номер провадження справи 27/245/24
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
01.10.2026 Справа № 908/3188/24
м. Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової Світлани Сергіївни при секретарі судового засіданні Вака В.С., розглянувши скаргу Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на рішення та бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3188/24
за позовом: Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» (вул. Велика Васильківська, буд. 100, м. Київ, 03150, ідентифікаційний код юридичної особи 23494714)
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 )
про стягнення 1 127 013 грн 65 коп.
особа, дії та бездіяльність якої оcкаржуються: Відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Державний виконавець Мельников Олег Андрійович (вул. Приходська, буд. 58, м. Запоріжжя, 69095, ЄДРПОУ НОМЕР_2 )
за участю представників:
від позивача (стягувач): не з`явився,
від відповідача (скаржник, боржник): Чокля Є.Ю. адвокат, ордер серія АР № 1216877 від 11.01.2025
від органа виконання: Мельников О.А., старший державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області, посвідчення АБ № 068145 від 10.07.2026
ВСТАНОВИВ:
11.09.2026 Фізична особа-підприємець Сонних Олена Петрівна сформувала в системі «Електронний суд» (зареєстровано 14.09.2026 за вх. № 19674/08-08/26) скаргу на рішення та бездіяльність державного виконавця. Просить суд:
- визнати неправомірною відмову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ (викладену у листі від 03.09.2026 № 59218-5-26 щодо надання інформації) у задоволенні заяви про зняття арешту у виконавчому провадженні № 81792402 з рахунку, на який отримуються пенсійні виплати Сонних Олени Петрівни;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича щодо не зняття арешту з пенсійного банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» IBAN: НОМЕР_3 в частині арешту пенсійних коштів;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича щодо звернення стягнення та фактичного списання 11.09.2026 з пенсійного рахунку грошових коштів у сумі 11 247,33 грн, які є пенсійними виплатами та єдиним джерелом доходу боржника;
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ усунути у виконавчому провадженні № 81792402 допущені порушення шляхом скасування арешту банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN: НОМЕР_3 ), який використовується для виплати пенсії Сонних Олені Петрівні в частині арешту пенсійних коштів;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича про арешт коштів боржника від 21.08.2026 у виконавчому провадженні № 81792402 в частині накладення арешту на пенсійний рахунок та зобов`язати державного виконавця невідкладно зняти арешт з пенсійного рахунку в частині накладення арешту на пенсійні кошти, які надходять та/або є розміщеними на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN: НОМЕР_3 );
- поновити порушене майнове право боржника Сонних Олени Петрівни шляхом зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ повернути (відшкодувати) незаконно стягненні кошти у сумі 11 247,33 грн на банківський рахунок в НОМЕР_3 ).
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 14.09.2026 скаргу передано до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 15.09.2026 скарга Фізичної особи-підприємця Сонних О.П. прийнята до розгляду, судове засідання призначено на 22.09.2026.
21.09.2026 Дніпровським міжрегіональним управлінням Міністерства юстиції України в підсистемі «Електронний суд» сформований відзив на скаргу Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни.
22.09.2026 Фізичною особою-підприємцем Сонних О.П в підсистемі «Електронний суд» сформована відповідь на відзив державного виконавця на скаргу на рішення. Дії та бездіяльність державного виконавця.
22.09.2026 представником Фізичної особи-підприємця Сонних О.П. в підсистемі «Електронний суд» сформована заява про участь у судовому засіданні а режимі відеоконференції.
Ухвалою суду від 22.09.2026 відкладено розгляд скарги, засідання суду призначено на 01.10.2026.
Судове засідання 01.10.2026 проводилось в режимі відеоконференцзв`язку.
Відповідно до ст. 222 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України, суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Представник стягувача у судове засідання 01.10.2026 не з`явився, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином.
