ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року Справа № 907/62/18
місто Львів
Західний апеляційний господарський суд у складі
головуючий суддя: Рим Т. Я.,
судді: Прядко О. В.,
Манюк П. Т.,
за участю секретаря судового засідання Кришталь М. Б., розглянув у відкритому судовому засіданні
апеляційну скаргу: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз",
на рішення: Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 (повний текст рішення складено 09.09.2019, суддя Ушак І. Г.),
у справі: № 907/62/18,
за позовом: Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (надалі - АТ "НАК "Нафтогаз України" або Позивач),
до відповідача: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" (надалі - АТ "ОГС "Закарпатгаз", Відповідач або Апелянт),
про: стягнення 292'789'407,14 гривень.
У судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: П`ясецький Д. В.,
відповідача: Не з`явився.
I. ПРОЦЕДУРИ
Історія розгляду справи
1. АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовом до АТ "ОГС "Закарпатгаз" про стягнення 292'789'407,14 гривень.
2. Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням АТ "ОГС "Закарпатгаз" зобов`язань за Договором купівлі-продажу природного газу від 04.01.2013 № 13-235-ВТВ (надалі - Договір купівлі-продажу від 04.01.2013) в частині своєчасної та повної оплати за природний газ, отриманий за період із січня 2013 року до грудня 2015 року, внаслідок чого виникла заборгованість перед позивачем у сумі 195'761'999,53 гривень. За прострочення сплати вартості поставленого природного газу Позивач нарахував 3 % річних, інфляційні втрати та пеню.
3. Предметом позову є стягнення 292'789'407,14 грн, з яких:
3.1. 195'761'999,53 грн основного боргу.
3.2. 10'829'443,83 грн - 3 %, нарахованих за період 20.01.16-23.11.17.
3.3. 47'392'929,44 грн інфляційних втрат, нарахованих за період 01.02.16-31.10.17.
3.4. 38'805'034,34 грн пені, нарахованої за період 01.02.16-31.10.17.
4. Підставою позову є невиконання Відповідачем зобов`язань зі своєчасної оплати за поставлений газ.
5. Рішенням від 10.07.2019 місцевий суд задовольнив позовні вимоги в повному обсязі, встановивши наявність у Відповідача заборгованості за поставлений природний газ у розмірі 195'761'999,53 грн, відсутність підстав для звільнення його від відповідальності за прострочення оплати та обґрунтованість нарахованих Позивачем 3 % річних, інфляційних втрат і пені.
6. Не погодившись із указаним рішенням, АТ "ОГС "Закарпатгаз" подало апеляційну скаргу до Західного апеляційного господарського суду.
7. Постановою від 02.12.2020 апеляційний суд рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 у справі № 907/62/18 залишив без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
8. АТ "ОГС "Закарпатгаз" подало касаційну скаргу на рішення господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020.
9. Постановою від 23.02.2021 Верховний Суд частково задовольнив касаційну скаргу та скасував постанову Західного апеляційного господарського суду від 02.12.2020, справу передав на новий розгляд до Західного апеляційного господарського суду.
10. Постанова мотивована тим, що суд апеляційної інстанції передчасно вирішив спір, не встановивши обставин, які мають істотне значення для визначення розміру заборгованості АТ "ОГС "Закарпатгаз". Зокрема, суд не з`ясував, чи було порушено право Відповідача на встановлення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та на компенсацію витрат на виробничо-технологічні витрати (надалі - ВТВ) і нормовані втрати природного газу. Верховний Суд зазначив, що можливість Відповідача розрахуватися за газ, придбаний саме для таких потреб, безпосередньо пов`язана із затвердженим розміром ВТВ та наявністю відповідної складової у тарифі на розподіл природного газу.
11. Крім того, апеляційний суд не врахував висновків Верховного Суду у справі № 908/2287/17, відповідно до яких обставини щодо встановлення економічно обґрунтованого тарифу та компенсації витрат на ВТВ можуть впливати на розмір вимог НАК "Нафтогаз України". З огляду на це Верховний Суд визнав необґрунтованою відмову у зупиненні провадження до вирішення адміністративної справи № 640/10858/19, у якій з`ясовувалося питання порушення чи непорушення права АТ "ОГС "Закарпатгаз" на визначення НКРЕКП економічно обґрунтованого тарифу та компенсацію відповідних витрат. Апеляційний суд раніше сам визнав ці справи взаємопов`язаними, проте надалі поновив провадження та вирішив спір, не дочекавшись результату розгляду адміністративної справи.
12. У зв`язку з цим Верховний Суд визнав висновок суду апеляційної інстанції передчасним і таким, що зроблений без дослідження всіх зібраних у справі доказів на підтвердження наявності, чи навпаки, відсутності порушення прав Позивача, за захистом якого він звернувся до суду. Тому постанову скасував, а справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
13. Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Західного апеляційного господарського суду від 22.03.2021 визначено склад колегії з розгляду справи № 907/62/18: головуючий суддя Гриців В. М., судді Зварич О. В. та Матущак О. І.
14. Ухвалою від 25.03.2021 Західний апеляційний господарський суд призначив розгляд справи на 13.05.2021.
15. Ухвалою від 13.05.2021 Західний апеляційний господарський суд зупинив апеляційне провадження до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/10858/19, яку розглядає Окружний адміністративний суд міста Києва.
16. У зв`язку зі звільненням з посади судді ОСОБА_1 розпорядженням керівника апарату суду № 315 від 02.12.2024 призначено автоматизовану заміну складу суду для розгляду апеляційної скарги у справі № 907/62/18.
17. Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.12.2024 справу № 907/62/18 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді ОСОБА_2 , суддів: Зварич О. В. та Матущак О. І.
18. Позивач 02.07.2026 подав клопотання про поновлення провадження у справі.
19. У зв`язку зі звільненням судді Західного апеляційного господарського суду ОСОБА_2 з посади на підставі поданої нею заяви про відставку 13.07.2026 проведено повторний автоматизований розподіл справи № 907/62/18, за результатами якого суддю Якімець Г. Г. замінено на суддю Рима Т. Я.
20. Оскільки судді Зварич О. В. (з 13.07.2026 по 24.07.2026) та Матущак О. І. (з 20.07.2026 по 14.08.2026) перебували у щорічній основній відпустці, з метою недопущення порушення строків розгляду клопотання про поновлення провадження у справі № 907/62/18 проведено їх автоматизовану заміну. За результатами повторного автоматизованого розподілу справи суддів Зварич О. В. та Матущака О. І. замінено на суддів Прядко О. В. та Манюка П. Т.
21. Ухвалою від 20.07.2026 апеляційний суд прийняв справу № 907/62/18 до провадження колегією суддів у складі головуючого судді Рима Т. Я., суддів Прядко О. В. та Манюка П. Т. та призначив її до розгляду на 26.08.2026. Ухвалою від 26.08.2026 розгляд справи відкладено на 16.09.2026, а ухвалою від 16.09.2026 розгляд справи відкладено в межах розумного строку на 30.09.2026.
22. В судовому засіданні 30.09.2026 апеляційний суд ухвалив цю постанову, проголосивши її вступну та резолютивну частини.
II. АРГУМЕНТИ СТОРІН
Позиція Апелянта (АТ "ОГС "Закарпатгаз")
23. Суд першої інстанції в оскарженому рішенні не надав належної правової оцінки доводам Відповідача та доказам у їх підтвердження, внаслідок чого неправильно кваліфікував і встановив, що підставами невиконання зобов`язання, на які покликається Відповідач, є порушення зобов`язань контрагентами правопорушника, а не неправомірні дії органів державної влади, які унеможливили виконання зобов`язання.
24. Відповідач не заперечив наявності у нього заборгованості за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013 у заявленому розмірі.
25. Заборгованість за природний газ виникла через обставини, які від Відповідача не залежали.
26. Витрати на придбання газу для ВТВ та нормованих втрат у газорозподільних мережах мали покриватися за рахунок тарифу на розподіл природного газу. Водночас Міненерго не затвердило для ПАТ "Закарпатгаз" на 2015 рік економічно обґрунтований розмір ВТВ, унаслідок чого НКРЕКП не врахувала відповідні витрати при встановленні тарифу на розподіл природного газу. Тому затверджений тариф не забезпечував Відповідачу коштів, необхідних для повної оплати газу, придбаного у Позивача для потреб ВТВ.
27. Відповідач не міг компенсувати такі витрати з інших джерел, оскільки законодавство не передбачало іншого механізму їх фінансування, а його діяльність як суб`єкта природної монополії була обмежена державним регулюванням. Отже, можливість розрахуватися з Позивачем безпосередньо залежала від належного визначення Міненерго обсягів ВТВ та врахування НКРЕКП вартості такого газу у тарифі.
28. На підтвердження своєї позиції Відповідач посилався на судове рішення у справі № 826/15132/15, яким було скасовано встановлений Міненерго на 2015 рік розмір ВТВ для ПАТ "Закарпатгаз" та зобов`язано Міністерство визначити його відповідно до чинних методик. Проте належний розмір ВТВ так і не був затверджений.
29. Такі дії та бездіяльність Міненерго і НКРЕКП є форс-мажорними обставинами, що підтверджувалися сертифікатом Торгово-промислової палати України та унеможливили належне виконання ним зобов`язань за договором.
30. У зв`язку з цим відповідно до статей 617 Цивільного кодексу України та 218 Господарського кодексу України були наявні підстави для відстрочення виконання основного зобов`язання на строк дії форс-мажорних обставин, а тому позов у цій частині є передчасним, та для звільнення Відповідача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язання у вигляді пені.
31. Суд першої інстанції неправомірно задовольнив вимоги про стягнення 3 % річних та пені, оскільки їх розрахунок проведено Позивачем з неправильним визначенням початку та закінчення періодів нарахування, а також безпідставно стягнув неправильно розраховані інфляційні втрати. За розрахунком Відповідача за заявлений період підлягали нарахуванню 10'812'498,38 грн - 3 % річних, та 39'188'678,67 грн інфляційних втрат, що збігається з розрахунком експертів, тоді як суд стягнув 10'829'443,83 грн - 3 % річних, та 47'392'929,44 грн інфляційних втрат.
32. Крім того, суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги про стягнення штрафних санкцій, не врахувавши, що Позивач при розрахунку заборгованості не відобразив кошти, перераховані йому на виконання спільних протокольних рішень за 2013, 2014 та 2015 роки за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013. Нарахування штрафних санкцій на суми заборгованості, які погашалися відповідно до спільних протокольних рішень, є неправомірним, оскільки спеціальним законодавством, яке регулює бюджетні правовідносини, можливості здійснення таких нарахувань не передбачено.
