № 140190085 у справі № 908/3993/25 від 29.09.2026

УХВАЛА

29 вересня 2026 року

м. Київ

cправа № 908/3993/25

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Малашенкової Т.М. (головуючої), Булгакової І.В., Власова Ю.Л.,

за участю секретаря судового засідання Прокопенко О.В.,

представників учасників справи:

прокуратури - Єреп В.В. (прокурор відділу Офісу Генерального прокурора),

позивача - Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (далі - Департамент, позивач) - Вакулюк Д.Б. (самопредставництво),

відповідача - Фізичної особи-підприємця (далі - ФОП, відповідач) - не з`явився,

третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Запорізької міської ради (далі - третя особа, ЗМР) - Мальченко А.Л. (самопредставництво),

у відкритому судовому засіданні за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради (далі - Прокурор, скаржник)

на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 (головуюча - суддя Левшина Г.В., судді Андрейчук Л.В., Вінніков С.В.)

у справі за позовом заступника керівника Вознесенівської окружної прокуратури міста Запоріжжя Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах: Департаменту

до ФОП Бліженських Вікторії Сергіївни

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: ЗМР,

про визнання договору недійсним та стягнення коштів.

ВСТАНОВИВ:

Предметом судового розгляду є наявність/відсутність підстав для визнання додаткової угоди до договору про закупівлю послуг і стягнення штрафних санкцій.

1. Короткий зміст позовних вимог

1.1. Заступник керівника окружної прокуратури міста звернувся до суду в інтересах держави в особі Департаменту з позовом до ФОП Бліженських В.С. про:

- визнання недійсною додаткову угоду до договору про закупівлю послуг, укладену позивачем і відповідачем;

- стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 17 968,53 грн за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язань за договором про закупівлю послуг.

1.2. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок укладення додаткової угоди сторонами порушено вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, необґрунтовано продовжено строк виконання зобов`язань за договором без належного документального підтвердження об`єктивних обставин, що зумовили таке продовження, що є підставою для визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з підрядника пені за період прострочення виконання робіт за договором.

2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції

2.1. Господарський суд Запорізької області (головуюча - суддя Федько О.А.) рішенням від 06.05.2026 у цій справі позов задовольнив повністю.

2.2. Центральний апеляційний господарський суд постановою від 04.08.2026 апеляційну скаргу відповідача задовольнив, рішення суду першої інстанції скасував та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив.

3. Короткий зміст вимог касаційної скарги

3.1. Прокурор, посилаючися на ухвалення судом апеляційної інстанції оскаржуваного судового рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

4. Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

4.1. У касаційній скарзі Прокурор зазначає, що підставою для касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції є пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), та вказує на неправильне застосування судом норм матеріального права (статей 3, 203, 215, 530, 610, 629, 617, 652 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статті 3, пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин [далі - Закон]), підпункту 4 пункту 19 Особливостей [щодо документального підтвердження обґрунтованості підстав для внесення змін до істотних умов договору про публічну закупівлю в частині строку виконання зобов`язання)] та порушення норм процесуального права (статей 13, 73, 76-79, 86, 162, 236 ГПК України), усупереч висновків про застосування вказаних норм права у подібних правовідносинах, викладених у релевантних постановах Верховного Суду від 05.09.2018 у справі №910/21806/17, від 06.06.2023 у справі №910/21100/21, від 30.01.2024 у справі №907/811/21, від 27.02.2024 у справі №927/863/23, від 30.04.2024 у справі №927/782/23, від 27.08.2025 у справі №916/2984/24, від 20.01.2026 у справі №902/44/25, від 25.02.2026 у справі №904/3471/24, від 27.05.2026 у справі №925/832/25, від 23.06.2026 у справі №902/1022/25.

5. Позиція інших учасників справи

5.1. Позивач у письмових поясненнях (із власною позицією) заперечив проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просив касаційну скаргу Прокурора залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.

5.2. Третя особа у письмових поясненнях із власною позицією зазначила, зокрема, що, виходячи з доведеності виконання договору про закупівлю у повному обсязі, наданні повної та належної оцінки правових підстав укладання додаткової угоди, підтверджується відсутність достатніх правових підстав для застосування будь-яких штрафних санкцій, що засвідчує необґрунтованість їх нарахування та забезпечує дотримання принципів законності, пропорційності та правової визначеності у сфері публічних закупівель.

5.3. Від відповідач відзив на касаційну скаргу у визначений Судом строк не надійшов.

