Справа №:760/2903/26
Провадження №: 2/755/9479/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" вересня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва, в складі головуючого судді Хромової О.О., розглянувши клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Сергія Петровича, про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди,
В С Т А Н О В И В:
У провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди.
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 31 липня 2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Сторонам роз`яснено їх процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
21 серпня 2026 року (вхід. № 54520, передано головуючому судді 07 вересня 2026 року) представник позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченко С.П., подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.
На обґрунтування клопотання зазначив, що у позовній заяві позивач вказував на необхідність розгляду даної справи за правилами загального позовного провадження, оскільки вона має для позивача велике значення та всі учасники повинні надати свої пояснення з приводу викладених позовних вимог. Крім цього, слід викликати та допитати в якості свідка ОСОБА_4 , який бачив дорожньо-транспортну пригоду. Також з метою підготовки заяви про забезпечення позову необхідно зробити судові запити до АТ КБ «ПриватБанк» та Київського міського бюро технічної інвентаризації щодо отримання інформації про відкриті на ім`я відповідача рахунки та наявність нерухомого майна.
З огляду на викладене просив розглянути дану цивільну справу за правилами загального позовного провадження з обов`язковим викликом та участю сторін і третьої особи.
Суд, вивчивши матеріали справи та зміст поданого клопотання, дійшов таких висновків.
Відповідно до статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до статті 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 19 ЦПК України визначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: - наказного провадження; - позовного провадження (загального або спрощеного); - окремого провадження.
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ, справ, що виникають з трудових відносин, справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до статті 274 ЦПК України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
У порядку спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) ціну позову; 2) значення справи для сторін; 3) обраний позивачем спосіб захисту; 4) категорію та складність справи; 5) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначити експертизу, викликати свідків тощо; 6) кількість сторін та інших учасників справи; 7) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 8) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
В порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування; 3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.
Згідно із частиною шостою статті 19 ЦПК України малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов`язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до частини першої статті 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Відповідно до вимог частин першої, другої статті 174 ЦПК України при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Згідно із частинами п`ятої, сьомої статті 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.
Відповідно до частини шостої статті 279 ЦПК України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Як убачається із заявлених позовних вимог позивач просить суд стягнути з відповідача суму матеріальної шкоди у розмірі 136 734,04 грн.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» у 2026 році прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2026 року становить 3 328 гривень.
Таким чином, позивачем заявлено вимогу про стягнення грошових коштів на суму, що не значно перевищує суму, що складає тридцять розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Крім того, дана справа за своїм предметом та характером спірних правовідносин, в розумінні положень закону, не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін, оскільки сторонами не заявлено клопотань, вирішення яких потребує проведення судового засідання за участю сторін.
У заяві відповідача не наведено будь-яких доводів, що унеможливлюють розгляд зазначеної цивільної справи в порядку спрощеного позовного провадження. Сторони та треті особи не позбавлені можливості надавати свої письмові пояснення, клопотання та докази. Для вчинення таких дій відсутня потреба в проведенні підготовчого засідання та засідання для розгляду справи по суті.
Поряд з цим, у задоволенні клопотання представника позивача про виклик та допит свідка відмовлено, оскільки протокол письмового опитування свідка, складений адвокатом, вже наявний в матеріалах справи.
Також ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 30 вересня 2026 року вирішено вимоги клопотання представника позивача про витребування доказів. Намір позивача звернутися до суду із заявою про забезпечення позову також не може слугувати безумовною підставою для зміни порядку розгляду справи.
Слід зазначити, що спрощене провадження, як і загальне позовне провадження спрямоване на всебічний, повний та об`єктивний розгляд справи з дослідженням всіх наданих сторонами доказів, вивченням всіх заяв сторін по суті справи, розглядом всіх заявлених клопотань, тобто спрощене провадження не є провадженням в якому розглядаються безспірні вимоги. Отже, сторони не позбавлені можливості викласти свої доводи, аргументи, міркування, заперечення у письмових заявах по суті справи, не позбавлені можливості надавати суду свої докази на спростування вимог позову та на підтвердження обставин, викладених у такому позові, у строки визначені судом або законом, та в повній мірі користується своїми правами, передбаченими ЦПК України. Позивач не зазначено, які процесуальні дії у даній справі суд не зможе вчинити без проведення підготовчого засідання.
Усі наявні у справі докази на спростування вимог позовної заяви або на її підтвердження, безперешкодно можуть бути надані учасниками справи до суду в межах розгляду такої справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін. Крім того, суд зазначає, що відповідно до вимог цивільно-процесуального закону, сторони не позбавлені можливості самостійно долучати до матеріалів справи будь-які докази, які на їх думку, можуть вплинути на розгляд даної справи по суті, у строки визначені судом або ЦПК України.
При вирішенні питання про розгляд справи в порядку спрощеного або загального позовного провадження судом було враховано положення статті 274 ЦПК України.
Таким чином, з огляду на предмет спору, що виник між сторонами, характер спірних правовідносин, предмет доказування та з урахуванням документів, що містяться в матеріалах справи, суд вважає за необхідне клопотання представника позивача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишити без задоволення.
Керуючись статтями 19, 260, 274, 277, 279 ЦПК України, суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Клопотання представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Захарченка Сергія Петровича, про розгляд справи у порядку загального позовного провадження, подане в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа - ОСОБА_3 , про відшкодування шкоди, - залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню окремо від рішення суду не підлягає.
Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 ЦПК України, окремо від рішення суду не допускається (частина друга статті 352 ЦПК України).
Відповідно до положень частини другої статті 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції, якщо, скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (пункт 4 частини п`ятої статті 357 ЦПК України).
Суддя О.О. Хромова