Справа №:760/2903/26
Провадження №: 2/755/9479/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Сергія Петровича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
21 серпня 2026 року (вхід. № 54520, передано головуючому судді 07 вересня 2026 року) представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченко С.П., подав до суду клопотання, у якому просив: 1) витребувати у АТ КБ «ПриватБанк» інформацію щодо наявності/відсутності у ОСОБА_2 банківських рахунків у цьому банку та залишку грошових коштів на рахунках; 2) витребувати у Київського міського бюро технічної інвентаризації дані щодо наявності/відсутності у ОСОБА_2 власності у вигляді нерухомого майна.
Клопотання обґрунтовано тим, що за наявною у представника інформацією у ОСОБА_2 є банківський рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», та нерухомість. З метою підготовки клопотання для вирішення питання про забезпечення позову необхідно зробити відповідні судові запити до АТ КБ «ПриватБанк» про отримання інформації про наявність у ОСОБА_2 грошових коштів та до Київського міського бюро технічної інвентаризації про наявність у нього нерухомості. Отримати таку інформацію самостійно позивач не має можливості, оскільки ці дані є банківською таємницею та персональними даними відповідача.
Розглянувши подане клопотання, вивчивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.
Положеннями статті 74 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами;
2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до частини першої-четвертої статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Статтею 83 ЦПК України встановлено правила подачі доказів.
Відповідно до частини першої статті 84 ЦПК України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Згідно із пунктом 2 частини другої статті 84 ЦПК України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати.
Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений у частинах другій та третій статті
83 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Як убачається із заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди, спричиненої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у розмірі 136 734,04 грн.
Обгрунтовуючи вимоги клопотання про витребування доказів з АТ КБ «ПриватБанк» та Київського міського бюро технічної інвентаризації представник зазначив, що інформація про наявність банківських рахунків у відповідача, залишок коштів на них та щодо наявності у відповідача на праві власності нерухомого майна необхідна для вирішення питання щодо підготовки клопотання про забезпечення позову.
Таким чином, вимоги клопотання про витребування доказів не стосуються збирання доказів, які містять інформацію щодо предмета доказування у справі.
Витребування доказів судом має бути застосовано як виключення, а не як правило. Сторона не має зловживати правом клопотати про витребування доказів для отримання якої-небудь інформації, що може бути використана для доведення обставин, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Отже, суд приходить до висновку, що клопотання про витребування доказів не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 74, 77, 84, 252, 259, 268, 354 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
У задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Сергія Петровича, про витребування доказів, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, - відмовити.
Ухвала окремо від рішення суду не підлягає оскарженню.
Відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).
Суддя О.О. Хромова