6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ

6.1. Судом апеляційної інстанції перевірені обставини справи, встановлені судом першої інстанції, та додатково встановлені такі обставини:

- Департамент 18.02.2025 на офіційному вебсайті системи публічних закупівель «Prozorro» оприлюднив оголошення про проведення відкритих торгів з очікуваною вартістю предмета закупівлі 1 496 682,12 грн щодо закупівлі Департаментом послуг з аварійного (поточного) ремонту приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» [ДК 021:2015 (СРV) - 45450000-6 - інші завершальні будівельні роботи]. Строк виконання робіт чи надання послуг визначено до 21.03.2025;

- згідно з протоколом затвердження річного плану закупівель джерелом її фінансування є кошти місцевого бюджету;

- за результатами проведеної закупівлі 06.03.2025 Департаментом (Замовник) та ФОП Бліженських В.С. (Підрядник) укладено договір №29 про закупівлю послуг (далі - Договір), за умовами якого:

• Підрядник, відповідно до кошторисної документації та умов Договору, зобов`язується виконати Аварійний (поточний) ремонт приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ» за адресою, вказаною у Договорі (ДК 021:2014 (СРV) - 45450000-6-Інші завершальні роботи)», а замовник оплатити надані послуги на умовах, визначених цим договором (пункт 1.1);

• об`єм, характер та вартість послуг, передбачених в пункті 1.1 Договору, визначаються на підставі договірної ціни, погодженої сторонами, яка є невід`ємною частиною Договору та підставою для проведення взаємних розрахунків (пункт 1.2);

• істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків передбачених законодавством [пукнт 19 «Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування»] (пункт 1.7);

• договірна ціна послуг є невід`ємною частиною Договору, є динамічною і визначається на підставі кошторису та складає 1 244 500,00 грн без ПДВ (пункт 3.1);

• строк надання послуг Підрядником визначений не пізніше 21.03.2025. Підрядник розпочне надання послуг після підписання Договору. Надання послуг може бути закінчено достроково тільки за згодою із Замовником (пункт 5.1);

• датою закінчення надання послуг вважається дата їх прийняття Замовником (пункт 5.2);

• строки надання послуг можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір (пункт 5.3);

• у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену Законами та цим договором (пункт 7.1);

• за невиконання зобов`язань за Договором Підрядник несе відповідальність в порядку, визначеному пунктом другим статтею 231 Господарського кодексу України, зокрема за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості послуг, з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості (пункт 7.3);

• сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за Договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладання Договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо) [пункт 8.1].

• сторона, що не може виконати зобов`язання за Договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 3-х днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі (пункт 8.2).

• доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є документи, які видаються відповідними і компетентними органами (пункт 8.3);

• Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами взятих за Договором зобов`язань, але не пізніше ніж до 31.12.2025 (пункт 11.1);

• зміни та доповнення до Договору оформлюються відповідно до Цивільного і Господарського кодексів України додатковою угодою, яка є невід`ємною його частиною (пункт 11.3);

• істотними умовами Договору про закупівлю є предмет (найменування, кількість, якість), ціна та строк дії Договору про закупівлю. Інші умови Договору про закупівлю істотними не є та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів (пункт 11.4);

• істотні умови Договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків та з урахуванням положень статті 41 Закону, крім частин другої - п`ятої, сьомої - дев`ятої статті 41 Закону, пукнту 19 Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (пункт 11.5);

• зміна істотних умов Договору шляхом складання додаткової угоди допускається виключно у випадку, зокрема, продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю. Необхідність унесення змін до Договору має бути обґрунтованою та підтверджена стороною, яка ініціює такі зміни (пункт 11.8);

- ФОП Бліженських В.С. листом від 18.03.2025 вих.№03/10-25 звернулася до Замовника з проханням продовжити строк дії Договору у зв`язку з виникненням документального підтвердження об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, та погіршення безпекової ситуації в місті. За текстом листа також зазначила, що відповідно до даних «Air-alarms.in.ua - статистика повітряних тривог» за період з 06.03.2025 (дата підписання Договору) до вчора значно збільшилася тривалість повітряних тривог по Запорізькій області, за вказаний період тривалість становить (лише чистий час без перетинів, у годинах) - 101,2 год., більшість яких припадає на робочий час. Цей факт підтверджує погіршення безпекової ситуації по місту Запоріжжя та має беззаперечний вплив таких обставин на можливість виконання конкретних договірних зобов`язань. Указує, що у зв`язку зі збільшенням інтенсивності тривог протягом світового робочого дня та з метою збереження життя і здоров`я працівників з урахуванням пункту 7.9 Договору, об`єктивно не має можливості надати послуги в межах визначеного Договором строку;

