ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21 вересня 2026 року Справа № 907/1045/24
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Манюка П.Т., суддів Прядко О.В. та Рима Т.Я. за участю секретаря судового засідання Левус О.М., розглянувши матеріали
за апеляційною скаргою: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України",
на рішення про перегляд за нововиявленими обставинами: рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2026 (суддя Худенко А.А., повний текст рішення складено 24.06.2026),
у справі: № 907/1045/24,
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України" в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю "Газорозподільні мережі України", м. Ужгород,
до відповідача: Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, с. Бараниці Ужгородського району Закарпатської області,
про: стягнення 324 345, 50 грн
Представники учасників справи:
від позивача: Кривка Микола Володимирович - представник,
від відповідача: Петрецький Сергій Іванович - представник.
встановив:
Короткий зміст позовних вимог.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» (надалі позивач, оператор ГРМ, апелянт) звернулось з позовом до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області (надалі відповідач) про стягнення 324 345,50 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач покликається на те, що 02.07.2024 працівниками Оператора ГРМ на об`єкті відповідача, що знаходиться за адресою: с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 15, при проведенні обстеження вузла обліку виявлено порушення приписів Кодексу ГРМ у вигляді пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, що зафіксовано актом про порушення від 02.07.2024 № ZK000112.
Позивач зазначає, що вищенаведений акт про порушення, 13.08.2024 комісією позивача із розгляду актів про порушення розглянуто та задоволено відтак, оператором ГРМ перераховано об`єм спожитого газу за номінальною потужністю газового обладнання з 15.06.2024 - дати початку прострочення періодичної повірки (свідоцтво про повірку чинне до 14.06.2024) до 02.07.2024 (день виявлення порушення).
Перерахований об`єм природного газу становить 19 353,60 куб.м, а його вартість, яку відповідач повинен компенсувати оператору ГРМ складає суму 324 345,50 грн (згідно рішення комісії позивача з розгляду актів про порушення від 13.08.2024).
Господарський суд Закарпатської області рішенням від 03.03.2025 у справі 907/1045/24 позовні вимоги задоволив повністю.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 907/1045/24 апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 у справі № 907/1045/24 залишено без змін.
25.03.2026 Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області звернувся до Господарського суду Закарпатської області із заявою про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 залишеного без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справ № 907/1045/24 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач зазначає, що підставою для задоволення позовних вимог у справі № 907/1045/24 стали рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024, яким задоволено акт про порушення від 02.07.2024 № ZK000112, та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 13.08.2024, яким відповідачу донараховано 19 353,60 м. куб. природного газу вартістю 324 345,50 грн.
Водночас, відповідач зазначає, що 31.03.2025 ним було подано до Господарського суду Закарпатської області позовну заяву у справі № 907/376/25 про визнання недійсними та скасування вказаних рішення комісії та акта-розрахунку. Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25 апеляційну скаргу відповідача задоволено, рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2025 скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено, визнано недійсними та скасовано рішення комісії від 13.08.2024 щодо донарахування відповідачу об`єму природного газу на суму 324 345,50 грн.
Відповідач посилається на те, що у зазначеній постанові судом апеляційної інстанції встановлено відсутність у спірний період фактичного споживання природного газу на об`єкті за адресою: с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 15. Зокрема, судом враховано акти про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу, у яких за відповідний період зазначено фактичну витрату газу у розмірі « 0» куб. м, а також незмінність показників лічильника. За висновком суду, за відсутності фактичного постачання (розподілу) та споживання природного газу у спірний період правові підстави для проведення перерахунку та донарахування об`єму природного газу були відсутні.
З огляду на наведене відповідач вважає, що встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25 обставини є істотними для вирішення спору у справі № 907/1045/24, оскільки рішення комісії від 13.08.2024 та акт-розрахунок, які були підставою для стягнення з відповідача 324 345,50 грн у цій справі, визнано недійсними та скасовано. Відповідно, на думку відповідача, зазначені акти не можуть слугувати правовою підставою для стягнення з нього спірних коштів.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2026 у справі № 907/1045/24 заяву про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 у справі № 907/1045/24 задоволено. Скасовано рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 року у справі № 907/1045/24. Ухвалено нове рішення, яким відмовлено повністю в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» до Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про стягнення 324 345, 50 грн. Здійснено поворот виконання рішення Господарського суду Закарпатської області шляхом стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» суму 324 345, 50 грн вартості необлікованого об`єму природного газу, а також 3 892, 14 грн на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
Позивач не погодився з ухваленим рішенням місцевого господарського суду, оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає його незаконним та необґрунтованим. Зазначає, що суд першої інстанції безпідставно визнав нововиявленими обставинами обставини, встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25, якою було скасовано рішення комісії Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024 про задоволення акта про порушення від 02.07.2024 № ZK000112 та відповідний акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу.
