ф
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 160/27135/25
адміністративне провадження № К/990/40396/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Блажівської Н.Є.,
суддів Білоуса О.В., Желтобрюх І.Л.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1
на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року (суддя Маковська О.В.)
та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року (судді: Білак С.В., Юрко І.В., Чабаненко С.В.)
у справі за позовом ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області
про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
1. КОРОТКИЙ ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
ОСОБА_1 (далі також - Позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС, Відповідач, контролюючий орган), у якому просила визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення (далі також - ППР):
- від 09 травня 2025 року № 0798785-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 2 737,80 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798786-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 128,30 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798766-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 13 912,19 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798767-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 651,96 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798751-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 15 071,54 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798752-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 1 177,15 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798743-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 15 538,28 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798744-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 1 213,37 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798735-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 16 462,76 грн;
- від 09 травня 2025 року № 0798736-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 3 857,44 грн;
- від 27 вересня 2023 року № 748253-2411-0467 на суму 357,00 грн;
- від 26 квітня 2024 року № 858361-2411-0467 на суму 357,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, Позивач посилалася на те, що контролюючий орган, обчислюючи суму податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (далі також - податок на нерухоме майно), неправильно застосував пільгу, встановлену підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України), а саме зменшив базу оподаткування на 120 кв. м замість 180 кв. м.
Крім того, на думку Позивача, Відповідач не врахував належну їй пільгу зі сплати податку на нерухоме майно. Позивач зазначала, що має статус учасника бойових дій, тобто є особою, на яку поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а тому відповідно до пункту 1.5 додатка № 2 до рішення Дніпровської міської ради від 06 грудня 2017 року № 12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» (далі - Рішення № 12/27) має пільгу в розмірі 100 відсотків суми податкового зобов`язання.
Також Позивач стверджувала, що Відповідач припустився арифметичних помилок під час розрахунку податку на нерухоме майно та прийняв спірні ППР з порушенням строків, встановлених ПК України.
2. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДАМИ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Позивач перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС (Дніпровська ДПІ, Новокодацький район) як платник податку на нерухоме майно та є власником таких об`єктів житлової нерухомості:
- житлового будинку загальною площею 251,8 кв. м за адресою в м. Дніпрі (дата державної реєстрації права власності - 08 жовтня 2020 року, частка власності - 1);
- садового будинку загальною площею 59 кв. м за адресою в Петриківському районі Єлизаветівської сільської ради (дата державної реєстрації права власності - 20 травня 2018 року, частка власності - 1).
Керуючись підпунктом 266.7.1 пункту 266.7 статті 266 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 ПК України, ГУ ДПС в автоматичному режимі щодо зазначених об`єктів сформувало ППР від 09 травня 2025 року за 2020-2024 роки, а саме:
- за 2020 рік: № 0798785-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 2 737,80 грн та № 0798786-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 128,30 грн;
- за 2021 рік: № 0798766-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 13 912,19 грн та № 0798767-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 651,96 грн;
- за 2022 рік: № 0798751-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 15 071,54 грн та № 0798752-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 1 177,15 грн;
- за 2023 рік: № 0798743-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 15 538,28 грн та № 0798744-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 1 213,37 грн;
- за 2024 рік: № 0798735-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] на суму 16 462,76 грн та № 0798736-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] на суму 3 857,44 грн.
Згідно з розрахунками до ППР, під час нарахування податкових зобов`язань Відповідач зменшив базу оподаткування житлових будинків Позивача на 120 кв. м відповідно до підпункту «б» підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України.
Позивач має статус учасника бойових дій, що підтверджується посвідченням, виданим Харківським національним університетом внутрішніх справ 11 вересня 2009 року. Доказів участі Позивача в антитерористичній операції або в операції Об`єднаних сил (далі - АТО/ООС) матеріали справи не містять.
Рішенням № 12/27 на території міста Дніпра на 2020-2024 роки встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно на всю площу квартири/житлового будинку, що належить на праві власності, зокрема, учасникам АТО та членам сімей загиблих учасників АТО, ветеранам війни та особам, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», але не більше ніж для одного об`єкта.
Рішеннями Єлизаветівської сільської ради «Про місцеві податки та збори на 2020 рік» від 19 червня 2019 року № 1520-56/VII, Петриківської селищної ради «Про місцеві податки та збори на 2021 рік» від 11 червня 2020 року № 1303-35/VII та «Про місцеві податки та збори» від 14 липня 2021 року № 202-7/VIII (з урахуванням змін, внесених рішенням від 16 червня 2023 року № 498-16/VIII) пільг для учасників бойових дій не передбачено.
