Рішення № 140262550 у справі № 560/9936/25 від 08.09.2026

Справа № 560/9936/25

РІШЕННЯ

іменем України

08 вересня 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Ковальчук О.К.

за участю: секретаря судового засідання Левицької Ю.О. представника позивача Богача А.А., представника відповідача Кучевської Г.В., представника третьої особи Дзюбак Ю.П.,

розглянувши адміністративну справу за позовом приватнего акціонерного товариства "Готель Поділля" до Хмельницької міської ради Хмельницького району Хмельницької області , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту,

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство "Готель Поділля" звернулося в суд з позовом до Хмельницької міської ради, в якому просить

визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення позачергової п`ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 № 18 "Про надання юридичним та фізичній особам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в договір оренди землі, надання дозволу на поділ земельної ділянки", який передбачає створення об`єкта благоустрою - скверу на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому та

визнати протиправним та скасувати пункт 1, пункт 7 рішення чергової п`ятдесят третьої сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 59 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду" в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 (адреса: місто Хмельницький вулиця Шевченка, площа 1165 кв. м, цільове призначення 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони) та надання Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради вказаної земельної ділянки в постійне користування.

В обґрунтування позову зазначає, що оскаржуване рішення Хмельницької міської ради не відповідає положенням пунктів 5.5, 5.7, 5.9 ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" і Таблиці 1 до цього ж ДБН, ДСТУ 4269:2003, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" щодо кількості паркомісць для готелю категорії та суперечить змісту акта державної приймальної комісії з приймання в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта готелю на 635 місць на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому від 30.12.1985, рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради від 14.06.2002 № 456 "Про надання дозволу забудовникам на реконструкцію, переобладнання будинків і споруд, благоустрій територій, внесення змін в рішення виконкому та видачу архітектурно-планувального завдання", Схеми благоустрою площі готелю "Поділля", погодженої Управлінням житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради від 31.01.2002 та головним архітектором міста Хмельницького, оскільки сквер створений за рахунок паркомісць готелю. Стверджує, що представник готелю не запрошувався на засідання постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища від 12.03.2025 № 114, і засідання позачергової 51 сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 для висловлення позиції з питання створення скверу на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому. Крім того, у розпорядженнях Хмельницького міського голови від 26.03.2025 № 77-р та від 19.05.2025 № 136-р про скликання позачергових сесій не вказано, що на розгляді сесій буде проведене голосування стосовно питання створення скверу на вулиці Шевченка, що позбавило права бути присутнім під час прийняття Хмельницькою міською радою оскаржених рішень. Просить задовольнити позовні вимоги.

Рішенням від 28.08.2025, залишеного без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025, Хмельницький окружний адміністративний суд позов задовольнив, визнав протиправним та скасував пункт 4 рішення позачергової 51 сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 №18 "Про надання юридичним та фізичній особам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в договір оренди землі, надання дозволу на поділ земельної ділянки", яким визначено створити об`єкт благоустрою - сквер по вул. Шевченка, що у м. Хмельницькому, визнав протиправним та скасував пункт 1, пункт 6 рішення позачергової 53 сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 №59 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду", в частині якою комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210 (адреса: м.Хмельницький вул.Шевченка, площа 1165 кв.м., цільове призначення 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони) та надано її в постійне користування, стягнув на користь приватного акціонерного товариства "Готель Поділля" судовий збір у розмірі 6056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Хмельницької міської ради.

Постановою від 26.02.2026 Верховий Суд касаційну скаргу Хмельницької міської ради задовольнив частково, рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 28.08.2025 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.11.2025 скасував, а справу направив на новий розгляд до Хмельницького окружного адміністративного суду.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу від 09.03.2026 справа передана на розгляд судді Ковальчук О.К.

Ухвалою від 11.03.2026 Хмельницький окружний адміністративний суд прийняв до провадження адміністративну справу за позовом приватного акціонерного товариства "Готель Поділля" до Хмельницької міської ради Хмельницького району Хмельницької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради про визнання протиправним та скасування пункту за правилами спрощеного позовного провадження та призначив судове засідання.

Комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради подало пояснення, у яких представник вказує, що не направлення позивачу повідомлень про розгляд питання щодо створення скверу на позачерговій та черговій сесіях Хмельницької міської ради та відсутність персонального запрошення представника ПрАТ "Готель "Поділля" на засідання профільної постійної комісії ради помилково оцінено судами першої та апеляційної інстанцій як процедурне порушення при прийнятті оскаржуваних рішень (пункт 111 Постанови). Стверджує, що на даний час на спірній земельній ділянці відсутня автостоянка та ніколи там не діяла. Фактично на ній і на даний час є зелена зона з клумбами та кущами, однак відгороджена металевим парканом. Враховуючи значну перевагу публічного інтересу територіальної громади у створенні скверу як об`єкта благоустрою на землях територіальної громади перед приватним інтересом ПрАТ "Готель Поділля" у створенні автостоянки, просимо суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

До суду надійшов відзив Хмельницької міської ради на позовну заяву, у якому відповідач вказує, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 площею 1165 кв.м. по вул. Шевченка, на якій рішенням Хмельницької міської ради створено сквер та в подальшому передано в постійне користування комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради, ніколи не передавалась та не перебувала в користуванні позивача. Крім того, як свідчить лист управління архітектури та містобудування Хмельницької міської ради від 19.03.2026 з доданими витягами-схемами з містобудівної документації, створення скверу на земельній ділянці по вул. Шевченка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 відповідає містобудівній документації на місцевому рівні. Стверджує, що не направлення позивачу повідомлень про розгляд питання щодо створення скверу на позачерговій та черговій сесіях Хмельницької міської ради та відсутність персонального запрошення представника ПАТ "Готель "Поділля" на засідання профільної постійної комісії ради помилково оцінено судами першої та апеляційної інстанцій як процедурне порушення при прийнятті оскаржуваних рішень. Просить відмовити у задоволенні позову.

Приватне акціонерне товариство "Готель Поділля" подало до суду відповідь на відзив, у якій зазначає, що рішення органу місцевого самоврядування про створення об`єкта благоустрою та передачу земельної ділянки у користування має відповідати чинній містобудівній документації. Відхилення від функціонального призначення території, визначеного генеральним планом населеного пункту, планом зонування або детальним планом території, без внесення відповідних змін до такої документації може свідчити про прийняття рішення з порушенням установленої законом процедури. Тому вважає, що створення скверу (рекреаційної зони) на цій території без зміни Генерального плану та плану зонування міста суперечить статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності". Із відзивом представник відповідача надав копію документу "Збірний кадастровий план (2025)", який демонструє, що сформована ділянка під сквер (кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210) безпосередньо розрізає територію, яка історично є господарською зоною готелю згідно з документом від 30.12.1985 та рішенням виконавчого комітету Хмельницької міської ради №456 "Про надання дозволу забудовникам на реконструкцію, переобладнання будинків і споруд, благоустрій територій, внесення змін в рішення виконкому та видачу архітектурно-планувального завдання" від 14.06.2002. Це створює чересполосицю, що прямо заборонено статті 35 Закону України "Про землеустрій". На практиці це означає, що "Проєкт землеустрою" не має затверджуватися, якщо він створює такі незручності (вклинювання, далекоземелля або подрібнення ділянок), а логіка закону спрямована на те, щоб масив залишався цілісним, а доступ до ділянок був зручним для техніки та власників. Крім того, наданий Збірний кадастровий план (2025) підтверджує, що ділянка під сквер фактично поглинає частину господарської зони готелю. Це позбавляє позивача можливості дотримуватися обов`язкових норм ДБН В.2.2-20:2008, що вимагають для готелю категорії "***" наявність 60 паркомісць.

Представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив, у якій зазначає, що згідно з містобудівною документацією "Коригування (внесення змін) генерального плану м. Хмельницький", затвердженою рішенням позачергової двадцять третьої сесії Хмельницької міської ради від 29.12.2022 №6, територія на якій розташована земельна ділянка за адресою м. Хмельницький вул. Шевченка, 34 кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210 відноситься до проектної території зелених насаджень загального призначення. Генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Тобто первинним документом для визначення категорії земельної ділянки та її цільового призначення є саме генеральний план міста, яким передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання. Відтак, детальний план території може деталізувати положення генерального плану, однак не суперечити цим положенням чи змінювати їх, оскільки, зважаючи на вищенаведені положення закону, детальний план території є підпорядкованим генеральному плану актом. Спірна земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 з дати її реєстрації (09.04.2025) відноситься до земель рекреаційного призначення, вид цільового призначення земельної ділянки 07.08. "Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування". Зазначене підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 09.04.2025. Згідно листа управління земельних ресурсів від 01.04.2026 № 312/01-16 з метою приведення відомостей про земельну ділянку з відомостями Державного земельного кадастру 26.03.2026 прийняте рішення Хмельницької міської ради № 53, яким внесені зміни в рішення міської ради від 27.03.2025 № 18 та від 21.05.2025 № 59 щодо виду цільового призначення спірної земельної ділянки. Тому твердження представника позивача щодо необхідності зміни Генерального плану міста та намагань відповідача змінити функціональне призначення спірної земельної ділянки слід сприймати критично, зважаючи на ту обставину, що на сьогодні фактично на спірній земельній ділянці розташована зелена зона, при цьому давно, що є загальновідомим фактом для мешканців центральної частини міста. Вважає, що для обслуговування належного йому на праві власності об`єкту необхідно лише ті земельні ділянки, належним землекористувачем яких він є - лише щодо земельних ділянок з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0203 площею 0,03 га та з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0205 площею 0,46 га по вул. Шевченка, 34, які має право використовувати під парковку готелю. При цьому, положення державних будівельних норм щодо кількості паркомісць, є технічними вимогами до умов експлуатації об`єкта та не породжують речового права суб`єкта господарювання на земельні ділянки комунальної власності.

Представник позивача подав додаткові пояснення, у яких не погоджується із позицією міської ради у запереченні та вказує, що на дату прийняття оскаржуваного рішення (пункти рішення позачергової п`ятдесят першої сесії міської ради від 27.03.2025 №18 та рішення позачергової п`ятдесят третьої сесії міської ради від 21.05.2025 №59) категорія земель та код класифікації виду цільового призначення землі не передбачав виділення землі під сквер. Тому дії відповідача пов`язані із зміною цільового призначення земельної ділянки та із зміною категорії землі, що виділена для облаштування скверу, свідчать про те, що відповідач намагається таким чином усунути наслідки спотворення фактів та інформації, що могли мати місце при виділенні землі для облаштування скверу.

Відповідач подав до суду додаткові пояснення, у яких представник зазначає, що після розробки та погодження відповідно до вимог Земельного кодексу України комунальним підприємством по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради проекту землеустрою щодо відведення спірної земельної ділянки, вказана землевпорядна документація разом з клопотанням була розглянута на сесії міської ради та прийняте рішення від 21.05.2025 № 59, пунктом 5 додатку 1 до якого затверджений проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надана спірна земельну ділянку в постійне користування комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради. Зазначений проект розроблений сертифікованим інженером-землевпорядником та містить позитивні листи про відповідність нормам чинного законодавства, містобудівної документації, що підтверджується листами управління архітектури та містобудування та управління земельних ресурсів. Відповідно до вказаних листів та витягу-схеми функціонального використання території за чинною містобудівною документацією спірна земельна ділянка відноситься до території зелених насаджень загального призначення.

Хмельницька міська рада подала до суду додаткові пояснення, у яких зазначає, що згідно із Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території. Тобто первинним документом для визначення категорії земельної ділянки та її цільового призначення є саме генеральний план міста, яким передбачено розвиток напрямів використання територій міста, а не її стале використання. Відтак, детальний план території може деталізувати положення генерального плану, однак не суперечити цим положенням чи змінювати їх, оскільки, зважаючи на вищенаведені положення закону, детальний план території є підпорядкованим генеральному плану актом. Згідно з планом зонування, затвердженого рішенням п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 №25 "Про затвердження плану зонування території м. Хмельницького" земельна ділянка за адресою м. Хмельницький вул.Шевченка, 34 кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210 відноситься до зони Ц-1 (Зона ділової, громадської та комерційної активності загальноміського значення) та зони Р-2 (Зелені насадження загального користування згідно з фактичним використанням). Крім цього, в зоні Ц-1 (зона ділової, громадської та комерційної активності загальноміського значення) переважними видами забудови є усі типи використання, дозволені у зоні Ц-2 (Вторинна зона ділової, громадської та комерційної активності районного значення), зокрема, невеликі парки та сквери. Враховуючи зазначене, окреме позначення на плані зонування щодо спірної земельної ділянки в частині часткової приналежності її до зони Р-2 не наноситься, оскільки наноситься позначення основної зони.

Представник позивача подав до суду додаткові пояснення, у яких стверджує, що надана відповідачем витяг-схема детального плану території центральної частини міста (затвердженого рішенням виконкому № 979 від 28.10.2021) чітко фіксує, що спірна земельна ділянка (кад. номер [номер приховано]:01:007:0210) повністю розташована у функціональній зоні Г-6 - "Торгівельна зона". Відведення ділянки під сквер на території, яка за чинним детальним планом територій віднесена до зони Г-6 (торгівельна), є прямим матеріальним порушенням закону. Твердження Відповідача про "необхідність приведення ДПТ у відповідність на сьогодні" свідчить про те, що на момент прийняття оскаржуваних рішень у 2025 році такої відповідності не існувало, що робить ці рішення протиправними. Вважає, що використання території під автостоянку готелем понад 40 років (на підставі Акта від 30.12.1985 та дозволу виконкому, оформленим рішенням № 456 від 14.06.2002) повністю відповідає містобудівній містобудівній документації на місцевому рівні. Натомість пункт 6 розділу 1 Плану зонування наголошує, що види використання, які відсутні у списках зони, є недозволеними. Оскільки в зоні Г-6 за ДПТ створення загальноміського скверу не передбачено, відповідач порушив власні правила забудови.

Відповідач подач до суду пояснення, у якому зазначає, що однією з ключових проблем визначена недостатня кількість зелених зон, а відповідним заходом є збільшення кількості доступних, добре утримуваних і екологічно чутливих озеленених територій загального користування по всьому місту. На виконання вказаного плану дій виконавчими органами Хмельницької міської ради, комунальним підприємством по зеленому будівництву і благоустрою міста за участі депутатів міської ради проведений моніторинг наявних у місті земель комунальної власності під створення зелених зон, обговорено на засіданні постійної комісії з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природного середовища, якою за результатами обговорення підтримане питання та проголосовано пропозицію про надання комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1165 кв.м. під сквер по вул. Шевченка.

