Справа № 127/1546/26
Провадження № 22-з/801/132/26
Категорія: 82
Головуючий у суді 1-ї інстанції
Доповідач:Сало Т. Б.
ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 вересня 2026 року Справа № 127/1546/26 м. Вінниця
Вінницький апеляційний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сала Т.Б., суддів Голоти Л.О., Панасюка О.С., секретар Кулішко Б.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до фізичної особи-підприємця Бабак Галини Борисівни про розірвання договору та повернення грошових коштів,
встановив:
На розгляді суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ФОП Бабак Г.Б. про розірвання договору та повернення грошових коштів.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року позов задоволено.
Розірвано договір на виготовлення та поставку дверей (замовлення №1322-1330), укладений між Легковим К.С. та ФОП Бабак Г.Б..
Стягнуто з ФОП Бабак Г.Б. на користь Легкова К.С. безпідставно утримувані грошові кошти у розмірі 119 000,00 грн (сто дев`ятнадцять тисяч гривень) сплачені за договором на виготовлення та поставку дверей (замовлення №1322-1330), укладеним між Легковим К.С. та ФОП Бабак Г.Б..
Стягнуто з ФОП Бабак Г.Б. на користь держави 1 331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна гривня двадцять копійок) судового збору.
Стягнуто з ФОП Бабак Г.Б. на користь Легкова К.С. 7 000,00 грн (сім тисяч гривень) у відшкодування витрат на правничу допомогу.
Постановою Вінницького апеляційного суду від 15 вересня 2026 року апеляційну скаргу ФОП Бабак Г.Б. залишено без задоволення.
Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 29 травня 2026 року залишено без змін.
17 вересня 2026 року від Легкова К.С. надійшла заява, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у даній справі, яким стягнути з ФОП Бабак Г.Б. на його користь витрати на професійну правничу допомогу, понесені у зв`язку з переглядом справи Вінницьким апеляційним судом, у розмірі 7 000 грн. Розгляд цієї заяви просить провести без участі представника позивача.
В обґрунтування заяви Легков К.С. зазначив, що ухвалюючи постанову за результатами апеляційного перегляду справи, суд апеляційної інстанції не вирішив питання про розподіл понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, тоді як відповідна вимога була заявлена позивачем у відзиві, а докази понесення таких витрат своєчасно подані до суду. Необхідність понесення позивачем додаткових витрат на професійну правничу допомогу виникла виключно внаслідок подання ФОП Бабак Г.Б. апеляційної скарги. Заявлений до стягнення розмір витрат 7 000 грн відповідає обсягу фактично наданої професійної правничої допомоги та складності апеляційного перегляду.
Заяв (заперечень) від ФОП Бабак Г.Б. щодо стягнення витрат на правничу допомогу не надійшло (ні до ухвалення постанови, ні після надходження заяви).
У судове засідання, призначене на 29 вересня 2026 року, учасники справи не з`явилися.
Враховуючи положення ч. 4 ст. 270 та ст. 372 ЦПК України, беручи до уваги заяву Легкова К.С., апеляційний суд дійшов висновку про розгляд заяви про ухвалення додаткового рішення у відсутність належним чином повідомлених учасників справи.
Розглянувши заяву Легкова К.С., апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
У ч. 1 ст. 133 ЦПК України зазначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.
До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
У ч. 3, 4 ст. 137 ЦПК України зазначено, для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 5 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
За результатами апеляційного перегляду апеляційну скаргу ФОП Бабак Г.Б. залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
У відзиві на апеляційну скаргу Легков К.С. просив судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на апелянта. При цьому зазначив, що очікуваний розмір витрат, які він має понести у зв`язку з апеляційним розглядом скарги позивача складається з витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7 000 грн, докази чого надаються.
На підтвердження витрат на правничу допомогу Легковим К.С. до відзиву на апеляційну скаргу було додано:
- Додаток №2 до Договору №1-ЛК від 12 січня 2026 року, відповідно до якого сторони, якими є адвокат Тимощук Є.С. та Легков К.С., домовилися, що фіксована вартість послуг (гонорар) адвоката за договором та представництво інтересів клієнта у Вінницькому апеляційному суді складає 7 000 грн. Такий гонорар включає послугу по договору, а саме здійснення адвокатом усіх необхідних дій, включаючи ознайомлення з матеріалами скарги, підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництво інтересів клієнта в суді (а.с.126);
- Акт виконаних робіт згідно вказаного додатку, відповідно до якого адвокат надав, а клієнт прийняв (отримав) роботу у формі здійснення адвокатом усіх необхідних представницьких дій, включаючи ознайомлення з матеріалами скарги, підготовки відзиву на апеляційну скаргу та представництво інтересів клієнта в суді (а.с.126 на звороті);
- квитанцію про сплачу Легковим К.С. гонорару Тимощуку Є.С. в розмірі 7 000 грн (а.с.127).
Також у матеріалах справи наявний Договір №1-ЛК про надання професійної правничої допомоги від 12 січня 2026 року, відповідно до якого за надання правничої допомоги клієнт Легков К.С. та адвокат Тимощук Є.С. погодили, що гонорар встановлюється згідно окремої домовленості сторін (пункт 4.1 договору) (а.с.31-32).
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).
При цьому для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема, у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного гонорару, в контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи це питання, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18).
Апеляційний суд при розгляді заяви бере до уваги наступне.
По-перше, рішення суду першої інстанції в частині судових витрат у виді правничої допомоги (в розмірі 7 000 грн) ФОП Бабак Г.Б. не оскаржувалося.
По-друге, будь-яких заперечень від апелянта щодо вимог заяви позивача про стягнення судових витрат на правничу допомогу теж до апеляційної інстанції не надходило.
По-третє, розмір судових витрат за апеляційну інстанцію не перевищує розмір таких витрат в суді першої інстанції.
По-четверте, в судових засіданнях приймав участь лише представник позивача.
Усього було два судових засідання. При чому, в першому судовому засіданні було оголошено перерву для повторного виклику в судове засідання представника апелянта, оскільки виникла необхідність поставити останньому питання, але ні представник апелянта, ні апелянт в судове засідання не з`явилися. Тобто представником позивача марно було витрачено додатковий час для явки в друге судове засідання.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з обставин даної справи та відсутності заперечень ФОП Бабак Г.Б. щодо розміру витрат на правничу допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу у розмірі 7 000 гривень.
Керуючись ст. 137, 141, 270, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
постановив:
Заяву Легкова Кирила Сергійовича про ухвалення додаткового рішення задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця Бабак Галини Борисівни (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) витрати на професійну правничу допомогу, понесені в суді апеляційної інстанції, в розмірі 7 000 (сім тисяч) гривень.
Додаткова постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий Т.Б. Сало
Судді Л.О. Голота
О.С. Панасюк