Крім того, Позивач з 24 грудня 2007 року перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС як платник земельного податку та є власником земельної ділянки з кадастровим номером [номер приховано]:08:584:0037 площею 0,0584 га для будівництва і обслуговування житлового будинку. З 24 грудня 2019 року Позивачу надано пільгу зі сплати земельного податку як фізичній особі, яка виховує трьох і більше дітей віком до 18 років.
За результатами звірки, проведеної за зверненням Позивача, ГУ ДПС встановило, що ППР від 27 вересня 2023 року № 748253-2411-0467 та від 26 квітня 2024 року № 858361-2411-0467 на суму 357,00 грн кожне сформовано помилково внаслідок некоректної роботи АІС «Податковий блок». Ці ППР скасовано 08 травня 2025 року, а до інформаційно-комунікаційної системи контролюючого органу внесено відповідні зміни та проведено перерахунок земельного податку.
3. КОРОТКИЙ ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням від 23 березня 2026 року Дніпропетровський окружний адміністративний суд позов задовольнив частково. Визнав протиправними та скасовано ППР від 09 травня 2025 року в частині визначення податкових зобов`язань з податку на нерухоме майно:
- № 0798785-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - у розмірі 861,20 грн;
- № 0798786-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - у розмірі 40,26 грн;
- № 0798766-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - у розмірі 4 376,84 грн;
- № 0798767-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - у розмірі 204,63 грн;
- № 0798751-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - у розмірі 4 741,61 грн;
- № 0798752-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - у розмірі 369,46 грн;
- № 0798743-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - у розмірі 4 887,51 грн;
- № 0798744-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - у розмірі 380,83 грн;
- № 0798735-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - у розмірі 5 179,30 грн;
- № 0798736-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - у розмірі 1 210,70 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відмовляючи в задоволенні позову в частині застосування пільги для учасників бойових дій, суд першої інстанції виходив з того, що Рішенням № 12/27 пільгу надано лише учасникам АТО/ООС. Позивач же отримала посвідчення учасника бойових дій у 2009 році, тобто до початку АТО, і доказів участі в АТО/ООС не надала. Рішеннями Єлизаветівської сільської та Петриківської селищної рад пільг для учасників бойових дій не встановлено.
Суд, ухвалюючи рішення, послався на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 160/18736/24.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку, що Відповідач прийняв спірні ППР без урахування зменшення бази оподаткування на 180 кв. м, передбаченого підпунктом 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України. Суд здійснив власний розрахунок податку, виходячи із загальної площі двох будинків 310,80 кв. м, бази оподаткування 130,80 кв. м, питомої ваги об`єктів (0,81 для м. Дніпра та 0,19 для с. Єлизаветівки) і ставок, встановлених відповідними місцевими радами. Різницю між сумами, визначеними у ППР, і сумами за розрахунком суду суд визнав такою, що підлягає скасуванню.
Відхиляючи доводи Позивача про порушення строків прийняття ППР, суд першої інстанції зазначив, що порушення строку, встановленого підпунктом 266.7.2 пункту 266.7 статті 266 ПК України, не звільняє платника від обов`язку сплатити податок і не є підставою для скасування ППР. Воно лише впливає на строк сплати податкового зобов`язання (підпункт 266.10.1 пункту 266.10 статті 266 ПК України) та звільняє від штрафних санкцій і пені. Суд послався на постанову Верховного Суду від 20 червня 2022 року у справі № 826/15940/18. З урахуванням пункту 102.1 статті 102 ПК України, підпункту 266.10.3 пункту 266.10 статті 266 ПК України та зупинення перебігу строків давності з 18 березня 2020 року до 31 липня 2023 року суд першої інстанції визнав, що ППР прийнято в межах строку давності. У цій частині суд також послався на постанову Верховного Суду від 21 червня 2023 року у справі № 160/13606/20.
Щодо ППР від 27 вересня 2023 року № 748253-2411-0467 та від 26 квітня 2024 року № 858361-2411-0467 суд першої інстанції зазначив, що за результатами звірки, проведеної за зверненням Позивача, ці ППР вважаються скасованими (відкликаними).
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року апеляційні скарги ГУ ДПС та Позивача залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідач в апеляційній скарзі стверджував, що Позивач є власником двох житлових будинків, а тому базу оподаткування правильно зменшено на 120 кв. м. Позивач в апеляційній скарзі посилалася на те, що вона є багатодітною матір`ю та учасником бойових дій, а тому до неї має застосовуватися пільга зі сплати податку на нерухоме майно.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції щодо відсутності у Позивача права на пільгу за Рішенням № 12/27, оскільки вона не є учасником АТО/ООС. Суд також зазначив, що відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку для фізичних осіб визначаються виходячи з їхнього майнового стану та рівня доходів.