33. Загалом за 2013-2015 роки на виконання спільних протокольних рішень Позивачу було перераховано 215'396'157,05 грн, які не відображені у розрахунку. Натомість Позивач відобразив лише платежі у розмірі 23'987'507,24 грн, 3'017'941,93 грн, 6'385'974,39 грн та 13'505'116,34 грн з позначенням "ПКМУ № 20", без зазначення спільних протокольних рішень, на виконання яких проведено ці платежі. Зазначених обставин суд першої інстанції не дослідив.
Додаткові пояснення
34. Після ухвалення місцевим судом оскаржуваного у цій справі рішення Законом України від 14.07.2021 "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX запроваджено спеціальний механізм врегулювання заборгованості суб`єктів ринку природного газу, а постановою НКРЕКП від 16.11.2022 № 1465 АТ "Закарпатгаз" включено до відповідного Реєстру.
35. Заборгованість за Договором № 13-235-ВТВ від 04.01.2013, за твердженням Відповідача, охоплюється дією цього Закону, а тому підлягають оцінці передбачені ним наслідки для основного боргу, пені, інфляційних втрат та 3 % річних. При цьому включення до Реєстру не означає автоматичного припинення обов`язку з оплати, однак свідчить про необхідність врахування спеціального порядку її врегулювання.
36. Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 16.05.2025 у справі № 903/421/24 розмежувала процедури, передбачені статтями 4-6 Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX, щодо врегулювання основної заборгованості та списання пені, інфляційних нарахувань і процентів річних. Верховний Суд виходив із того, що перебування боржника у Реєстрі та належність відповідної заборгованості до такої, що підлягає врегулюванню, є обставинами, які мають правові наслідки та повинні враховуватися при виконанні відповідних зобов`язань.
37. Постановою НКРЕКП № 495 від 12.03.2024 затверджено перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над надходженнями, передбаченими встановленими тарифами, АТ "ОГС "Закарпатгаз" за період до 31.12.2019 у сумі 935'048'090,00 грн без ПДВ. Цю обставина свідчить, що передбачені тарифом надходження не забезпечували покриття фактичних витрат на придбання газу для ВТВ.
38. Крім того, постановою НКРЕКП № 2510 від 27.12.2023 з 01.01.2024 зупинено дію ліцензії АТ "Закарпатгаз" на розподіл природного газу у зв`язку з передачею цілісного майнового комплексу іншому оператору. Після припинення отримання тарифної виручки Відповідач остаточно втратив регульоване джерело коштів, за рахунок якого мали покриватися витрати на ВТВ.
39. Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 29.05.2026 у справі № 640/10858/19 підтверджено залежність можливості розрахунку за газ для ВТВ від наявності відповідної складової у тарифі.
Відзив
40. Дії Міненерго та НКРЕКП щодо визначення обсягів ВТВ і формування тарифу не мають ознак надзвичайності та невідворотності, а тому не можуть вважатися форс-мажорними обставинами. Упродовж 2014-2015 років Відповідач продовжував отримувати природний газ, погоджував його ціну шляхом укладення додаткових угод та був обізнаний із чинними тарифами. За таких обставин наведені ним причини не звільняють від обов`язку оплатити отриманий газ та від відповідальності за прострочення.
41. Розмір пені не є завищеним, оскільки за висновком експерта вона становить 39'029'043,03 грн, тоді як до стягнення заявлено 38'805'034,34 гривень. Інфляційні втрати розраховані ланцюговим методом за весь період існування заборгованості, що відповідає практиці Верховного Суду.
42. Платежі, здійснені за спільними протокольними рішеннями, не впливають на правильність розрахунку санкцій, оскільки пеня, 3 % річних та інфляційні втрати нараховувалися лише на фактично несплачену суму боргу, а не на кошти, які вже були перераховані на погашення заборгованості.
Додаткові пояснення
43. Включення АТ "ОГС "Закарпатгаз" до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу" № 1639-IX, саме по собі свідчить про врегулювання спірної заборгованості та її погашення за рахунок державного бюджету. Стаття 4 цього Закону передбачає проведення взаєморозрахунків на підставі договору про їх організацію, підтвердженого обсягу заборгованості та відповідного рішення НКРЕКП, а стаття 5 - можливість реструктуризації залишку заборгованості.
44. За Договором купівлі-продажу від 04.01.2013 договір про організацію взаєморозрахунків або договір про реструктуризацію не укладено, взаєморозрахунки не проведено, а основна заборгованість не погашена. Тому включення Відповідача до Реєстру не припиняє його грошового зобов`язання та не свідчить про відсутність предмета спору.
45. Це узгоджується з висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі № 910/10142/21, від 18.04.2023 у справі № 911/3195/21 та від 18.07.2023 у справі № 906/1357/20.
III. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
46. Відповідно до приписів статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
47. Рішення від 10.07.2019 Господарського суду Закарпатської області у цій справі оскаржується Відповідачем в повному обсязі.
Укладення та виконання договору
48. Відповідно до частин 1 та 2 статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.
49. Сторони уклали Договір купівлі-продажу від 04.01.2013 (том 1, а. с. 11-15), відповідно до пункту 1.1 якого ( в редакції Додаткової угоди № 10 від 22.12.2014) продавець зобов`язується передати покупцю у 2013-2015 роках природний газ, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити газ на умовах цього договору.
50. Газ, що продається, використовується покупцем виключно для виробничо-технологічних витрат та нормованих втрат покупця (пункт 1.2 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013).
51. Умови щодо ціни газу викладено в розділі 5 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013:
51.1. Ціна (граничний рівень ціни) на газ установлюється НКРЕКП (пункт 5.1).
51.2. Ціна за 1'000 м3 газу на момент укладення цього договору становить 3'509,00 грн без урахування податку на додатну вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл та постачання природного газу за регульованим тарифом, крім того, збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%, податок на додану вартість за ставкою - 20 %, до ціни газу додається тариф на транспортування природного газу магістральними трубопроводами - 10,90 грн, крім того, ПДВ - 20 %, всього з ПДВ - 13,08 грн, до сплати ціна за 1000 куб. м газу - 3590,08 грн, крім того, ПДВ - 20 % - 718,02 грн, всього з ПДВ - 4308,01 грн (пункт 5.2).
51.3. У разі зміни НКРЕКП ціни на газ та/або тарифу на транспортування газу магістральними трубопроводами сторони вносять зміни до пункту 5.2 цього договору з дати набрання чинності встановленої НКРЕКП ціни/тарифу (пункт 5.3).
51.4. Загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок газу (пункт 5.4).
52. Додатковими угодами № 1 від 10.07.2013, № 2 від 08.08.2013, № 3 від 31.12.2013, № 4 від 28.04.2014, № 5 від 15.05.2014, № 6 від 10.06.2014, № 7 від 05.09.2014, № 8 від 10.11.2014, № 9 від 08.12.2014, № 10 від 22.12.2014, № 11 від 05.02.2015, № 12 від 10.03.2015, № 13 від 03.04.2015, № 14 від 12.05.2015, № 15 від 03.06.2015, № 16 від 10.07.2015, № 17 від 12.10.2015, № 18 від 28.10.2015, № 19 від 27.11.2015 сторони неодноразово вносили зміни до пункту 5.2 договору щодо ціни на газ за 1'000 м3 (том 1, а. с. 16-37).
53. Згідно з пунктом 3.3 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
54. Пунктом 6.1 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 передбачено, що оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100 % поточної оплати планових обсягів газу протягом місяця поставки з урахуванням п. 6.2 договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 20-го числа наступного за місяцем поставки газу на підставі акту приймання-передачі.
55. Договором передбачено умови відповідальності сторін за невиконання або неналежне виконання зобов`язань з оплати за газ шляхом, зокрема, сплати пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день простроченого платежу (пункти 7.1, 7.2 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013).
56. Згідно з пунктами 8.1 та 8.2 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 сторони звільняються від відповідальності за часткове або повне невиконання обов`язків щодо договору, якщо це невиконання є наслідком непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного і невідворотного характеру; строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин.
57. Пунктом 11 (в редакції додаткової угоди № 10 від 22.12.2014) сторони погодили, що договір поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.13, і в частині реалізації газу діє до 31.12.2015, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
58. Позивач з січня 2013 року по грудень 2015 року поставив Відповідачеві природний газ на загальну суму 528'999'326,71 грн, що підтверджується актами прийому-передачі:
58.1. Від 13.01.2013 на суму 14'478'037,28 грн (том 1, а. с. 50).
58.2. Від 28.02.2013 на суму 28'532'537,04 грн (а. с. 51).
58.3. Від 31.03.2013 на суму 21'432'794,83 грн (том 1, а. с. 52).
58.4. Від 30.04.2013 на суму 5'170'637,13 грн (том 1, а. с. 53).
58.5. Від 31.05.2013 на суму 861'938,00 грн (том 1, а. с. 54)
58.6. Від 30.06.2013 на суму 431'977,09 грн (том 1, а. с. 55).
58.7. Від 31.07.2013 на суму 423'559,31 грн (том 1, а. с. 56).
58.8. Від 31.08.2013 на суму 417'805,51 грн (том 1, а. с. 57).
58.9. Від 30.09.2013 на суму 432'873,36 грн (том 1, а. с. 58).
58.10. Від 31.10.2013 на суму 5'087'157,35 грн (том 1, а. с. 59).
58.11. Від 30.11.2013 на суму 11'828'341,12 грн (том 1, а. с. 60).
58.12. Від 31.12.2013 на суму 15'555'657,55 грн (том 1, а. с. 61).
58.13. Від 31.01.2014 на суму 17'770'176,76 грн (том 1, а. с. 62).
58.14. Від 28.02.2014 на суму 19'601'080,31 грн (том 1, а. с. 63).
58.15. Від 31.03.2014 на суму 8'895'360,14 грн (том 1, а. с. 64).
58.16. Від 30.04.2014 на суму 3'424'005,84 грн (том 1, а. с. 65).
58.17. Від 31.05.2014 на суму 542'215,62 грн (том 1, а. с. 66).
58.18. Від 30.06.2014 на суму 585'479,04 грн (том 1, а. с. 67).
58.19. Від 31.07.2014 на суму 572'014,94 грн (том 1, а. с. 68).
58.20. Від 31.08.2014 на суму 467'790,39 грн (том 1, а. с. 69).
58.21. Від 30.09.2014 на суму 9'722'193,87 грн (том 1, а. с. 70).
58.22. Від 31.10.2014 на суму 22'142'078,29 грн (том 1, а. с. 71).
58.23. Від 30.11.2014 на суму 33'472'772,05 грн (том 1, а. с. 72).
58.24. Від 31.12.2014 на суму 55'601'983,65 грн (том 1, а. с. 73).
58.25. Від 28.02.2015 на суму 35'895'769,98 грн (том 1, а. с. 74).
58.26. Від 31.03.2015 на суму 6'385'974.39 грн (том 1, а. с. 75).
