УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 560/15027/25
адміністративне провадження № К/990/42306/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
перевіривши касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Хмельницького окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 (далі - В/ч НОМЕР_1 , відповідач, скаржник) про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 09.09.2025 позовну заяву в частині позовних вимог про перерахунок і виплату грошового забезпечення за період із 19.07.2022 до 19.05.2023 повернуто позивачці.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково, а саме:
- визнано протиправними дії В/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України щодо обчислення та виплати ОСОБА_1 основних та додаткових видів грошового забезпечення за період із 02.03.2022 до 18.07.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 01.01.2018;
- зобов`язано В/ч НОМЕР_1 Міністерства оборони України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 всіх належних основних та додаткових видів грошового забезпечення за період із 02.03.2022 до 18.07.2022, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого на 01.01.2022 Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік», з урахуванням виплачених сум.
Не погодившись із рішенням суду, В/ч НОМЕР_1 оскаржила його в апеляційному порядку.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 відмовлено в задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, апеляційну скаргу відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня отримання копії зазначеної ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги, а саме подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження судових рішень, у якій указати поважні причини пропуску такого строку та надати відповідні докази на підтвердження вказаних обставин.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 відмовлено в задоволенні клопотання В/ч НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2026.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою суду апеляційної інстанції, В/ч НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою.
Ухвалою Суду від 12.08.2026 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
В подальшому Ухвалою Суду від 02.09.2026 касаційну скаргу В/ч НОМЕР_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 560/15027/25 повернуто особі, яка її подала, оскільки частини другої статті 332 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Суду від 12.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху. Одночасно скаржнику було роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє на повторне звернення до суду касаційної інстанції.
14.09.2026 від В/ч НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку на адресу Суду надійшла повторна касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 560/15027/25.
Ухвалою Суду від 16.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 329 та 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
Одночасно скаржнику роз`яснено, що у разі невиконання вимог статті 330 КАС України касаційна скарга буде повернута, а у разі невиконання вимог цієї ухвали в частині виконання вимог частини третьої статті 332 КАС України у відкритті касаційної скарги буде відмовлено.
Частиною одинадцять статті 251 КАС України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом із повідомленням про вручення.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про залишення касаційної скарги без руху від 16.09.2026) доставлено в Електронний кабінет скаржника 16.09.2026 о 20 год 56 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
29.09.2026 від скаржника на виконання ухвали про залишення касаційної скарги без руху засобами поштового зв`язку на адресу Суду надійшла уточнена касаційна скарга та заява про поновлення строку на касаційне оскарження.
За правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіривши зміст оскаржуваного судового рішення, доводи уточненої касаційної скарги та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження, Суд дійшов висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження виходячи з такого.
За приписами частини першої статті 293 КАС України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції.
За загальним правилом апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення (частина перша статті 295 КАС України).
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу (частина третя статті 295 КАС України).
Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
У постановах Верховного Суду у справі № 182/1768/17(6-а/0182/50/2018) від 24.02.2020, №420/4676/19 від 14.08.2020, № 320/7209/19 від 28.12.2020, № 744/658/20 від 21.02.2020 зроблено висновок про те, що залишення скарги без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення недоліків апеляційної скарги та дотримання порядку її подання. Тривалість строку для усунення недоліків визначається з урахуванням необхідного часу для повідомлення сторони про залишення заяви без руху у зв`язку з допущеними недоліками та їх виправлення.
Згідно з частиною п`ятою статті 251 КАС України учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено в порядку письмового провадження, копія судового рішення в електронній формі надсилається протягом двох днів із дня його складення у повному обсязі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету -рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Відповідно частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Згідно пункту 2 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення, за умови отримання відповідного повідомлення про його доставлення.
Пунктом 3 частини шостої статті 251 КАС України, днем вручення судового рішення є, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення.
Відповідно до частини шостої статті 251 КАС України якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Таким чином, процесуальне законодавство встановлює порядок дій суду при виявленні недоліків, зокрема, апеляційної скарги. Як у випадку невиконання вимог статті 296 КАС щодо форми та змісту скарги, так і вимог щодо дотримання строку апеляційного оскарження, зокрема, відсутності відповідного клопотання чи визнання вказаних у ньому підстав неповажними, - апеляційна скарга залишається без руху.
Якщо скаржник у строк, визначений судом, не подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі (пункт 4 частини першої статті 299 КАС України).
Отже, встановлено дві обставини, за яких суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження: якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження та якщо наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Приписи пункту 4 частини першої статті 299 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті апеляційного провадження.
При поданні апелянтом клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з частиною першою статті 77 КАС України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.10.2020 у справі № 9901/32/20 виснувала, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає. Під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.