01.10.2026 представник відповідача (скаржника) підтримує вимоги викладені у скарзі. Зазначає, що у зв`язку з відсутністю належного повідомлення, 07.09.2026 представником боржника направлено до відділу ДВС відповідну заяву про отримання постанови про відкриття виконавчого провадження з ідентифікатором доступу. Повідомляє, що у відповіді на зазначене звернення, 10.09.2026 на електронну адресу представника боржника надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження № 81792402 від 21.08.2026 з ідентифікатором доступу, відтак, лише 10.09.2026 боржник та її представник фактично отримали постанову про відкриття провадження, після чого змогли ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, постановою про накладення арешту та іншими документами. Вказує, що 31.08.2026 на адресу відділу державної виконавчої служби було направлено заяву представника боржника про зняття арешту з рахунку, на який отримуються пенсійні виплати. Зазначає, що у відповідь на вказане звернення, 03.09.2026 на електронну пошту представника боржника надійшов лист заступника начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.09.2026 № 59218-5-26, яким було протиправно відмовлено у задоволенні заяви про скасування (зняття) арешту з грошових коштів, що знаходяться на пенсійному рахунку ОСОБА_1 . Зазначає, що якщо обчислювати строк з моменту отримання письмової відмови органу ДВС у задоволенні заяви про зняття арешту з пенсійного рахунку, то таку відмову отримано 03.09.2026, то десятиденний строк з цієї дати спливає 13.09.2026, а оскільки 13.09.2026 є вихідним днем (неділя), відповідно до положень ст. 116 ГПК України, днем закінчення строку є перший наступний робочий день - понеділок, 14.09.2026. Зазначає, що із матеріалів виконавчого провадження №81792402 вбачається, що державний виконавець у ході здійснення виконавчих дій витребував та отримав інформацію від контролюючих та соціальних органів, зокрема: відповідь від Державної податкової служби України від 21.08.2026 (щодо відсутності у боржника як фізичної особи-підприємця чи громадянина задекларованих інших доходів у Державному реєстрі); відповідь від Пенсійного фонду України від 27.08.2026, від 06.09.2026, згідно з якими боржник ОСОБА_1 перебуває на обліку в органах ПФУ та отримує пенсію у розмірі 11247,33 грн на місяць. Вказує на те, що державній виконавчій службі станом на дату отримання та опрацювання вказаних відповідей було відомо та документально підтверджено, що у боржника ОСОБА_1 відсутні будь-які інші джерела доходу, крім пенсійних виплат у розмірі 11247,33 грн, проте, незважаючи на це, державним виконавцем не було вжито заходів щодо зняття арешту з єдиного пенсійного рахунку, чим грубо порушено права боржника. Зазначає, що у межах вказаного виконавчого провадження державним виконавцем винесено постанову про арешт коштів боржника від 21.08.2026, якою заблоковано всі банківські рахунки ОСОБА_1 , у тому числі рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» (картка № НОМЕР_4 , IBAN: НОМЕР_3 ), на який боржник отримує свої пенсійні виплати. Повідомляє, що 31.08.2026 на електронну адресу органу державної виконавчої служби було направлено заяву представника боржника - адвоката Чоклі Єлизавети Юріївни про зняття арешту з рахунку, на який отримуються пенсійні виплати, в якій обґрунтовано незаконність блокування картки АТ КБ «ПриватБанк» (картка № НОМЕР_4 , IBAN: НОМЕР_3 ), оскільки вона використовується пенсіонером ОСОБА_1 для отримання пенсії (у розмірі 11247,33 грн на місяць), що має соціальний характер та є її єдиним джерелом доходу; у вказаній заяві наголошувалося на прямій забороні накладення арешту та звернення стягнення на такі кошти відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» та Закону України № 3048-IX щодо окремих особливостей примусового виконання під час дії воєнного стану. Зазначає, що 03.09.2026 на електронну адресу представника боржника отримано лист заступника начальника УЗПВР у Запорізькій області ДМУМЮ України від 03.09.2026 № 59218-5-26, зі змісту вказаної відповіді вбачається, що боржнику було протиправно відмовлено у задоволенні заяви про зняття арешту з пенсійного рахунку. Вказує та те, що своє рішення орган державної виконавчої служби мотивував тим, що надана довідка АТ КБ «ПриватБанк» підтверджує можливість зарахування на вказаний рахунок будь-яких виплат (переказів), а сам рахунок формально не має «спеціального режиму використання» у розумінні статті 52 Закону України «Про виконавче провадження», у зв`язку з чим підстави для зняття арешту начебто відсутні. Вважає, що така позиція відділу ДВС є протиправною, необґрунтованою та такою, що грубо порушує вимоги законодавства України та конвенційні права людини, оскільки державний виконавець повністю проігнорував ту обставину, що заблокований рахунок використовується для виплати гарантованої державою пенсії (єдиного джерела існування людини