ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 620/13570/25
УХВАЛА
про залишення апеляційної скарги без руху
29 вересня 2026 року м. Київ
Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Тереза Ю.О., перевіривши на відповідність вимогам ст. ст. 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу Ічнянського районного суду Чернігівської області на додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 у справі за позовом ОСОБА_1 до Ічнянського районного суду Чернігівської області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ВСТАНОВИВ:
Додатковим рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Ічнянського районного суду Чернігівської області на користь ОСОБА_1 понесені нею витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 22000,00 грн. та витрати пов`язані із прибуттям до суду в розмірі 320,00 грн.
Також у тексті резолютивної частини судового рішення зазначено, що апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Не погодившись з вказаним рішенням суду, відповідач подав до Шостого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу.
Також скаржник до апеляційної скарги додав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення.
Перевіривши апеляційну скаргу, суд вважає, що вона не може бути прийнята до апеляційного провадження та підлягає залишенню без руху відповідно до ст. 298 КАС України, оскільки апеляційна скарга подана з порушенням строку, встановленого ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідно до положень статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:
1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;
2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Додаткове рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 24.06.2026 прийнято без участі учасників судового процесу. Повне судове рішення складено 24.06.2026.
З автоматизованої системи документообігу суду вбачається, що належним чином завірену копію оскаржуваного судового рішення скаржник отримав 24.06.2026 о 20:20 год. за допомогою засобів підсистеми Електронний суд.
За правилами частини 5 статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Згідно із пунктом 2 частини 6 статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Згідно з ч. 6 ст. 120 КАС України якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Отже, датою вручення скаржнику копії оскаржуваного судового рішення є 25.06.2026. Відповідно, останній день для подання апеляційної скарги припадав на 27.07.2026.
Однак, апеляційну скаргу до суду апеляційної інстанції відповідачем подано 19.08.2026 за допомогою засобів підсистеми Електронний суд, тобто з пропуском тридцятиденного строку на апеляційне оскарження з моменту вручення копії оскаржуваного судового рішення.
В обґрунтування клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження скаржник зазначає, що пропуск строку щодо додаткового рішення має бути оцінений у сукупності з тим, що основне також рішення оскаржується в апеляційному порядку. При цьому, на думку скаржника, пропуск строку не був наслідком недобросовісного ставлення відповідача до виконання процесуальних обов`язків чи наміру відмовитися від права на апеляційний перегляд судового рішення.
Скаржник вважає, що наведені обставини є поважними причинами для поновлення процесуального строку на подання апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що поважність причин пропуску строку підлягає оцінці у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.
Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у апеляційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку апеляційного оскарження з поважних причин.
Відповідно до приписів статті 44 КАС України відповідач, який діє як суб`єкт владних повноважень, і має однаковий обсяг процесуальних прав та обов`язків поряд з іншими учасниками справи, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен забезпечити неухильне виконання вимог процесуального закону, зокрема, стосовно строку подання апеляційної скарги, її форми та змісту для чого, як особа, зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.
Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій і стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Посилання скаржника на те, що пропуск строку на апеляційне оскарження додаткового рішення має бути оцінений у сукупності з тими обставинами, що відповідач також в апеляційному порядку оскаржує основне рішення суду, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки окреме оскарження додаткового рішення не залежить від оскарження основного рішення суду у справі. На оскарження додаткового рішення суду чинним законодавством України встановлені загальні строки апеляційного оскарження, про що було зазначено у резолютивні частині оскаржуваного додаткового рішення.
Верховний Суд у постанові від 20.12.2019 у справі №240/6150/18 зазначив наступне:
«31. Таким чином, оскарження судового рішення щодо розподілу судових витрат може відбуватися або шляхом оскарження рішення по суті спору в частині розподілу судових витрат, або шляхом оскарження додаткового судового рішення.
32. Додатковими судовими рішеннями є додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
33. Додаткове судове рішення є невід`ємною складовою основного судового рішення.
34. Додаткове судове рішення або ухвала суду про відмову в ухваленні додаткового судового рішення можуть бути оскаржені в загальному порядку.».
З викладеного вбачається, що об`єктивні та поважні причини пропуску зазначеного строку відсутні, а тому підстав до поновлення пропущеного скаржником строку суд не вбачає.
Колегія суддів наголошує, що поновлення строку на апеляційне оскарження при встановлених обставинах та з урахуванням значного часу, що сплинув від дати ухвалення судового рішення, не відповідатиме принципу правової визначеності, як одного із суттєвих елементів принципу верховенства права.
Враховуючи відсутність поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження, суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про поновлення строку апеляційного оскарження.
Відповідно до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
З урахуванням викладеного, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків шляхом подання клопотання/заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення із зазначенням інших поважних підстав для його поновлення.
На підставі викладеного та керуючись статтями 169, 298, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення та відмовити в задоволенні клопотання Ічнянського районного суду Чернігівської області про поновлення строку звернення до суду з апеляційною скаргою.
Апеляційну скаргу Ічнянського районного суду Чернігівської області залишити без руху.
Надати строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і в касаційному порядку оскаржена бути не може.
Суддя Ю.О. Тереза