Щодо зменшення бази оподаткування апеляційний суд підтримав висновок суду першої інстанції про те, що Відповідач не застосував пільгу в розмірі 180 кв. м, і погодився з наведеним судом першої інстанції розрахунком.
Щодо строків прийняття та надсилання ППР суд апеляційної інстанції зазначив, що ППР, прийняте в межах компетенції контролюючого органу, з якого чітко встановлюється зміст і сума грошового зобов`язання, є правомірним навіть у разі порушення строків його надсилання (вручення).
Такий висновок, на думку апеляційного суду, стосується і строку прийняття ППР. Суд послався на постанови Верховного Суду від 06 листопада 2018 року у справі № 817/2019/17 та від 13 лютого 2018 року у справі № 820/1975/17.
4. ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, Позивач звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження Позивач визначила пункт 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). Скаржниця зазначає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо застосування пункту 18 статті 12 Закону України від 22 жовтня 1993 року № 3551-XII «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (далі - Закон № 3551-XII) до осіб, які мають статус учасника бойових дій, однак набули його не у зв`язку з участю в АТО/ООС.
Обґрунтовуючи касаційну скаргу, Позивач посилається на те, що відповідно до статей 4-6 Закону № 3551-XII учасники бойових дій належать до ветеранів війни. На переконання скаржниці, статус учасника бойових дій є єдиним незалежно від обставин, за яких його набуто.
На підтвердження цього Позивач посилається на висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 04 квітня 2023 року у справі № 640/6758/21, за яким відмінними є лише обставини, що стали підставою для офіційного засвідчення державою факту визнання особи учасником бойових дій.
Позивач зазначає, що пунктом 18 статті 12 Закону № 3551-XII учасникам бойових дій гарантовано пільги зі сплати податків, зборів, мита та інших платежів до бюджету відповідно до податкового та митного законодавства. Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України повноваження встановлювати пільги з податку на нерухоме майно надано сільським, селищним, міським радам.
На думку Позивача, пункт 1.5 додатка 2 до Рішення № 12/27 встановлює 100-відсоткову пільгу зі сплати податку на нерухоме майно на всю площу квартири/житлового будинку для п`яти окремих категорій громадян. До них належать учасники АТО, члени сімей загиблих учасників АТО, ветерани війни, особи, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, та особи, визнані законом постраждалими внаслідок Чорнобильської катастрофи. Отже, міська рада не обмежила коло пільговиків учасниками АТО/ООС, а Позивач як учасник бойових дій має право на пільгу за цим пунктом.
Позивач також вважає помилковим посилання суду першої інстанції на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 160/18736/24. У тій справі Покровська міська рада рішенням від 30 червня 2021 року № 3 прямо обмежила коло осіб, які мають право на пільгу, зокрема учасниками АТО/ООС, які перебувають на обліку в органі соціального захисту населення. Натомість Рішення № 12/27 такого обмеження не містить.
З урахуванням цього Позивач просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року по справі № 160/27135/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення в частині відмови у скасуванні податкових повідомлень-рішень в повному обсязі та ухвалити нове рішення, яким визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 9 травня 2025 року № 0798785-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - 2737,80 грн; № 0798786-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - 128,30 грн; № 0798766-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - 13912,19 грн; № 0798767-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - 651,96 грн; № 0798751-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - 15071,54 грн; № 0798752-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - 1177,15 грн; № 0798743-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - 15538,28 грн; № 0798744-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - 1213,37 грн; № 0798735-2410-0462-UA1202001[телефон приховано] - 16462,76 грн; № 0798736-2410-0462-UA1202019[телефон приховано] - 3857,44 грн.
5. ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА
ГУ ДПС подало відзив на касаційну скаргу, у якому підтверджує, що Позивач має статус учасника бойових дій, підтверджений посвідченням, виданим Харківським національним університетом внутрішніх справ 11 вересня 2009 року, і що на неї поширюються пільги, передбачені статтею 12 Закону № 3551-XII.
Водночас контролюючий орган звертає увагу, що статтею 6 Закону № 3551-XII визначено широке коло осіб, які належать до учасників бойових дій, зокрема учасників бойових дій в Афганістані, учасників Другої світової війни та учасників АТО.
Посилаючись на Рішення № 12/27, Відповідач зазначає, що цим рішенням на 2020-2024 роки встановлено пільги зі сплати податку на нерухоме майно на всю площу квартири/житлового будинку, зокрема, для учасників АТО та членів сімей загиблих учасників АТО, ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, але не більше ніж для одного об`єкта. Рішеннями Єлизаветівської сільської та Петриківської селищної рад пільг для учасників бойових дій не передбачено.
Контролюючий орган наголошує, що АТО офіційно тривала з 28 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року, після чого на сході України було запроваджено ООС. Позивач отримала посвідчення учасника бойових дій у 2009 році, тобто до початку АТО, і під час розгляду справи не надала доказів участі в АТО/ООС.
На думку Відповідача, наявність у Позивача статусу учасника бойових дій не звільняє її від сплати податку на нерухоме майно, оскільки пільгу за Рішенням № 12/27 надано лише учасникам АТО/ООС. На підтвердження цієї позиції ГУ ДПС посилається на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 160/18736/24.
З огляду на викладене Відповідач вважає, що його дії щодо прийняття спірних ППР та нарахування податкових зобов`язань відповідають вимогам податкового законодавства та просить у якому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій - без змін, вважаючи їх законними та обґрунтованими.
6. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
6.1. Оцінка доводів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій
Верховний Суд, обговоривши доводи касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу, перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального та матеріального права в межах, встановлених статтею 341 КАС України, виходить з такого правого регулювання.
Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими радами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 ПК України серед основних принципів податкового законодавства визначено презумпцію правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу;
Відповідно до пункту 7.3 статті 7 ПК України будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства..
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів та податкових пільг зі сплати місцевих податків і зборів до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлюваних місцевих податків та/або зборів, та про внесення змін до таких рішень.
За змістом пункту 30.1 статті 30 ПК України Податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов`язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі за наявності підстав, визначених пунктом 30.2 цієї статті. Підставами для надання податкових пільг є особливості, що характеризують певну групу платників податків, вид їх діяльності, об`єкт оподаткування або характер та суспільне значення здійснюваних ними витрат (пункт 30.2 статті 30 ПК України).
Відповідно до підпункту 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України сільські, селищні, міські ради встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об`єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об`єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями). Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів житлової та нежитлової нерухомості, для фізичних осіб визначаються виходячи з їх майнового стану та рівня доходів. Пільги з податку, що сплачується на відповідній території з об`єктів нежитлової нерухомості, встановлюються залежно від майна, яке є об`єктом оподаткування.
Суди попередніх інстанцій установили, що рішенням від 6 грудня 2017 року № 12/27 «Про ставки та пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на території міста» Дніпровська міська рада на 2020- 2024 роки встановила пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Так, відповідно до додатку №2 до цього рішення на території міста Дніпро на спірні періоди були установлені пільги зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на всю площу квартири/житлового будинку, що належить на праві власності учаснику антитерористичної операції та членам сімей загиблих учасників антитерористичної операції, ветерану війни та особі, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», фізичній особі, яку законом визнано особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, але не більше одного об`єкта.
Отже, Дніпровська міська рада, реалізуючи повноваження, надані їй підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України, чітко визначила вичерпне коло осіб, які звільняються від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, а також умови застосування такої пільги: вона поширюється лише на квартиру або житловий будинок, належить до застосування на всю площу такого об`єкта та обмежується одним об`єктом нерухомості.
До кола осіб, звільнених від сплати цього податку, Дніпровська міська рада віднесла, зокрема, ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII.
Визначаючи коло пільговиків, орган місцевого самоврядування не запровадив власних, самостійних критеріїв віднесення особи до певної категорії, а відіслав до статусу, який установлюється спеціальним законодавством, зокрема Законом № 3551-XII. Відтак належність особи до кола осіб, звільнених від сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначається не її фактичними обставинами чи суб`єктивним уявленням про свій статус, а наявністю в неї відповідного статусу, набутого в порядку, встановленому цим Законом, та підтвердженого належними доказами.
Попри це, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що пільга за Рішенням № 12/27 надається тільки учасникам АТО/ООС.
Як убачається зі змісту оскаржуваних судових рішень, суди, виходячи з наявності в Позивача посвідчення учасника бойових дій, звернули увагу на те, що його видано 11 вересня 2009 року, тобто до початку АТО, яка офіційно тривала з 28 квітня 2014 року до 30 квітня 2018 року. З цього суди виснували, що Позивач не є учасником АТО/ООС, а отже, не має права на пільгу.