- додатком до вказаного листа зазначено лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 та додаткова угода №1 до Договору в 2 примірниках;

- сторонами 19.03.2025 укладено додаткову угоду №1 до Договору (далі - Додаткова угода №1), за умовами якої пункт 5.1 розділу 5 Договору «Строки надання послуг» викладено в новій редакції: «5.1. Строк надання послуг Підрядником не пізніше 08.04.2025. Підрядник розпочне надання послуг після підписання договору. Надання послуг може бути закінчено достроково тільки за згодою із Замовником»;

- додатковою угодою від 03.04.2025 №2 до Договору сторони виклали Договірну ціну з розрахунками в новій редакції;

- сторонами 08.04.2025 підписана довідка про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми №КБ-3 за квітень 2025 року на суму 1 244 500,00 грн та акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми № КБ-2в за квітень 2025 року на суму 1 244 500,00 грн;

- позивач (Замовник) на виконання Договору перерахував на користь ФОП Бліженських В.С. грошові кошти в загальній сумі 1 244 500,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 18.04.2025 №95;

- за твердженням прокурора, з чим не погоджується позивач, відповідач та третя особа, при укладенні Додаткової угоди №1 не було документально підтверджено належними та допустимими доказами об`єктивних обставин, що спричинили продовження строків виконання робіт. Вказані обставини зумовили звернення прокурора до суду з цим позовом.

6.2. Суд першої інстанції ухвалив рішення, яким задовольнив позовні вимоги, втім суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення та відмови у задоволенні позову та щодо наявності підстав для застосування положень пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону.

6.2.1. Суд апеляційної інстанції вказав, що позивач, відповідач та третя особа як під час розгляду справи в суді першої інстанції, так і під час апеляційного перегляду оскаржуваного рішення наполягали на тому, що вказаний договір є договором про надання послуг, відтак спірні правовідносини підпадають під правове регулювання, визначене статті 901 - 907 ЦК України.

6.2.2. Досліджуючи вказане питання, апеляційний суд наголосив, що правова природа договору не залежить від його назви, а визначається з огляду на зміст, а тому при оцінці відповідності волі сторін та укладеного договору фактичним правовідносинам, суд повинен надати правову оцінку його предмету, умовам, правам та обов`язкам сторін для визначення спрямованості як їх дій, так і певних правових наслідків, з`ясувати фактичний характер спірних правовідносин, які склались між сторонами, з`ясувати дійсні наміри сторін спору при укладенні договору щодо визначення умов виконання зобов`язань обома сторонами цього договору наслідків, застосувати відповідні норми права.

6.2.3. Суд апеляційної інстанції вказав, що як встановив суд першої інстанції предметом Договору є виконання підрядником (ФОП Бліженських В.С.) аварійного (поточного) ремонту приміщення Ветеранського простору «ВЕТЕРАН ПРО. ЗАПОРІЖЖЯ». При цьому, Локальним кошторисом на будівельні роботи, який є невід`ємним додатком до вказаного договору, сторони погодили чітке найменування робіт та витрат, до яких зокрема віднесли: улаштування плінтусів, улаштування тактильної плитки, улаштування перегородок на металевому однорядному каркасі, улаштування дверних коробок, прокладання поліетиленових труб, установлення сантехніки тощо. Відтак, враховуючи те, що предмет спірного Договору є індивідуалізованим, а результат роботи має матеріальну форму, враховуючи, що здача-прийняття роботи з аварійного (поточного) ремонту приміщення оформляється актом приймання виконаних будівельних робіт, що передбачено пунктом 4.1 Договору, тобто замовника цікавить не сам процес надання послуги, а його результат, який є осяжним, то з урахуванням принципу jura novit curia («суд знає закони») при розгляді справи і ухвалення рішення суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що укладений сторонами Договір за своєю правовою природою є договором підряду.

6.2.4. Суд апеляційної інстанції зазначив, що з урахуванням наведеного підставним є також висновок суду першої інстанції щодо того, що істотними умовами договору підряду є, зокрема, предмет, договірна ціна, строки виконання робіт.