На пояснення відповідача представник позивача 03.08.2026 подав пояснення, за змістом яких спірна ділянка [номер приховано]:01:007:0210 за наданою копією викопіювання з Генерального плану м. Хмельницький належить до зони установи і підприємства обслуговування. Намір відповідача вилучити капітально облаштовану готелем землю, щоб за кошти міського бюджету під час дії воєнного стану будувати"новий сквер поверх існуючої асфальтованої передньої парковки на 26 місць вважає очевидним порушенням принципу пропорційності та балансу інтересів.

Третя особа подала додаткові пояснення, у яких стверджує, що земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 сформована на підставі проекту землеустрою, що містить відповідні погодження уповноважених органів. Відомості про ділянку внесені до Державного земельного кадастру згідно Порядку ведення Державного земельного кадастру, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051. Відповідно до пункту 6 вказаного Порядку внесення земельних ділянок до Державного земельного кадастру та проведення перевірки відповідності поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації, віднесено до повноважень державних кадастрових реєстраторів Держгеокадастру та державних кадастрових реєстраторів його територіальних органів. Визначення кадастрового реєстратора здійснюється в день подання заяви за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру за принципом випадковості. Стверджує, що земельна ділянка зареєстрована 09.04.2025 відділом №2 ГУ Держгеокадастру в Одеській області. Таким чином, наявність розриву між межами земельних ділянок не є порушенням чинного законодавства.

У судовому засіданні представник позивача наполягав на задоволенні позову, представник Хмельницької міської ради вказував на правомірність оскаржуваних рішень та просив відмовити у задоволенні позову.

Заслухавши учасників справи, дослідивши докази, суд встановив таке.

Позивач - приватне акціонерне товариство "Готель Поділля" зареєстроване у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з 29.04.1996. Основний вид господарської діяльності - діяльність готелів і подібних засобів тимчасового розміщування.

30.12.1985 року Державна приймальна комісія склала акт про введення в експлуатацію готелю на 635 місць на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому, який затверджувався рішенням Хмельницької міської ради від 02.01.1986 № 1/Г.

07.04.1997 відкрите акціонерне товариство "Готель "Поділля", правонаступником якого є позивач, отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,49 га, за адресою: місто Хмельницький, вулиця Шевченка, 34.

Відповідно до Свідоцтва про встановлення категорії готелю №137 Серії ХМ Готелю «Поділля» встановлена категорія «три зірки» строком дії з 30.12.2021 по 30.12.2026.

31.01.2002 Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради та Головний архітектор міста погодили Схему благоустрою площі готелю "Поділля" на земельній ділянці, площею 1200 кв м для стоянки автотранспорту.

Рішенням № 456 від 14.06.2002 виконавчий комітет Хмельницької міської ради надав ВАТ "Готель "Поділля" дозвіл на реконструкцію площі на розі вулиць Шевченка - Франка перед готелем "Поділля" на умовах благоустрою згідно з генеральним планом.

12.03.2025 Постійна комісія з питань містобудування, земельних відносин та охорони навколишнього природнього середовища підтримала пропозицію депутата міської ради щодо надання дозволу комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради ( третя особа) на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1165 га під сквер по вул Шевченка у місті Хмельницькому (протокол №114 від 12.03.2025).

18.03.2025 комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради ( третя особа) звернулось до Хмельницької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення в постійне користування земельної ділянки площею 0,1165 га під сквер по вул Шевченка у місті Хмельницькому.

Позачергова п`ятдесят перша сесія Хмельницької міської ради рішенням від 27.03.2025 №18 "Про надання юридичним та фізичній особам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в договір оренди землі, надання дозволу на поділ земельної ділянки", зокрема, створила об`єкт благоустрою - сквер на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому (пункт 4) та надала дозвіл на розробку проекту землеустрою з метою передачі в постійне користування земельної ділянки площею 0,1165 га під сквер (категорія земель - землі житлової та громадської забудови) по вул Шевченка у місті Хмельницькому (додаток до пункту1).

Рішенням від 21.05.2025 № 59 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду" 53 сесія Хмельницької міської ради, зокрема, затвердила проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 (категорія земель - землі житлової та громадської забудови, категорія 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньо квартальні проїзди, пішохідні зони), площею 1165 кв. м, на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому та надала цю ділянку в постійне користування комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста.

29.05.2025 позивач звернувся до міського голови з заявою про надання в оренду земельної ділянки перед будівлею готелю «Поділля» для використання як парковки.

Листом від 05.06.2025 Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради повідомило, що рішенням 53 сесії міської ради від 21.05.2025 №59 комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради передано в постійне користування земельну ділянку по вул.Шевченка в м.Хмельницькому (на розі вул. Шевченка - вул. Франка) площею 1165 кв.м. кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210 під сквер.

Не погодившись із рішенням відповідача про створення об`єкта благоустрою (скверу) і затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ділянки у постійне користування, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначений обов`язок органів держаної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За визначенням пункту 1 статті 1 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» від 06.09.2005 № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території, а також соціально-економічних, організаційно-правових та екологічних заходів з покращання мікроклімату, санітарного очищення, зниження рівня шуму та інше, що здійснюються на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов щодо захисту і відновлення сприятливого для життєдіяльності людини довкілля.

Законодавство з питань благоустрою населених пунктів складається з цього Закону, інших законів та нормативно-правових актів, що регулюють відносини у цій сфері (частина 1 статті 4 Закону № 2807-IV).

Відповідно до частини 1 статті 20 Закону № 2807-IV організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом.

За змістом підпункту а пункту 1 статті 13 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою населених пунктів належать: території загального користування - парки, рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Частиною 7 статті 28 Закону № 2807-IV передбачено, що правила утримання зелених насаджень міст та інших населених пунктів затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері житлово-комунального господарства, за погодженням із заінтересованими центральними органами виконавчої влади.

Правові та організаційні засади озеленення населених пунктів визначають Правила утримання зелених насаджені у населених пунктах України, затверджені наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року N 105, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27 липня 2006 року за N 880/12754 (далі - Правила N 105).

За визначенням пункту 2.1 Правил N 105 зелене будівництво - комплекс робіт щодо створення нових міських зелених насаджень і реконструкції наявних; сквер - упорядкована й озеленена ділянка площею від 0,02 га до 2,0 га, яка є елементом архітектурно-художнього оформлення населених місць, призначена для короткочасного відпочинку населення.

Відповідно до пункту 3.1 Правил N 105 до об`єктів благоустрою у сфері зеленого господарства населених пунктів належать, зокрема, сквери.

