Судові рішення

Постанова № 140205067 у справі № 420/5992/26 від 29.09.2026

Постанова від 29.09.2026 в адміністративній справі № 420/5992/26 (категорія «Організації господарської діяльності»). Суд: П'ятий апеляційний адміністративний суд, суддя Осіпов Ю.В.

Справа№ 420/5992/26
СудП'ятий апеляційний адміністративний суд
СуддяОсіпов Ю.В.
Форма рішенняПостанова
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяОрганізації господарської діяльності
Дата ухвалення29.09.2026
Надійшло до реєстру01.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140205067

Сторони-компанії

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

------------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 вересня 2026 р. м. Одеса Справа № 420/5992/26

Головуючий І інстанції: Юхтенко Л.Р.

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Осіпова Ю.В.,

суддів - Голуб В.А., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року (м.Одеса, дата складання повного тексту рішення - 30.04.2026р.) по справі за адміністративним позовом Корпорації виробничих та комерційних підприємств «Союз» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

У березні 2026р. КВКП «СОЮЗ» звернулося до Одеського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України, в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо «залишення без розгляду» заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025 року про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів;

- зобов`язати Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України «розглянути по суті» заяву КВКП «Союз» від 01.12.2025 року про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів.

Позовні вимоги позивач обґрунтовував тим, що Міністерством економіки, довкілля та сільського господарства України було безпідставно залишено без розгляду його заяву від 01.12.2025р. на одержання Висновку про продовження встановлених НБУ «граничних» строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, а саме - за договором поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754, на виконання умов якого, 10.06.2025р. Корпорацією «Союз» (з рахунку №[рахунок приховано]) на адресу «Постачальника» був здійснений авансовий платіж на суму 792600 євро, дата граничного строку розрахунку за яким - є 07.12.2025 року.

Позивач, посилаючись на приписи п.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру» №2073-ІХ, не погоджується із такими діями (бездіяльністю) відповідача та вважає їх протиправними, оскільки вищевказана заява (з описом вкладення), відповідно до вимог п.3-1 «Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ» (затв. Постановою КМУ 13.02.2019р. №104), була надіслана на адресу відповідача завчасно, а саме - 01.12.2025р. (т.б. за 6 днів до закінчення граничного строку) через «кур`єрську службу доставки», що підтверджується відповідною поштовою накладною ТОВ « 25 годин» (яке є оператором поштового зв`язку, внесеним до ЄДРОПЗ) №7283 від 01.12.2025р. та квитанцією від 01.12.2025р. про оплату послуг кур`єрської доставки.

Однак, 04.02.2026р. Мінекономіки своїм листом №4432-14/11544-07 «залишило без розгляду» вказану вище заяву позивача від 01.12.2025р. на одержання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту (імпорту) товарів з підстав порушення корпорацією «Союз» встановленого НБУ «граничного» строку розрахунку за «імпортною» операцією від 11.06.2025р., який закінчився - 07.12.2025р.

Відповідач надіслав до суду 1- інстанції свої письмові заперечення (відзив) проти позову, в яких просив відмовити у задоволенні даного позову, оскільки вважає, що цілком правомірно залишив без розгляду заяву позивача від 01.12.2025р., яка, в свою чергу, згідно з відомостями картки реєстрації вхідного документа №07/17819-26, фактично була зареєстрована в Мінекономіки лише тільки 02.02.2026р.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року (ухваленим в порядку письмового провадження) адміністративний позов КВКП «СОЮЗ» - задоволено у повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (код ЄДРПОУ 37508596, м. Київ, вул. М. Грушевського,12/2) щодо «залишення без розгляду» заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025 року. Зобов`язано Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України «розглянути по суті» заяву КВКП «Союз» (код ЄДРПОУ 21004686, м.Одеса, пр.Шевченка,1) від 01.12.2025 року про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства економіки на користь КВКП «Союз» судовий збір в розмірі 3328 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду 1-ї інстанції, представник відповідача 08.05.2026р. подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваного рішення порушено норми матеріального і процесуального права, та просив скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30.04.2026р. та прийняти нове - про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11.05.2026р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача та призначено її до розгляду в порядку письмового провадження.

21.05.2026р. до суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому представник позивача категорично заперечував проти її задоволення, посилаючись на безпідставність викладених у ній доводів та мотивовано просив оскаржуване рішення суду першої інстанції залишити без змін, вважаючи його законним та обґрунтованим.