6.2.5. Суд апеляційної інстанції вказав, що:

- законодавством не визначено настання яких саме обставин вважається об`єктивним та достатнім для продовження строків та не визначено, в якій формі має бути документальне підтвердження настання зазначених обставин, тому замовник визначає це самостійно;

- як встановлено судом першої інстанції, відповідно до пункту 5.1 Договору строк надання послуг Підрядником визначений не пізніше 21.03.2025;

- при цьому, згідно з пунктом 5.3 Договору строки надання послуг можуть бути змінені з внесенням відповідних змін у Договір;

- пунктом 11.8 Договору сторони погодили, що зміна істотних умов договору шляхом складання додаткової угоди допускається, зокрема у випадку продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов`язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об`єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю;

- на виконання вказаних умов Договору, відповідач повідомив позивача про неможливість виконання обумовлених робіт у зазначений строк та навів причини такої неможливості у листі від 18.03.2025 №03/10-25;

- позивач, оцінивши обставини в їх сукупності, визнав причини затримки поважними, а також дійшов висновку, що його інтересах більше відповідає надання обумовлених послуг у більш пізні строки, ніж розірвання Договору, що підтверджується фактом укладення спірної Додаткової угоди №1 та правовою позицією позивача у цій справі (позивач позов прокурора не підтримав та заперечував проти його задоволення);

- також апеляційним господарським судом враховано, що укладення оскаржуваної Додаткової угоди №1 відбулося за умови незмінності ціни договору;

- у цій справі, апеляційний господарський суд не встановив наявності/відсутності фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання оспорюваних правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

6.2.6. З приводу правової позиції прокурора у цій справі колегія суддів апеляційної інстанції зазначила, зокрема, таке:

- висновки суду першої інстанції про те, що спірна додаткова угода укладена за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт є передчасними;

- замовник (позивач), у разі виявлення недостатності підстав чи доказів для збільшення строку виконання робіт, не був позбавлений права звернутися до підрядника (відповідача) з вимогою про надання доказів неможливості виконання умов Договору у передбачені Договором строки, чого замовником (позивачем) зроблено не було, що свідчить про обґрунтованість пропозиції відповідача щодо необхідності збільшення строку виконання робіт за Договором;

- у свою чергу, підписання спірної додаткової угоди замовником (позивачем) свідчить про його погодження з наведеними відповідачем обставинами та визнання їх достатніми для продовження строку виконання робіт;

- проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, враховуючи, що відповідач (підрядник) повідомив позивача про необхідність продовження строку виконання робіт, навівши причини та об`єктивно незалежні від нього підстави для такого продовження, та позивач (замовник) визнав такі причини та підстави обґрунтованими та достатніми для внесення змін до Договору, внаслідок чого сторонами підписана спірна Додаткова угода №1, колегія суддів апеляційної інстанції виснувала, що у цій справі більш вірогідним є наявність документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт;

- у контексті спірних правовідносин суд апеляційної інстанції врахував і те, що правомірна зміна строку (продовження) виконання зобов`язання відповідає інтересам держави більше, ніж формальне розірвання договору чи нарахування штрафних санкцій виконавцю, який об`єктивно не мав змоги виконати умови Договору через незалежні від нього обставини, які замовник визнав поважними та підтвердженими належним чином та добровільно погодився на збільшення таких строків виконання зобов`язання;

- колегія суддів апеляційної інстанції також звернула увагу, що зміна строку виконання робіт шляхом його збільшення не призвела до будь-яких негативних наслідків для замовника, зокрема до збільшення вартості цих робіт, яка була визначена у Договорі;

- при цьому прокурором не надано доказів того, яким чином продовження строку виконання робіт на незначний строк порушило законні інтереси держави та/або позивача;

- більше того, позиція позивача у цій справі, яка полягала в тому, що Департамент не підтримав позовних вимог прокурора, додатково свідчить про те, що права та інтереси замовника внаслідок укладення спірної додаткової угоди не були порушені;

- враховуючи викладене, колегія суддів апеляційної інстанції вважала відсутніми підстави для визнання недійсною Додаткової угоди №1;

- ухвалюючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд наведеного не врахував, що призвело до неправильних висновків про задоволення позову;

- оскільки у задоволенні основної вимоги про визнання Додаткової угоди №1 недійсною слід відмовити, задоволенню також не підлягає і похідна вимога про стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 17 968,53 грн;

- на переконання колегії суддів апеляційної інстанції, в умовах, коли відповідач належним чином виконав свої зобов`язання перед замовником, у порядку та строки, узгоджені в чинному Договорі (з урахуванням внесених до нього за згодою обох сторін змін), за наслідками чого таке виконання було прийняте та оплачене замовником без жодних зауважень, не може мати легітимну мету та бути пропорційним притягнення до відповідальності відповідача за порушення строку виконання Договору, який не був порушений в момент такого виконання;

- враховуючи все вищевикладене, доводи апелянта про відсутність підстав для визнання Додаткової угоди №1 недійсною та стягнення штрафних санкцій знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи.