пенсійного віку), а накладення арешту на такі кошти та фактичне блокування єдиного доходу прямо суперечить як нормам Закону України «Про виконавче провадження», так і спеціальним гарантіям, запровадженим на період дії воєнного стану. Вказує на те, що ОСОБА_1 є пенсіонеркою за віком та перебуває на обліку в органах Пенсійного фонду України, де отримує пенсійні виплати у розмірі 11 247,33 грн на місяць, які зараховуються на банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» (картка 5168745625080632, IBAN: НОМЕР_3 ), та вказаний банківський рахунок використовується нею для зарахування пенсійних виплат, які мають соціальний характер та є її єдиним джерелом доходу. На підтвердження своїх доводів боржник надає довідки АТ КБ «ПриватБанк» та скриншоти з банківського застосунку з відомостями про отримання у серпні та вересні 2026 року пенсії у розмірі 11 247,33 грн. Вказує на те, що пенсійними коштами ОСОБА_1 позбавлена можливості використовувати, оскільки накладено арешт на банківський рахунок. Зазначає, що рахунки, відкриті для виплати пенсії, у розумінні завдань виконавчого провадження та практики Верховного Суду є захищеними рахунками із спеціальним режимом використання, на які арешт не може бути накладено, а виокремлення таких рахунків на підставі наданих боржником документів та наявних документів в матеріалах виконавчого провадження є прямим обов`язком державного виконавця. Звертає увагу на те, що боржник ОСОБА_1 є особою похилого віку (1960 року народження), яка через повномасштабну збройну агресію російської федерації та тимчасову окупацію її рідного міста Мелітополя (Запорізька обл.) була вимушена покинути своє постійне місце проживання та втратити весь свій бізнес (ФОП) - господарську діяльність, за рахунок якої і жила. Повідомляє, що боржник опинилася вкрай надтяжкому фінансовому, моральному та соціальному стані, не маючи жодних інших джерел доходу для забезпечення мінімальних життєвих потреб, харчування та придбання життєво необхідних ліків, окрім пенсії, а пенсія в умовах воєнного стану для неї є єдиним засобом до існування та виживання, позбавлення якого ставить людину на межу виживання.
01.10.2026 державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України заперечує проти задоволення скарги ФОП Сонних О.П. В обґрунтування заперечень зазначає, що 21.08.2026 державним виконавцем відділу у відповідності до ст. 48 Закону України «Про виконавче провадження була винесена постанова про арешт коштів боржника у виконавчому провадження № 81792402. Повідомляє, що частиною першою постанови зазначено: «Накласти арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/ електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику». Звертає увагу на те, що відповідно до змісту постанови про арешт коштів боржника, не відбулося накладення арешту саме на пенсійні кошти боржника. Зазначає, що постанова про арешт коштів боржника містить зауваження про арешт коштів/електронних грошей, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. Вказує на те, що в даному випадку, зняття арешту з усіх коштів боржника, які містяться на рахунку НОМЕР_3 , відкритому в АТ КБ «ПриватБанк», суперечить основним засадам виконавчого провадження, оскільки внаслідок зняття такого арешту у боржника з`явиться реальна можливість використовувати рахунок для зарахування будь-яких коштів у будь-якому розмірі, будь-якого походження, з яких не буде здійснюватися списання в рахунок виконання рішення суду. Вказує на те, що постанова про арешт коштів боржника 21.08.2026 в межах виконавчого провадження № 81792402 була винесена державним виконавцем у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження». Звертає увагу на те, що згідно наданої довідки АТ КБ «ПриватБанк» Сонних Олена Петрівна станом на 03.07.2026 має в АТ КБ «ПриватБанк» рахунок НОМЕР_3 , на який отримує пенсійні виплати, та також, на вказану картку (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ). Вказує на те, що з урахуванням наданої банком інформації, встановлено, що зазначений рахунок не є рахунком із спеціальним режимом, а є рахунком для зарахування будь-яких коштів, зокрема, але не виключно, виплат від Пенсійного фонду. Ввертає увагу на те, що водночас, ані подана до суду скарга, ані подана до відділу заява про зняття арешту з рахунку від 31.08.2026, не містить доказів того, що списані державним виконавцем відділу кошти з рахунку боржника є пенсійними коштами, зокрема скаржником не надавалась до відділу або до суду виписка про рух коштів на рахунку або будь-які інші докази, які підтверджували б той факт, що рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк», фактично використовується для зарахування виключно пенсійних виплат. Зазначає, що скаржник помилково ототожнює різні заходи примусового виконання рішення, а саме, звернення стягнення на доходи боржника та звернення стягнення на кошти на рахунках боржника.