На думку апелянта, зазначені обставини не відповідають установленим статтею 320 ГПК України ознакам нововиявлених обставин, оскільки фактично стосуються правової оцінки обставин спору та висновків суду, зроблених в іншій судовій справі, а не існування на час первісного розгляду справи нової істотної обставини, яка не була і не могла бути відома заявникові. Апелянт наголошує, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не може використовуватися як спосіб повторного розгляду справи або переоцінки доказів, які вже досліджувалися судами.
Апелянт зазначає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 та постанова Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 у справі № 907/1045/24 набрали законної сили та є чинними, а судом апеляційної інстанції під час первісного розгляду справи вже було надано правову оцінку обставинам, пов`язаним із пропуском строку періодичної повірки засобу вимірювальної техніки та нарахуванням об`єму природного газу. При цьому доводи відповідача щодо відсутності факту споживання природного газу вже заявлялися під час апеляційного перегляду рішення у справі № 907/1045/24 та отримали відповідну правову оцінку.
Крім того, апелянт вказує, що зміна судової практики та правової позиції Верховного Суду щодо наслідків відсутності фактичного споживання природного газу у період прострочення періодичної повірки засобу вимірювальної техніки не є нововиявленою обставиною та не може бути підставою для перегляду судового рішення, яке набрало законної сили. На переконання апелянта, правомірність рішення комісії від 13.08.2024 має оцінюватися з урахуванням обставин та правового регулювання, що існували на момент його прийняття.
Також апелянт звертає увагу на те, що у справах № 907/1045/24 та № 907/376/25 фактично йдеться про один і той самий об`єкт спірних правовідносин - акт про порушення від 02.07.2024 № ZK000112 та рішення комісії від 13.08.2024, хоча предмети позовів у цих справах є різними. У зв`язку з цим апелянт вважає, що встановлені у справі № 907/376/25 обставини не можуть автоматично розглядатися як нововиявлені у справі № 907/1045/24 та не можуть слугувати підставою для скасування остаточного судового рішення.
На думку апелянта, суд першої інстанції також не врахував принцип юридичної визначеності та остаточності судового рішення, оскільки фактично допустив повторний перегляд висновків, які вже були предметом судового розгляду у справі № 907/1045/24. При цьому апелянт зазначає, що виправлення можливої судової помилки, допущеної під час розгляду іншої справи, саме по собі не є підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Крім того, апелянт посилається на принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства та зазначає, що відповідач під час первісного розгляду справи не надав суду першої інстанції доказів на спростування позовних вимог, а відповідні доводи та докази щодо відсутності фактичного споживання природного газу були заявлені ним уже під час апеляційного перегляду. На переконання апелянта, неналежне виконання стороною своїх процесуальних обов`язків щодо подання доказів не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
З огляду на вказані обставини, позивач просить суд скасувати оскаржуване рішення місцевого господарського суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 за нововиявленими обставинами, а рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 залишити в силі. Також апелянт просить відмовити у задоволенні заяви про поворот виконання рішення суду.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу не погоджується із доводами апелянта та зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про перегляд рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 за нововиявленими обставинами, оскільки постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25, залишеною без змін постановою Верховного Суду від 02.06.2026, встановлено істотні для справи № 907/1045/24 обставини, які на час її розгляду не були і не могли бути відомі відповідачу. Зокрема, у справі № 907/376/25 визнано недійсним та скасовано рішення комісії Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024 та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу на суму 324 345,50 грн, які були покладені в основу вимог про стягнення зазначеної суми у справі № 907/1045/24.
Відповідач наголошує, що встановлені у справі № 907/376/25 обставини є саме нововиявленими, а не преюдиційними, оскільки вони були встановлені судовим рішенням, яке набрало законної сили вже після розгляду справи № 907/1045/24. При цьому зазначає, що під час первісного розгляду справи відповідач добросовісно користувався процесуальними правами, зокрема звернувся з позовом про оскарження рішення комісії та актів, які стали підставою для стягнення коштів, а також клопотав про зупинення провадження у справі № 907/1045/24 до розгляду справи № 907/376/25.
Заперечуючи щодо доводів позивача про відсутність значення факту споживання природного газу, відповідач посилається на положення глав 2 та 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем та зазначає, що у разі пропуску строку періодичної повірки лічильника перерахунку підлягає саме об`єм розподіленого (спожитого) або переданого (прийнятого) природного газу. Оскільки у спірний період природний газ на відповідному об`єкті фактично не споживався та не розподілявся, що підтверджується актами із зазначенням фактичного обсягу споживання « 0», правові підстави для здійснення донарахування були відсутні.
Також відповідач зазначає, що постановою Верховного Суду від 02.06.2026 у справі № 907/376/25 підтверджено відсутність правових підстав для перерахунку за відсутності фактичного постачання (розподілу) та споживання природного газу у спірний період. Верховним Судом, зокрема, вказано, що за таких обставин положення підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу ГРМ не утворюють правових підстав для донарахування, оскільки передбачають коригування об`єму саме переданого (прийнятого) природного газу.
За таких обставин, відповідач просить відмовити в задоволенні вимог апеляційної скарги, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Процесуальні дії апеляційного господарського суду у справі.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2026, справу № 909/276/26 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Манюка П.Т., суддів Рима Т.Я. та Прядко О.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 20.07.2026 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 14.07.2026 залишено без руху з підстав викладених у цій ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.07.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 14.07.2026 на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2026 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.03.2025 у справі № 907/1045/24, розгляд апеляційної скарги призначено на 21.09.2026, витребувано в Господарського Закарпатської області матеріали справи № № 907/1045/24.
07.08.2026 матеріали справи № 907/1045/24 надійшли до Західного апеляційного господарського суду.
У судове засідання 21.09.2026 представник апелянта з`явився, підтримав вимоги апеляційної скарги у повному обсязі з підстав зазначених в апеляційній скарзі та усних поясненнях
У судове засідання 21.09.2026 представник відповідача з`явився, підтримав доводи наведені у відзиві на апеляційну скаргу та усних поясненнях.
У судовому засіданні 21.09.2026 проголошено вступну та резолютивну частини постанови апеляційного господарського суду.
Західний апеляційний господарський суд, розглянувши апеляційну скаргу та відзив на апеляційну скаргу, дослідивши наявні у справі докази, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Як встановлено місцевим господарським судом, рішенням Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2025 у справі № 907/376/25 у задоволенні позовних вимог Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області про визнання недійсним та скасування рішень відмовлено повністю.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі №907/376/25, яка залишена без змін постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 02.06.2026, апеляційну скаргу Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області задоволено. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 16.10.2025 у справі № 907/376/25 скасовано та прийнято нове рішення, яким позовні вимоги задоволено повністю. Зокрема, визнано недійсним та скасовано рішення комісії Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024 з розгляду актів про порушення, яким задоволено повністю акт про порушення від 02.07.2024 № ZK000112 та визнано недійсним та скасовано рішення Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України», прийняте на виконання вказаного рішення і оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості споживачу (несанкціонованому споживачу), що не є побутовим від 13.08.2024, яким Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області донарахованого необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу 19353,60 м. куб. вартістю 324 345,50 грн за період з 15.06.2024 по 02.07.2024.
Місцевий господарський суд, перевіривши зазначені обставини та доводи, наведені відповідачем у заяві про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, дійшов висновку про їх відповідність критеріям нововиявлених обставин та, як наслідок, про наявність підстав для задоволення заяви.
Водночас, позивач у своїй апеляційній скарзі зазначив, що обставини, на які суд першої інстанції послався як на нововиявлені, фактично є обставинами, встановленими судовим рішенням в іншій справі, а тому мають оцінюватися як преюдиційні, а не як нововиявлені.
Колегія суддів, надаючи оцінку наведеним доводам та перевіряючи правильність висновків місцевого господарського суду щодо наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, зазначає наступне.
Відповідно до приписів статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною 2 статті 320 ГПК України передбачено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення, для досягнення істини у справі. (аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 07.02.2024 у справі № 914/935/20).
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала, що перегляд за нововиявленими обставинами можливий лише за умови існування істотних обставин, які існували на момент розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також що цей інститут спрямований не на перегляд доказової бази, а на врахування нових юридично значимих фактів, які об`єктивно могли вплинути на результат вирішення спору (зокрема постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13, від 14.01.2026 у справі № 361/161/13-ц).
Згідно з частиною четвертою статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Передбачений нормами глави 3 Розділу IV ГПК України перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин та має свої особливості.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Крім цього, необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об`єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 910/6052/16 та від 07.08.2018 у справі № 915/1708/14 та від 19.05.2020 у справі № 910/19793/14, від 25.08.2020 у справі № 910/6052/16, від 07.10.2020 у справі № 922/1026/19.
Сталість наведеної послідовної правової позиції Верховного Суду підтверджується викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 у справі № 802/2196/17-а, відповідно до якої нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення. До нововиявлених обставин належать факти об`єктивної дійсності, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного розв`язання спору.
Звертаючись до категорії "істотності" Верховний Суд зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 у справі № 910/17258/17).
Таким чином, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами, визначена ГПК України, є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін. Суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин.
Слід враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а також те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв`язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Отже, оскільки істотними для справи є обставини, які мають здатність вплинути на правильність вирішення спору та спростувати факти, покладені в основу судового рішення, колегія суддів вважає, що встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25 обставини відповідають критеріям нововиявлених обставин
Як підтверджується матеріалами справи, рішення комісії з розгляду актів про порушення Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024 та акт-розрахунок необлікованого (донарахованого) об`єму природного газу і його вартості від 13.08.2024 були покладені в основу рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 у справі № 907/1045/24, яким з відповідача стягнуто 324 345,50 грн.
Водночас після ухвалення зазначеного рішення, постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25 встановлено обставини, які мають безпосереднє значення для оцінки правомірності стягнення зазначеної суми, а саме відсутність фактичного споживання природного газу у спірний період, що підтверджується відповідними актами про фактичний обсяг спожитого (протранспортованого) газу та незмінністю показників лічильника. З огляду на встановлене суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність правових підстав для здійснення перерахунку та донарахування об`єму природного газу, у зв`язку з чим визнав недійсними та скасував рішення комісії від 13.08.2024 та оформлене ним рішення щодо донарахування відповідачу об`єму природного газу на суму 324 345,50 грн.
Таким чином, зазначені обставини є істотними для вирішення спору у справі № 907/1045/24, оскільки безпосередньо спростовують правову та фактичну основу стягнення з відповідача 324 345,50 грн. При цьому на момент розгляду справи № 907/1045/24 відповідні обставини не могли бути враховані судом, оскільки судове рішення, яким вони встановлені, було прийнято після ухвалення рішення у цій справі.
Крім того, у постанові Західного апеляційного господарського суду від 04.06.2025 року у справі № 907/1045/24 при вирішенні клопотання відповідача про зупинення провадження у справі суд апеляційної інстанції вказав, що сторони у справі хоч прямо і безпосередньо пов`язані між собою у справах № 907/1045/24 та № 907/376/25, однак очікування правової позиції чи встановлення певних обставин в іншій справі, не є визначеною процесуальним законом підставою для зупинення провадження у справі. Однак, у випадку позитивного вирішення справи № 907/376/25 за позовом Відділу освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, вказані обставини можуть стати виключно підставою для можливого перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами у справі № 907/1045/24.
Зважаючи на наведене, колегія суддів відхиляє доводи позивача наведені в апеляційній скарзі та погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обставини, встановлені постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25, є нововиявленими у розумінні пункту 1 частини другої статті 320 ГПК України та мають істотне значення для правильного вирішення спору у справі № 907/1045/24.
Правове регулювання спірних правовідносин між сторонами визначається положеннями Закону України «Про ринок природного газу», Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1379/27824, та Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498.
Положеннями Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2494 (надалі - Кодекс ГРМ), визначаються взаємовідносини оператора газорозподільних систем із суб`єктами ринку природного газу, а також правові, технічні, організаційні та економічні засади функціонування газорозподільних систем.
Пункт 1 глави 1 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначає, що суб`єкти ринку природного газу (у тому числі споживачі), які в установленому законодавством порядку підключені до газорозподільних систем, мають право на отримання/передачу природного газу зазначеними газорозподільними системами за умови дотримання ними вимог Кодексу та укладення договору розподілу природного газу.
За приписами статті 40 Закону України «Про ринок природного газу», розподіл природного газу здійснюється на підставі та умовах договору розподілу природного газу в порядку, передбаченому кодексом газорозподільних систем та іншими нормативно-правовими актами.
На підставі пункту 2 глави 1 розділу VI Кодексу ГРМ, доступ споживачів, у тому числі побутових споживачів, до ГРМ для споживання природного газу надається за умови та на підставі укладеного між споживачем та оператором ГРМ (до ГРМ якого підключений об`єкт споживача) договору розподілу природного газу, що укладається за формою Типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 30.09.2015 № 2498 (далі Типовий договір розподілу природного газу), в порядку, визначеному цим розділом.
На виконання вимог ст. 40 Закону України «Про ринок природного газу», постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2498 (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06.11.2015 за № 1384/27829) затверджено Типовий договір розподілу природного газу (далі Договір) який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об`єкта споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки оператором ГРМ обсягів природного газу до об`єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи (п. 1.1. договору).
З пункту 1.2. договору вбачається, що умови цього договору однакові для всіх споживачів України та розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» і Кодексу газорозподільних систем.
Вказаний договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України на невизначений строк.
Фактом приєднання споживача до умов цього договору (акцептування договору) є вчинення споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти договір, зокрема, надання підписаної споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього договору, яку в установленому порядку оператор ГРМ направляє споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього договору, та/або сплата рахунка оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (п.1.3. договору).
За умовами договору оператор ГРМ зобов`язується надати споживачу послугу з розподілу природного газу, а споживач зобов`язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим договором (п. 2.1. договору).
Як встановлено місцевим господарським судом, 01.01.2024 Відділ освіти, культури, туризму, молоді та спорту Баранинської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області надіслав на адресу Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» заяву про приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) № 42Уж-2576-Б-24.
Окрім договору сторони зобов`язуються керуватись Законом України «Про ринок природного газу» та Кодексом газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ) ( п. 2.3. договору).
Відповідно до пунктів 5.2. та 5.4. договору сторони погодили, що визначення об`єму розподілу та споживання природного газу по споживачу здійснюється на межі балансової належності між Оператором ГРМ та споживачем на підставі даних комерційного вузла обліку (лічильника газу), визначеного в заяві-приєднанні, та з урахуванням регламентних процедур, передбачених Кодексом ГРМ та цим договором. Порядок визначення об`єму розподіленого споживачу і спожитого ним природного газу та надання звітності щодо спожитих об`ємів газу за розрахунковий період визначається відповідно до вимог Кодексу ГРМ та з урахуванням вимог цього договору.
Підпунктом 8 пункту 7.1. договору передбачено, що оператор ГРМ зобов`язується, зокрема, здійснювати перерахунок об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу по об`єкту споживача відповідно до вимог Кодексу газорозподільних систем.
Приладовий облік природного газу здійснюється з метою отримання та реєстрації достовірної інформації про обсяги і якість природного газу під час його транспортування, розподілу, постачання, зберігання та споживання. Приладовий облік природного газу здійснюється з метою визначення за допомогою вузла обліку природного газу обсягів його споживання та/або реалізації, на підставі яких проводяться взаєморозрахунки суб`єктів ринку природного газу. Постачання природного газу споживачам здійснюється за умови наявності вузла обліку природного газу (ч. 1, 2, 3 ст. 18 Закону України «Про ринок природного газу»).
Приписами глави 6 розділу X Кодексу ГРМ передбачено, що власник комерційного вузла обліку газу (надалі - ВОГ) або суб`єкт господарювання, що здійснює його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, забезпечує належний технічний стан комерційного ВОГ та його складових (зокрема і засобу вимірювальної техніки - ЗВТ), а також проведення періодичної повірки ЗВТ (крім населення) в порядку, визначеному главою 7 цього розділу, та відповідає за дотримання правил експлуатації комерційного вузла обліку та його складових (ЗВТ).
Технічне обслуговування елементів комерційного ВОГ, зокрема повірки та ремонту ЗВТ, проводить власник цього комерційного ВОГ або суб`єкти господарювання, що здійснюють його експлуатацію на підставі відповідного договору з власником, згідно з експлуатаційними документами в спеціалізованих сервісних центрах.