25.06.2026р. матеріали даної справи надійшли до канцелярії П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Ухвалами П`ятого апеляційного адміністративного суду від 21.07.2026р. та від 11.09.2026р., з метою повного і об`єктивного розгляду справи, було витребувано додаткові докази, а саме: 1) витребувано з КВКП «Союз» додаткові докази та письмові пояснення на підтвердження достовірності зазначеної дати подання до кур`єрської служби доставки - ТОВ «Двадцять п`ять годин» заяви про продовження граничних строків розрахунків до відправлення 01.12.2025 року та ідентифікації даних оператора (касовий (фіскальний) чек або розрахункову (банківську) квитанцію, що підтверджує надання послуг поштового зв`язку, відповідний реєстр (журнал, книгу) відправлення поштової кореспонденції Корпорації, тощо), що надав послуги поштового зв`язку; 2) витребувано з кур`єрської служби доставки - ТОВ «Двадцять п`ять годин» касовий (фіскальний) чек або розрахункову (банківську) квитанцію, що підтверджує факт оплати КВКП «Союз» послуг поштового зв`язку саме 01.12.2025р., а також письмові пояснення з приводу тривалої доставки (т.б. з 01.12.2025р. до 02.02.2026р.) вказаного вище листа КВКП «Союз» (м.Одеса) до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (м.Київ); 3) витребувано з Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України: а) оригінал конверта, в якому на адресу Мінекономіки надійшла заява КВКП «Союз» від 01.12.2025р. про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, з усіма нанесеними на ньому поштовими відмітками, штриховими ідентифікаторами та позначками про дату доставки; б) оригінали накладної ТОВ «Двадцять п`ять годин» та опису вкладення, що надійшли разом із зазначеним вище поштовим відправленням; в) належним чином завірений витяг із журналу, реєстру або ж електронної системи обліку вхідної кореспонденції Міністерства щодо отримання, прийняття та реєстрації заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025р. із зазначенням дати й часу її фактичного надходження, дати й часу реєстрації, вхідного номера та відповідальної посадової особи; г) документи, що підтверджують рух заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025р. від місця (відділу) приймання поштової кореспонденції до структурного підрозділу, який здійснив її реєстрацію та розгляд; д) письмові пояснення відповідальних посадових осіб щодо дати та обставин отримання і реєстрації заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025р., зокрема, щодо проміжку часу між її доставкою та внесенням відомостей до системи реєстрації; є) електронні відомості або журнали подій інформаційної системи документообігу, що містять дату й час первинного створення реєстраційного запису щодо заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025р. та історію його змін (у разі наявності).

31.07.2026р. представник позивача, на виконання вказаної вище ухвали апеляційного суду від 21.07.2026р., надіслав до суду 2-ї інстанції свої додаткові письмові пояснення, в яких знову послідовно і докладно уточнив і підтвердив усі обставини та факт подання 01.12.2025р. до кур`єрської служби доставки (поштовому оператору зв`язку) спірної заяви про надання висновку, а також долучив до своїх пояснень копії договору про надання послуг від 04.08.2025р. (з додатком №1 та актом приймання-передачі послуг від 15.12.2025р.) та квитанції ТОВ «25 годин» до прибуткового касового ордеру №340 від 01.12.2025р. про оплату поштового відправлення в готівковій формі в сумі 200 грн. (а.с.199-203).

21.09.2026р. директор «ТОВ «Двадцять п`ять годин», на виконання вказаної вище ухвали апеляційного суду від 21.07.2026р., надіслав до суду 2-ї інстанції свої письмові пояснення, в яких підтвердив як факт приймання саме 01.12.2025р. від уповноваженої особи КВКП «Союз» поштового відправлення на адресу Мінекономіки, так і факт оплати цих послуг та відповідно, видачу прибуткового касового ордеру №340 від 01.12.2025р. Факт же тривалої доставки цього поштового відправлення до Міністерства економіки, яке фактично було доставлено кур`єром до «скриньки» вхідної кореспонденції Мінекономіки (яке знаходиться в «урядовому кварталі», вхід до якого заборонений) - 22.01.2026р. директор «оператора поштового зв`язку» пояснив виключно «об`єктивними» (поважними) причинами, а саме, діючим «військовим станом», частими «повітряними тривогами», тривалими відключеннями електроенергії, та посиленням в період грудня 2025р.-січня 2026р. ракетних обстрілів м.Києва (що є «загальновідомими» фактами), в зв`язку із чим, Товариство було змушено «призупиняти» роботу кур`єрів та логістично-сортирувальних центрів задля збереження життя працівників.

25.09.2026р. представник відповідача, виконавши ухвалу апеляційного суду від 11.09.2026р. лише частково, надіслав до суду 2-ї інстанції свої додаткові письмові пояснення, в яких знову підтвердив факт отримання та реєстрації Міністерством вказаного вище поштового відправлення із заявою КВКП «Союз» від 01.12.2025р. - 02.02.2026р., не надавши при цьому ні оригінал (ні навіть копію) поштового конверту (з усіма відмітками), в якому знаходилася заява позивача від 01.12.2025р., ні інші (окрім оригіналу поштової накладної від 01.12.2025р. та ел/картки реєстрації вх.кореспонденції) витребувані судом докази.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, можуть бути розглянуті судом апеляційної інстанції в порядку письмового провадження.

Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч.1 ст.308 КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги відповідача, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних і достатніх підстав для її задоволення.

Судом 1-ї інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - КВКП «СОЮЗ» (код ЄДРПОУ 21004686, юридична адреса: м.Одеса, пр.Шевченка,1) зареєстрований 21.11.1996р. Це відома українська група компаній, яка спеціалізується на реалізації масштабних проектів «під ключ» в енергетичній галузі та індустрії (будівництво, монтаж та обслуговування електростанцій, підстанцій, ліній електропередач). Основним видом діяльності підприємства є: 46.69 - Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням. Супутні види діяльності: Будівництво житлових і нежитлових будівель, споруд електропостачання та телекомунікацій, електромонтажні роботи, ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання, а також діяльність у сфері інжинірингу.