58.27. Від 30.04.2015 на суму 20'344'365,77 грн (том 1, а. с. 76).
58.28. Від 31.05.2015 на суму 15'754'511,33 грн (том 1, а. с 77).
58.29. Від 30.06.2015 на суму 11'713'762,64 грн (том 1, а. с. 78).
58.30. Від 31.07.2015 на суму 16'818'886,76 грн (том 1, а. с. 79).
58.31. Від 31.08.2015 на суму 17'125'109,24 грн (том 1, а. с. 80).
58.32. Від 30.09.2015 на суму 18'003'020,84 грн (том 1, а. с. 81).
58.33. Від 30.11.2015 на суму 51'601'659,18 грн (том 1, а. с. 82).
58.34. Від 31.12.2015 на суму 57'905'800,11 грн (том 1, а. с. 83).
59. Згідно з довідками Позивача (том 1, а. с. 84-89) вартість одержаного природного газу оплачена частково, у сумі 333'237'327,18 гривень. Оплата здійснювалася шляхом перерахування грошових коштів, зарахування зустрічних однорідних вимог на підставі заяв № 26-9777/1.2-15 від 22.12.2015 (том 1, а. с. 90-91) та № 26-400/1.2-16 від 21.01.2016 (том 1, а. с. 92-93), а також проведення взаєморозрахунків за спільними протокольними рішеннями відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20 (том 1, а. с. 119-223).
60. Отже, неоплаченою залишилась заборгованість в розмірі 195'761'999,53 гривень.
61. Цей розмір заборгованості та період її прострочення з 21.01.2016 підтверджується висновком експерта від 06.12.2018 № 19/13-2/65-13-3/72-СЕ/18 (том 3, а. с. 221-247), складеним за результатами судової економічної експертизи, призначеної ухвалою суду від 10.05.2018.
62. Відповідач наявності заборгованості у розмірі 195'761'999,53 грн не заперечує. Водночас спірним є питання, чи підлягає ця заборгованість стягненню з Відповідача з урахуванням того, що природний газ за договором куплявся ним виключно для ВТВ та нормованих втрат, а відповідні витрати, за його твердженням, не були належним чином враховані у тарифі на розподіл природного газу.
63. Місцевий суд дійшов висновку, що ці обставини не звільняють Відповідача від обов`язку оплатити отриманий природний газ, та стягнув з нього суму основного боргу, пеню, 3 % річних та інфляційні втрати. З таким висновком погодився суд апеляційної інстанції.
64. Водночас Верховний Суд визнав передчасним вирішення спору без урахування результатів розгляду адміністративної справи № 640/10858/19. У цій справі АТ "ОГС "Закарпатгаз" оскаржувало бездіяльність НКРЕКП щодо неперегляду тарифу на послуги розподілу природного газу до економічно обґрунтованого рівня та просило зобов`язати Регулятора включити до структури тарифу, зокрема, компенсацію недоотриманої тарифної виручки за складовою "вартість газу на технологічні та власні потреби" за 2014-2018 роки.
65. Верховний Суд виходив з того, що результат розгляду цієї адміністративної справи міг мати значення для визначення розміру вимог Позивача у господарській справі, а тому апеляційний суд не мав вирішувати спір до її завершення.
66. На виконання вказівок Верховного Суду під час нового апеляційного розгляду провадження у цій справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі № 640/10858/19.
Справа № 640/10858/19
67. Відповідно до частин 1 статті 316 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові суду касаційної інстанції, є обов`язковими для суду першої та апеляційної інстанцій під час нового розгляду справи.
68. Рішенням від 29.05.2026 у справі № 640/10858/19 Донецький окружний адміністративний суд відмовив АТ "ОГС "Закарпатгаз" у задоволенні позову до НКРЕКП про:
68.1. Визнання протиправною бездіяльності з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу у бік економічно обґрунтованого.
68.2. Зобов`язання встановити економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу:
68.2.1. 13'425'787,69 грн без ПДВ компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій Вартість газу на технологічні та власні потреби в 2014-2018 рр., а саме складову Компенсація різниці в цінах на ВТВ.
68.2.2. 197'233'706,84 грн без ПДВ компенсації недоотриманої тарифної виручки внаслідок падіння обсягів газу.
68.2.3. 43'774'304,83 грн без ПДВ компенсації недоотриманої тарифної виручки на покриття матеріальних та інших витрат.
68.2.4. 88'845'629,95 грн без ПДВ компенсації недоотриманої тарифної виручки на оплату праці.
69. Адміністративний суд зазначив, що ВТВ виникають з об`єктивних причин, є невід`ємною частиною процесу розподілу природного газу та формують собівартість відповідної послуги. Водночас нормативно-правові акти не передбачають можливості покриття таких витрат за рахунок інших джерел, крім тарифу на розподіл природного газу.
70. Тому суд дійшов висновку, що можливість АТ "ОГС "Закарпатгаз" розраховуватися за природний газ для потреб ВТВ залежить від наявності та розміру відповідної складової тарифу. Відповідно, НКРЕКП при встановленні тарифу мала враховувати матеріальні витрати АТ "ОГС "Закарпатгаз" та забезпечувати його економічну обґрунтованість.