6.2.7. Суд апеляційної інстанції виснував, що апеляційна скарга ФОП Бліженських В.С. підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Запорізької області від 06.05.2026 у справі №908/3993/25 - скасуванню з одночасним ухваленням судом апеляційної інстанції нового рішення про відмову у задоволенні позову.

7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції

7.1. Верховний Суд ухвалою від 31.08.2026, зокрема, відкрив касаційне провадження у справі №908/3993/25 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.

8. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

8.1. Згідно з приписами статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

8.2. Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.

8.3. Верховний Суд зазначає, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.4. При цьому, самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено), покладається на скаржника.

8.5. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.

8.6. Дослідивши доводи та покликання, викладені у касаційній скарзі, які фактично зводяться до підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, зміст оскаржуваних судових рішень, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України, з огляду на таке.

8.7. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

8.8. За змістом пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України підставою касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.

8.9. Зазначена норма процесуального права спрямована на формування усталеної судової практики вирішення господарських спорів, що виникають з подібних правовідносин, а її застосування судом касаційної інстанції свідчитиме про дотримання принципу правової визначеності.

8.10. Отже, відповідно до положень пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України касаційний перегляд з указаних мотивів може відбутися за наявності таких складових: (1) спірні питання виникли у подібних правовідносинах; (2) суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду.

8.11. Що ж до визначення подібних правовідносин за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України, то в силу приписів статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» Верховний Суд звертається до пунктів 25, 26, 32 правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19.

8.12. Стосовно того, що вважається правовим висновком Верховний Суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 21.03.2024 у справі №191/4364/21, ухвалах Великої Палати Верховного Суду від 22.05.2024 у справі №902/1076/24, від 09.08.2024 у справі №127/22428/21, постанов Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2020 у справі №753/11009/19, від 27.07.2021 у справі №585/2836/16-ц, в яких означено, що висновок (правова позиція) - це виклад тлумачення певної норми права (або низки норм), здійснене Верховним Судом (Верховним Судом України) під час розгляду конкретної справи, обов`язкове для суду та інших суб`єктів правозастосування під час розгляду та вирішення інших справ у разі існування близьких за змістом або аналогічних обставин спору.

8.13. Підставою для касаційного оскарження за пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України є неврахування висновку Верховного Суду саме щодо застосування норми права, а не будь-якого висновку, зробленого судом касаційної інстанції в обґрунтування мотивувальної частини постанови. Неврахування висновку Верховного Суду щодо застосування норми права, зокрема, має місце тоді, коли суд апеляційної інстанції, посилаючись на норму права, застосував її інакше (не так, в іншій спосіб витлумачив тощо), ніж це зробив Верховний Суд в іншій справі.

8.14. При цьому, наявності самих лише висновків Верховного Суду щодо застосування норми права у певній справі не достатньо, за цією підставою касаційного оскарження обов`язковою умовою для касаційного перегляду судового рішення є незастосування правових висновків, які мали бути застосовані у подібних правовідносинах у справі, в якій Верховних Суд зробив висновки щодо застосування норми права, з правовідносинами у справі, яка переглядається.

8.15. Верховний Суд виходить також з того, що досліджуючи доцільність посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: (1) чи є правовідносини подібними та (2) чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на відповідні законодавчі акти. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних застосовуваних нормативно-правових актів.

8.16. Надаючи оцінку наведеним доводам скаржника щодо неврахування судами попередніх інстанцій правових висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (дивись пункт 4.1 цієї ухвали), на які покликається Прокурор, Верховний Суд виходить з такого.

8.17. Предметом судового розгляду у цій справі є:

- визнання недійсною додаткову угоду до договору про закупівлю послуг, укладену позивачем і відповідачем;

- стягнення з відповідача штрафних санкцій в розмірі 17 968,53 грн за неналежне (несвоєчасне) виконання зобов`язань за договором про закупівлю послуг.

8.17.1. Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок укладення додаткової угоди сторонами порушено вимоги законодавства у сфері публічних закупівель, необґрунтовано продовжено строк виконання зобов`язань за договором без належного документального підтвердження об`єктивних обставин, що зумовили таке продовження, що є підставою для визнання недійсною додаткової угоди та стягнення з підрядника пені за період прострочення виконання робіт за договором.