Розглянувши та дослідивши скаргу Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на рішення та бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3188/24, суд встановив наступне.
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 у справі № 908/3188/24 задоволені позовні вимоги Акціонерного товариства «СЕНС БАНК», стягнуто з Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 693 292 грн 93 коп. заборгованості за кредитом, 433 720 грн 72 коп. заборгованості за відсотками, 13 524 грн 16 коп. судового збору.
Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 у справі № 908/3188/24 залишено без змін.
15.07.2026 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 05.05.2025 та постанови Центрального апеляційного господарського суду від 01.07.2026 у справі № 908/3188/24 Господарським судом Запорізької області видано наказ про стягнення з Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» 693 292 грн 93 коп. заборгованості за кредитом, 433 720 грн 72 коп. заборгованості за відсотками, 13 524 грн 16 коп. судового збору.
Постановою Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 21.08.2026 відкрито виконавче провадження № 81792402 з примусового виконання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.07.2026 у справі № 908/3188/24.
Як пояснив державний виконавець в судовому засіданні 01.10.2026, вказана постанова про відкриття виконавчого провадження не надсилалась ФОП Сонних О.П., у зв`язку із тим, що боржник зареєстрований на тимчасово окупованій території у м. Мелітополі Запорізької області, де послуги поштового зв`язку на даний час не доступні.
Також, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 21.08.2026 винесено постанову в порядку ст. ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» про арешт коштів боржника, відповідно до якого накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .
21.08.2026 Державною податковою службою України надано відповідь на запит № 21.08.2026 ВПВР УЗПВР у Запорізькій області Державного МУ МУЮ, відповідно до якої інформацію не надано з причин відсутності інформації.
27.08.2026 та 06.09.2026 Пенсійним фондом України надані відповіді на запити № 36191783 від 21.08.2026 та № 362597251 від 24.08.2026 щодо ОСОБА_1 , відповідно до яких обліковується запис про оплату - пенсія в розмірі 11247 грн 33 коп., останні дати нарахування 01.08.2026 та 01.09.2026.
31.08.2026 представник ФОП Сонних О.П. звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про зняття арешту з рахунку, на який отримуються пенсійні виплати, у якій останній просить суд скасувати (зняти) арешт з грошових коштів, накладений у межах виконавчого провадження № 81792402 постановою держаного виконавця, що знаходиться на рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (карта № НОМЕР_4 , IBAN НОМЕР_3 ), який використовується для виплати пенсії ОСОБА_1 .
У відповідь на вказане звернення, 03.09.2026 на електронну пошту представника боржника надійшов лист заступника начальника Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України від 03.09.2026 № 59218-5-26, яким було відмовлено у задоволенні заяви про скасування (зняття) арешту з грошових коштів, що знаходяться на пенсійному рахунку ОСОБА_1 .
07.09.2026 представник ФОП Сонних О.П. звернулась до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України із заявою про надання копії постанови про відкриття виконавчого провадження № 81792402 та ідентифікатора доступу.
Як пояснює представник боржника, у відповідь на зазначене звернення, 10.09.2026 на електронну адресу представника було надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження № 81792402 від 21.08.2026 з ідентифікатором доступу.
Отже, лише 10.09.2026 боржник та її представник фактично отримали постанову про відкриття провадження, після чого змогли ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження, постановою про накладення арешту та іншими документами.
11.09.2026 представник скаржника звернувся до господарського суду із скаргою на рішення та бездіяльність державного виконавця у якій просить суд:
- визнати неправомірною відмову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ (викладену у листі від 03.09.2026 № 59218-5-26 щодо надання інформації) у задоволенні заяви про зняття арешту у виконавчому провадженні № 81792402 з рахунку, на який отримуються пенсійні виплати ОСОБА_1 ;
- визнати неправомірною бездіяльність державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича щодо не зняття арешту з пенсійного банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» IBAN: НОМЕР_3 в частині арешту пенсійних коштів;
- визнати неправомірними дії державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича щодо звернення стягнення та фактичного списання 11.09.2026 з пенсійного рахунку грошових коштів у сумі 11 247,33 грн, які є пенсійними виплатами та єдиним джерелом доходу боржника;
- зобов`язати державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ усунути у виконавчому провадженні № 81792402 допущені порушення шляхом скасування арешту банківського рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN: НОМЕР_3 ), який використовується для виплати пенсії ОСОБА_1 в частині арешту пенсійних коштів;
- скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ Мельникова Олега Андрійовича про арешт коштів боржника від 21.08.2026 у виконавчому провадженні № 81792402 в частині накладення арешту на пенсійний рахунок та зобов`язати державного виконавця невідкладно зняти арешт з пенсійного рахунку в частині накладення арешту на пенсійні кошти, які надходять та/або є розміщеними на банківському рахунку в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN: НОМЕР_3 ).
