Ухвала № 140194091 у справі № 120/747/26 від 30.09.2026

УХВАЛА

м. Вінниця

30 вересня 2026 р. Справа № 120/747/26

Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою від 09.02.2026 відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому проваджені).

Скориставшись своїм процесуальним правом відповідач подав відзив, у якому проти задоволення позову заперечує. Вважає, що позивачем пропущений строк звернення до суду, оскільки позивач, протягом строку служби (з 20.08.2022 по 21.03.2025), щомісячно отримував грошове забезпечення та, відповідно, був обізнаний про його розмір. Також у день звільнення позивача (21.03.2025) йому був виданий грошовий атестат із розшифровкою сум, які нараховувались останньому протягом періоду проходження служби у військовій частині НОМЕР_1 , у т.ч. з інформацією про розмір посадового окладу. Однак, із позовною заявою до суду позивач звернувся лише у січні 2026 року, тобто через десять місяців після звільнення зі служби у військовій частині НОМЕР_1 .

В ході вивчення матеріалів справи, суд встановив, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з ч. 13 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Так, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України.

Частиною 2 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Спеціальним законодавством, яке регламентує порядок здійснення виплат грошового забезпечення військовослужбовцям, не врегульовано питання строків звернення до суду у зв`язку з порушенням відповідачем законодавства про оплату праці (виплату грошового забезпечення), однак, такі питання регулює Кодекс законів про працю України.

Відповідно до частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України (в чинній редакції) із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).

Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Таким чином, відповідно до чинного нормативно-правового регулювання на момент звернення до суду з даним позовом, у спорах, пов`язаних з виплатою всіх сум, що належать працівникові при звільненні та інші виплати, пов`язані з проходженням публічної служби, встановлюється тримісячний строк.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 уточнив порядок обчислення строку звернення до суду та зазначив, що отримання працівником після проведення остаточного розрахунку додаткових роз`яснень, відповідей на адвокатські запити чи інших документів від роботодавця саме по собі не розпочинає нового перебігу строку звернення до суду, оскільки такий строк включає і час, необхідний особі для отримання інформації щодо проведеного розрахунку та оцінки його правильності.

Тобто, особа не може після отримання грошового атестата протягом необмеженого часу не вчиняти жодних юридично значимих дій, а згодом, надіславши інформаційний запит, фактично поновити перебіг процесуального строку. Такий підхід нівелював би встановлене законом тримісячне строкове обмеження.

Також у постанові від 25.06.2026 у справі №520/25416/25 зазначено про те, що за усталеною позицією Верховного Суду, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг та позовів. Норми, які регламентують строки, призначені для забезпечення належного здійснення правосуддя та дотримання принципу юридичної визначеності (res judicata). Застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду за умови пасивної поведінки скаржника не є порушенням права на доступ до суду.

Як свідчить зміст позовної заяви, предметом оскарження у цій справі є дії військової частини НОМЕР_1 :

щодо виплати грошового забезпечення з 20.08.2022 по 20.05.2023 без врахування при визначенні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на відповідний календарний рік;

щодо не врахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 6 постанови КМУ від 17.07.2003 №1078 при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення за період з 20.08.2022 по 20.05.2023;

щодо не включення до складу грошового забезпечення, з якого обчислена одноразова грошова допомога при звільненні, грошова компенсація за невикористані дні оплачуваних відпусток, грошова допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань без урахування індексації та додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168;

щодо нарахування та виплати одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2023 рік та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань за 2022 рік.

Із матеріалів справи вбачається, що 21.03.2025 позивача було виключено зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , дата ознайомлення з грошовим атестатом - 21.03.2025, згідно з Журналом реєстрації грошових атестатів.

Також у матеріалах справи міститься довідка військової частини від 22.05.2025 про розміри щомісячних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період з 20.08.2022 по 20.05.2023, виданої ОСОБА_1 (а.с. 15).

Водночас, представником позивача не обґрунтувано існування обставин об`єктивного характеру, які б доводили існування поважних причин зволікання з учиненням юридично значимих дій, зокрема, звернення з цим позовом до суду, отримання інформації, потрібної для такого звернення до суду від моменту звільнення та отримання грошового атестату (21.03.2025), довідки від 22.05.2025 до моменту звернення із адвокатським запитом до відповідача (29.10.2025) та подання позову (20.01.2026).

Суд зауважує, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду чи його представником не наведено.

Зазначений вище недолік вказує на невідповідність поданої позивачем позовної заяви вимогам, встановленим статтею 161 цього Кодексу.

З огляду на вищевикладене, позовну заяву слід залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом подання обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду із доказами поважності причин їх пропуску.

В силу приписів ч.ч. 14, 15 ст. 171 КАС України, якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Керуючись ч. 13 ст. 171, ст.ст. 248, 256 КАС України, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії, залишити без руху.

2. Запропонувати позивачу у 5- денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна