ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
У Х В А Л А
30.09.2026 м.Дніпро Справа № 908/1701/26
Центральний апеляційний господарський суд у складі: головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач у справі), суддів: Фещенко Ю.В., Мартинюка С.В.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 (суддя Юлдашев О.О., повний текст ухвали складено 31.08.2026)
у справі №908/1701/26
за заявою Приватного підприємства «Приватна юридична фірма «Аракс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 57-А, код ЄДРПОУ 19281773)
до боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, код ЄДРПОУ 38600516)
про відкриття провадження у справі про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою від 27.08.2026 (повний текст ухвали складено 31.08.2026) у справі №908/1701/26 Господарський суд Запорізької області вирішив наступне:
- відкрити провадження у справі №908/1701/26 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» (69096, м. Запоріжжя, вул. Дніпровські Пороги, буд. 19, код ЄДРПОУ 38600516);
- визнати грошові вимоги Приватного підприємства «Приватна юридична фірма «Аракс» (69063, м. Запоріжжя, вул. Поштова, буд. 57-А, код ЄДРПОУ 19281773) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» у загальному розмірі 335 000,00 грн.;
- окремо врахувати витрати ініціюючого кредитора зі сплати судового збору у розмірі 33 280,00 грн.;
- ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд»;
- ввести процедуру розпорядження майном Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд»;
- призначити розпорядником майна Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» арбітражного керуючого Мірошника Ігоря Вікторовича (свідоцтво Міністерства юстиції України про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 820 від 17.04.2013; адреса для листування: 69005, м. Запоріжжя, а/с № 1176);
- встановити арбітражному керуючому Мірошнику Ігорю Вікторовичу грошову винагороду за виконання повноважень розпорядника майна в розмірі, визначеному статтею 30 Кодексу України з процедур банкрутства, за рахунок коштів, авансованих заявником на депозитний рахунок Господарського суду Запорізької області, а після закінчення авансованих коштів - за рахунок коштів, одержаних боржником - юридичною особою у результаті господарської діяльності, або коштів, одержаних від продажу майна боржника, яке не перебуває в заставі, якщо інше не передбачено Кодексом України з процедур банкрутства;
- з метою забезпечення вимог кредиторів заборонити боржнику - Товариству з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд» та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави без дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства;
- оприлюднити на офіційному вебпорталі судової влади України повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Пейнт Трейд», код ЄДРПОУ 38600516;
- встановити розпоряднику майна боржника строк для подання до господарського суду відомостей про результати розгляду вимог кредиторів відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства - до 06.10.2026;
- зобов`язати розпорядника майна скласти та подати до Господарського суду Запорізької області реєстр вимог кредиторів у порядку та строки, встановлені Кодексом України з процедур банкрутства;
- встановити розпоряднику майна строк проведення інвентаризації майна боржника - до 20.10.2026;
- за результатами проведеної інвентаризації надати суду належним чином оформлені інвентаризаційні відомості та інші документи, що підтверджують її проведення;
- зобов`язати розпорядника майна провести аналіз фінансово-господарського стану, інвестиційної та іншої діяльності боржника та його становища на ринках, а також встановити за результатами такого аналізу наявність або відсутність ознак фіктивного банкрутства, доведення до банкрутства, приховування стійкої фінансової неспроможності та інших передбачених законодавством обставин. Відповідний звіт подати суду;
- зобов`язати розпорядника майна повідомити органи державної виконавчої служби та приватних виконавців, у яких перебувають виконавчі провадження щодо боржника, про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів;
- зобов`язати боржника та його посадових осіб надавати розпоряднику майна на його вимогу документи та інформацію, необхідні для виконання повноважень, передбачених Кодексом України з процедур банкрутства;
- попереднє засідання суду призначити на 13.10.2026 року о 13 год. 00 хв., яке відбудеться у приміщенні Господарського суду Запорізької області за адресою: 69001, м. Запоріжжя, вул. Гетьманська, 4, корпус 2, зал судового засідання №114.