8.17.2. При цьому, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржувану постанову, встановив, зокрема, правову природу договору (підряд), предмет договору, відсутність підстав для визнання оспорюваного правочину недійсним, з огляду на наявність об`єктивних причин, а також позицію Департаменту, як замовника, що погодився на зміну строку виконання робіт за Договором, а також обставини вказані в пунктах 6.1.1, 6.2.3, 6.2.5-6.2.6 цієї ухвали.

8.18. Предметом судового розгляду у справі №910/21806/17 було внесення змін до договору про постачання для державних потреб нафти і дистилятів (авіаційний гас), для техніки спеціального призначення (за кошти державного бюджету України), а саме щодо строку постачання.

8.18.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що за результатами участі у процедурі закупівлі товарів за державні кошти відповідача визнано переможцем, з яким укладено договір 16.05.2017, за умовами якого строк поставки визначено до 31.05.2017 включно. У процесі проведення процедури закупівлі, до моменту розміщення замовником закупівлі повідомлення про намір укласти договір, мала місце істотна зміна обставин, якими позивач, як учасник і потенційний постачальник, керувався при прийнятті рішення щодо участі у процедурі закупівлі, і які суттєво впливають на баланс інтересів сторін та строки виконання зобов`язань при подальшому укладанні та виконанні договору.

8.19. Предметом судового розгляду у справі №910/21100/21 було внесення змін до договору про закупівлю послуг за державні кошти внаслідок істотної зміни обставин, а саме в частині терміну надання послуг.

8.19.1. Позовні вимоги обґрунтовано наявністю документально підтверджених об`єктивних обставин, які зумовлюють продовження строку дії договору та строку виконання робіт за договором. Такими обставинами є зупинення роботи підприємства в результаті дій правоохоронних органів (проведення обшуку, вилучення комп`ютерної технічний та оригіналів документації, накладення арешту на грошові кошти на банківських рахунках), а також захворювання працівників підприємства гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2.

8.20. Предметом судового розгляду у справі №907/811/21 було визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти та стягнення пені і штрафу.

8.20.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що під час укладення спірної додаткової угоди до договору про закупівлю товару за бюджетні кошти та зміни строку поставки товару за договором про закупівлю, сторонами порушено вимоги пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону, оскільки відповідні зміни до договору про закупівлю внесено за відсутності визначених Законом підстав для продовження строку виконання зобов`язань з поставки товару, у зв`язку з чим така додаткова угода підлягає визнанню недійсною, а з відповідача належить стягнути пеню та штраф за несвоєчасну поставку товару.

8.21. Предметом судового розгляду у справі №927/863/23 було визнання недійсними додаткових угод до договору, якими продовжено строк виконання робіт, та стягнення штрафу та пені.

8.21.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог діючого законодавства України, а саме пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону, як наслідок - підлягають визнанню недійсними в судовому порядку, а стягнення штрафних санкцій обґрунтовано невиконанням відповідачем умов договору щодо дотримання кінцевого строку завершення виконання робіт.

8.22. Предметом судового розгляду у справі №927/782/23 про визнання додаткових угод до договору, якими змінено строк виконання робіт, недійсними та стягнення штрафу і пені.

8.22.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що укладення спірних додаткових угод відбулося з порушенням вимог пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону, а штрафні санкції нараховані за порушення строків виконання робіт відповідачем.

8.23. Предметом судового розгляду у справі №916/2984/24 було визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю товару та стягнення пені і штрафу.

8.23.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що сторонами безпідставно додатковою угодою продовжено строк дії договору та строк постачання товару. Також прокурор зазначив про постачання товару з порушенням строку, передбаченого договором, як підстави для стягнення штрафних санкцій.

8.24. Предметом судового розгляду у справі №902/44/25 було визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення штрафних санкцій.

8.24.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорювані додаткові угоди укладено попри відсутність істотних змін обставин і документально підтверджених об`єктивних обставин, та такими угодами продовжено строки постачання товарів за договорами про закупівлю для державних потреб товарів речової служби (за кошти Державного бюджету України), після закінчення відповідних строків і фактичного постачання товарів. Прокурор зазначив, що оспорювані додаткові угоди суперечать пункту 6 частини першої статті 3, статтям 234, 652 ЦК України, пункту 4 частини п`ятої статті 41 Закону, підпункту 4 пункту 19, абзацу четвертому пункту 48 Особливостей здійснення оборонних закупівель, частинам першій та другій статті 11, частині 3 статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні».