- поновити порушене майнове право боржника ОСОБА_1 шляхом зобов`язання Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського МУ МЮ повернути (відшкодувати) незаконно стягненні кошти у сумі 11 247,33 грн на банківський рахунок в АТ КБ «ПриватБанк» (IBAN: НОМЕР_3 ).
Відповідно до статті 2 Закону України «Про виконавче провадження» однією з засад виконавчого провадження є забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
За приписами частини 1 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.
Згідно зі статтею 339-1 ГПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Таким чином, одним з засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень, який передбачає, зокрема, обов`язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби щодо примусового виконання судових рішень.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Пунктом 1 частини 1 статті 3 цього Закону передбачено, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень.
За змістом пункту 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є:
1) звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами;
2) звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника;
3) вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні;
4) заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем;
5) інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.
Таким чином, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, передбачене пунктом 1 частини 1 статті 10 Закону України «Про виконавче провадження», та звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника, передбачене пунктом 2 частини 1 статті 10 цього Закону, є різними заходами примусового виконання рішень, порядок вчинення яких, визначений Законом України «Про виконавче провадження», не є однаковим.
Порядок звернення стягнення на майно боржника визначений у розділі VII Закону України «Про виконавче провадження». Натомість у розділі IX цього Закону урегульований спеціальний порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника.
Згідно зі статтею 68 Закону України «Про виконавче провадження"» порядок звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника застосовується лише за певних визначених законом умов, зокрема у разі: 1) відсутності в боржника коштів/електронних грошей, що знаходяться на рахунках у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, 2) відсутності чи недостатності майна боржника для покриття в повному обсязі належних до стягнення сум, 3) виконання рішень про стягнення періодичних платежів.
За іншими виконавчими документами виконавець має право звернути стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника без застосування заходів примусового звернення стягнення на майно боржника - за письмовою заявою стягувача або за виконавчими документами, сума стягнення за якими не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати.
Крім того, застосування порядку звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника вимагає від виконавця винесення відповідної постанови, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі-підприємцю, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи (частина 3 статті 68 Закону України «Про виконавче провадження»).
Відповідно до статті 70 Закону України «Про виконавче провадження» розмір відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника вираховується з суми, що залишається після утримання податків, зборів та єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування. Із заробітної плати боржника може бути утримано за виконавчими документами до погашення у повному обсязі заборгованості: у разі стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю особи, у зв`язку із втратою годувальника, майнової та/або моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, - 50 відсотків; за іншими видами стягнень, якщо інше не передбачено законом, - 20 відсотків. Загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати та інших доходів боржника не може перевищувати 50 відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі у разі відрахування за кількома виконавчими документами.
Таким чином, за наведеними нормами Закону України «Про виконавче провадження» кошти, що складають заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника, можуть бути об`єктом звернення стягнення за виконавчим документом, а виконавець має повноваження звернути стягнення на такі кошти боржника, однак лише за певних умов: якщо у боржника відсутні інші кошти та/або об`єкти для стягнення, якщо стягнення за виконавчим документом має характер періодичних платежів, якщо сума стягнення за виконавчим документом не перевищує п`яти мінімальних розмірів заробітної плати. Застосування такого порядку оформлюється виконавцем шляхом винесення відповідної постанови. Стягнення здійснюється підприємствами, установами, організаціями фізичними особами, фізичними особами-підприємцями, які виплачують боржнику відповідно заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи. Відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника у межах звернення стягнення на ці кошти боржника здійснюються у межах дозволених законом розмірів. При цьому, під зверненням стягнення у розумінні положень розділу IX Закону України «Про виконавче провадження» слід розуміти саме списання (відрахування) коштів, що є заробітною платою, пенсією, стипендією та іншим доходами боржника.
