УХВАЛА
27 серпня 2026 року
м. Київ
справа № 225/2468/21
провадження № 61-7657ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Ситнік О. М., Фаловської І. М.,
розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 15 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року у справі за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 225/2468/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визначення місця проживання малолітньої дитини,
ВСТАНОВИВ:
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Військово - цивільної адміністрації м. Торецьк Донецької області про визначення місця проживання малолітньої дитини.
На обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначив, що після ухвалення рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року та набрання ним законної сили, заявнику стало відомо про обставини, які є істотними для справи, і які не були, і не могли бути відомі під час розгляду справи, а саме про те, що внесено відомості до ЄРДР 31 січня 2025 року з правовою кваліфікацією кримінального правопорушення - ст. 126-1 КК України систематичного вчинення ОСОБА_2 у період з 2018 року по теперішній час психологічного, економічного і фізичного домашнє насилля щодо ОСОБА_1 та їх спільного сина ОСОБА_3 . Також вказує, що син втікав від матері, яка знущалась над ним, не хотів повертатись до неї.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 15 квітня 2025 року, яку залишено без змін постановою Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2026 року, у задоволенні заяви відмовлено.
03 червня 2026 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 15 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 23 червня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано заявнику надати докази, які підтверджують дату отримання постанови апеляційного суду та сплатити судовий збір або надати належний доказ свого майнового стану.
09 липня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали від 23 червня 2026 року, до якої він долучив квитанцію про сплату судового збору та надав документ, який підтверджує отримання постанови Дніпровського апеляційного суду 27 травня 2026 року.
Ухвалою Верховного Суду від 04 серпня 2026 року продовжено ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, а саме для уточнення прохальної частини касаційної скарги.
24 серпня 2026 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про виконання ухвали від 04 серпня 2026 року із уточненням прохальної частини касаційної скарги.
У касаційній скарзі представник заявника просить суд касаційної інстанції поновити строк на касаційне оскарження, скасувати оскаржувані рішення та ухвалити нове про задоволення заяви.
Відповідно до частини першої статті 390 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення (частина друга статті 390 ЦПК України).
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині третій статті 394 цього Кодексу (частина третя статті 390 ЦПК України).
У частині першій статті 127 ЦПК України встановлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання заявника підлягає задоволенню, оскільки повний текст постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року був складений 09 квітня 2026 року, офіційно зареєстрований у Єдиному державному реєстрі судових рішень 10 квітня 2026 року. Повний текст постанови Дніпровський апеляційний суд направив заявнику 19 травня 2026 року, а вручено останньому 27 травня 2026 року, що підтверджується трекінгом поштового відправлення №R0 6717 7102 250.
У частині першій статті 394 ЦПК Українипередбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження
(про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно із пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга, з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2, 3 частини першої статті 389 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів
у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга обґрунтована порушенням судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції норм процесуального права (абзац 6 частини другої статті 389 ЦПК України).
Касаційна скарга подана у визначений законом строк та оформлена відповідно до вимог статті 392 ЦПК України, зокрема містить підстави касаційного оскарження, передбачені частиною другою статті 389 ЦПК України.
З огляду на викладене, касаційний суд дійшов висновку про відкриття касаційного провадження та витребування матеріалів справи.
Керуючись статтями 389, 390, 392, 394, ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
ПОСТАНОВИВ:
Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Самарського районного суду міста Дніпропетровська від 15 квітня 2025 року
та постанови Дніпровського апеляційного суду від 08 квітня 2026 року.
Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Самарського районного суду міста Дніпропетровська
від 15 квітня 2025 року та постанову Дніпровського апеляційного суду
від 08 квітня 2026 року.
Витребувати із Самарського районного суду міста Дніпропетровська матеріали справи № 225/2468/21 за заявою ОСОБА_1 про перегляд рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 31 січня 2023 року за нововиявленими обставинами у справі № 225/2468/21 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей військово-цивільної адміністрації міста Торецьк Донецької області про визначення проживання малолітньої дитини.
Надіслати учасникам справи копію касаційної скарги та доданих до неї документів, роз`яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, що не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Ігнатенко
О. М. Ситнік
І. М. Фаловська