8.25. Предметом судового розгляду у справі №904/3471/24 було визнання недійсними додаткових угод до договору, якими продовжено строк виконання робіт, та стягнення пені і штрафу.

8.25.1. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням зобов`язань за договором, внаслідок чого позивач не отримав очікуваного від закупівлі результату. Прокурор вбачає порушення пунктів 1.4 та 14.1 договору при укладенні сторонами додаткових угод до нього та вважає, що ці додаткові угоди укладені за відсутності документального підтвердження об`єктивних обставин для продовження строку виконання робіт, а також невиконання вказаних робіт у строк, визначений договором, тому наявні підстави для визнання недійсними додаткових угод до договору та стягнення з відповідача пені та штрафу за порушення строків виконання зобов`язань.

8.26. Предметом судового розгляду у справі №925/832/25 було визнання недійсною додаткової угоди до договору про закупівлю та стягнення пені за порушення строку виконання зобов`язання за договором та штрафу.

8.26.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що сторони безпідставно додатковою угодою суттєво продовжили строк поставки товару без жодного належного обґрунтованого документального підтвердження виникнення об`єктивних обставин, що спричинили продовження строку поставки товару, у тому числі непереборної сили, в порушення норм статті 41 Закону та положень пункту 8 зазначеного договору, що не відповідає також вимогам тендерної документації. Оскільки постачання товару відбулося з порушенням строку, передбаченого договором, з відповідача мають бути стягнуті штрафні санкції.

8.27. Предметом судового розгляду у справі №902/1022/25 було визнання недійсними додаткових угод до низки договорів і стягнення штрафних санкцій.

8.27.1. Позовні вимоги мотивовано тим, що оспорюваними додатковими угодами продовжено строки постачання товарів за укладеними позивачем (замовником) та відповідачем (постачальником) договорами. Водночас такі додаткові угоди укладено після спливу строків постачання, після фактичного постачання та після направлення замовником претензій постачальнику про сплату штрафних санкцій за неналежне виконання договорів, що вказує на фіктивність таких правочинів, правовим результатом укладення яких стало значне зменшення розміру штрафних санкцій за прострочення постачання товарів.

8.28. У контексті доводів касаційної скарги Верховний Суд вважає за необхідне зазначити таке.

8.29. Встановлення обставин справи, дослідження та оцінка доказів є прерогативою судів першої та апеляційної інстанцій. Якщо порушень порядку надання та отримання доказів у суді першої інстанції апеляційний суд не встановив, а оцінка доказів зроблена як судом першої, так і судом апеляційної інстанції, то суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями втручатися в оцінку доказів (див. висновок Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.01.2019 у справі №373/2054/16-ц, Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 17.09.2020 у справі №908/1795/19).

8.30. Верховний Суд наголошує, що покликання на практику Верховного Суду (без аналізу та врахування обставин справи, за яких судом касаційної інстанції зроблено відповідні висновки, без доведення подібності правовідносин у справах) щодо оцінки того чи іншого аргументу, які зроблені на підставі встановлених фактичних обставин конкретної справи і наявних в матеріалах справи доказів, не є свідченням застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та процесуального права без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування.

8.31. Проаналізувавши наведені скаржником постанови Верховного Суду щодо застосування норм права в контексті спірних правовідносин, ураховуючи критерії подібності, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №333/2021/19, Суд дійшов висновку про неподібність справ №910/21806/17, №910/21100/21, №907/811/21, №927/863/23, №927/782/23, №916/2984/24, №902/44/25, №904/3471/24, №925/832/25, №902/1022/25 з цією справою, з огляду на таке:

- справи №910/21806/17, №910/21100/21 і ця справа відрізняються за предметом і підставами позову, а також за обставинами, якими мотивовано зміну умов договорів;

- справи №910/21806/17, №907/811/21, № 916/2984/24, №902/44/25, №925/832/25, №902/1022/25 і ця справі відмінні, з огляду на вид договору та його предметом (у цій справі предметом договору є виконання робіт з капітального ремонту, а в інших означених справах предметом договорів є поставка чи закупівля товарів);

- №927/863/23, №927/782/23, №904/3471/24 і ця справа хоча схожі за видом договору та предметом позову, втім, суттєво відрізняються обставинами, які встановлені судами першої та апеляційної інстанціями, та мотивами, якими виконавці робіт/підрядники, обґрунтовували необхідність зміни строку виконання робіт, та доказовою базою у справах.

