УХВАЛА
29 вересня 2026 року місто Київ
Справа № 362/5872/25
Апеляційне провадження № 22-ц/824/15365/2026
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Желепи О.В. (суддя-головуючий), Соколової В.В., Поліщук Н.В.
вирішуючи клопотання Неофіти Дмитра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Неофіти Дмитра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року (у складі судді Поповича О.В.)
у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором
ВСТАНОВИВ
Рішенням Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 рокупозов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Неофіта Д.Б. 24 липня 2026 року через систему «Електронний суд» повторно подав до Київського апеляційного суду апеляційну скаргу, якою просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 2 липня 2026 року залишено апеляційну скаргу без руху та надано строк на усунення недоліків.
22 вересня 2026 року до Київського апеляційного суду надійшла заява, якою відповідач просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення та вказує, що скаржник у даній справі перебуває у статусі військовослужбовиці Збройних Сил України, що проходить військову службу за контрактом, перебуваючи на території Сумської області, що входить до складу зони бойових дій, що унеможливлює вчасне отримання відповідних ухвал/рішень суду
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.
Пунктом 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до статті 6 Конвенції таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Отже, право на апеляційне оскарження судових рішень в контексті положень статті 129 Конституції України, статті 17 ЦПК України є складовою права кожного на звернення до суду.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) наголошує на тому, що право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом із тим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16 грудня 1992 року, заява № 12964/87).
У § 36 рішення у справі «Bellet v. France» від 04 грудня 1955 року, заява № 23805/94, ЄСПЛ зазначив, що «стаття 6 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права».
При цьому складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. ЄСПЛ зазначає, що сторони судового провадження повинні мати право очікувати застосування до їхньої справи чинних норм процесуального законодавства (рішення ЄСПЛ у справі «Дія 97 проти України» від 21 жовтня 2010 року).
Оскаржуване рішення ухвалене 17 березня 2026 року. Вперше апеляційну скаргу було подано 8 травня 2026 року, тобто в строк передбачений ч. 1 ст. 354 ЦПК України. Ухвалою Київського апеляційного суду від 25 травня 2026 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Неофіта Д.Б. на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Сенс банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернуто особі, яка її подала. З матеріалів справи вбачається, що апеляційну скаргу повернуто оскільки апеляційна скарга підписана адвокатом Неофітою Д.В. без надання суду доказів на підтвердження наявності повноваженнь на представництво інтересів ОСОБА_1 у суді.
Зазначену ухвалу було направлено на поштову адресу ОСОБА_1 , разом з тим, згідно поштового трекінгу, не було вручено адресату у зв`язку з закінченням терміну зберігання.
24 липня 2026 року представник ОСОБА_1 - адвокат Неофіта Д.Б. знов подав апеляційну скаргу. До апеляційної скарги надано копію свідоцтва про права на зайняття адвокатською діяльністю Неофіти Д.Б. та ордер на представництво інтересів ОСОБА_1 у Київському апеляційному суді. Відтак недоліки апеляційної скарги, що стали підставою для її повернення ухвалою від 25 травня 2026 року скаржником усунуто.
Враховуючи вищевикладене, а також ту обставину, що ОСОБА_1 перебуває у статусі військовослужбовиці Збройних Сил України, суд приходить до висновку, що наведені в клопотанні причини пропуску строку є поважними, тому строк на апеляційне оскарження слід поновити.
Апеляційна скарга за формою і змістом відповідає ст. 356 ЦПК України, подана та підписана представником відповідача, повноваження якого перевірені.
Скаржником сплачено судовий збір відповідно до ЗУ «Про судовий збір».
Підстав, передбачених ст. 358 ЦПК України для відмови у відкритті апеляційного провадження не встановлено.
Згідно ч.1 ст. 359 ЦПК України, про відкриття апеляційного провадження у справі суд апеляційної інстанції постановляє ухвалу.
Враховуючи вище наведені обставини, провадження у справі необхідно відкрити.
Керуючись ст. 352,354-361 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ
Клопотання Неофіти Дмитра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити.
Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року.
Відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою Неофіти Дмитра Богдановича в інтересах ОСОБА_1 на рішення Васильківського міськрайонного суду Київської області від 17 березня 2026 року.
Копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги з додатками надіслати учасникам справи і встановити строк для подачі ними відзиву на апеляційну скаргу в 5-ти денний строк з моменту отримання даної ухвали.
Роз`яснити учасникам справи, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи (ч. 4 ст. 360 ЦПК України).
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач
Судді