Не погодившись з вищевказаною ухвалою суду, Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, за змістом якої просить суд апеляційної інстанції:
- визнати причини пропуску строків апеляційного оскарження ухвали Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 по справі №908/1701/26 та поновити їх;
- задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, скасувати ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 по справі №908/1701/26 та відмовити у відкритті справи про банкрутство.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 10.09.2026 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді Суховарова А.В. (доповідач), судді Мартинюк С.В., Фещенко Ю.В.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2026 апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на ухвалу Господарського суду Запорізької області від 27.08.2026 у справі №908/1701/26 залишено без руху; апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги - протягом 10 днів з дня отримання ухвали надати докази сплати судового збору у розмірі 39 936, 00 грн.; роз`яснено скаржнику, що в разі не усунення недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з апеляційною скаргою.
Вказану ухвалу отримано апелянтом 15.09.2026 о 16:33 год., що підтверджується довідкою суду про доставку процесуального документу до електронного кабінету апелянта в ЄСІТС.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Враховуючи вищенаведені положення ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України, ухвала суду від 15.09.2026 є такою, що отримана скаржником 15.09.2026.
Відтак, недоліки скарги мали бути усунені апелянтом у строк до 25.09.2026.
25.09.2026 Головне управління ДПС у Дніпропетровській області звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з клопотанням, за змістом якого просить суд апеляційної інстанції:
- відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги по справі №908/1701/26;
- у разі залишення без задоволення пункту 1 прохальної частини даної заяви, просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги по справі №904/1701/26 на 10 днів з дня отримання ухвали прийнятої за наслідком розгляду даної заяви про відстрочення сплати судового збору до розгляду справи в апеляційному порядку, а у випадку неможливості просить продовжити строк на усунення недоліків апеляційної скарги.
В обґрунтування заявленого клопотання, скаржник зазначає про неможливість виконання вимог ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 10.09.2026 у справі №908/1701/26 у зв`язку з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору.
Так, заявник вказує, що ГУ ДПС не є розпорядниками коштів і для сплати судового збору за подання апеляційних/касаційних скарг управління зобов`язане звернутись до Управлінь Державної казначейської служби України за місцем знаходження.
До клопотання заявника додано виписку Державної казначейської служби України з рахунка Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за 24.09.2026, за змістом якої на рахунку КЕКВ 2800 (за яким здійснюються видатки для сплати судового збору) залишок становить 0,00 грн., та лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.09.2026 про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у справі №908/1701/26 у розмірі 39 936, 00 грн.
За результатом дослідження клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення від сплати судового збору, суд апеляційної інстанції дійшов висновку щодо відмови у його задоволенні з таких підстав.
Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
При визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи (частина 3 статті 8 Закону України "Про судовий збір").
За змістом наведених положень відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, а також звільнення від його сплати або зменшення його розміру, є прерогативою суду, який вирішує питання відкриття провадження (прийняття заяви, скарги тощо). Зазначені правові норми є диспозитивними і встановлюють не обов`язок, а право суду на власний розсуд звільнити особу від сплати судового збору (відстрочити, розстрочити його сплату або зменшити його розмір).
Суд наділений повноваженнями зменшити тягар судових витрат для особи, яка до нього звертається, шляхом відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати. Водночас це не є обов`язком суду, а знаходиться у межах суддівського розсуду, який може бути реалізований за наявності певних обставин.
Подібні правові висновки містять постанова Верховного Суду від 21.09.2022 у справі №303/7754/21 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 29.11.2023 у справі №906/308/20.
Тобто звільнення від судового збору, його відстрочення чи розстрочення є правом суду, а не обов`язком, а відповідні норми закону - диспозитивними, а не імперативними.
Так, з аналізу ч. 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію "суд, враховуючи майновий стан сторони, може…", тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов`язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено можливість відстрочення сплати судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Між тим, за змістом поданої заяви скаржником не зазначено строк, до якого останній просить суд апеляційної інстанції відстрочити сплату судового збору. Крім того, за змістом наданих доказів не вбачається за можливе встановити строк, в межах якого, заявник отримує відповідне фінансування для сплати судового збору за розгляд апеляційної скарги.
Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 7 липня 1989 року у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain" Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Особа, яка має намір подати позовну заяву, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту позовної заяви, в тому числі щодо оплати судового збору.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що "право на суд" не є абсолютним, воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, включно з фінансовими. Так, інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовуватися накладенням фінансових обмежень на доступ особи до суду. Вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права на доступ до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі "Креуз проти Польщі").
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади.
Таким чином, як органи державної влади, так і суб`єкти господарювання та громадяни поставлені законом у рівні умови, у зв`язку з чим вибіркове надання господарським судом суб`єктивних переваг одним господарюючим суб`єктам перед іншими учасниками судового процесу призведе до порушення вищевказаного конституційного принципу, що є неприпустимим.
Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ст. 13 ГПК України).
За змістом ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За викладених обставин, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні клопотання Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про відстрочення сплати судового збору.
Поряд з цим, відповідно до висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18.10.2023 у справі №910/10939/22, у разі коли після постановлення судом ухвали про залишення апеляційної скарги без руху та надання скаржнику строку на усунення її недоліків, а саме подання доказів сплати судового збору, скаржник звернувся до суду з клопотанням про звільнення його від сплати судового збору, суд може залишити таке клопотання без розгляду з підстав пропущення строку його подання або за заявою скаржника поновити цей строк та розглянути клопотання по суті.
У випадку залишення судом клопотання про звільнення скаржника від сплати судового збору без розгляду або відмови в задоволенні такого клопотання суд постановляє ухвалу, яку направляє скаржнику.
Отримавши її, скаржник повинен виконати ухвалу суду про залишення апеляційної скарги без руху, а саме подати суду докази сплати судового збору. У випадку якщо скаржник не встигає цього зробити до закінчення строку, наданого судом або встановленого законом на усунення недоліків, він може звернутись до суду із заявою, відповідно, про продовження або поновлення зазначеного строку.
Для цього перед постановленням ухвали про повернення апеляційної скарги з підстави неусунення скаржником її недоліків суд має переконатись, що скаржник отримав ухвалу про залишення без розгляду або відмову в задоволенні його клопотання про звільнення від сплати судового збору та має розумний строк для сплати судового збору і подання заяви про продовження або поновлення строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору. Відповідно до частини шостої статті 260 ГПК України такий строк не повинен перевищувати п`яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Якщо скаржник звернувся до суду із заявою про продовження або поновлення встановленого судом або законом строку на усунення недоліків разом з доказами сплати судового збору, то суд може продовжити або поновити пропущений строк, прийняти докази сплати судового збору та відкрити апеляційне провадження, якщо визнає причини його пропуску поважними, або відмовити у продовженні, поновленні пропущеного строку та повернути апеляційну скаргу.
Колегія суддів апеляційної інстанції враховує наведені висновки Великої Палати Верховного Суду та зазначає, що відповідно до ч.2 ст.119 ГПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо апеляційна скарга залишається судом без руху, то скаржнику надається строк для усунення її недоліків. Цей строк встановлюється судом, проте відповідно до ст.174 ГПК України, не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення скарги без руху.
Водночас, відповідно до ч.3 ст.262 ГПК України питання про відкриття апеляційного провадження у справі вирішується не пізніше п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або заяви про усунення недоліків, поданої у порядку, передбаченому статтею 260 цього Кодексу.
Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне продовжити скаржнику строк на усунення недоліків апеляційної скарги на п`ять днів.
Керуючись ст.ст. 119, 234-235 Господарського процесуального кодексу України, Центральний апеляційний господарський суд -
УХВАЛИВ:
1. Відмовити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги у справі №908/1701/26.
2. Продовжити Головному управлінню ДПС у Дніпропетровській області процесуальний строк на усунення недоліків апеляційної скарги на 5 днів.
3. Скаржнику виконати вимоги ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 15.09.2026 протягом п`яти днів з дня отримання ухвали від 30.09.2026 у справі №908/1701/26.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя А.В. Суховаров
Суддя С.В. Мартинюк
Суддя Ю.В. Фещенко