Також, Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Дніпровського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України 21.08.2026 винесено постанову в порядку ст. ст. 18, 48, 56 Закону України «Про виконавче провадження» про арешт коштів боржника, відповідно до якого накладено арешт на грошові кошти/електронні гроші, що містяться на відкритих рахунках/електронних гаманцях, а також на кошти/електронні гроші на рахунках/електронних гаманцях, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належать боржнику - ОСОБА_1 .
Як зазначається у скарзі з банківського рахунку ОСОБА_1 IBAN: НОМЕР_3 відкритого у АТ КБ «ПриватБанк» було стягнуто 11 247 грн 33 коп. за виконавчим провадженням № 81792402.
Боржник посилаючись на довідку АТ КБ «ПриватБанк» від 03.07.2026 зазначає, що на банківський рахунок IBAN: НОМЕР_3 ОСОБА_1 отримує пенсійні виплати.
Верховний Суд у постанові від 15.01.2020 у справі №910/7221/17 зазначив, що в силу приписів законодавства виконавець повинен вчиняти виконавчі дії з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження», а також відповідно до інших законів, які є обов`язковими при вчиненні ним тих чи інших виконавчих дій, що є гарантією належного виконання виконавцем своїх обов`язків і недопущення порушення прав сторін виконавчого провадження. Отже, виконавець повинен діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України. В цьому реалізується "правомірна поведінка" виконавця.
При цьому, статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавцю надано широке коло прав для реалізації покладених на нього обов`язків. Серед прав виконавця зазначено, крім іншого, право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; безперешкодно входити на земельні ділянки, до приміщень, сховищ, іншого володіння боржника - юридичної особи, проводити їх огляд, примусово відкривати та опечатувати їх; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; здійснювати реєстрацію обтяжень майна в процесі та у зв`язку з виконавчим провадженням; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що перебувають у виконавчому провадженні.
Крім того, виконавець має право накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом; вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
За приписами частин 1, 2, 5 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в податкових органах, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.
Виконавець може звернути стягнення на кошти боржника - юридичної особи, розміщені на його рахунках і на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.
У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.
Згідно з частиною 1 статті 53 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець має право звернути стягнення на майно боржника, що перебуває в інших осіб, а також на майно та кошти, що належать боржнику від інших осіб.
26.03.2022 набрав чинності Закон України № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», яким вказаний розділ Закону України «Про виконавче провадження» доповнений пунктом 10-2, який, зокрема передбачав, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника (крім рішень про стягнення аліментів та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Відповідно до редакції зазначеної норми (пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження»), що була чинна станом на 08.09.2026 - дату вчинення державним виконавцем у виконавчому провадженні № 81792402 спірних у цій справі дій щодо списання грошових коштів ОСОБА_1 з банківського рахунку НОМЕР_3 , відкритого у АТ КБ «ПриватБанк», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ: припиняється звернення стягнення на пенсію, стипендію (крім рішень про стягнення аліментів, про відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення, та рішень, боржниками за якими є громадяни Російської Федерації).
Рішення суду у даній справі не належить до стягнення аліментів, відшкодування шкоди, заподіяної каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю внаслідок кримінального правопорушення. Також, ОСОБА_1 є громадянкою України, а не громадянкою Російської Федерації.
У частині 1 статті 73 Закону України «Про виконавче провадження» наведено перелік виплат, на які не може бути звернено стягнення.
Відповідно до норм чинного законодавства, на період воєнного стану стягнення не може бути звернено, зокрема, на пенсійні кошти.
Відповідно до змісту наведеної довідки АТ КБ «ПриватБанк» повідомляє про те, що станом на 03.07.2026 ОСОБА_1 на картку НОМЕР_5 , рахунок НОМЕР_3 , отримує пенсійні виплати. Також у вказаній довідці назначено, що картка (рахунок) може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Отже, ОСОБА_1 рахунок НОМЕР_3 , відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» не є спеціальним рахунком. Відповідно, кошти які містяться на ньому не мають спеціального режиму використання.