71. Водночас суд відмовив у позові. Підставою для відмови у позові стало те, що адміністративний суд не розцінив дії НКРЕКП як ухилення від виконання покладеного на нього обов`язку прийняти рішення про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Закарпатгаз» на підставі наданої останнім заяви від 28.02.2019 № 88005-Сл-882-0219. З огляду на наведене відсутні підстави вважати, що НКРЕКП без будь-яких об`єктивних причин не вживав передбачених законодавством заходів для розгляду заяв позивача. Наявні в матеріалах справи документи також не дають підстав вважати, що під час розгляду заяв регулятор свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв АТ «Закарпатгаз» про встановлення (перегляд) тарифів чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов`язку прийняти рішення про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Закарпатгаз».
72. У задоволенні вимоги про зобов`язання встановити тариф із заявленими АТ "ОГС "Закарпатгаз" сумами компенсації відмовлено з іншої підстави - визначення структури та конкретного розміру тарифу належить до дискреційних повноважень НКРЕКП, які суд не вправі перебирати на себе.
Обґрунтованість заявлених до стягнення сум
73. Враховуючи результат розгляду справи № 640/10858/19, колегія суддів має з`ясувати, чи підтверджують наявні у цій справі докази твердження Відповідача про те, що недостатність тарифного фінансування унеможливила своєчасне виконання ним зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013 та чи є такі обставини підставою для звільнення його від відповідальності відповідно до статті 617 Цивільного кодексу України.
Щодо основного боргу та пені
74. Згідно з частиною 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
75. У частині першій статті 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
76. Відповідно до 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.
77. Згідно з положенням частини першої статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
78. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 Цивільного кодексу України).
79. Особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів (стаття 617 Цивільного кодексу України України).
80. Усталеним як в цивілістичній доктрині, так і судовій практиці під принципами виконання зобов`язань розуміються загальні засади, згідно з якими здійснюється виконання зобов`язання. Як правило, виокремлюється декілька принципів виконання зобов`язань, серед яких: належне виконання зобов`язання; реальне виконання зобов`язання; справедливість добросовісність та розумність (частина третя статті 509 ЦК України). Принцип належного виконання полягає в тому, що виконання має бути проведене: належними сторонами; щодо належного предмета; у належний спосіб; у належний строк (термін); у належному місці (див. постанову Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 01.03.2021 у справі № 180/1735/16-ц (61-18013сво18)).
81. Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 зазначила, що на рівні норм ЦК України законодавець не внормував застосування конструкції форс-мажору в цивільних відносинах. Традиційно в цивільних відносинах форс-мажор є договірною підставою звільнення від цивільно-правової відповідальності. Проте це не перешкоджає учасникам цивільного обороту врегулювати свої відносини з урахуванням принципу свободи договору. Очевидно, що за допомогою такого універсального регулятора приватних відносин, як договір, його сторони можуть регулювати, зокрема: (1) застосування конструкції форс-мажору у своїх відносинах (на які випадки поширюється форс-мажор, які правові наслідки існування форс-мажору (наприклад, право на зміну чи розірвання договору); (2) чим підтверджується форс-мажор; (3) чи впливає існування форс-мажору на виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі такого договору; (4) як позначається існування форс-мажору на строках виконання цивільно-правового зобов`язання, яке виникло на підставі договору.
82. У розділі 8 "Форс-мажор" Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 сторони погодили умови звільнення від відповідальності за повне або часткове невиконання зобов`язань за договором, якщо таке невиконання стало наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Зокрема, погодили, що:
82.1. Під форс-мажорними обставинами розуміють обставини, які виникли внаслідок непередбачених сторонами подій надзвичайного та невідворотного характеру, включаючи вибухи на газопроводі, пожежі, землетруси, повені, оповзні, інші стихійні лиха, війну або військові дії. Строк виконання зобов`язань відкладається на строк дії форс-мажорних обставин (пункт 8.2).
82.2. Сторони зобов`язані негайно повідомити про обставини форс-мажору та протягом чотирнадцяти днів з дати їх виникнення надати підтверджуючі документи відповідно до законодавства (пункт 8.3).
82.3. Настання обставин форс-мажору підтверджується у встановленому законодавством порядку (пункт 8.1).
82.4. Виникнення зазначених обставин не є підставою для відмови покупця від сплати продавцеві за газ, який був поставлений до їх виникнення (пункт 8.5).
83. З аналізу наведених умов убачається наступне: (1) сторони визначили форс-мажорні обставини як підставу для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов`язань за договором; (2) у разі настання форс-мажору відбувається відтермінування строків виконання зобов`язань на період дії таких обставин, що свідчить про збереження самого зобов`язання та зміну лише строку його виконання; (3) сторони встановили обов`язкову процедуру підтвердження форс-мажору, яка включає негайне повідомлення контрагента та надання підтвердних документів протягом чотирнадцяти днів з моменту виникнення таких обставин; (4) сторони прямо погодили, що форс-мажорні обставини не впливають на обов`язок покупця здійснити оплату за природний газ, поставлений до моменту їх настання.
84. Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 зазначила, що у випадку коли сторони договору погодили детальний порядок застосування форс-мажорних обставин, зокрема їх наслідки для виконання зобов`язань, такий порядок є визначальним для оцінки прав і обов`язків сторін.
85. З урахуванням наведеного, за умовами Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 форс-мажорні обставини не звільняють Відповідача від обов`язку оплатити отриманий природний газ, а лише відкладають строк такої оплати на період їх дії. Водночас такі обставини можуть бути підставою для звільнення Відповідача від відповідальності за прострочення оплати, зокрема від сплати пені.