За доводами касаційної скарги Військова частина НОМЕР_1 не погоджується з висновками суду апеляційної інстанції про неповажність причин пропуску строку на апеляційне оскарження та вказує, що судом апеляційної інстанції не враховано особливостей функціонування військової частини в умовах воєнного стану, залучення її особового складу до виконання бойових (спеціальних) завдань, відсутності у штаті посади юриста та фактичної неможливості своєчасно забезпечити підготовку і подання апеляційної скарги.
Скаржник наголошує, що наведені ним обставини не є звичайними організаційними труднощами суб`єкта владних повноважень, а безпосередньо пов`язані з виконанням військовою частиною завдань в умовах воєнного стану, у зв`язку із чим, на його переконання, суд апеляційної інстанції мав надати їм оцінку з урахуванням конкретних обставин діяльності військової частини.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 05.01.2026 у цій справі прийнято за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.
Як слідує з ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026, апеляційну скаргу на вказане рішення суду першої інстанції Військова частина НОМЕР_1 подала засобами поштового зв`язку 13.07.2026, тобто зі значним пропуском установленого статтею 295 КАС України тридцятиденного строку на апеляційне оскарження.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24.07.2026 відмовлено у задоволенні клопотання Військової частини НОМЕР_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу залишено без руху з наданням скаржнику десятиденного строку для подання заяви про поновлення строку із зазначенням поважних причин його пропуску та наданням відповідних доказів.
Залишаючи апеляційну скаргу без руху, суд апеляційної інстанції виходив із того, що введення на території України воєнного стану саме по собі не є безумовною підставою для поновлення процесуального строку, а такою підставою можуть бути конкретні обставини, що виникли внаслідок запровадження воєнного стану та об`єктивно унеможливили вчинення учасником справи відповідної процесуальної дії у встановлений законом строк. При цьому суд зазначив про необхідність існування безпосереднього причинного зв`язку між такими обставинами та пропуском строку, а організаційні труднощі суб`єкта владних повноважень у зв`язку з виконанням його представником службових обов`язків у районі бойових дій визнав такими, що не свідчать про наявність об`єктивно непереборних перешкод для своєчасного апеляційного оскарження.
На виконання вимог ухвали від 24.07.2026 В/ч НОМЕР_1 31.07.2026 подала клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому посилалася на введення воєнного стану, участь у бойових діях та відсутність юриста у військовій частині як на обставини, що перешкодили своєчасному поданню апеляційної скарги.
Ухвалою від 03.08.2026 Сьомий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні клопотання про поновлення строку та, на підставі пункту 4 частини першої статті 299 КАС України, відмовив у відкритті апеляційного провадження. Суд апеляційної інстанції зазначив, що відсутність у військовій частині посади юриста стосується внутрішньої організації діяльності відповідача та не є об`єктивною обставиною особливого і непереборного характеру. Так само неналежна організація процесу оскарження судового рішення та пов`язані з цим організаційні складнощі, за висновком апеляційного суду, мають суб`єктивний характер і не можуть бути підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що наведені В/ч НОМЕР_1 причини пропуску строку не підтверджують існування об`єктивно непереборних обставин, які не залежали від її волевиявлення та створювали дійсні істотні перешкоди для своєчасного подання апеляційної скарги, у зв`язку із чим визнав такі причини неповажними та відмовив у відкритті апеляційного провадження.
Ураховуючи те, що скаржник оскаржує ухвалу суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті апеляційного провадження у справі, зазначену в частині третій статті 328 КАС України, підставами касаційного оскарження можуть бути неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Водночас скаржник належно не обґрунтовує неправильність застосування норм процесуального права при відмові у відкритті апеляційного провадження у справі.
Згідно з частинами першою-третьою статті 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
З матеріалів касаційної скарги слідує, що оскаржувану ухвалу суду апеляційної інстанції постановлено 03.08.2026, а 08.08.2026 згідно з відбитку штемпеля на поштовому конверті вперше подано касаційну скаргу засобами поштового зв`язку в межах передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Суду від 12.08.2026 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи.
У зв`язку з невиконанням у встановлений судом строк вимог ухвали суду від 12.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху, недоліки касаційної скарги не усунуто, касаційну скаргу В/ч НОМЕР_2 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 560/15027/25 повернуто особі, яка її подала, оскільки частини другої статті 332 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України. Одночасно скаржнику було роз`яснено, що повернення касаційної скарги не позбавляє на повторне звернення до суду касаційної інстанції
Згідно з інформацією, наявною в комп`ютерній програмі «Діловодство спеціалізованого суду», електронний документ (ухвала суду про повернення касаційної скарги від 02.09.2026) доставлено в Електронний кабінет скаржника о 02.09.2026 о 19 год 58 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
14.09.2026 від В/ч НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку на адресу Суду надійшла повторна касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 560/15027/25, яка, згідно з відбитком штемпеля на поштовому конверті, повторно подана 10.09.2026, тобто з пропуском передбаченого статтею 329 КАС України тридцятиденного строку на касаційне оскарження.
