КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
02 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/2916/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_3 , Військової частини НОМЕР_4 , Військової частини НОМЕР_1 , Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
14 серпня 2026 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/2916/25 у частині задоволення позовних вимог до цієї військової частини за період з 20 березня 2023 року по 14 грудня 2023 року. Заявник просить скасувати рішення у відповідній частині та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні зазначених позовних вимог, залишивши рішення в іншій частині без змін.
Заяву обґрунтовано тим, що постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 скасовано рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року, якими визнано протиправним та нечинним пункт 2 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 року №481. На думку заявника, саме ці судові рішення були покладені в основу рішення у справі №340/2916/25, а тому їх скасування утворює підставу для перегляду, передбачену пунктом 3 частини другої статті 361 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Додатково заявник посилається на дату офіційного опублікування резолютивної частини рішення у справі №320/29450/24, необхідність забезпечення передбачуваності нормативного регулювання та на те, що рішення у справі №340/2916/25 виконано в частині перерахунку, проте нараховані кошти позивачу ще не виплачено.
Ухвалою від 01 вересня 2026 року відкрито провадження за нововиявленими обставинами та призначено розгляд заяви в судовому засіданні.
06 вересня 2026 року представник позивача подав відзив, у якому просить відмовити в задоволенні заяви. Зазначає, що суд самостійно визначив норми права, які підлягають застосуванню, та дійшов висновку про незастосування постанови №481 відповідно до частини третьої статті 7 КАС України. Вважає, що скасовані судові рішення не мали визначального значення для вирішення спору, а доводи заявника спрямовані на повторну оцінку правильності застосування норм матеріального права.
Дослідивши заяву, заперечення проти неї та зміст рішення, про перегляд якого просить заявник, суд установив таке.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/2916/25 позов ОСОБА_1 задоволено частково.
У частині вимог до Військової частини НОМЕР_1 визнано протиправними її дії щодо обчислення і виплати позивачу грошового забезпечення та додаткових видів грошового забезпечення, зокрема грошової допомоги на оздоровлення, за період з 20 березня 2023 року по 14 грудня 2023 року без урахування визначеної судом розрахункової величини. Військову частину зобов`язано нарахувати та виплатити зазначені виплати із застосуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, установленого законом на 1 січня календарного року, з урахуванням інших умов, визначених резолютивною частиною рішення, раніше виплачених сум та компенсації сум податку з доходів фізичних осіб. Також зобов`язано нарахувати та виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків їх виплати.
Рішення набрало законної сили.
Постановою Верховного Суду від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 касаційну скаргу Кабінету Міністрів України задоволено, рішення Київського окружного адміністративного суду від 14 березня 2025 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 червня 2025 року скасовано. Прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позову щодо визнання дій Кабінету Міністрів України неправомірними та зобов`язання скасувати пункт 2 постанови №481.
Надаючи оцінку підставам заявленого перегляду, суд виходить із такого.
Відповідно до частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
За статтею 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Частиною першою статті 370 КАС України встановлено обов`язковість судового рішення, яке набрало законної сили, для учасників справи, їхніх правонаступників, усіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб.
Згідно з частиною першою статті 361 КАС України судове рішення, яким закінчено розгляд справи і яке набрало законної сили, може бути переглянуто за нововиявленими або виключними обставинами.
Пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України передбачено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
За частиною четвертою статті 361 КАС України не є підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи, та докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Частина шоста статті 361 КАС України встановлює, що при перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 363 КАС України заяву з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, може бути подано учасниками справи протягом тридцяти днів із дня набрання законної сили судовим рішенням, яким скасовано судове рішення, що стало підставою для ухвалення рішення, яке підлягає перегляду.
Постанова Верховного Суду від 16 липня 2026 року набрала законної сили з дати її ухвалення. Заяву подано 14 серпня 2026 року, тобто в межах указаного строку.
За частиною другою статті 368 КАС України справа розглядається за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18, зокрема в пунктах 6.43- 6.47, роз`яснила, що застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України передбачає перевірку преюдиційного зв`язку судових рішень. Скасування іншого рішення може утворювати підставу для перегляду, якщо суд обґрунтував ним рішення, яке переглядається, або фактично виходив із цього акта, навіть без прямого посилання на нього.