Розділом 15 Правил N 105 перебачено, що організація розвитку та утримання зелених зон населених пунктів Законом України "Про благоустрій населених пунктів" покладається на органи місцевого самоврядування. Місцеві органи влади визначають уповноважений орган чи/або відповідальних осіб, які б відповідали за розвиток і контроль у сфері зеленого господарства. Уповноважений орган або визначені особи аналізують генеральний план розвитку населеного пункту, матеріали інвентаризації, звіти тощо і готують рішення виконавчої влади щодо розроблення програми розвитку та збереження зелених зон окремого населеного пункту на перспективу. В розробленні такої програми повинні брати участь архітектори, які розробляли генеральний план, спеціалісти зеленого господарства, наукові та інші працівники. У програмі передбачається збільшення території під зеленими насадженнями виходячи з нормативів, передбачених будівельними нормами (додаток 5), а саме: території під будівництво нових підприємств, установ, організацій, створення нових парків, скверів відповідно до генерального плану, реконструкція наявних зелених насаджень тощо (додатки 6, 7, 8). Програма широко обговорюється в пресі та з громадськістю населеного пункту, після чого затверджується органами місцевого самоврядування. Програма є обов`язковою для виконання всіма підприємствами, організаціями, установами, громадянами, які в ній передбачені. Така програма щорічно коригується з урахуванням розвитку населеного пункту.

Частиною 1 статті 33 Закону № 2807-IV визначено, що у сфері благоустрою населених пунктів діє система нормативів, що встановлюється у сфері землеустрою, містобудування, озеленення територій, утримання будинків і споруд, освітлення територій, а також у галузі охорони здоров`я та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з частинами 1 і 2 статті 2 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) планування і забудова територій - діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає, зокрема: 1) прогнозування розвитку територій; 3) обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням; 4) взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій; 9) створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень. Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація.

Відповідно до частини 3 статті 8 Закону № 3038-VI рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування (частина 2 статті 5 Закону № 3038-VI) .

За змістом частини 1 статті 16 Закону № 3038-VI планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження комплексних планів просторового розвитку територій територіальних громад, генеральних планів населених пунктів і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.

Генеральний план населеного пункту розробляється та затверджується в інтересах відповідної територіальної громади з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів (частина 3 статті 17 Закону № 3038-VI).

Статтею Закону № 3038-VI передбачено, що детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Отож, створення нових об`єктів благоустрою, зокрема, скверів, здійснюється органами місцевого самоврядування відповідно до програми розвитку та збереження зелених зон населеного пункту, розробленої та затвердженої органами місцевого самоврядування на підставі генерального плану розвитку населеного пункту.

Відповідачем не надані до суду ані затверджений міською радою Генеральний план розвитку міста Хмельницького, яким передбачене створення скверу по вулиці Шевченка, як окремого об`єкту благоустрою, ані Програма розвитку та збереження зелених зон міста Хмельницького, якою також передбачене створення скверу на спірній території.

Згідно з частиною 2 статті 4 Закону № 2807-IV в редакції, яка діє з 15.11.2024, відносини щодо прийняття, набрання чинності, оскарження в адміністративному порядку, виконання, припинення дії адміністративних актів у сфері благоустрою населених пунктів регулюються Законом України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Положеннями частини і статті 4 Закону України «Про адміністративну процедуру» від 17.02.2022 № 2073-IX (далі - Закон № 2073-IX) передбачено, що принципами адміністративної процедури є, зокрема, 1) верховенство права, у тому числі законності та юридичної визначеності; 2) рівність перед законом; 3) обґрунтованість; 4) безсторонність (неупередженість) адміністративного органу; 7) відкритість; 12) гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Згідно з частиною 1 статті 6 Закону № 2073-IX адміністративний орган здійснює адміністративне провадження виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України, цим Законом та іншими законами України, а також на підставі міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтями 17 і 18 Закону № 2807-IV, які визначають права та обов`язки громадян, підприємств, установ та організацій у сфері благоустрою населених пунктів, передбачене їх право, зокрема, на участь в обговоренні правил та проектів благоустрою території населених пунктів; внесення на розгляд органів місцевого самоврядування пропозицій з питань благоустрою населених пунктів; участь у здійсненні заходів з благоустрою населених пунктів, озелененні; участь у розробленні планів соціально-економічного розвитку населених пунктів та заходів з благоустрою їх територій; участь в обговоренні проектів законодавчих та інших нормативно-правових актів з благоустрою населених пунктів.

Прийняття відповідачем рішення про створення скверу на земельній ділянці, більша частина якої використовується для паркування транспортних засобів, без публічного обговорення вказує на порушення таких принципів адміністративної процедури як відкритість та гарантування права особи на участь в адміністративному провадженні.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону № 2073-IX здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом.

Адміністративний акт є правомірним, якщо він прийнятий компетентним адміністративним органом відповідно до закону, що діяв на момент прийняття акта (частина 1 статті 87 Закону № 2073-IX) .

За змістом пункту 4 частини 2 статті 87 Закону № 2073-IX протиправним є адміністративний акт, що не відповідає вимогам, визначеним частиною першою цієї статті та принципам адміністративної процедури.

Порушення адміністративним органом передбаченої законом адміністративної процедури, якщо воно не вплинуло і не могло вплинути на правомірність вирішення справи по суті, не спричиняє протиправності адміністративного акта (частина 3 статті 87 Закону № 2073-IX).

Оскільки Програма розвитку та збереження зелених зон міста Хмельницького, якою передбачене створення скверу на спірній території, відповідачем не затверджувалась, а публічні обговорення щодо доцільності створення скверу на спірній ділянці за участю громадян, підприємств, установ та організацій відповідачем не проводились, суд позбавлений можливості дослідити наявність публічного інтересу територіальної громади у створенні скверу як об`єкта благоустрою та зіставити такий інтерес з приватним інтересом позивача у збереженні автостоянки суд не має можливості.

За визначенням статті 1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, селищ, міст, що мають єдиний адміністративний центр.

З`ясування публічного інтересу жителів територіальної громади щодо створення скверу шляхом проведення публічного обговорення проекту відповідного рішення є обов`язковою передумовою прийняття такого рішення, не тільки через розташування на земельній ділянці, на якій планується влаштування скверу, існуючої парковки транспортних засобів, а й у зв`язку з тим, що ця земельна ділянка сформована, зокрема, за рахунок частини пішохідної зони (тротуару). Факт накладання земельної ділянки під сквер на пішохідну зону (тротуар) підтверджується наданим відповідачем збірним кадастровим планом Шевченка, 34 (том 1, стор 137) та поясненнями представника третьої особи в судовому засіданні.

Суд вважає, що рішення позачергової п`ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 № 18 щодо створення об`єкта благоустрою - скверу на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому (пункт 4), прийняте з порушенням вимог Закону № 3038-VI та передбаченої Законом № 2073-IX процедури, є протиправним.

Пунктом 1 рішення чергової п`ятдесят третьої сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 59 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду" (пункт 5 додатку 1 до пункту 1) затверджений проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 (адреса: місто Хмельницький вулиця Шевченка, площа 1165 кв. м, цільове призначення 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньо квартальні проїзди, пішохідні зони) в постійне користування Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради (третя особа).

Порядок надання земельних ділянок в постійне користування регулює Земельний кодекс України (далі - ЗК України).

За змістом частини 1 статті 92 ЗК України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з пунктом а частини 2 статті 92 ЗК України права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності, державні та комунальні некомерційні товариства.

Положеннями частин 1 і 2 статті 79-1 ЗК України передбачено, що формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється, зокрема, у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування (частина 2 статті 16 ЗК України).

Відповідно до частин 1 і 2 статті 123 ЗК України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється, зокрема органами місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі формування нової земельної ділянки (крім поділу та об`єднання) та/або надання земельної ділянки із зміною її цільового призначення. Особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за документацією із землеустрою, звертається з заявою про надання дозволу на розробку документації із землеустрою до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У заяві зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До заяви додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки).