Позивач - КВКП «СОЮЗ» - є головним «підрядником» в рамках реалізації Контракту від 29.08.2022р. №UE/24 «Проектування, постачання та монтаж пристроїв «Statcom»», що фінансується Міжнародним Банком реконструкції та розвитку в рамках Другого проекту з передачі електроенергії за кошти гранту (угода від 18.07.2023р. №TF0C819), наданого Урядом ФРН.

02.04.2024р. в рамках реалізації вказаного Контракту від 29.08.2022р. №UE/24 «Проектування, постачання та монтаж пристроїв «Statcom»» та наказу Мінекономіки №7688 від 27.03.2024р., КВКП «СОЮЗ» було отримано від Міністерства економіки України Висновок №4432-09/929-07 - про продовження «граничних» строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, до 31.08.2024р. (а.с.41).

21.03.2025р., КВКП «СОЮЗ», з метою забезпечення стабільної роботи енергосистеми України (в т.ч. для пошкоджених ПС Вінницька, ПС Новокиївська, ПС Кременчук, ПС Конотоп) та її інтеграції з «ENTSO», на виконання вказаного вище Контракту 29.08.2022р. №UE/24, було укладено з Компанією «Iskra Energo s.r.o.» (Чехія) договір поставки №21-03/2754 щодо постачання запасних частин до силових трансформаторів потужністю 27 МВА (в т.ч. 110 кВт, 150 кВт) з «граничним» строком постачання, згідно графіку, не пізніше 07.04.2026р.

11.06.2025р. КВКП «СОЮЗ», через ПАТ «Банк Восток», на б/рахунок «постачальника» - Компанії «Iskra Energo s.r.o.» (Чехія) за придбання вказаного вище обладнання було здійснено авансовий платіж 100% в загальній сумі 792 600 євро.

01.12.2025р. генеральним директором КВКП «СОЮЗ» складено Заяву про одержання висновку щодо продовження «граничних» строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, в якій останній, посилаючись на лист виробника-постачальника (компанії «Iskra Energo s.r.o.») №20-06/25 від 20.06.2025р. щодо тривалого терміну виготовлення обладнання (320-390 днів), просив Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України надати відповідний висновок про продовження «граничних» строків розрахунків за цією «імпортною» операцією з 07.12.2025р. по 07.04.2026р. (а.с.21).

До вказаної заяви також були долучені письмові пояснення (обгрунтування) від 01.12.2025р. інвойс, банківська виписка про сплату «постачальнику» авансового платежу від 11.06.2025р. та інші додатки (а.с.11,15,16).

В той же день, т.б. 01.12.2025р. (т.б. за 6 днів до закінчення «граничного» строку), у відповідності до вимог п.3-1 «Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ» (затв. Постановою КМУ 13.02.2019р. №104), вказана вище заява (разом із доданими документами, конвертом та описом вкладення) була передана уповноваженою особою КВКП «СОЮЗ» Галушко С.В. (який діяв на підставі договору про надання послуг від 04.08.2025р. та додатку №1 до нього, а.с.199-201) «оператору поштового зв`язку», а саме - кур`єру ТОВ «Двадцять п`ять годин» для доставки до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (м.Київ), про що було виписано відповідну поштову накладну №7283 від 01.12.2025р. та прибутковий касовий ордер №340 від 01.12.2025р. про оплату поштового відправлення в готівковій формі в сумі 200 грн.

Далі, у зв`язку з тривалим неотриманням відповіді (висновку) на вказану вище заяву від 01.12.2025р. представник КВКП «СОЮЗ» 17.02.2026р. звернувся до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України із запитом на надання публічної інформації, на який 18.02.2026р. отримав відповідь, в якій було повідомлено, що дану заяву від 01.12.2025р. про надання висновку ще 04.02.2026р. було «залишено без розгляду» з підстав її подачі після закінчення граничних строків розрахунків за операцією з імпорту (який закінчився 07.12.2025р., а заява була зареєстрована 02.02.2026р. за вх. №07/17819-26.), т.б на підставі п.3-3 Порядку №104 від 13.02.2019р.

Позивач, вважаючи таку бездіяльність (дії) та рішення відповідача про залишення без розгляду його заяви від 01.12.2025р. протиправними та такими, що грубо порушують його права та законні інтереси, звернувся до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та повністю задовольняючи позов, суд першої інстанції, виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно, з неправомірності дій та передчасності спірного рішення відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, в цілому погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Частиною 2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

Як чітко визначено ч.2 ст.2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Тож, адміністративний суд, здійснюючи судовий розгляд справи, перевіряє, зокрема, оскаржувані дії (бездіяльність) та рішення суб`єкта владних повноважень на відповідність вищенаведеним, закріпленим процесуальним законом критеріям.

Як загально відомо, правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства безпосередньо визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018р. №2473-VIII.

Так, ч.ч.1,2 ст.3 вказаного Закону № 2473-VIII регламентовано, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

Так, за правилами ч.ч.1-4 ст.13 цього ж Закону №2473-VIII, Національний банк України має право встановлювати «граничні» строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

При цьому, Національний банк України також має право встановлювати й винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Окрім цього, Національний банк України, зокрема, має право встановлювати й мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

За окремими операціями з експорту та імпорту товарів граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, можуть бути подовжені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері економічного розвитку, шляхом видачі висновку.

