Справа №490/6654/26
Провадження №2-з/487/8/26
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
02.10.2026 Суддя Заводського районного суду м. Миколаєва Афоніна С.М., розглянувши заяву представника Управління поліції охорони в Миколаївській області Бриндзюка Дмитра Валентиновича про вжиття заходів забезпечення позову Управління поліції охорони в Миколаївській області до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди, -
ВСТАНОВИВ:
До Заводського районного суду м. Миколаєва 29.09.2026 з Центрального районного суду м. Миколаєва за територіальною підсудністю, відповідно до ухвали судді від 24.07.2026, надійшли матеріали цивільної справи за позовом Управління поліції охорони в Миколаївській області до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в солідному порядку у розмірі 256688,27 грн.
Крім того, до Заводського районного суду м. Миколаєва 29.09.2026 з Центрального районного суду м. Миколаєва за територіальною підсудністю, відповідно до ухвали судді від 24.07.2026, надійшла заява представника Управління поліції охорони в Миколаївській області Бриндзюка Д.В. про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 , що належить на праві власності відповідачу ОСОБА_1 .
Обґрунтовуючи вимоги заяви позивач зазначив, що 19.03.2025 року сталася ДТП за участю автомобіля марки «Volkswagen iD.4» реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_1 та автомобіля марки «Citroen C-Elysee» реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить на праві власності Управлінню поліції охорони в Миколаївській області. Внаслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вина ОСОБА_1 підтверджуються матеріалами справи № 490/5113/25, в якій розглядалося питання притягнення ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності. Відповідно до звіту №26/04-26 ФОП ОСОБА_2 про оцінку вартості ( розміру ) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, належного УПО Миколаївської області, вартість відновлювального ремонту автотранспортного засобу марки «Citroen C-Elysee» реєстраційний номер НОМЕР_2 складає 712 713,27 грн. з ПДВ без врахування зносу (561 210,57 грн. з ПДВ з врахуванням зносу). Отриманої від страхової компанії суми відшкодування (платіжна інструкція №162230568 від 06.08.2025) УПО Миколаївської області для проведення ремонтно-відновлювальних робіт автотранспортного засобу марки «Citroen C-Elysee» реєстраційний номер НОМЕР_2 - 456 025,51 грн. не вистачає для проведення відновлювальних робіт. Сума, якої не вистачає для відновлення автотранспортного засобу, становить 712 713 ,27 грн. - 456 025,51 грн.= 256 688,27 грн. Потреба у вжитих заходах забезпечення позову обґрунтовується тим, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, так як сума позовних вимог достатньо велика - 256 688,27 грн., а ОСОБА_1 вже має боргові зобов`язання та виплачує страховим компаніям суми страхового відшкодування. Тому існує ризик відчуження майна, можливість переписати його на третіх осіб, що зробить неможливим реальне виконання судового рішення у разі задоволення позову. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на праві власності за ОСОБА_1 зареєстровано нерухоме майно: земельні ділянки, нежитлова будівля в АДРЕСА_2 та квартира за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 72,5 кв.м., реєстраційний номер майна: 684884848101.
Вивчивши заяву та надані до неї матеріали, приходжу до наступного:
Відповідно до частин першої та другої статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1 та 2 ч.1 ст.150 ЦПК України передбачено, що позов забезпечується, зокрема накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб та забороною вчиняти певні дії.
Згідно із частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Згідно роз`яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у п. 4 Постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.
Метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).
Особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову, оскільки існує ризик спричинення їм збитків у разі, якщо сам позов або пов`язані з матеріально-правовими обмеженнями заходи з його забезпечення виявляться необґрунтованими.
Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При цьому принцип співмірності при забезпеченні позову вимагає визначення того майна, на яке має бути накладене обмеження, вартість якого має забезпечити виконання судового рішення.
Судом встановлено, що до суду надійшли матеріали цивільної справи за позовом Управління поліції охорони в Миколаївській області до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди в солідному порядку у розмірі 256688,27 грн.
Отже, між сторонами реально існує спір щодо відшкодування матеріальної шкоди.
Так, заходи забезпечення позову можуть бути вжиті лише в межах предмета позову.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 72,5 кв.м., вказана квартира не є предметом даного спору.
Заявником не надано жодних доказів на підтвердження вартості квартири, що належить ОСОБА_1 , та на яку просить накласти арешт.
Отже, накладення арешту на квартиру, вартість якої не відома, може значно перевищувати ціну позову, тому обмежує суд можливості оцінити співмірність заявлених заходів забезпечення позову із заявленими позовними вимогами, враховуючи, що позивач просить стягнути матеріальну шкоду з трьох відповідачів в солідарному порядку, але заходи забезпечення позову просить вжиті лише до майна одного із відповідачів.
Суд також вважає необґрунтованими доводи заявника щодо можливого відчуження нерухомого майна відповідачем ОСОБА_1 , до прийняття рішення у справі, оскільки жодних належних та допустимих доказів не надав. Також судом враховується, що в позовній заяві позивач (заявник) посилається, що за платіжною інструкцією від 26.09.2025 ПрАТ СК «ПЗУ Україна» перерахувала за договором цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів 157400 грн. на рахунок ПрАТ «УПСК» страхове відшкодування, за страховкою ОСОБА_1 , на відшкодування витрат позивача.
На підставі викладеного, враховуючи предмет даного позову, наведені заявником докази та обґрунтування заявлених вимог у заяві про забезпечення позову, виходячи з розумності та адекватності заявлених вимог, наявність зв`язку між заходами забезпечення позову та предметом позовних вимог, принципу співмірності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення позову.
Керуючись ст. 149-153 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні заяви представника Управління поліції охорони в Миколаївській області Бриндзюка Дмитра Валентиновича про вжиття заходів забезпечення позову Управління поліції охорони в Миколаївській області до ОСОБА_1 , ПАТ «Українська пожежно-страхова компанія», ПАТ «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про відшкодування матеріальної шкоди, завданої в наслідок дорожньо-транспортної пригоди - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду в строк і порядок, встановлений ст.ст. 354, 355 ЦПК України.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя С.М. Афоніна