У постанові від 20 березня 2025 року у справі №520/35264/23 Верховний Суд наголосив на необхідності встановити, чи було скасоване рішення покладено в основу рішення, про перегляд якого подано заяву, чи мало воно преюдиційне значення та суттєво впливало на результат вирішення спору. При цьому для підстави, передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України, характерним є саме подальше скасування судового рішення, яке існувало на час первісного розгляду.
Отже, сама по собі дата ухвалення постанови Верховного Суду після рішення в цій справі не виключає перегляду. Визначальним є зміст зв`язку між скасованими рішеннями та рішенням від 30 вересня 2025 року.
Суд також ураховує приписи частини четвертої статті 78 КАС України щодо звільнення від доказування обставин, установлених судовим рішенням, яке набрало законної сили, та частини сьомої цієї статті, за якою правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.
Водночас рішення про визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним має передбачені статтею 265 КАС України правові наслідки. Тому відсутність тотожного складу учасників у справі про оскарження нормативного акта та в індивідуальному спорі сама по собі не виключає застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України. Необхідно з`ясувати, чи були саме правові наслідки скасованого рішення визначальною підставою вирішення індивідуального спору.
У постанові від 16 липня 2026 року у справі №320/29450/24 Верховний Суд, аналізуючи статтю 19 Конституції України та частину четверту статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №2011-XII, виходив із того, що встановлення розмірів грошового забезпечення військовослужбовців, у тому числі базової величини для його обчислення, законодавцем делеговано Кабінету Міністрів України.
Верховний Суд визнав помилковим висновок судів попередніх інстанцій про відсутність у Кабінету Міністрів України повноважень установлювати таку величину у фіксованому розмірі та не встановив законних підстав для визнання дій Уряду при прийнятті постанови №481 протиправними. Таким чином, зазначена постанова стосується не лише ефективності обраного способу захисту, а й правової оцінки повноважень Кабінету Міністрів України.
Суд ураховує ці висновки відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України. Проте їх зміст не звільняє суд від перевірки спеціальної процесуальної умови перегляду, встановленої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України. Подальша правова оцінка нормативного регулювання та скасування конкретного рішення, що було визначальною підставою іншого рішення, не є тотожними процесуальними ситуаціями.
Аналіз змісту рішення від 30 вересня 2025 року у справі 340/2916/25 свідчить, що суд визначив право позивача на перерахунок грошового забезпечення на підставі установлених обставин проходження служби, положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 та правил співвідношення нормативних актів різної юридичної сили.
Зокрема, у мотивувальній частині вказаного рішення наведено приписи частини третьої статті 7 КАС України, відповідно до яких у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України або іншому правовому акту суд застосовує акт, який має вищу юридичну силу. Також зазначено, що чинність підзаконного акта та відсутність рішення про його скасування самі по собі не перешкоджають незастосуванню цього акта судом у разі його суперечності закону.
Далі суд виклав зміст постанови №481, результати її оскарження у справі №320/29450/24 та сформулював висновок про те, що пункт 2 постанови №481 в частині визначення розрахункової величини у фіксованому розмірі 1762 грн суперечить нормам розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06 грудня 2016 року №1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» та не підлягає застосуванню.
У сукупності з попереднім викладом статті 7 КАС України цей висновок становить правову оцінку нормативного регулювання, здійснену судом у справі №340/2916/25. Суд не обмежив мотивування посиланням на втрату чинності пунктом 2 постанови №481 унаслідок набрання законної сили рішеннями у справі №320/29450/24, а визначив його незастосування через установлену судом суперечність закону.
Наявність у рішенні посилання на справу №320/29450/24 суд не заперечує. Однак таке посилання необхідно оцінювати разом з усім мотивуванням рішення. Саме по собі його включення до тексту не доводить, що без юридичних наслідків рішення в іншій справі були б відсутні викладені судом підстави задоволення позову.
