УХВАЛА
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 711/1550/18
провадження № 61-12451ск26
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Осіяна О. М. (суддя - доповідач), Сакари Н. Ю., Сердюка В. В.
розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року у справі за поданням головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку,
ВСТАНОВИВ:
У листопаді 2025 року головний державний виконавець Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Марченко Є. В. звернувся до суду
з поданням, в якому, з урахуванням заяви про уточнення вимог, просив вирішити питання щодо можливості звернення стягнення на квартиру, яка не зареєстрована в установленому законом порядку боржником ОСОБА_2 , що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . Визначити спосіб реалізації - продаж квартири через електронні торги
в системі СЕТАМ.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 07 квітня 2026 року подання головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Є. В. задоволено частково. Звернуто стягнення
в межах зведеного виконавчого провадження № НОМЕР_1, яке перебуває
у провадженні (на виконанні) головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Є. В. - в рахунок погашення заборгованості боржника ОСОБА_2 на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстроване в установленому законом порядку, а саме - квартиру АДРЕСА_2 реєстраційний номер 213[телефон приховано]) за даними Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна від 06 квітня 2026 року № 471528560). В іншій частині подання відмовлено.
У квітні 2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила суд стягнути з ОСОБА_2 на її користь витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 47 000, 00 грн.
Додатковою ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 30 квітня 2026 року, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.
22 вересня 2026 року та 25 вересня 2026 року засобами поштового зв`язку ОСОБА_1 подала до Верховного Суду дві касаційні скарги, однакового змісту, на додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси
від 30 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду
від 26 серпня 2026 року у справі № 711/1550/18.
У відповідності до частини першої статті 394 Цивільного процесуального кодексу України питання про відкриття касаційного провадження (відмову у відкритті касаційного провадження) вирішується колегією у складі трьох суддів.
Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України як і пункт 9 частини третьої статті 2 ЦПК України передбачають, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на касаційне оскарження судового рішення у випадках, встановлених законом.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Зі змісту касаційної скарги та судових рішень у справі вбачається, що
в задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовлено.
Відповідно до пункту 20 частини першої статті 353 ЦПК України, ухвала суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду.
Пунктом 2 частини першої статті 389 ЦПК України передбачено, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити
у касаційному порядку ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 20 частини першої статті 353 ЦПК України та
пункту 2 частини першої статті 389 ЦПК України, яка є спеціальною нормою процесуального права, що регламентує право касаційного оскарження судових рішень у касаційному порядку, не передбачено права касаційного оскарження ухвали суду першої інстанції про відмову ухвалити додаткове рішення, а також постанови суду апеляційної інстанції, прийнятої за результатами перегляду такої ухвали в апеляційному порядку.
Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Європейський суд з прав людини зауважує, що спосіб, у який стаття 6 Конвенції застосовується до апеляційних та касаційних судів, має залежати від особливостей процесуального характеру, а також до уваги мають бути взяті норми внутрішнього законодавства та роль касаційних судів у них. Вимоги до прийнятності апеляції з питань права мають бути більш жорсткими ніж для звичайної апеляційної скарги. З урахуванням особливого характеру ролі Верховного Суду, як касаційного суду, процедура, яка застосовується
у Верховному Суді, може бути більш формальною (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» від 19 грудня 1997 року, § 37).
Враховуючи наведене, оскільки заявником подано касаційну скаргу на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Помилкове зазначення в постанові апеляційного суду про можливість її касаційного оскарження, не є підставою для відкриття касаційного провадження.
Керуючись пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд
у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
УХВАЛИВ:
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на додаткову ухвалу Придніпровського районного суду м. Черкаси від 30 квітня 2026 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 26 серпня 2026 року у справі за поданням головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби у місті Черкаси Київського міжрегіонального управління юстиції України Марченка Євгена Віталійовича про звернення стягнення на нерухоме майно, право власності на яке не зареєстровано в установленому законом порядку.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді: О. М. Осіян
Н. Ю. Сакара
В. В. Сердюк