Слобідський районний суд міста Харкова
Провадження № 6/641/208/2026 Справа № 641/2209/25
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
28 вересня 2026 року м. Харків
Слобідський районний суд міста Харкова у складі:
головуючого судді Богдан М.В.
секретаря судового засідання Ананко І.Ю.,
позивача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву представника відповідача НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконного відрахування податку,-
ВСТАНОВИВ:
В провадження Слобідського районного суду м. Харкова надійшла заява НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про відстрочку виконання рішення суду в частині поновлення на роботі у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконного відрахування податку.
Заява мотивована тим, що внаслідок збройної агресії РФ та ведення бойових дій, адміністративна будівля військової частини НОМЕР_2 та робочі місця за місцем дислокації частини у АДРЕСА_1 були повністю знищені. На даний час будівля штабу управління прикордонного загону зруйнована. За таких умов на даний час відсутня можливість визначити постійне робоче місце, неможливо забезпечити постійні та безпечні умови праці, а також існує реальна загроза життю та здоров`ю позивача, у разі його перебування у визначених місцях, що суперечить ст. 153 КЗпП України.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 просив в задоволенні заяви відмовити, посилаючись на те, що вказана заява на день її розгляду судом не є актуальною, оскільки рішення суду було виконано, та його поновлено на посаді.
Представник відповідача в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд справи без їх участі.
Суд, заслухавши пояснення позивача, розглянувши заяву та додані до неї матеріали, дослідивши матеріали справи, суд доходить наступного.
Рішенням Слобідського районного суду м. Харкова від 25 березня 2026 року позовні вимоги ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконного відрахування податку задоволені частково.
Поновлено ОСОБА_1 на посаді провідного професіонала з антикорупційної діяльності групи запобігання та виявлення корупції у НОМЕР_3 прикордонному загоні Державної прикордонної служби України з 03.03.2025 року.
Стягнуто з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 04.03.2025 року по 25.03.2026 року у розмірі 227 971 (двісті двадцять сім тисяч дев`ятсот сімдесят одна) грн з вирахуванням податків та інших обов`язкових платежів.
В іншій частині в задоволенні позовних вимог відмовлено.
Стягнуто з НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України на користь держави судовий збір у розмірі 3 490 (три тисячі чотириста дев`яносто) грн 91 (дев`яносто одна) коп.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення на роботі та виплати заробітної плати (середнього заробітку за час вимушеного прогулу) в межах суми платежу за один місяць.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 06 квітня 2026 року представником відповідача НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України подано апеляційну скаргу на вказане рішення.
Постановою Харківського апеляційного суду від 13 серпня 2026 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_2 залишено без задоволення, рішення Слобідського районного суду м. Харкова без змін.
Відповідно до ч. 5 ст. 55 Конституції України кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25 квітня 2012 року № 11-рп/2012).
Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
Однак, як роз`яснив Пленум Верховного Суду України, у п. 37 постанови № 2 від 12 червня 2009 року "Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції" визначення порядку виконання рішення суду, надання відстрочки або розстрочки виконання, вжиття заходів для забезпечення його виконання за наявності для цього підстав зазначається безпосередньо в рішенні суду при його ухваленні. Заяви сторін або державного виконавця про вчинення судом таких же дій при виконанні рішення суду за наявності для цього підстав розглядаються в порядку, встановленому статтею 373 ЦПК (ст. 435 ЦПК в редакції Закону України від 03.10.2017 року), за результатами вирішення яких постановляється ухвала.
У свою чергу, ч. 1 ст. 435 ЦПК України закріплене положення, відповідно до якого, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Розстрочення виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення наявність яких робить його виконання неможливим, які суд визначає, виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
В п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження» № 14 від 26 грудня 2003 року зазначено, що задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Відповідно до ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочки або розстрочка виконання, встановлення чи заміна способу і порядку виконання рішення допускається за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення, або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).
При вирішенні заяв державного виконавця чи сторони про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання суду потрібно мати на увазі, що їх задоволення можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення.
Звертаючись до суду із заявою про розстрочення виконання рішення, як підставу, що ускладнює виконання рішення суду заявник зазначає, що адміністративна будівля військової частини НОМЕР_2 та робочі місця за місцем дислокації частини у АДРЕСА_1 були повністю знищені, за таких умов на даний час відсутня можливість визначити постійне робоче місце, неможливо забезпечити постійні та безпечні умови праці, а також існує реальна загроза життю та здоров`ю позивача. А також, посилаються на те, що на рішення Слобідського районного суду м. Харкова від 25.03.2026 року подано апеляційну скаргу.
Відповідно до вимог статей 12, 13, 81 ЦПК України саме заявник зобов`язаний довести зазначений предмет доказування.
Проте, зазначені обставини не можуть бути беззаперечним доказом для відстрочення виконання рішення суду в розумінні ст. 435 ЦПК України.
Враховуючи наведене, вивчивши та дослідивши матеріали справи, повно і всебічно з`ясувавши обставини, суд доходить висновку, що заявником не надано належних доказів, що підтверджували б винятковість обставин для розстрочення виконання судового рішення. Зазначені заявником обставини не є винятковими та які не можна вважати такими, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим відповідно до вимог ч. 4 ст. 435 ЦПК України.
При цьому суд враховує, що рішення суду є обов`язковим до виконання та повинно виконуватись, зважаючи на що суд доходить висновку, що підстави для розстрочення виконання рішення суду, відсутні, а тому у задоволені даної заяви необхідно відмовити.
Керуючись статтями 260, 268,435 ЦПК України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
У задоволенні заяви представника відповідача НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про відстрочку виконання рішення суду у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України про поновлення на роботі, стягнення вихідної допомоги та компенсації за невикористану відпустку, середнього заробітку за час затримки розрахунку, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, незаконного відрахування податку - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду, протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.
Суддя - М. В. Богдан