86. При цьому можливість посилання на форс-мажорні обставини залежить від їх належного підтвердження та дотримання стороною встановленого договором порядку повідомлення про їх настання.
87. Об`єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 наголосила, що суди мають оцінювати добросовісність поведінки сторони, зокрема своєчасність повідомлення про такі обставини з урахуванням моменту, коли сторона об`єктивно усвідомила їх тривалий характер та вплив на виконання зобов`язання, надання доказів на підтвердження форс-мажорних обставин, а також строк їх надання.
88. У цій справі АТ "ОГС "Закарпатгаз" листом від 24.02.2016 № 07/625 (том 1, а. с. 115) повідомило Позивача про наявність форс-мажорних обставин, які, за його твердженням, унеможливлювали виконання зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013, та надало на їх підтвердження сертифікат Торгово-промислової палати України № 5841 від 16.02.2016 (том 1, а. с. 114).
89. У цьому сертифікаті Торгово-промислова палата України засвідчила як форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) дії/бездіяльність третіх осіб/органів державної влади, внаслідок яких, як зазначено у сертифікаті, унеможливлено оплату природного газу, придбаного протягом 2014-2015 років за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013, у частині обсягів виробничо-технологічних та нормованих витрат, не врахованих при встановленні тарифів на розподіл природного газу, в обсязі 29,2 млн м3. Датою настання цих форс-мажорних обставин у сертифікаті визначено 01.05.2014. Станом на дату видачі сертифіката (16.02.2016) їх дія тривала.
90. Отже, оскільки згідно із сертифікатом Торгово-промислової палати України № 5841 від 16.02.2016 форс-мажорні обставини настали 01.05.2014, Відповідач, повідомивши про них Позивача лише 24.02.2016, пропустив установлений пунктом 8.3 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 строк повідомлення та надання підтверджуючих документів.
91. Водночас колегія суддів враховує поведінку Відповідача у період дії обставин, які він вважає форс-мажорними. Так, після 01.05.2014 Відповідач продовжував приймати природний газ для ВТВ та підписувати акти приймання-передачі. При цьому упродовж дії договору сторони уклали 19 додаткових угод, якими неодноразово змінювали ціну природного газу за 1'000 мі, у тому числі 16 таких угод було укладено після 01.05.2014. Відповідач не повідомляв Позивача про обставини, які, за його твердженням, унеможливлювали його оплату ще з 01.05.2014, та зробив це лише 24.02.2016, після настання строків розрахунків за отриманий газ.
92. За таких обставин Позивач, продовжуючи поставляти природний газ за погодженою сторонами ціною, обґрунтовано розраховував на виконання зобов`язань Відповідачем відповідно до умов Договору купівлі-продажу від 04.01.2013.
93. Апеляційний суд враховує у розгляді цієї справи доктрину venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки). В її основі міститься принцип добросовісності. Поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них (постанови Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 910/9397/20, від 10.04.2019 у справі № 390/34/17).
94. Подібний підхід застосований Верховним Судом у постанові від 16.05.2024 у справі № 913/308/23, від якого Об`єднана Палата Касаційного господарського суду Верховного Суду у постанові від 01.05.2026 у справі № 905/541/16 не відступила.
95. Отже, наведені обставини у сукупності не дають підстав вважати, що Відповідач дотримався погодженого сторонами порядку повідомлення про форс-мажорні обставини, оскільки повідомлення, здійснене майже через 1 рік і 10 місяців після визначеної у сертифікаті дати їх настання, не відповідає встановленій пунктом 8.3 договору вимозі щодо негайного повідомлення Позивача.
96. Крім того, встановлені Торгово-промисловою палатою у сертифікаті № 5841 обставини, а саме, дії/бездіяльність третіх осіб, які призвели до унеможливлення виконання відповідачем своїх зобов`язань, визначених пунктом 6.1 договору, з оплати придбаного упродовж 2013-2015 років природного газу в частині обсягів виробничо-технологічних витрат та нормативних втрат, які не були враховані при встановленні тарифів на розподіл природного газу, не мають ознак надзвичайності і невідворотності. Такі обставини не відповідають розумінню непереборної сили, визначеної в статті 617 Цивільного кодексу України, оскільки протягом дії договору відповідач отримував природний газ та погоджувався на його ціну, у тому числі й шляхом укладання додаткових угод щодо ціни на природний газ і при цьому був обізнаний щодо встановлених тарифів. Таким чином, зазначені Торгово-промисловою палатою у сертифікаті обставини не є підставою для звільнення відповідача як від виконання основного зобов`язання з оплати природного газу, так і від відповідальності за його невиконання (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 14.02.2018 у справі № 926/2343/16, від 11.04.2018 у справі № 904/4470/16, від 14.05.2019 у справі № 904/1224/18, від 01.02.2022 у справі № 902/368/16).
97. Враховуючи наведене, Відповідач не довів наявності передбачених статтею 617 Цивільного кодексу України підстав для відстрочення виконання основного зобов`язання та звільнення від відповідальності за прострочення його виконання у вигляді пені за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013 у зв`язку з обставинами, на які він посилається як на форс-мажорні. Тому колегія суддів відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пунктах 25-29, 34-38 цієї постанови.
Щодо 3 % річних та інфляційних втрат
98. Нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені частиною другою статті 625 ЦК України, за своєю правовою природою не є цивільно-правовою відповідальністю, встановленою статтею 611 ЦК України та статтею 217 ГК України. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені статтею 617 ЦК України та статтею 218 ГК України, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого частиною другою статті 625 ЦК України. Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у справі № 910/8741/22 від 13.09.2023.