Відповідач - Мінекономіки - є суб`єктом владних повноважень, який, в свою чергу, уповноважений, з урахувань вимог ст.13 Закону №2473-VIII, за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, продовжувати граничні строки розрахунків, встановлені Національним банком України, шляхом видачі відповідного Висновку.

Механізм же видачі Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком, перелік документів, які подаються для видачі висновку, підстави для відмови у видачі висновку, залишення документів без розгляду, а також перелік товарів, за якими документи для видачі висновку залишаються без розгляду, безпосередньо визначено «Порядком видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком» (затв. Постановою КМУ №104 від 13.02.2019р. зі внесеними змінами Постановами КМУ №1310 від 15.11.2024р. та №710 від 18.06.2025р.).

Таким чином, системний аналіз наведених вище норм доводить, що в обов`язковому порядку у разі встановлення граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України «граничного» строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).

Так, судами обох інстанцій з матеріалів справи встановлено, що позивач - КВКП «СОЮЗ» - є головним «підрядником» в рамках реалізації Контракту від 29.08.2022р. №UE/24 «Проектування, постачання та монтаж пристроїв «Statcom»», що фінансується Міжнародним Банком реконструкції та розвитку в рамках Другого проекту з передачі електроенергії за кошти гранту (угода від 18.07.2023р. №TF0C819), наданого Урядом ФРН.

Як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, 02.04.2024р., в рамках реалізації вказаного Контракту від 29.08.2022р. №UE/24 «Проектування, постачання та монтаж пристроїв «Statcom»» та наказу Мінекономіки №7688 від 27.03.2024р., КВКП «СОЮЗ» було отримано від Міністерства економіки України попередній Висновок №4432-09/929-07 - про продовження «граничних» строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, до 31.08.2024р. (а.с.41).

Далі, як слідує зі матеріалів справи, 21.03.2025р. КВКП «СОЮЗ», з метою забезпечення стабільної роботи енергосистеми України (в т.ч. для пошкоджених ПС Вінницька, ПС Новокиївська, ПС Кременчук, ПС Конотоп), на виконання вказаного вище Контракту 29.08.2022р. №UE/24, було укладено з Компанією «Iskra Energo s.r.o.» (Чехія) договір поставки №21-03/2754 щодо постачання запасних частин до силових трансформаторів потужністю 27 МВА (в т.ч. 110 кВт, 150 кВт) з «граничним» строком постачання, згідно графіку, не пізніше 07.04.2026р.

Також, з матеріалів справи вбачається, що 11.06.2025р. КВКП «СОЮЗ», через ПАТ «Банк Восток», на виконання вказаного вище договору поставки №21-03/2754 від 21.03.2025р., на б/рахунок «постачальника» - Компанії «Iskra Energo s.r.o.» (Чехія) за придбання вказаного вище обладнання було здійснено авансовий платіж 100% в загальній сумі 792 600 євро.

Тобто, у зв`язку зі сплатою позивачем 11.06.2025р. авансового платежу за цим договором поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754, граничний строк розрахунку за цією операцією мав бути закінчитися - 07.12.2025р., що, в свою чергу, не заперечується сторонами.

Разом з тим, як вбачається з наявного в матеріалах справи Графіку поставки «обладнання» (додаток 2 до Договору поставки №21-03/2754), дата фактичного постачання цього устаткування, згідно листа виробника-постачальника №20-06/25 від 20.06.2025р., з урахуванням розробки та проектування та терміну виготовлення (який складає 320-390 днів) встановлена - не пізніше 07.04.2026р.

Як вже вказувалося вище, Порядком №104 прямо передбачено продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів.

Так, як передбачено приписами п.3 цього Порядку №104, для одержання висновку резидент або його уповноважений представник подає Мінекономіки, відповідно до цього Порядку, заяву про одержання висновку у письмовій формі, затвердженій Мінекономіки.

До такої заяви додаються:

- копії зовнішньоекономічного договору (контракту) із обов`язковим зазначенням місцезнаходження та банківських реквізитів іноземного (іноземних) контрагента (контрагентів), усіх специфікацій, додатків, додаткових договорів та інших документів, які є невід`ємною частиною договору (контракту), засвідчені в установленому законодавством порядку. У разі коли зовнішньоекономічний договір (контракт), а також його невід`ємна частина викладені іноземною мовою, до заяви додається його (їх) переклад українською мовою, засвідчений підписом резидента або його уповноваженого представника, зокрема із використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника;

- копії документів, що підтверджують проведення операції з експорту (імпорту) товарів, зокрема платіжних банківських документів, довідок банків, митних декларацій, актів приймання-передачі товару (виконання робіт, надання послуг), засвідчені в установленому законодавством порядку;

- документи або їх копії, що підтверджують причини, що призвели до затримки у проведенні розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) (копії листів від виробника товару, акти виявлених дефектів товару, транспортно-експедиційні договори та заявки до них), та вжиті заходи до своєчасного проведення розрахунків (якщо вони вживалися). У разі коли такі документи складено іноземною мовою, резидент (або його уповноважений представник) додає їх переклад українською мовою, засвідчений підписом резидента або його уповноваженого представника, зокрема із використанням електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису заявника;

- інші документи, які підтверджують, що операції резидента належать до операцій з експорту та імпорту товарів, перелік яких визначений пунктом 2 цього Порядку.

У разі подання документів уповноваженим представником до заяви додається й оригінал документа або засвідчена копія, що підтверджує його повноваження.

При цьому, резидент або його уповноважений представник несе відповідальність за достовірність відомостей, що містяться в поданих ним документах, відповідно до закону.

Далі, як визначено нормами п.3-1 Порядку №104, заява із доданими до неї документами (їх копіями) надсилається засобами поштового зв`язку чи подається особисто в паперовій формі або через відповідні електронні сервіси Мінекономіки чи засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг із використанням електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, відповідно до вимог законодавства.

У разі, коли заяву та додані до неї документи подано у вихідний, святковий, інший неробочий день або неробочий час робочого дня, днем подання заяви та відповідних документів вважається перший робочий день, що настає за таким днем.

Заява «залишається без розгляду» у разі подання документів, передбачених п.3 цього Порядку, у формі, що є непридатною для сприйняття змісту інформації, у разі, коли заяву та додані до неї документи подано після закінчення граничних строків розрахунків за операцією з експорту та імпорту товарів або строку, установленого відповідно до висновку Мінекономіки, виданого раніше за цією операцією, а також у разі, коли операція резидента проводиться з товарами, що включені до переліку товарів, за якими звернення про видачу висновку залишаються без розгляду згідно з додатком до цього Порядку.

При чому, як визначено даним Порядком, Мінекономіки протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня отримання заяви та відповідних документів повідомляє через офіційний канал зв`язку про залишення заяви без розгляду із зазначенням відповідних підстав.

Після усунення причин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, заявник може знову повторно подати таку заяву.

Заява не підлягає розгляду лише у випадках, визначених ст.45 Закону України «Про адміністративну процедуру» (п.3-3 Порядку №104).

Так, як встановлено судами обох інстанцій та підтверджено матеріалами справи, 01.12.2025р. генеральним директором КВКП «СОЮЗ» було складено Заяву про одержання висновку щодо продовження «граничних» строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ, в якій останній, посилаючись на лист виробника-постачальника (компанії «Iskra Energo s.r.o.») №20-06/25 від 20.06.2025р. щодо тривалого терміну виготовлення обладнання (320-390 днів), просив Міністерство економіки, довкілля та сільського господарства України надати відповідний Висновок про продовження «граничних» строків розрахунків за цією «імпортною» операцією з 07.12.2025р. по 07.04.2026р. (а.с.21).

При цьому, одночасно слід зазначити, що вказана вище заява від 01.12.2025р. повністю відповідає вимогам п.3 Порядку №104 та формі, затвердженій Мінекономіки.

Як свідчать матеріали справи та вже зазначалося вище, до вказаної Заяви були долучені письмові пояснення (обгрунтування) від 01.12.2025р., інвойс, банківська виписка про сплату «постачальнику» авансового платежу від 11.06.2025р. та інші додатки, а саме: лист Корпорації «Союз» щодо коштів, які відображені у виписці по рахунку, сформованій 11.06.2025р.; копія листа Iskra Energo s.r.o від 20.06.2025р. №20-06/25; копія договору поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754; копія додатку №1 «Таблиця цін» до Договору поставки від 21.03.2025р. № 21-03/2754; копія додатку №2 «Графік поставки обладнання» до Договору поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754; копія додатку №3 «Базис поставки Обладнання» до Договору поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754; копія рахунку-фактури №3625 від 09.06.2025р. (на англ. мові); копія рахунку-фактури №3625 від 09.06.2025р. (переклад на укр. мову).

Далі, як вбачається з матеріалів справи, в той же день, т.б. 01.12.2025р. о 17.00 (т.б. за 6 днів до закінчення «граничного» строку), у відповідності до вимог п.3-1 «Порядку видачі висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених НБУ» (затв. Постановою КМУ 13.02.2019р. №104), вказана вище Заява (разом із доданими документами, конвертом та описом вкладення) була передана уповноваженою особою КВКП «СОЮЗ» Галушко С.В. «оператору поштового зв`язку», а саме - кур`єру ТОВ «Двадцять п`ять годин» для «кур`єрської доставки» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України (м.Київ), що, в свою чергу, підтверджується наявними у справі поштовою накладною №7283 від 01.12.2025р., прибутковим касовим ордером №340 від 01.12.2025р. про оплату цього поштового відправлення в готівковій формі в сумі 200 грн., договором про надання послуг від 04.08.2025р. (і додатками до нього), а також додатковими письмовими поясненнями представника позивача та директора ТОВ «Двадцять п`ять годин», наданими на виконання вимог ухвали суду 2-ї інстанції.

При цьому, одночасно також слід звернути увагу й на те, що ТОВ «Двадцять п`ять годин», яке фактично здійснювало цю «кур`єрську доставку», є належним «оператором поштового зв`язку», внесеним до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку (рішення НКЕК №258 від 23.04.2025р.), та здійснює свою діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок».

Як слідує зі змісту положень ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок», «Єдиний державний реєстр операторів поштового зв`язку» - це інформаційно-комунікаційна система, що містить інформацію про операторів поштового зв`язку України. «Кур`єрська послуга» - послуга поштового зв`язку з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку. «Оператор поштового зв`язку» - суб`єкт господарювання, що здійснює діяльність на території України та у встановленому законодавством порядку надає послуги поштового зв`язку. «Пересилання поштових відправлень» - перевезення пошти від «відправника» до «одержувача», включаючи операції з її приймання, обробки та доставки (вручення).

Основними засадами діяльності у сфері надання послуг поштового зв`язку, відповідно до ст.3 вказаного Закону України «Про поштовий зв`язок», зокрема, є: сприяння розвитку ринку послуг поштового зв`язку; стимулювання розвитку конкуренції у наданні послуг поштового зв`язку; захист інтересів користувачів та операторів поштового зв`язку у сфері надання послуг поштового зв`язку; забезпечення доступу до універсальних послуг поштового зв`язку; забезпечення права користувачів на таємницю інформації у сфері надання послуг поштового зв`язку; забезпечення прав операторів поштового зв`язку та інш.

А як вбачається зі змісту приписів ст.15 цього Закону, «оператори поштового зв`язку» надають користувачам послуги поштового зв`язку відповідно до законодавства та можуть провадити іншу господарську діяльність у встановленому законом порядку. Крім того, «оператор поштового зв`язку» для надання послуг поштового зв`язку може залучати мережу філій та/або відділень поштового зв`язку, іншого оператора поштового зв`язку на договірній основі.

Таким чином, судами обох інстанцій з наявних в матеріалах справи доказів чітко встановлено, що позивач - КВКП «СОЮЗ» саме 01.12.2025 року о 17.00. (т.б. до закінчення «граничного» строку) відправив через зареєстрованого в ЄДРОПЗ «оператора поштового зв`язку», т.б. «кур`єрською службою доставки» ТОВа « 25 годин» до Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України належним чином оформлену Заяву від 01.12.2025р. на одержання Висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, а саме - за операцією з імпорту за договором поставки від 21.03.2025р. №21-03/2754, що підтверджено оригіналом ПН №7283 від 01.12.2025р. та прибутковим касовим ордером №340 від 01.12.2025р. про оплату цього поштового відправлення в готівковій формі.

Що ж стосується факту та обставин несвоєчасного отримання відповідачем цієї заяви (т.б. поштового відправлення), то судовою колегією з цього приводу встановлено наступне.

Так, як вбачається з письмових пояснень представника відповідача та надісланої ним на вимогу суду картки реєстрації вхідного документу, спірна Заява Корпорації «Союз» від 01.12.2025р. про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з імпорту товарів фактично була зареєстрована в Мінекономіки - 02.02.2026р. (т.б. через 56 днів (з яких 18 - вихідні)) після закінчення граничного терміну) за вх.№07/17819-26, що, в свою чергу, і стало єдиною підставою для залишення її без розгляду.

При чому, з цього приводу одночасно варто звернути увагу на той факт, що Мінекономіки, зареєструвавши вказану заяву 02.02.2026р., вже 04.02.2026р., без її розгляду по суті, склало на адресу позивача лист вих.№4432-14/11544-07 «Щодо залишення заяви без розгляду», докази направлення якого на адресу КВКП «СОЮЗ» (та отримання його позивачем) в матеріалах справи відсутні.

І тільки 18.02.2026р., з відповіді на запит представника позивача про публічну інформацію КВКП «СОЮЗ» стало відомо про вказаний вище лист від 04.02.2026р.

Водночас, як встановлено з матеріалів справи, з приводу тривалої доставки даного поштового відправлення (т.б. заяви від 01.12.2025р.) директор «ТОВ «Двадцять п`ять годин», на виконання ухвали суду від 21.07.2026р., надіслав свої письмові пояснення, в яких, в свою чергу, підтвердивши при цьому як факт приймання саме 01.12.2025р. цього поштового конверта, так і факт оплати цих кур`єрських послуг, пояснив, що факт тривалої доставки цього поштового відправлення до Міністерства економіки, яке фактично було доставлено кур`єром до «скриньки» вхідної кореспонденції Мінекономіки (яке знаходиться в «урядовому кварталі», в якому діють особливі заходи безпеки та заборона проходу для кур`єрів) - 22.01.2026р. (т.б. через 52 дні (з яких 14 - вихідні)) обумовлений виключно «об`єктивними» (поважними) причинами, а саме, діючим в Країні «військовим станом», частими «повітряними тривогами» (в період яких кур`єр неодноразово не міг зустрітися з відповідальним представником Міністерства для особистого вручення п/відправлення), тривалими відключеннями електроенергії, та посиленням в період грудня 2025р.-січня 2026р. ракетних обстрілів м.Києва, в зв`язку із чим, Товариство було змушено «призупиняти» роботу кур`єрів та логістично-сортирувальних центрів задля збереження життя працівників.

Слід зазначити, що вказані директором «ТОВ «Двадцять п`ять годин» причини та обставини тривалої доставки цього спірного поштового відправлення в умовах оголошеного в Україні з 24.02.2022р. «військового стану» дійсно є «об`єктивними» та «загальновідомими» фактами, які не потребують доведення, а також, в свою чергу, фактично не суперечать положенням ч.2 ст.24 Закону України «Про поштовий зв`язок», зі змісту якої вбачається, що в умовах «воєнного стану» надання послуг поштового зв`язку можуть «обмежуватися» або «зупиняється».

Одночасно, також не зайвим буде звернути увагу ще й на той факт, що за змістом ст.31 Закону України «Про поштовий зв`язок», саме «оператори поштового зв`язку» (яким є «ТОВ «Двадцять п`ять годин») несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання послуг з пересилання внутрішніх поштових відправлень, доручень користувачів щодо поштових переказів, а саме, наприклад, за несвоєчасну доставку реєстрованих поштових відправлень усіх видів - передбачено штраф у розмірі 25% вартості послуги поштового зв`язку.

Так, як вбачається з матеріалів справи, позивач вважає, що датою подання спірної «Заяви» від 01.12.2025р. про продовження граничних строків розрахунків за «імпортною» операцією - є 01 грудня 2025 року, т.б. дата передачі цієї заяви (з додатками) до «оператора поштового зв`язку», яким є кур`єрська служба доставки «ТОВ 25 годин», що, в свою чергу, повністю знайшло своє підтвердження в ході розгляду справи в судах 1-ї та 2-ї інстанції.

В той же час, як свідчать матеріали справи, відповідач, в свою чергу, не надавши на вимогу суду 2-ї інстанції поштового конверта, в якому пересилалася спірна заява (який напевно мав усі «відмітки» кур`єрів або логістично-сортирувальних центрів щодо дат і руху цього поштового відправлення), вважає, що датою подання цієї заяви - є дата її реєстрації в Мінекономіки - 02 лютого 2026 року, що й послугувало єдиною підставою для залишення даної заяви без розгляду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам та позиціям сторін, судова колегія виходить з наступного.

Як слідує зі змісту положень ч.1 ст.1 Закону України «Про адміністративну процедуру», цей Закон регулює відносини органів виконавчої влади, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, інших суб`єктів, які відповідно до закону уповноважені здійснювати функції публічної адміністрації, з фізичними та юридичними особами щодо розгляду і вирішення адміністративних справ шляхом прийняття та виконання адміністративних актів.

При чому, слід зазначити, що в ч.2 ст.1 Закону України «Про адміністративну процедуру» перелічені усі правовідносини, на які, дія цього Закону не поширюється, однак, спірні правовідносини, які склалися між сторонами по даній справі, до цього переліку не відносяться.

Таким чином, враховуючи наведене, можна дійти висновку про те, що одержання висновку про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України на підставі поданої до Мінекономіки (яке, у сенсі п.1 ч.1 ст.2 Закону №2073-IX, є «адміністративним органом») заяви - є «адміністративною процедурою».

Як передбачено приписами ч.2 ст.3 Закону України «Про адміністративну процедуру», Законом можуть бути встановлені особливості адміністративного провадження для окремих категорій адміністративних справ. Але, такі особливості повинні відповідати принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом.

Отже, Закон України «Про адміністративну процедуру» - є «загальною» нормою права та має вищу юридичну силу, а затверджений КМУ Порядок №104 - «спеціальним» підзаконним актом, який регулює процедуру розгляду заяв про продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України на підставі поданої заяви.

Так, як вже зазначалося вище, відповідно до вимог п.3-1 Порядку №104, заява із доданими до неї документами (їх копіями) надсилається засобами «поштового зв`язку» чи подається особисто в «паперовій формі» або через відповідні електронні сервіси Мінекономіки чи засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг із використанням електронного підпису чи печатки, що базується на кваліфікованому сертифікаті відкритого ключа, відповідно до вимог законодавства.

Тобто, даний Порядок №104 фактично надає «альтернативні» варіанти надсилання заяви на адресу Мінекономіки, до яких, в свою чергу, також відноситься й направлення засобами «поштового зв`язку».

Як чітко визначено нормами ч.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру», строк не вважається пропущеним, якщо необхідні для розгляду справи документи були відправлені поштою чи передані іншими засобами телекомунікаційного зв`язку до його закінчення.

Слід зауважити, що аналогічний підхід з цього спірного питання застосовується і в ч.9 ст.120 КАС України, якою також чітко визначено, що строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення позовна заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здано на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Водночас, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, враховує, що в нормах Порядку №104 не передбачено інших умов визначення строку звернення до Мінекономіки із заявою, яка направлена поштою, а тому, відповідно, в цій частині спірні правовідносини регулюються виключно приписами ч.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Посилання ж представника відповідача на те, що ч.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру» нібито має виключний характер та застосовується лише до випадків використання саме «поштового зв`язку», як виду зв`язку, судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає неспроможними та відхиляє як необгрунтовані, оскільки відповідно до ст.1 Закону України «Про поштовий зв`язок», «кур`єрська послуга» - це послуга саме «поштового зв`язку» з пересилання поштового відправлення, приймання якого від відправника та/або вручення якого адресату здійснюється поза межами об`єкта поштового зв`язку.

До того ж, як вже неодноразово вказувалося вище, ТОВ «Двадцять п`ять годин», яке 01.12.2025р. прийняло від представника позивача спірне «поштове відправлення» та фактично здійснило цю «кур`єрську доставку», є належним «оператором поштового зв`язку», внесеним до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв`язку (рішення НКЕК №258 від 23.04.2025р.), та здійснює свою діяльність у відповідності до вимог Закону України «Про поштовий зв`язок».

Таким чином, з урахуванням наведеного, надання ТОВ «Двадцять п`ять годин» даної «кур`єрської послуги» відноситься до надання послуг «поштового зв`язку».

Що ж стосується позиції представника відповідача про те, що видана ТОВ «Двадцять п`ять годин» поштова накладна №7283 від 01.12.2025р. не підтверджує факт вручення спірної заяви Міністерству економіки 01.12.2025р. (що фактично і не заперечується сторонами), то останні, на думку суду, теж є неспроможним і взагалі не можуть бути прийняті до уваги, оскільки ця накладна, з чим, до речі погоджується і сам відповідач, підтверджує лише тільки факт прийняття цього поштового відправлення «оператором поштового зв`язку», «дату відправлення», «факт оплати відправлення» та дані «відправника» і «адресата» (отримувача), що, в свою чергу, є цілком достатнім для підтвердження саме точної «дати направлення» (а не вручення) цієї заяви «адресату» (т.б. відповідачу).

Отже, враховуючи вказані вище обставини та норми діючого у цій сфері законодавства, судова колегія, оцінивши наявні у справ докази в їх сукупності, вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обгрунтованого висновку про те, що позивач, в даному випадку, своєчасно (т.б. до закінчення граничного строку, який закінчувався 07.12.2025р.) подав до відповідача заяву від 01.12.2025р. на одержання висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком України, передавши її 01.12.2025р. «оператору поштового зв`язку» для кур`єрської доставки, що, в свою чергу, узгоджується з приписами ч.4 ст.33 Закону України «Про адміністративну процедуру».

Приймаючи до уваги вищевикладене, судова колегія, діючи в межах заявлених позовних вимог, вважає, що суд 1-ї інстанції своїм оскаржуваним рішенням цілком обгрунтовано і справедливо визнав протиправною бездіяльність Мінекономіки щодо «залишення без розгляду» заяви КВКП «Союз» від 01.12.2025р. та зобов`язав відповідача «розглянути по суті» цю заяву позивача про видачу висновку щодо продовження граничних строків розрахунків за операцією з імпорту товарів, що, в свою чергу, на цій стадії є «ефективним» способом захисту прав та законного інтересу позивача, не посягає на дискреційні повноваження відповідача та повністю відповідає принципам адміністративної процедури, закріпленим в п.п.3,4,5,8,9,10,12 ч.1 ст.4 Закону України №2073-IX.

Решта доводів та заперечень відповідача висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції, враховуючи встановлену ч.1 ст.15 Закону №2073-IX презумпцію правомірності дій та вимог «заявника», приходить до аналогічного, що і суд 1-ї інстанції висновку про те, що даний адміністративний позов дійсно підлягає задоволенню.

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.9,77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.90 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову, що в свою чергу, в даному випадку, не було належним чином здійснено представником відповідача при розгляді справи в судах 1-ї та 2-ї інстанції.

З огляду на викладене, судова колегія доходить висновку, що суд 1-ї інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, в цілому вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки.

Наведені ж в апеляційній скарзі відповідача доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального і процесуального права, в зв`язку із чим, суд 2-ї інстанції не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів, наведених в цій апеляційній скарзі.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів також керується ст.322 КАС України, ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення у справі «Серявін та інші проти України»).

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у даній справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші зазначені в апеляційній скарзі аргументи відповідача, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.315 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а судове рішення - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах заявлених позовних вимог та доводів апеляційної скарги, згідно зі ст.316 КАС України, залишає апеляційну скаргу відповідача - без задоволення, а оскаржуване рішення суду 1-ї інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст.195,308,311,315,316,321,322,325,328,329 КАС України, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Міністерства економіки, довкілля та сільського господарства України - залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2026 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови виготовлено: 29.09.2026р.

Головуючий у справі

суддя-доповідач: Ю.В. Осіпов

Судді: В.А. Голуб

В.О. Скрипченко

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
11.09.2026 Ухвала № 139692114 П'ятий апеляційний адміністративний суд
21.07.2026 Ухвала № 138378292 П'ятий апеляційний адміністративний суд
11.05.2026 Ухвала № 136396644 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
11.05.2026 Ухвала № 136396643 без тексту П'ятий апеляційний адміністративний суд
30.04.2026 Рішення № 136118353 без тексту Одеський окружний адміністративний суд
09.03.2026 Ухвала № 134653604 без тексту Одеський окружний адміністративний суд

Стежити за судами компанії

Лист на пошту, щойно в реєстрі зʼявиться нове рішення зі стороною ЄДРПОУ 21004686. Одна компанія щотижня безкоштовно, до 50 компаній щоденно на платному тарифі.

Підключити моніторинг