Частиною 1 статті 17-2 ЗК України передбачено, що подання заяв, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами у сфері земельних відносин, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб здійснюється лише у письмовій формі шляхом особистого звернення, надсилання поштовим відправленням або подання в електронній формі.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (частина 3 статті 123 ЗК України).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у двотижневий строк з дня отримання документації із землеустрою приймає рішення про надання земельної ділянки у користування (частина 6 статті 123 ЗК України).

Згідно з частиною 15 статті 123 ЗК України підставою відмови у затвердженні документації із землеустрою може бути лише її невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Заяву про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування під сквер третя особа подала до Хмельницької міської ради в електронній формі 18.03.2025. Зазначена заява не містить інформації про надання одночасно з нею документів, передбачених частиною 2 статті 123 ЗК України - графічних матеріалів, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки. Інші докази, які підтверджують виконання заявником вимог статті 123 ЗК України та подання документів, необхідних для розгляду питання щодо відведення земельної ділянки під сквер по вул Шевченка в постійне користування, відповідачем та третьою особою не надані.

Наявна в матеріалах справи схема місця розташування земельної ділянки за адресою вул Шевченка не може слугувати таким доказом, оскільки сформована 25.04.2025, що підтверджується відповідним штампом Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради.

Оскільки заява третьої особи стосувалась несформованої земельної ділянки, формування якої передбачає визначення її площі і меж у порядку відведення земельних ділянок, то, з урахуванням приписів частин 1 і 2 статті 79-1 та статті 123 ЗК України, підстав для розгляду цієї заяви та, відповідно, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо її відведення, у відповідача не було.

Натомість, на підставі заяви від 18.03.2025 рішенням від 27.03.2025 № 18 відповідач, надав дозвіл третій особі на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення під сквер земельної ділянки площею 1165 кв м з земель житлової та громадської забудови (клас 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньо квартальні під`їзди, пішохідні зони) по вул Шевченка в місті Хмельницькому.

За змістом частини 3 статті 19 ЗК України земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про землеустрій» цільове призначення земельної ділянки - допустимі напрями використання земельної ділянки відповідно до встановлених законом вимог щодо використання земель відповідної категорії та визначеного виду цільового призначення.

Статтею 38 ЗК України передбачено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об`єктів загального користування.

Відповідно до Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок, який є Додатком 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051 (у редакції постанови Кабінету Міністрів від 28.07.2021 № 821), до земельних ділянок громадської забудови (земельні ділянки, які використовуються для розміщення громадських будівель і споруд (готелів, офісних будівель, торговельних будівель, для публічних виступів, для музеїв та бібліотек, для навчальних та дослідних закладів, для лікарень та оздоровчих закладів), інших об`єктів загального користування) (код 03) віднесенні земельні ділянки : 03.01 Для будівництва та обслуговування будівель органів державної влади та органів місцевого самоврядування 1.12.1 03.01 03.02 Для будівництва та обслуговування будівель закладів освіти 1.12.3 03.02 03.03 Для будівництва та обслуговування будівель закладів охорони здоров`я та соціальної допомоги 1.12.5 03.03 03.04 Для будівництва та обслуговування будівель громадських та релігійних організацій 1.12.6 03.04 03.05 Для будівництва та обслуговування будівель 1.12.4 03.05 закладів культурно-просвітницького обслуговування 03.06 Для будівництва та обслуговування будівель екстериторіальних організацій та органів 1.12.8 03.06 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі 1.11; 1.11.2; 1.11.3; 1.13.4; 1.11.6; 1.21 03.07 03.08 Для будівництва та обслуговування об`єктів туристичної інфраструктури та закладів громадського харчування 1.11 03.08 03.09 Для будівництва та обслуговування будівель кредитно-фінансових установ 1.11 03.09 03.10 Для будівництва та обслуговування адміністративних будинків, офісних будівель компаній, які займаються підприємницькою діяльністю, пов`язаною з отриманням прибутку 1.11; 1.11.1; 1.11.3; 1.11.4; 1.11.5; 1.11.6; 1.12; 1.12.7; 1.12.9; 1.13.2; 1.13.3; 1.13.4; 1.21 03.10 03.11 Для будівництва та обслуговування будівель і споруд закладів науки 1.11.5 03.11 03.12 Для будівництва та обслуговування будівель закладів комунального обслуговування 1.12.9 03.12 03.13 Для будівництва та обслуговування будівель закладів побутового обслуговування 1.11 03.13 03.14 Для розміщення та постійної діяльності органів і підрозділів ДСНС 03.14 03.15 Для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови 1.11.5; 1.12.9; 03.15 03.16 Для цілей підрозділів 03.01-03.15, 03.17-03.20 та для збереження та використання земель природно-заповідного фонду 03.16; 19.00 03.17. Для розміщення та експлуатації закладів з обслуговування відвідувачів об`єктів рекреаційного призначення 1.6; 1.11; 1.11.3; 1.11.6; 1.17; 2.6; 4.3 03.17 03.18 Для розміщення та експлуатації установ/місць виконання покарань 03.18 03.19 Земельні ділянки запасу (земельні ділянки, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) 16.00 03.20 Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони.

Співвідношення цільового призначення земельних ділянок та видів функціонального призначення територій, визначене у додатку 60 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, за змістом якого території житлової багатоквартирної забудови за функціональним призначенням можуть використовуватись за кодами 02.03; 02.04; 02.10; 08.01 (основні) 02.06; 02.09; 02.12; 03.02; 03.03; 03.05; 04.10; 05.01; 07.02; 07.08; 08.02; 03.06 (в частині резиденцій); 03.07; 03.08; 03.12; 03.13; 03.14; 13.05 (в частині об`єктів, які не потребують встановлення санітарних обмежень на прилеглі території); 11.04; 13.01; 13.03; 14.02 (в частині розміщення об`єктів розподільчих мереж) (супутні).

Отже, земельним законодавством України не передбачене влаштування скверів, як об`єктів благоустрою, на земельних ділянках громадської забудови, зокрема на земельних ділянках загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони (код 03.20).

Доводи відповідача щодо помилкового зазначення у спірному рішенні цільового призначення земельної ділянки (замість 07.08 «Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування» - 03.20 Земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони) спростовуються наданими відповідачем доказами. Зокрема, до письмових пояснень від 28.07.2026 відповідач додав викопіювання з чинного Генерального плану міста Хмельницького, затвердженого рішенням Хмельницької міської ради від 06.08.2008 № 4, відповідно до якого земельна ділянка на розі вулиць Шевченка та Івана Франка відноситься до території багатоквартирної житлової забудови, функціональне використання - територія зелених насаджень загального користування.

Згідно з частиною 3 статті 20 ЗК України категорія земель та вид цільового призначення земельної ділянки визначаються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбаченого затвердженим комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою (частина 5 статті 20 ЗК України).

Відповідно до частини першої статті 16 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" N 3038-VI від 17 лютого 2011 року (далі - Закон N 3038-VI), планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.

Генеральний план населеного пункту - містобудівна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини першої статті 1 Закону N 3038-VI).

Положеннями частини першої статті 17 Закону N 3038-VI передбачено, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану населеного пункту розробляється план земельно-господарського устрою, який після його затвердження стає невід`ємною частиною генерального плану. У складі генерального плану населеного пункту може розроблятися план зонування території цього населеного пункту. План зонування території може розроблятися і як окрема містобудівна документація після затвердження генерального плану.

За змістом частини 1 статті 20 ЗК України при встановленні цільового призначення земельних ділянок здійснюється віднесення їх до певної категорії земель та виду цільового призначення. При зміні цільового призначення земельних ділянок здійснюється зміна категорії земель та/або виду цільового призначення. Зміна цільового використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель (за виключенням земель сільськогосподарського призначення та земель оборони), здійснюється її власником з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, статтею 20 ЗК України встановлене загальне правило, відповідно до якого категорія і вид цільового призначення земельної ділянки встановлюються в межах відповідного виду функціонального призначення території, передбачених Комплексним планом або генеральним планом населеного пункту.

За визначенням статті 1 Закону України «Про державний земельний кадастр» Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм (стаття 38 ЗК України).

Зазначене означає, що у разі розбіжностей у зазначенні цільового призначення земельної ділянки у генеральному плані населеного пункту та Державному земельному у кадастрі, перевагу слід надавати відомостям, що містяться у генеральному плані. Зміна цільового призначення земельної ділянки здійснюється шляхом приведення відомостей, зазначених у Державному земельному у кадастрі, до Комплексного плану або генерального плану населеного пункту.

Згідно з частиною 1 статті 20 Закону України «Про державний земельний кадастр» відомості про об`єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об`єктів у натурі (на місцевості), визначеним з точністю відповідно до норм та правил, технічних регламентів.

Статтею 21 ЗК України передбачено, що порушення порядку встановлення та зміни цільового призначення земель є, зокрема, підставою для: а) визнання недійсними рішень органів державної влади та органів місцевого самоврядування про надання (передачу) земельних ділянок громадянам та юридичним особам; в) відмови в державній реєстрації земельних ділянок або визнання реєстрації недійсною.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 зареєстрована в Державному земельному кадастрі 09.04.2025з цільовим призначенням «землі рекреаційного призначення» за наявності чинного Генерального плану міста Хмельницького, яким визначене її цільове призначення як землі громадської та житлової забудови.

Тому, суд не бере до уваги посилання відповідача на витяг з Державного земельного кадастру від 09.04.2025 щодо спірної земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210, відповідно до якого ця ділянка відноситься до земель рекреаційного призначення, вид цільового призначення земельної ділянки 07.08. «Земельні ділянки загального користування, які використовуються як зелені насадження загального користування» та рішення Хмельницької міської ради № 53 від 26.03.2026, яким внесені зміни в рішення міської ради від 27.03.2025 № 18 та від 21.05.2025 № 59 щодо виду цільового призначення спірної земельної ділянки.

В межах зазначеного спору суд не надає оцінку правомірності рішення Хмельницької міської ради № 53 від 26.03.2026, яким фактично змінене цільове призначення земельної ділянки з земель житлової та громадської забудови на землі рекреаційного призначення, однак враховує, що зазначене рішення не відповідає чинному Генеральному плану міста Хмельницького.

В обгрунтування правомірності рішення від 21.05.2025 № 59 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 третя особа посилається на План зонування, затверджений рішенням п`ятої сесії Хмельницької міської ради від 30.03.2011 №25 «Про затвердження плану зонування території м. Хмельницького», відповідно до його земельна ділянка за адресою АДРЕСА_1 відноситься до зони Ц-1. Зона ділової, громадської та комерційної активності загальноміського значення та зони Р-2. Зелені насадження загального користування.

Разом з тим, віднесення території по вул. Шевченка, 34 до зони Ц-1 та зони Р-2. не змінює цільове призначення цієї земельної ділянки. Натомість свідчить про те, що спірна земельна ділянка визначена не тільки зоною зелених насаджень, а й зоною ділової, громадської та комерційної активності загальноміського значення.

Зокрема, надана відповідачем витяг-схема Детального плану території центральної частини міста , затвердженого рішенням виконкому № 979 від 28.10.2021, вказує на те, що спірна земельна ділянка (кадастровий номер [номер приховано]:01:007:0210) розташована у функціональній зоні Г-6 - «Торгівельна зона»

Положеннями пункту 2.1 розділу ІІ Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України передбачено, що зелені насадження загального користування - зелені насадження, які розташовані на території загальноміських і районних парків, спеціалізованих парків, парків культури та відпочинку; на територіях зоопарків та ботанічних садів, міських садів і садів житлових районів, міжквартальних або при групі житлових будинків; скверів, бульварів, насадження на схилах, набережних, лісопарків, лугопарків, гідропарків і інших, які мають вільний доступ для відпочинку.

Відповідно до частин 1 і 2 статті 23 Закону № 2807-IV до об`єктів благоустрою території житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, на яких розміщені об`єкти житлової забудови, громадські будівлі та споруди, інші об`єкти загального користування. Благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.

За визначенням, наведеним у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 1 вересня 2021 р. N 926 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2024 р. N 1557) зелені лінії- лінії, що визначають межі територій зелених насаджень загального користування та інших озеленених територій населених пунктів (існуючих та проектних, що резервуються) та встановлюють обмеження щодо розміщення об`єктів в їх межах відповідно до законодавства та нормативних документів.

Згідно з положеннями пункту 2.1 розділу ІІ Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України об`єкт благоустрою зеленого господарства - об`єкт благоустрою, на території якого розташовані зелені насадження; об`єкт озеленення - територія, призначена для озеленення, на якій передбачається реконструкція і проведення капітального або поточного ремонтів об`єктів зеленого фонду.

Отже, саме по собі віднесення певної території до зони земельних насадження загального користування не змінює цільове призначення земельної ділянки, на якій розташовані такі зелені насадження. Водночас розміщення на територіях зелених насаджень загального користування об`єктів, зокрема, об`єктів благоустрою, здійснюється з дотриманням законодавства та містобудівної документації, зокрема Генерального плану населеного пункту.

Крім того, Схема розташування земельної ділянки за адресою вул Шевченка, виготовлена Управлінням земельних ресурсів Хмельницької міської ради 25.05.2025, вказує на те, що формована під час виготовлення проекту її землеустрою спірна земельна ділянка частково виходить за межі зони зелених насаджень загального користування та накладається на тротуар . Зазначене в судовому засіданні не заперечили представники відповідача та третьої особи.

За визначенням пункту 1.10 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 тротуар - елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.

Відповідачем не надані докази віднесення частини тротуару, яка увійшла до площі спірної земельної ділянки для створення скверу, до об`єктів озеленення у порядку, визначеному законодавством.

Відповідачем також не надані докази того, що формування спірної земельної ділянки частково за рахунок тротуару по вул Шевченка не спричинило порушення «червоних ліній».

Доводи відповідача щодо застосування обмеження щодо використання земельних ділянок в межах «червоних ліній» застосовуються лише для об`єктів будівництва, суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до пункту 19 Типових правил благоустрою території населеного пункту, затверджених наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України 27.11.2017 № 310, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2017 р. за № 1529/31397, у межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється, зокрема: розміщувати споруди та об`єкти; смітити, псувати дорожнє покриття, обладнання, зелені насадження.

Згідно з підпунктом 29 пункту 2 Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації об`єкт містобудівної документації - геопросторовий об`єкт, що відображає інформацію про об`єкт реального світу та/або проектне рішення, щодо якого визначаються геопросторові, атрибутивні дані та метадані. До об`єктів містобудівної документації належать як існуючі, так і проектні об`єкти;

За змістом підпункту 1 частини 1 статті 13 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» до об`єктів благоустрою населених пунктів належать території загального користування, зокрема, а) парки (гідропарки, лугопарки, лісопарки, парки культури та відпочинку, парки - пам`ятки садово-паркового мистецтва, спортивні, дитячі, історичні, національні, меморіальні та інші), рекреаційні зони, сади, сквери та майданчики.

Отже, розміщення скверів в межах «червоних ліній» вулиць і доріг забороняється.

Відсутність обмежень щодо використання земельної ділянки під сквер відповідач обгрунтовує тим, що такі обмеження не встановлені інженером - землевпорядником під час розробки проекту землеустрою щодо відведення цієї ділянки під сквер.

Однак, суд вважає що встановлення наявності /відсутності обмежень щодо використання земельної ділянки неможливе без встановлення меж земельної ділянки в натурі. Разом з тим, Акт встановлення меж земельної ділянки в натурі (без номера та дати), який є складовою документації з землеустрою, відповідно до якого межі земельної ділянки в натурі (на місцевості) збігаються з огорожею по периметру земельної ділянки), не відповідає фактичній схемі розташування спірної земельної ділянки, відповідно до якої межі земельної ділянки з боку вулиці Шевченка значно виступають за межі, визначені Генеральним планом.

Відповідно до статті 25 Закону України «Про землеустрій» від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV ) погодження і затвердження документації із землеустрою проводиться в порядку, встановленому Земельним кодексом України, цим Законом. Відповідність документації із землеустрою положенням нормативно-правових актів, норм і правил у сфері землеустрою засвідчується сертифікованим інженером-землевпорядником, який відповідає за якість робіт із землеустрою.

У листі від 25.04.2025 посадові особи Управління земельних ресурсів Хмельницької міської ради за результатом перевірки проекту землеустрою земельної ділянки зазначили, що подана документація не відповідає вимогам чинного законодавства у сфері земельних відносин та рішенням Хмельницької міської ради, зокрема статті 198 ЗК України.

Відповідно до частини 1 статті 198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок.

Згідно з частиною 2 статті 198 ЗК України кадастрова зйомка включає, зокрема, б) погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами.

За змістом частини 8 статті 17-2 ЗК України у разі якщо відповідно до цього Кодексу документація із землеустрою підлягає погодженню, отримання розробником документації висновку про її погодження у порядку, визначеному цим Кодексом, є обов`язковим.

Разом з тим, невідповідність документації із землеустрою вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів є підставою для відмови у затвердженні згідно з частиною 15 статті 123 ЗК України.

Приймаючи рішення про її затвердження документації з землеустрою відповідач не надав оцінку тій обставині, що проект документації з землеустрою не погоджений у порядку, визначеному Земельним кодексом України.

Враховуючи викладене, пункт 5 додатку 1 до пункту 1 рішення Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 59 в частині затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 (адреса: місто Хмельницький вулиця Шевченка, площа 1165 кв. м, цільове призначення 03.20 - земельні ділянки загального користування, які використовуються як внутрішньоквартальні проїзди, пішохідні зони) та надання Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради вказаної земельної ділянки в постійне користування, є протиправним.

Частина 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України надає право кожному, хто вважає, що його права, свободи або законні інтереси порушено рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, звернутися до адміністративного суду для їх захисту.

Отже, судовому захисту підлягає тільки порушене право позивача.

У рішенні від 1 грудня 2004 року у N 18-рп/2004 у справі N 7-рп/2009 про охоронюваний законом інтерес Конституційний Суд України зазначив, що охоронюваний законом інтерес перебуває під захистом не тільки закону, а й об`єктивного права у цілому, що панує у суспільстві, зокрема справедливості, оскільки інтерес у вузькому розумінні зумовлюється загальним змістом такого права і є його складовою. У цьому рішенні Конституційний Суд України роз`яснив, що поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається у частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу та інших законах України у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У постанові від 20.02.2019 у справі N 522/3665/17 Верховний Суд виснував, що обставинами, що свідчать про очевидну відсутність у позивача законного інтересу (а отже і матеріально-правової заінтересованості), є:

(а) незаконність інтересу - його суперечність Конституції, законам України, принципам права;

(б) не правовий характер вимог - вимоги не породжують правових наслідків для позивача. Це виключає можливість віднесення спору до "юридичного" відповідно до частини другої статті 124 Конституції України;

(в) встановлена законом заборона пред`явлення позову на захист певного інтересу (наприклад, заборона оскаржувати рішення дисциплінарної палати Вищої ради правосуддя особою, яка подала скаргу на суддю);

(г) коло осіб, які можуть бути позивачами, прямо визначено законом, і позивач до їх числа не належить (це свідчить про відсутність матеріальної правоздатності);

(д) позивач звернувся за захистом інтересів інших осіб - держави, громади, фізичної або юридичної особи без відповідних правових підстав або в інтересах невизначеного кола осіб.

У постанові від 30.09.2024 у справі N 640/11234/19 Верховний Суд, проаналізувавши ознаки законного інтересу, визначені у рішенні Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі N 1-10/2004, виснував, що поняття "охоронюваний законом інтерес" означає правовий феномен, який:

а) виходить за межі змісту суб`єктивного права;

б) є самостійним об`єктом судового захисту та інших засобів правової охорони;

в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб;

г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права;

д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом;

є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом.

У цій постанові Верховний Суд також зазначив, шо розмежовуючи суб`єктивне право, і пов`язаний з ним інтерес, Конституційний Суд України зазначає, що перше є особливим дозволом, тобто дозволом, що відображається у відомій формулі: "Дозволено все, що передбачено у законі", а друге - простим дозволом, тобто дозволом, до якого можна застосовувати не менш відоме правило: "Дозволено все, що не забороняється законом". Інтерес, навіть перебуваючи під охороною закону чи права, на відміну від суб`єктивного права, не має такої правової можливості, як останнє, оскільки не забезпечується юридичним обов`язком іншої сторони. Законний інтерес відбиває лише легітимне прагнення свого носія до того, що не заборонено законом, тобто не тільки його бажання, мрію, потяг до нього, а отже - й не юридичну, а фактичну (соціальну) можливість.

Отже, з огляду на приписи статей 2 і 5 КАС України об`єктом судового захисту в адміністративному судочинстві є законний інтерес, порушений суб`єктом владних повноважень.

У справі, що розглядається, позивач вказує на порушення оскаржуваними рішеннями відповідача права та законного інтересу щодо використання спірної земельної ділянки як парковки транспортних засобів відвідувачів готелю.

Суд встановив, що рішенням Хмельницької міської ради від 02 січня 1986 року № 1/Г затверджений Акт Державної приймальної комісії від що 30 грудня 1985 року про введення в експлуатацію об`єкту будівництва - готелю на 635 місць на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому з парковкою на 60 місць.

07 квітня 1997 року Відкрите акціонерне товариство "Готель "Поділля" (далі - ВАТ "Готель "Поділля"), правонаступником якого є ПАТ "Готель "Поділля", отримало державний акт на право постійного користування земельною ділянкою, площею 0,49 га, за адресою: місто Хмельницький, вулиця Шевченка, 34, під готель.