99. Отже, у будь-якому випадку форс-мажорні обставини не впливають на нарахування 3 % річних та інфляційних втрат за частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
100. Таким чином, під час нового апеляційного перегляду колегія суддів, виконуючи вказівки Верховного Суду (див. пункти 10-12 цієї постанови), перевірила доводи Відповідача щодо впливу тарифного регулювання на виконання ним зобов`язань за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013 з урахуванням результатів розгляду адміністративної справи № 640/10858/19 та не встановила обставин, які давали б підстави для звільнення Відповідача від виконання грошового зобов`язання чи відповідальності за його порушення.
Правильність розрахунків
101. Відповідно до пункту 6.1 Договору купівлі-продажу від 04.01.2013 остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ мав бути здійснений до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки.
102. Позивач нарахував 10'829'443,83 грн - 3 % річних, за період з 20.01.2016 до 23.11.2017, 47'392'929,44 грн інфляційних втрат та 38'805'034,34 грн пені за період з 01.02.2016 до 31.10.2017 за зобов`язаннями з оплати природного газу, поставленого у 2015 році. При цьому, хоч нарахування 3 % річних Позивач розпочав з 20.01.2016, у розрахунку за 2016 рік він виходив із 365 календарних днів, не врахувавши, що цей рік був високосним та складався з 366 днів. Тому неправильне визначення початкової дати періоду нарахування не призвело до завищення заявленої до стягнення суми 3 % річних. З огляду на це колегія суддів відхиляє аргументи Відповідача про неправильне визначення початку та закінчення періодів відповідних нарахувань і, як наслідок, завищення їх розміру (див. пункт 31 цієї постанови).
103. При цьому 3 % річних, інфляційні втрати та пеню нараховано окремо щодо кожного простроченого грошового зобов`язання з урахуванням строку його виконання, періоду прострочення та фактичного залишку заборгованості. У розрахунку також враховано здійснені Відповідачем оплати, у тому числі кошти, перераховані на виконання спільних протокольних рішень (платежі у розмірі 23'987'507,24 грн, 3'017'941,93 грн, 6'385'974,39 грн та 13'505'116,34 грн).
104. Відповідач, стверджуючи, що Позивач не врахував інші платежі із загальної суми 215'396'157,05 грн, сплаченої на виконання спільних протокольних рішень за 2013-2015 роки, мав довести, що такі платежі були спрямовані на погашення саме заборгованості за природний газ, поставлений у 2015 році. Водночас Відповідач не зазначив конкретних платежів, які стосувалися погашення цієї заборгованості та не були враховані Позивачем у розрахунку. Тому колегія суддів погоджується із заявленими до стягнення Позивачем сумами та відхиляє аргументи Апелянта, зазначені у пунктах 31-33 цієї постанови.
105. Колегія суддів не погоджується з аргументами Відповідача щодо необхідності визначення 3 % річних, інфляційних втрат та пені у розмірах, наведених у висновку експерта (див. пункт 31 цієї постанови).
106. По-перше, відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом з іншими доказами за правилами статті 86 цього Кодексу. Тому визначені експертом суми нарахувань самі по собі не є підставою для їх стягнення саме у такому розмірі.
107. По-друге, при проведенні експертизи 3 % річних, інфляційні втрати та пеня розраховувалися виходячи із загальної суми заборгованості, тоді як власний розрахунок Позивач здійснив окремо щодо кожного простроченого грошового зобов`язання, з урахуванням строку його виконання, періоду прострочення та фактичного залишку заборгованості після проведених оплат. Отже, методика розрахунку експерта не враховує послідовного виникнення та погашення окремих грошових зобов`язань у тому порядку, в якому вони виникали за Договором купівлі-продажу від 04.01.2013.
108. По-третє, експерт помилився при визначенні кількості днів для нарахування 3 % річних, оскільки період з 21.01.2016 до 23.11.2017 включно становить 673 дні, тоді як у висновку експерта розрахунок проведено за 672 дні (том 3, а. с. 243). Така розбіжність зумовлена неврахуванням того, що 2016 рік був високосним і складався з 366 календарних днів.
109. Колегія суддів зазначає, що визначений експертом розмір пені (39'029'043,03 грн) перевищує суму пені, заявлену Позивачем до стягнення (38'805'034,34 грн).
110. Отже, наведені у висновку експерта розрахунки не спростовують правильності заявлених Позивачем до стягнення сум 3 % річних, інфляційних втрат та пені, тому підстав для їх зменшення до розмірів, визначених експертом, немає.
IV. ВИСНОВКИ
111. Відповідно до статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
112. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 у справі № 907/62/18 прийнято з дотриманням вимог норм матеріального і процесуального права, а тому підлягає залишенню без змін.
V. СУДОВІ ВИТРАТИ
Розподіл витрат на оплату судового збору
113. Відповідно до частини 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
114. Оскільки апеляційний суд залишає рішення місцевого суду без змін витрати на оплату судового збору залишаються за Апелянтом на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 73, 74, 76, 77, 78, 79, 91, 114, 282, Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Закарпатгаз" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Закарпатської області від 10.07.2019 у справі № 907/62/18 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції в порядку та строки, визначені статтями 287, 288 Господарського процесуального кодексу України. Касаційну скаргу подають безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено та підписано 02.10.2026.
Головуючий суддя Рим Т. Я.
Судді Прядко О. В.
Манюк П. Т.