Ухвала № 140276646 у справі № 347/2004/21 від 14.09.2026

УХВАЛА

14 вересня 2026 року

м. Київ

справа № 347/2004/21

провадження № 61-11157ск26

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Карпенко С. О. (суддя-доповідач), Мартєва С. Ю., Фаловської І. М. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року, прийняті за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа

приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області

Витвицький Володимир Васильович, у справі за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерного банку «Укргазбанк» до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про визнання виконавчого листа № 347/2004/21, виданого 20 квітня 2022 року

Косівським районним судом Івано-Франківської області на виконання постанови Івано-Франківського апеляційного суду від 6 квітня 2022 року, таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня

2026 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення,

а ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня

2026 року - без змін.

У серпні 2026 року ОСОБА_1 за допомогою підсистеми «Електронний суд» подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить скасувати ухвалу Косівського районного суду Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року та постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року й ухвалити нове судове рішення про задоволення його заяви.

Перевіривши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно з частиною першою статті 17 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Отже, право на касаційне оскарження не є безумовним і реалізується виключно у випадках, передбачених процесуальним законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, зазначені у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30 та 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Зазначений у пункті 2 частини першої статті 389 ЦПК України перелік ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх апеляційного перегляду, є вичерпним.

За змістом пункту 25 частини першої статті 353 ЦПК України окремо від рішення суду в апеляційному порядку може бути оскаржена ухвала суду першої інстанції щодо виправлення помилки у виконавчому документі або визнання його таким, що не підлягає виконанню.

Отже, ухвала суду першої інстанції, постановлена за результатами розгляду заяви про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, належить до категорії ухвал, визначених пунктом 25 частини першої статті 353 ЦПК України.

Разом із тим пункт 25 частини першої статті 353 ЦПК України не включено до передбаченого пунктом 2 частини першої статті 389 цього Кодексу переліку ухвал суду першої інстанції, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку після їх перегляду апеляційним судом.

Ухвалення судом апеляційної інстанції постанови за результатами перегляду відповідної ухвали суду першої інстанції не змінює процесуальної природи такого судового рішення та не створює самостійного права на його касаційне оскарження.

Подібний висновок щодо застосування пункту 2 частини першої

статті 389 ЦПК України викладено Верховним Судом у постанові від 5 грудня

2018 року у справі № 1715/8579/12, а також в ухвалах від 9 лютого 2024 року

у справі № 405/1460/20, від 5 лютого 2025 року у справі № 1007/7074/2012 та від

7 травня 2026 року у справі № 571/311/24.

У зазначених судових рішеннях Верховний Суд виходив із того, що ухвала суду першої інстанції про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, та судове рішення апеляційного суду, прийняте за результатами її перегляду, не підлягають касаційному оскарженню, оскільки пункт 25

частини першої статті 353 ЦПК України не включено до переліку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 389 цього Кодексу.

Посилання заявника на підстави касаційного оскарження, передбачені

пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України, не впливають на вирішення питання про відкриття касаційного провадження.

Частина друга статті 389 ЦПК України визначає підстави касаційного оскарження судових рішень, однак не розширює встановлений частиною першою цієї статті перелік судових рішень, які можуть бути предметом касаційного перегляду.

Тому доводи заявника щодо неправильного застосування судами

статті 625 ЦК України і статті 432 ЦПК України, неврахування висновків Верховного Суду, необхідності відступлення від них, відсутності висновку Верховного Суду та порушення судами норм процесуального права не можуть бути предметом перевірки судом касаційної інстанції, оскільки оскаржувані судові рішення законом не віднесені до судових рішень, які підлягають касаційному оскарженню.

Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Оскільки ухвала Косівського районного суду Івано-Франківської області від

12 травня 2026 року та прийнята за результатами її апеляційного перегляду постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись пунктом 2 частини першої статті 389, пунктом 1 частини другої та частиною шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою

ОСОБА_1 на ухвалу Косівського районного суду

Івано-Франківської області від 12 травня 2026 року та постанову

Івано-Франківського апеляційного суду від 20 серпня 2026 року прийняті за наслідками розгляду заяви ОСОБА_1 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, заінтересована особа - приватний виконавець виконавчого округу Івано-Франківської області

Витвицький Володимир Васильович, відмовити.

Копію ухвали та додані до касаційної скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: С. О. Карпенко

С. Ю. Мартєв

І. М. Фаловська