Для належної організації періодичної повірки власних ЗВТ, що входять до складу комерційного ВОГ, споживач повинен:
1) завчасно (до дати прострочення періодичної повірки) направити оператору ГРМ письмове повідомлення (зразок якого оператор ГРМ має опублікувати на своєму вебсайті) про дату та час демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці установки) та необхідність забезпечення представником оператора ГРМ розпломбування ЗВТ. Звернення має бути направлене не пізніше десяти робочих днів до запланованої дати;
2) забезпечити на дату демонтажу ЗВТ на повірку (або його повірку на місці встановлення) доступ представникам оператора ГРМ до ЗВТ для його розпломбування та складання відповідного акта розпломбування;
3) у разі якщо повірка ЗВТ буде здійснюватися не на місці його встановлення, забезпечити за власний рахунок демонтаж/монтаж ЗВТ, його транспортування та державну повірку. Про дату і час встановлення повіреного ЗВТ споживач завчасно має письмово повідомити оператора ГРМ та забезпечити присутність представника оператора ГРМ під час монтажу повіреного ЗВТ.
Пунктом 8 глави 7 розділу Х Кодексу ГРМ передбачено, що у разі пропущення з вини споживача терміну періодичної повірки ЗВТ, зокрема внаслідок незабезпечення належної організації повірки власних ЗВТ або недопуску представників оператора ГРМ до ЗВТ, обсяг спожитого природного газу через комерційний ВОГ, до складу якого входить ЗВТ із пропущеним терміном повірки, визначається відповідно до вимог розділу ХІ Кодексу ГРМ.
Місцевим господарським судом встановлено, що 02.07.2024 представниками оператора ГРМ під час обстеження вузла обліку на об`єкті відповідача, розташованому за адресою: с. Руські Комарівці, вул. Шкільна, 15, виявлено порушення на ринку природного газу, яке кваліфіковано як пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, відповідно до підпункту 4 пункту 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ.
За результатами виявленого порушення представниками оператора ГРМ складено акт про порушення від 02.07.2024 № ZK000112, який відповідно до положень глави 5 розділу ХІ Кодексу ГРМ 13.08.2024 розглянуто комісією Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» з розгляду актів про порушення. За результатами розгляду комісією прийнято рішення про задоволення зазначеного акта про порушення.
Водночас, як вже зазначалось вище, постановою Західного апеляційного господарського суду від 25.02.2026 у справі № 907/376/25, яка набрала законної сили, визнано недійсними та скасовано рішення комісії Закарпатської філії ТзОВ «Газорозподільні мережі України» від 13.08.2024 про задоволення акта про порушення від 02.07.2024 № ZK000112, а також рішення, оформлене актом-розрахунком необлікованого (донарахованого) об`єму та обсягу природного газу і його вартості від 13.08.2024, яким відповідачу донараховано 19 353,60 мі природного газу вартістю 324 345,50 грн.
Таким чином, з огляду на скасування зазначених рішень, місцевий господарський суд дійшов висновку, що акт про порушення від 02.07.2024 № ZK000112 та здійснене на його підставі донарахування не можуть бути належною правовою підставою для стягнення з відповідача 324 345, 50 грн у цій справі.
Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду та зазначає, що встановлені у справі № 907/376/25 обставини мають істотне значення для вирішення цього спору, оскільки спростовують обставини щодо наявності підстав для донарахування відповідачу вартості природного газу та, відповідно, його стягнення.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.
Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 59 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Підпунктом 1 пункту 4 глави 4 розділу XI Кодексу газорозподільних систем передбачено, що у разі виявлення оператором ГРМ пропущення строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача, несправності лічильника газу або звужуючого пристрою (перетворювача різниці тиску), що сталася внаслідок його пошкодження або позаштатного режиму роботи, за умови відсутності несанкціонованого втручання в роботу ЗВТ перерахунок об`єму розподіленого (спожитого) природного газу проводиться з урахуванням такого: при пропущенні строку періодичної повірки лічильника газу або звужуючого пристрою з вини споживача об`єм переданого (прийнятого) газу розраховується за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання - перерахунок проводиться за період з дати виходу з ладу ЗВТ (з дати початку прострочення періодичної повірки) до моменту встановлення та опломбування справного та повіреного ЗВТ.
Пунктом 41 Переліку категорій законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають періодичній повірці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №374 від 04.06.2015, лічильники газу та пристрої перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ), віднесено до категорії законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що підлягають обов`язковій повірці та на які поширюється сфера дії Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність».
Відповідно до частин 1 та 3 статті 17 Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність», законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, підлягають періодичній повірці та повірці після ремонту. Суб`єкти господарювання зобов`язані своєчасно з дотриманням встановлених міжповірочних інтервалів подавати законодавчо регульовані засоби вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, на періодичну повірку.
Згідно з пунктом 5.9 Правил обліку природного газу, під час його транспортування газорозподільними мережами, постачання та споживання, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України №618 від 27.12.2005, власник комерційного вузла обліку газу відповідає за технічний стан комерційного вузла обліку та порушення правил його експлуатації, а також за використання засобів вимірювальної техніки (ЗВТ) з вичерпаним терміном повірки.
Пунктом 7.4 типового договору, до умов якого споживач приєднався згідно із заявою-приєднанням передбачено, що останній зобов`язується дотримуватись інших вимог цього договору та Кодексу ГРМ.
Пунктом 41 Міжповірочних інтервалів законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, за категоріями, затверджених Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України №1747 13.10.2016, визначено, що для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) передбачено міжповірочний інтервал тривалістю 2 і 8 років. При цьому, згідно примітки 7 даного нормативного акту для лічильників газу та пристроїв перетворення об`єму (використовуються для проведення розрахунків за поставлений та/або спожитий природний газ) класу 1,0 установлено міжповірочний інтервал 2 роки; класу 1,5 - 8 років.
Важливими для вирішення цього спору є правові висновки, сформульовані Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постанові від 14.01.2026 у справі № 907/375/25.
Так, у вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що пропущення строку періодичної повірки ЗВТ з вини споживача, що не є побутовим, належить до виду порушень, передбачених пунктом 2 глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ, у разі виявлення яких оператор ГРМ змінює встановлений режим нарахування об`ємів (обсягів) розподіленого природного газу споживачу.
Водночас, аналізуючи положення підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу ГРМ, Верховний Суд дійшов висновку, що передбачений ним порядок зміни режиму нарахування споживачу, що не є побутовим, об`єму розподіленого (спожитого) природного газу (перерахунок) проводиться з урахуванням того, що при його застосуванні за номінальною потужністю неопломбованого газоспоживаючого обладнання розраховується саме об`єм переданого (прийнятого) газу (постанова Верховного Суду 16.04.2025 у справі № 927/319/24).
При цьому Верховний Суд виходив із того, що нарахування об`ємів природного газу за своєю правовою природою не є оперативно-господарською санкцією у розумінні статей 235, 236 Господарського кодексу України, а є відповідно до пункту 2.4. глави 2 розділу ХІ Кодексу ГРМ зміною способу визначення розрахунку спожитого природного газу у відповідних випадках.
У зв`язку з чим Верховний Суд виснував, що за відсутності факту споживання природного газу взагалі, зміна способу розрахунку за спожитий природний газ у зв`язку з пропущенням споживачем терміну повірки прибору обліку не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 4 глави 4 розділу ХІ Кодексу газорозподільних систем.
Зважаючи на наведене, та з урахуванням встановленого у справі № 907/376/25 факту відсутності фактичного споживання природного газу у спірний період, колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для застосування до відповідача передбаченого Кодексом ГРМ механізму визначення об`єму природного газу за номінальною потужністю газоспоживаючого обладнання.
Враховуючи вказані норми права, правові позиції Верховного Суду та встановлені у цій справі обставини та оцінивши доводи учасників справи, апеляційний господарський суд приходить до висновку, що місцевий господарський суд дійшов законного та обґрунтованого висновку про задоволення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 у справі № 907/1045/24, скасування рішення Господарського суду Закарпатської області від 03.03.2025 року у справі № 907/1045/24 та ухвалення нового рішення, яким у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» Закарпатської області відмовлено повністю.
За змістом ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
З огляду на те, що апелянт в апеляційній скарзі не навів інших доводів, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд судового рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
Відповідно до ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Статтею 276 ГПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апелянта про необхідність скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.
Виходячи із вищевикладеного, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2026 у цій справі про перегляд за нововиявленими обставинами рішення від 03.03.2025 відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Судові витрати.
З огляду на те, що суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на апелянта відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284, 320 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
постановив:
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» в особі Закарпатської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Газорозподільні мережі України» від 14.07.2026 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.06.2026 у справі № 907/1045/26 залишити без змін.
3. Постанова набирає законної сили з дня її підписання та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду згідно зі ст. ст. 286-289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 01 жовтня 2026 року.
Головуючий суддя Манюк П.Т.
Суддя Рим Т.Я.
Суддя Прядко О.В.