31 січня 2002 року Управління житлово-комунального господарства Хмельницької міської ради та Головний архітектор міста погодили Схему благоустрою площі готелю "Поділля" на земельній ділянці, площею 1200 кв. м, для стоянки автотранспорту, виготовлені відповідно до Генерального плану міста. Відповідно до зазначеної схеми благоустрій передбачає, зокрема, озеленення території та влаштування стоянки автомобілів на розі вулиць Івана Франка та Шевченка.

Рішенням від 14 червня 2002 року № 456 Виконавчий комітет Хмельницької міської ради надав ВАТ "Готель "Поділля" дозвіл на реконструкцію площі на розі вулиць Шевченка - Франка перед готелем "Поділля" на умовах благоустрою згідно з генеральним планом.

Відповідно до локального кошторису та договірної ціни, доданих позивачем до листа від 25.05.2002, адресованого міському голові, про надання дозволу на реконструкцію площі, кошторисна вартість запланованих робіт у цінах, на 03.02.2002, складала 116,151 тис грн.

Відповідач не надав до суду генеральний план міста, чинний у 2002 році. Однак не заперечив належними та допустимими доказами, ані факт виконання позивачем передбачених Схемою благоустрою площі готелю "Поділля" та рішенням від 14 червня 2002 року № 456 робіт (озеленення території та влаштування автостоянки на розі вулиць Шевченка - Франка), ані факт розміщення передбаченої цими документами автостоянки на земельній, яка спірними рішеннями передана у 2025 році в постійне користування третій особі під сквер, ані факт використання протягом 2002-2025 років парковки, влаштованої з дозволу Виконавчого комітету Хмельницької міської ради на спірній земельній ділянці. Не надав також докази встановлення під час здійснення самоврядного контролю порушення позивачем вимог законодавства у зв`язку з використанням стоянки автотранспорту на спірній земельній ділянці.

Водночас, відповідач не заперечує необхідність дотримання приписів ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі", ДСТУ 4269:2003, щодо наявності 64 паркомісць для позивача (готелю категорії *** відповідно до Свідоцтва про встановлення категорії готелю серія ХМ №137 від 30.12.2021).

Відповідно до ДБН В.2.3.-15:2007, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 07.02.2007 р. N 44, автостоянки є спорудами транспорту, що являють собою спеціально обладнані відкриті площадки для постійного або тимчасового зберігання автомобілів та інших автотранспортних засобів.

Отже, спірні рішення про створення скверу на земельній ділянці, на якій позивач у спосіб, визначений рішенням Виконавчого комітету Хмельницької міської ради, влаштував стоянку автотранспорту для обслуговування готелю, порушують право позивача на користування майном, створеним для забезпечення виконання приписів ДБН В.2.2-20:2008 "Готелі" та призводять до необхідності понесення додаткових витрат на облаштування відповідної стоянки (парковки).

При цьому, доводи відповідача щодо наявності у позивача технічної можливості щодо розміщення 60 паркомісць на земельних ділянках, переданих позивачу в користування для обслуговування готелю, суд не бере до уваги, оскільки такі доводи не підтверджені жодними доказами. Натомість, надані позивачем докази спростовують зазначені доводи відповідача та свідчать про таке:

земельна ділянка площею 0,03 га з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0203 розташована ЗА будівлею готелю, де фактично функціонує закрита технологічна парковка на 25 паркомісць (що підтверджується доданою фотофіксацією з наявною дорожньою розміткою;

земельна ділянка з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0205 - це існуюча зелена зона перед центральним фасадом готелю (фото є в матеріалах справи), влаштування паркомісць за рахунок якої суперечить програмі «Зелене місто», та місце для під`їзду технологічного транспорту для цілей протипожежної безпеки.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

Відповідно до частини третьої статті 6 Закону України від 17 лютого 2022 року N 2073-IX "Про адміністративну процедуру" (далі - Закон N 2073-IX) здійснення адміністративним органом дискреційного повноваження вважається законним у разі дотримання таких умов: 1) дискреційне повноваження передбачено законом; 2) дискреційне повноваження здійснюється у межах та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законом; 3) правомірний вибір здійснено адміністративним органом для досягнення мети, з якою йому надано дискреційне повноваження, і відповідає принципам адміністративної процедури, визначеним цим Законом; 4) вибір рішення адміністративного органу здійснюється без відступлення від попередніх рішень, прийнятих тим самим адміністративним органом в однакових чи подібних справах, крім обґрунтованих випадків.

Згідно з положеннями частини другої статті 11 Закону N 2073-IX адміністративний акт повинен прийматися з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права, свободи чи законного інтересу особи і цілями, на досягнення яких спрямований адміністративний акт. Негативні наслідки для особи та публічних інтересів повинні бути найменшими.

У постанові від 23.03.2023 року у справі NN 640/6699/20 Верховний Суд вказав, що юридичний спір має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Тобто акти, прийняті суб`єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення публічно-владної управлінської функції, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частини другої статті 55 Конституції України.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Під час судового розгляду відповідач не довів правомірність спірних рішень, зокрема те, що ці рішення прийняті з дотриманням необхідного балансу між несприятливими наслідками для права та законного інтересу позивача і цілями, на досягнення яких спрямовані ці рішення. Натомість позивачем доведений факт порушення його прав та інтересів пунктом 4 рішення від 27.03.2025 № 18 та пунктом 5 додатку 1 до пункту 1 рішення чергової п`ятдесят третьої сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 59.

Водночас, позивачем не доведене порушення його прав та інтересів пунктом 6 рішення від 21.05.2025 № 59, яким Хмельницька міська рада вказала юридичним особам на необхідність реєстрації права постійного користування земельними ділянками в установленому законом порядку.

Враховуючи викладене позов слід задовольнити частково.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати пункт 4 рішення позачергової п`ятдесят першої сесії Хмельницької міської ради від 27.03.2025 № 18 "Про надання юридичним та фізичній особам дозволу на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, внесення змін в договір оренди землі, надання дозволу на поділ земельної ділянки" про створення об`єкта благоустрою - скверу на вулиці Шевченка у місті Хмельницькому.

Визнати протиправним та скасувати пункт 5 додатку 1 до пункту 1 рішення чергової п`ятдесят третьої сесії Хмельницької міської ради від 21.05.2025 № 59 "Про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та надання земельних ділянок в постійне користування, оренду" про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення та надання в постійне користування Комунальному підприємству по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:01:007:0210 за адресою: місто Хмельницький вулиця Шевченка, площею 1165 кв м).

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене 29 вересня 2026 року

Позивач: Приватне акціонерне товариство "Готель Поділля" (вул. Шевченка, 34,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29001 , код ЄДРПОУ - 21327550)

Відповідач: Хмельницька міська рада Хмельницького району Хмельницької області (вул. Героїв Маріуполя, 3,м. Хмельницький,Хмельницький р-н, Хмельницька обл.,29005 , код ЄДРПОУ - 33332218)

Третя особа: Комунальне підприємство по зеленому будівництву і благоустрою міста виконавчого комітету Хмельницької міської ради (вул. С. Петлюри, буд. 52, м. Хмельницький, 29000 , код ЄДРПОУ - 22782138)

Головуючий суддя О.К. Ковальчук