8.32. При цьому, особливістю цієї справи, з огляду на встановлені судами попередніх інстанцій обставини, на відміну від означених скаржником (дивися пункти 4.1, розділ 6, пункти 8.17 - 8.27.1 цієї ухвали) є те, що (1) позивач, відповідач і третя особа заперечували проти задоволення позову, який заявлено прокурором, (2) підрядник звернувся до замовника щодо зміни строку виконання робіт до його завершення, (3) така зміна обґрунтована обставинами, ураховуючи місце виконання робіт (м. Запоріжжя), що наближене до лінії бойового зіткнення та перебування його у зоні ураження низки видів озброєння з наданням доказів, які оцінені судами, (4) роботи виконані підрядником 08.04.2025 і різниця між первинно узгодженим строком (21.03.2025) складає 18 днів, (5) Суд відзначає, що фактично ремонтні роботи мали тривати п`ятнадцять календарних днів, ураховуючи дату укладення Договору (06.03.2025) і строк надання послуг вказаний у пункті 5.1 Договору (21.03.2025), втім, ураховуючи зміну строку, тривалість виконання робіт склала тридцять три дні, (6) у замовника робіт відсутні претензії до підрядника і Департамент під час розгляду цієї справи в першій, апеляційній та касаційній інстанціях послідовно висловлював свою позицію, яка свідчить про не підтримку позову, який подано прокурором, (7) суд апеляційної інстанції відмовив у задоволенні позову у зв`язку з не доведеністю заявлених вимог, а не, з огляду на неефективність способу захисту.

8.33. З огляду на викладене вище, застосування норм права, на які покликається скаржник, за неподібності правовідносин у справах №910/21806/17, №910/21100/21, №907/811/21, №927/863/23, №927/782/23, №916/2984/24, №902/44/25, №904/3471/24, №925/832/25, №902/1022/25 та цій справі, не може бути аналогічним, а вказані для порівняння судові рішення Верховного Суду - релевантними до обставин цієї справи.

8.34. Верховний Суд звертає увагу скаржника, що недостатньо лише зазначення постанови Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права, обов`язковою умовою є те, що правовідносини у справах (у якій викладено висновок Верховного Суду і у якій подається касаційна скарга) мають бути подібними.

8.35. Як вже зазначено вище, при встановленні доцільності посилання на постанову Верховного Суду кожен правовий висновок Суду потребує оцінки на релевантність у двох аспектах: чи є правовідносини подібними та чи зберігає ця правова позиція юридичну силу до спірних правовідносин, зважаючи на обставини справи, встановлені судами за доводами і доказами, наданими учасниками справи та правовим регулюванням. У такому випадку правовий висновок розглядається «не відірвано» від самого рішення, а крізь призму конкретних спірних правовідносин та відповідних нормативно-правових актів.

8.36. Враховуючи викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття касаційного провадження у цій справі на підставі пункту 5 частини першої статті 296 ГПК України.

8.37. Інших підстав для перегляду справи у суді касаційної інстанції, крім пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник у касаційній скарзі не наводить.

8.38. Верховний Суд бере до уваги та вважає прийнятними доводи, викладені у письмових поясненнях, в тій частині, яка узгоджується з вказаними вище міркуваннями Верховного Суду, наведеними у цій ухвалі.

9. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

9.1. Пунктом 5 частини першої статті 296 ГПК України встановлено, що суд касаційної інстанції закриває касаційне провадження, якщо після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 цього Кодексу судом встановлено, що висновок щодо застосування норми права, який викладений у постанові Верховного Суду та на який посилався скаржник у касаційній скарзі, стосується правовідносин, які не є подібними.

9.2. Дослідивши доводи, наведені у касаційній скарзі, зважаючи на зміст фактичних обставин справи, встановлених судами попередніх інстанцій, та правове регулювання, Верховний Суд дійшов висновку про наявність правових підстав для закриття касаційного провадження за касаційною скаргою Прокурора, оскільки, після відкриття касаційного провадження на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України Судом встановлено, що висновки щодо застосування норм права, які викладені у постановах Верховного Суду та на які посилався скаржник у касаційній скарзі, є неподібними за змістовним критерієм.

Керуючись статтями 234, 235, 296, 300, 301 ГПК України, Верховний Суд

ПОСТАНОВИВ:

Касаційне провадження за касаційною скаргою заступника керівника Запорізької обласної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту з питань ветеранської політики Запорізької міської ради на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 04.08.2026 у справі №908/3993/25, з підстави касаційного оскарження судових рішень, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Суддя Т. Малашенкова

Суддя І. Булгакова

Суддя Ю. Власов