Ухвалою Суду від 16.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху, з підстав недотримання вимог статті 329 та 330 КАС України. Заявникові надано строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги шляхом надання до суду уточненої касаційної скарги із зазначенням про допущені судом апеляційної інстанції порушення конкретних норм процесуального права при його ухваленні, а також надання копій уточненої касаційної скарги відповідно до кількості учасників справи та заяву про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження.
На виконання вимог ухвали про залишення касаційної скарги без руху скаржником подано заяву про поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, обґрунтовану тим, що первинну касаційну скаргу на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 В/ч НОМЕР_1 направила до Верховного Суду засобами поштового зв`язку 08.08.2026, тобто в межах строку на касаційне оскарження, установленого статтею 329 КАС України.
Скаржник зазначає, що ухвалою Верховного Суду від 02.09.2026 первинну касаційну скаргу було повернуто, а після отримання цієї ухвали В/ч НОМЕР_1 без невиправданих зволікань повторно звернулася до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою. За твердженням скаржника, наведене свідчить про добросовісну реалізацію права на касаційне оскарження та вчинення ним залежних від нього дій для повторного звернення до суду після усунення обставин, що стали підставою для повернення первинної касаційної скарги.
Вирішуючи заяву скаржника в частині поновлення строків на касаційне оскарження, Суд виходить з такого.
Суд зауважує, що право у визначених законом випадках на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов`язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов`язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, зокрема, і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.
Приписи пункту 4 частини першої статті 333 КАС України є імперативними та зобов`язують суд, у разі якщо особою у визначений строк не буде подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або у поданій заяві будуть наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження, визнані судом неповажними, відмовити у відкритті касаційного провадження.
Такий підхід обумовлений тим, що право на оскарження судового рішення обмежене встановленим у законі строком на касаційне оскарження, покликаним на дотримання принципу правової визначеності як одного з елементів верховенства права, та має дисциплінувати суб`єктів адміністративного судочинства.
Причини пропуску строку є поважними, якщо обставини які зумовили такі причини є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Такий підхід до визначення категорії поважності причин пропуску процесуального строку окреслено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.05.2020 у справі № 9901/546/19, у якій акцентувалась увага й на тому, що нормами статті 44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Проаналізувавши вищенаведені приписи процесуального закону, Велика Палата Верховного Суду підкреслювала, що ними чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.
Водночас, обов`язок доведення обставин, з якими сторона пов`язує поважність причин пропуску строків звернення до суду, покладається на особу, яка звернулася до суду.
Тобто особа, яка зацікавлена у поданні касаційної скарги, мусить вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, цілком використовувати наявні засоби та можливості, передбачені законодавством. Отже, учасники процесу мають діяти вчасно та в належний спосіб, вони не мають допускати затримки та невиправданого зволікання під час виконання своїх процесуальних обов`язків.
Також згідно з частиною першою статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Поважними причинами пропуску строків звернення до суду необхідно розуміти обставини, які є об`єктивно непереборними, та не залежать від волевиявлення особи, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Водночас на законодавчому рівні не регламентується, які причини є поважними, а які ні. Питання щодо визначення поважності підстав пропуску строку звернення до суду залишається на розсуд суду.
Колегія суддів, не заперечуючи проти права на повторне звернення з касаційною скаргою після її повернення, зазначає, що таке право не є абсолютним. Це обґрунтовується змістом частини другої статті 332 КАС України у системному зв`язку із частиною восьмою статті 169 КАС України, зі змісту яких слідує, що скаржник має право на повторне звернення з касаційною скаргою, якщо будуть усунуті недоліки касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги і таке звернення відбувається без зайвих зволікань. Також скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення.
Суд звертає увагу касатора, що та обставина, що повернення касаційної скарги не позбавляє повторного звернення до суду не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої касаційної скарги без урахування процесуальних строків, встановлених для цього, а у Суду - обов`язку поновлювати такий строк, у разі його пропуску, тим більш за відсутності поважних причин.
Невиконання скаржником вимог процесуального закону щодо належного оформлення касаційної скарги, та як наслідок, повернення заявнику касаційної скарги не належать до об`єктивних обставин особливого і непереборного характеру, які можуть зумовити перегляд остаточного і обов`язкового судового рішення після закінчення строку його касаційного оскарження, а відтак не свідчить про наявність поважних підстав для поновлення цього строку. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
При цьому поновлення строку не є обов`язком суду, а є предметом його оцінки (розсуду) залежно від встановлених обставин, доводів і доказів сторін. У разі подання скаржником клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження суд повинен надати йому оцінку та вирішити шляхом визнання/невизнання причин пропуску такого строку поважними/неповажними.