Скасування рішень у справі №320/29450/24 усуває можливість посилатися на них як на чинні судові акти про нечинність нормативного положення. Водночас воно не скасовує самостійно рішення у справі №340/2916/25 та не спростовує установлених у ній обставин проходження позивачем служби й обчислення його грошового забезпечення. Для перегляду останнього рішення необхідно довести, що скасовані акти становили визначальну судову підставу його ухвалення. Такої залежності заявник не довів.
Твердження про те, що саме скасовані рішення визначили початок спірного періоду, також не відповідає змісту рішення від 30 вересня 2025 року. Період з 20 березня 2023 року по 14 грудня 2023 року пов`язаний з установленими судом датами проходження позивачем служби у Військовій частині НОМЕР_1 , а не з датами ухвалення чи набрання законної сили рішеннями у справі №320/29450/24.
Крім того, постанова №481 набрала чинності 20 травня 2023 року. Отже, скасування рішень щодо її правомірності саме по собі не обґрунтовує перегляду рішення за період з 20 березня 2023 року по 19 травня 2023 року. Проте заявник просить скасувати рішення щодо всього періоду служби у Військовій частині НОМЕР_1 , включаючи зазначений проміжок, а також у частині компенсації втрати доходів без належного розмежування впливу заявленої обставини на відповідні виплати.
Посилання на дату офіційного опублікування резолютивної частини рішення у справі №320/29450/24 та необізнаність військової частини про це рішення стосуються оцінки нормативного регулювання і правомірності нарахувань у спірний період. Вони не встановлюють визначальної залежності рішення від 30 вересня 2025 року від скасованих судових актів.
За частиною другою статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду. Водночас незастосування нормативного положення в індивідуальному спорі за частиною третьою статті 7 КАС України та втрата ним чинності за наслідками безпосереднього оскарження є різними правовими механізмами. Оскільки первісне рішення містить мотиви застосування першого з них, доводи щодо часу опублікування рішення в іншій справі не є достатньою підставою для заявленого перегляду.
Відомчий лист Міністерства оборони України від 27 липня 2026 року №220/17/632, яким запропоновано враховувати постанову Верховного Суду та подавати заяви про перегляд невиконаних рішень, не розширює встановленого КАС України переліку підстав такого перегляду. Його рекомендації не замінюють установлення передбачених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України умов у кожній конкретній справі.
Так само проведення перерахунку та відсутність фактичної виплати не доводять і не спростовують наявності заявленої нововиявленої обставини. Для підстави, на яку посилається Військова частина НОМЕР_1 , стан виконання рішення не є самостійним критерієм допустимості його перегляду.
Наведені Військовою частиною НОМЕР_1 доводи щодо повноважень Кабінету Міністрів України та належної розрахункової величини фактично потребують повторної перевірки правового висновку, викладеного у рішенні від 30 вересня 2025 року. Така перевірка не може підміняти встановлення залежності між судовими рішеннями, необхідної для застосування пункту 3 частини другої статті 361 КАС України.
Як наголосила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 квітня 2021 року у справі №9901/819/18, остаточність судового рішення є складовою правової визначеності, а перегляд не повинен перетворюватися на замасковану апеляційну процедуру лише через існування іншого підходу до вирішення спору.
Таким чином, суд дійшов висновку, що заявник не довів наявності передбаченої пунктом 3 частини другої статті 361 КАС України підстави для перегляду рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/2916/25. Цей висновок стосується наявності процесуальної підстави перегляду та не є повторним вирішенням спору щодо правильності розрахунку грошового забезпечення позивача.
За пунктом 1 частини четвертої статті 368 КАС України суд за результатами перегляду може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі.
Відповідно до частини першої статті 369 КАС України у разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали за нововиявленими або виключними обставинами суд постановляє ухвалу.
Керуючись статтями 241- 243, 248, 256, 295, 361, 363, 368, 369 КАС України, суд
УХВАЛИВ:
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/2916/25 - відмовити.
Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 30 вересня 2025 року у справі №340/2916/25 залишити в силі.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів із дня її проголошення.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА