УХВАЛА
02 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 641/2209/25
провадження № 61-12345ск26
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Дундар І. О. розглянув касаційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 25 березня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконного відрахування податку,
ВСТАНОВИВ:
19 вересня 2026 року НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) засобами поштового зв`язкуподав до Верховного Суду касаційну скаргу, яка підписана представником ОСОБА_2 , на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 25 березня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року.
На підставі касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття касаційного провадження.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
НОМЕР_3 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) у касаційній скарзі підставою касаційного оскарження судового рішення вказує пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
Разом з тим, цю підставу касаційного оскарження належним чином не викладено.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу на те, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга на пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (суд не дослідив зібрані у справі докази) має обов`язково вказуватися у взаємозв`язку із посиланням на пункт 1, 2 або 3 частини другої статті 389 цього Кодексу як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права і надати уточнену касаційну скаргу та її копії відповідно до кількості учасників справи.
Крім того, як свідчить аналіз касаційної скарги та доданих до неї матеріалів, вона подана з порушенням пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України, а саме до касаційної скарги не додано документ, який підтверджує сплату судового збору у повному обсязі.
У частині третій статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду касаційної скарги на рішення суду юридичною особою ставка судового збору становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Згідно підпунктів 1, 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (в редакції, чинній на момент подання позовної заяви - 2025 рік) за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становила 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру. У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Особа, яка подала касаційну скаргу, оскаржує рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду в частині задоволених позовних вимог, а саме: поновлення ОСОБА_1 на посаді, стягнення на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу за період з 04 березня 2025 року по 25 березня 2026 року у розмірі 227 971 грн.
Таким чином, за подання касаційної скарги судовий збір за вимогою майнового характеру становить 4 559,42 грн (2 279,71 грн * 200%), за вимогою немайнового характеру - 2 422,40 грн (1 211,20 грн * 200%), що в сумі становить 6 981,82 грн.
НОМЕР_4 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_2 ) сплачено судовий збір за подання касаційної скарги у розмірі 5 585,47 грн (платіжна інструкція № 10913 від 10 вересня 2026 року).
Враховуючи, що касаційна скарга НОМЕР_4 прикордонним загоном Державної прикордонної служби України (військовою частиною НОМЕР_2 ) подана засобами поштового зв`язку розмір судового збору складає саме 6 981,82 грн.
Як наслідок, за подання касаційної скарги необхідно доплатити судовий збір у розмірі 1 396,35 грн (6 981,82 грн - 5 585,47 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або сплачено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДР: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): [рахунок приховано]; ККДБ: 22030102, Судовий збір (Верховний Суд, 055).
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Керуючись статтями 185, 260, 392, 393 ЦПК України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військової частини НОМЕР_2 ), яка підписана представником ОСОБА_3, на рішення Слобідського районного суду міста Харкова від 25 березня 2026 року та постанову Харківського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року залишити без руху.
Встановити для усунення недоліків строк десять днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя І. О. Дундар