Наведене дає підстави для висновку, що поновлення встановленого процесуальним законом строку для подання касаційної скарги здійснюється судом касаційної інстанції у виняткових, особливих випадках й лише за наявності обставин об`єктивного і непереборного характеру (підтверджених доказами), які істотно ускладнили або унеможливили своєчасну реалізацію права на касаційне оскарження судового рішення.
Колегія суддів зауважує, що норми КАС України не містять виключень або підстав для звільнення учасників процесу від обов`язку надавати докази до суду та доводи ті обставини, які є підставами для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Зважаючи на зміст норм процесуального права, якими врегульовано питання строків касаційного оскарження та їх поновлення, вимоги до процедурних рішень суду касаційної інстанції, ухвалених з цього питання, а також беручи до уваги продемонстровані Верховним Судом підходи до поновлення процесуальних строків, Суд зазначає, що процесуальний строк, зокрема строк на касаційне оскарження у разі повторного подання касаційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:
- первісне звернення до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на касаційне оскарження;
- повторне подання касаційної скарги відбулось в межах строку касаційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;
- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на касаційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої касаційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з касаційною скаргою;
- доведено, що повернення попередньо поданої касаційної скарги відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду касаційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;
- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.
Так, ухвалою Суду від 16.09.2026 вперше подану касаційну скаргу повернуто скаржнику на підставі частини другої статті 332 КАС України та пункту 1 частини четвертої статті 169 КАС України, оскільки у встановлений судом строк не усунуто недоліки касаційної скарги, зазначені в ухвалі Суду від 12.08.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
14.09.2026 від В/ч НОМЕР_1 засобами поштового зв`язку на адресу Суду надійшла повторна касаційна скарга на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у справі № 560/15027/25.
В подальшому ухвалою Суду від 08.09.2026 повторну касаційну скаргу залишено без руху, зокрема у зв`язку з відсутністю в ній належного обґрунтування підстав для касаційного оскарження судового рішення відповідно до вимог пункту 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому скаржнику було забезпечено практичну можливість оформити касаційну скаргу у відповідності до зазначених вимог процесуального закону шляхом залишення її без руху з наданням достатнього десятиденного строку для усунення недоліків.
Однак подана в установлений Судом строк уточнена касаційна скарга не усунула зазначених недоліків.
Водночас, скаржник не зазначає обставин, які позбавляли його можливості привести свою касаційну скаргу у відповідність із пунктом 4 частини другої статті 330 КАС України. При цьому, такі дії залежали виключно від скаржника.
Ураховуючи обставини справи, зазначену скаржником причину пропуску строку на касаційне оскарження не можна вважати поважною, тобто такою, що не залежала від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, і пов`язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що належними доказами.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що скаржником не зазначено об`єктивних причин його пропуску та не надано доказів, що це підтверджують.
Таким чином, скаржником не виконано вимоги ухвали Суду від 16.09.2026 про залишення касаційної скарги без руху.
Враховуючи положення частин першої та другої статті 329 КАС України, не надання скаржником доказів поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для визнання поважними причини пропуску скаржником строку на касаційне оскарження.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку касаційного оскарження, визнані судом неповажними.
Враховуючи, що ухвалою Суду від 16.09.2026 касаційну скаргу залишено без руху та запропоновано скаржнику надати клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження із обґрунтуванням поважності причин пропуску такого строку. Проте на виконання вимог зазначеної ухвали скаржником подано клопотання, в якому викладені причини пропуску строку Суд визнає неповажними, оскільки вони не підтверджені належними та достатніми доказами, які б свідчили про об`єктивну неможливість своєчасного звернення з касаційною скаргою. За таких обставин у відкритті касаційного провадження слід відмовити на підставі пункту 4 частини першої статті 333 КАС України.
Керуючись статтями 12, 13, 248, 328, 329, 333, 359 КАС України, Суд
УХВАЛИВ:
Визнати неповажними причини пропуску Військової частиною НОМЕР_1 строку на касаційне оскарження ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі № 560/15027/25.
Відмовити у задоволенні заяви Військової частини про поновлення строку на касаційне оскарження на ухвали Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року у справі № 560/15027/25.
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2026 року в справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов`язання вчинити дії.
Копію цієї ухвали разом із касаційною скаргою та доданими до неї матеріалами направити особі, яка її подала.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Судді Л.О. Єресько В.М. Соколов А.Г. Загороднюк