Зважаючи на те, що в розумінні частини 1 статті 48 Закону України «Про виконавче провадження» звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті (списанні коштів з рахунків), а також те, що кошти, які містяться на вищенаведеному рахунку не мають спеціального статусу використання, згідно з положеннями частини 3 статті 18 цього Закону, арешт не може бути накладено тільки на кошти, що надходять на нього, на які накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Таким чином, в даному випадку, обмеження щодо накладення арешту на кошти, які надходять на рахунок стосуються виключно пенсійних коштів.
Отже, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Таким чином, згідно зі змістом постанови про накладення арешту, саме на пенсійні кошти арешт накладено не було. При цьому, неможливості накладення арешту на кошти, відмінного від пенсійних коштів походження, обмежень на даний час законодавством не передбачено.
Також, докази того, що списані державним виконавцем з рахунку боржника НОМЕР_3 грошові кошти є пенсійними коштами, на які можливо звернути стягнення у період дії воєнного стану в Україні, в матеріалах справи відсутні.
Як зазначалось вище, спірний рахунок не є рахунком зі спеціальним режимом використання, а згідно з довідкою АТ КБ «ПриватБанк» на нього може бути зарахована будь-яка виплата (переказ).
Боржником надана до суду виписка по рахунку лише за період з 01.08.2026 по 24.09.2026 в підтвердження зарахування лише пенсійних виплат. Проте боржником не надано виписку по рахунку за більший період до відкриття виконавчого провадження, тому враховуючи статус рахунку відсутня впевненість, що на вказаний рахунок не надходили інші виплати та перекази, на які вищезгадані обмеження жодним чином не поширюються, та які в свою чергу були стягнуті в рамках примусового виконання виконавчого провадження № 81792402.
З огляду на те, що кошти, які містяться на вищенаведеному рахунку не мають спеціального статусу використання, згідно з приписами частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», арешт не може бути накладено тільки на кошти, що надходять на нього, на які накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом.
Крім того, зміст постанови виконавця про накладення арешту на доходи боржника відповідає вищенаведеним нормам, адже містить зауваження про звернення стягнення на доходи, окрім тих, накладення арешту на які заборонено законом.
Відповідно до частини 2 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження», арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника.
В розумінні вищезазначеної норми, арешт може бути накладено на кошти, а не на рахунок, відповідно, зняття арешту відбувається також з коштів, а не з рахунку.
Таким чином, в діях державного виконавця стосовно накладення арешту на кошти, що містяться на рахунку, які дійсно надходять на рахунок, окрім пенсійних, відсутні будь-які порушення. Державний виконавець діяв в межах своїх повноважень, які надані йому в рамках норм діючого законодавства України.
У той час зняття арешту з усіх коштів на рахунку НОМЕР_3 , який відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» суперечить основним засадам виконавчого провадження, адже внаслідок зняття такого арешту, у боржника з`явиться реальна можливість використовувати означений рахунок для зарахування будь-яких коштів у будь-якому розмірі, будь-якого походження, з яких не буде здійснюватися списання в рахунок виконання рішення суду.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.05.2020 у справі № 905/361/19 зазначила, що, виконуючи рішення суду, виконавець може накладати арешт на будь-які кошти на рахунках боржника в банківських установах, крім тих, накладення арешту на які заборонено законом. При цьому саме банк, який виконує відповідну постанову виконавця про арешт коштів боржника, відповідно до частини 3 статті 52 Закону України «Про виконавче провадження» повинен визначити статус коштів і рахунка, на якому вони знаходяться, та в разі їх знаходження на рахунку, на кошти на якому заборонено накладення арешту, банк зобов`язаний повідомити виконавця про цільове призначення коштів на рахунку та повернути його постанову без виконання, що є підставою для зняття виконавцем арешту із цих коштів згідно із частиною 4 статті 59 Закону України «Про виконавче провадження».
Разом з тим доказів повідомлення АТ КБ «ПриватБанк» державного виконавця про цільове призначення коштів на рахунку боржниці в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
При винесені даної ухвали судом були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
За таких обставин, Господарський суд Запорізької області дійшов висновку, що скарга Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на рішення та бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3188/24 є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 42, 231, 232, 234, 339, 342, 343 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
В задоволенні скарги Фізичної особи-підприємця Сонних Олени Петрівни на рішення та бездіяльність державного виконавця у справі № 908/3188/24 відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили після її проголошення - 01.10.2026 та відповідно до ст. ст. 254, 255 ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Повний текст ухвали складено та підписано 02.10.2026.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя С.С. Дроздова