Такий висновок ґрунтується на припущенні, що всі категорії осіб, перелічені в Рішенні № 12/27, пов`язані з участю в АТО/ООС. Проте суди не навели жодного обґрунтування такого припущення і не проаналізували змісту пільги. Зокрема, суди не пояснили, чому Позивач не належить ані до категорії «ветеран війни», ані до категорії «особа, на яку поширюється дія Закону № 3551-XII», які прямо названі в Рішенні № 12/27.
Рішення № 12/27 перелічує категорії пільговиків як самостійні та рівнозначні. Учасники АТО та члени сімей загиблих учасників АТО становлять лише одну з них. Жодних застережень, які б пов`язували інші категорії, зокрема ветеранів війни та осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, з участю в АТО/ООС, це рішення не містить.
Отже, сама по собі та обставина, що Позивач не є учасником АТО/ООС, не виключає її права на пільгу за Рішенням № 12/27.
З огляду на це не можна погодитися й з посиланням суду першої інстанції та посиланням Відповідача у відзиві на постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 14 січня 2025 року у справі № 160/18736/24. По-перше, відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС України суди враховують висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, тоді як постанови апеляційних судів такого значення не мають. По-друге, у тій справі рішенням Покровської міської ради коло пільговиків було прямо обмежено, зокрема, батьками та сім`ями загиблих воїнів-інтернаціоналістів, батьками та сім`ями військовослужбовців, загиблих під час проходження військової служби, а також учасниками АТО/ООС, які перебувають на обліку в управлінні праці та соціального захисту населення. Отже, правовідносини в зазначеній справі не є подібними до правовідносин у справі, що розглядається.
Водночас для вирішення питання про наявність у Позивача права на пільгу суди мали з`ясувати, чи належить вона до ветеранів війни або до осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, у розумінні Рішення № 12/27. Обмежившись посиланням на посвідчення Позивача та висновком про те, що вона не є учасником АТО/ООС, суди цього не з`ясували.
Суди лише зазначили, що на Позивача поширюються пільги, передбачені статтею 12 Закону № 3551-XII. Однак ця стаття визначає пільги для учасників бойових дій та осіб, які належать до них відповідно до статей 5 і 6 цього Закону. Тобто висновок про поширення на Позивача статті 12 Закону № 3551-XII передбачає попереднє встановлення того, до якої саме категорії учасників бойових дій вона належить. Проте суди не встановили, на підставі якого з пунктів частини першої статті 6 Закону № 3551-XII Позивачу надано статус учасника бойових дій. Отже, вони не перевірили, до якої з визначених Законом категорій осіб вона належить.
Суди обох інстанцій зазначили, що стаття 6 Закону № 3551-XII містить широкий перелік осіб, які належать до учасників бойових дій, зокрема учасників бойових дій в Афганістані, учасників Другої світової війни та учасників АТО. Водночас посвідчення Позивачу видано 11 вересня 2009 року, тобто до початку АТО, і видав його заклад вищої освіти системи Міністерства внутрішніх справ України. За таких обставин з`ясування підстави, на якій Позивачу надано статус, мало для суду визначальне значення. Не встановивши цієї підстави, суди не могли дійти обґрунтованого висновку ні про те, чи є Позивач учасником бойових дій у розумінні статей 5 і 6 Закону № 3551-XII, ні про те, чи належить вона до кола осіб, яким Рішенням № 12/27 надано пільгу.
Натомість суди, по суті, підмінили з`ясування цієї обставини висновком про те, що Позивач не є учасником АТО/ООС. Проте такий висновок сам по собі не дає відповіді на питання, чи належить Позивач до ветеранів війни або до осіб, на яких поширюється дія Закону № 3551-XII, тобто до категорій, які Рішення № 12/27 визначає самостійно, незалежно від участі в АТО/ООС.
Крім того, оскільки пільга за Рішенням № 12/27 діє лише на території міста Дніпра та поширюється не більше ніж на один об`єкт, для вирішення питання, яке Позивач порушувала під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, суди мали встановити, які саме податкові зобов`язання визначено спірними податковими повідомленнями-рішеннями щодо об`єкта житлової нерухомості, розташованого в місті Дніпрі, а які - щодо об`єкта, розташованого в с. Єлизаветівка.
Цієї обставини суди в судових рішеннях також не встановили. Наведені ними розрахунки у судових рішеннях не усувають цих недоліків. З огляду на це Верховний Суд позбавлений можливості визначити, які з податкових повідомлень-рішень в оскаржуваній Позивачем в касаційному порядку частині стосуються об`єкта, розташованого в місті Дніпрі, а які - об`єкта, розташованого в с. Єлизаветівка.
Наведене свідчить про те, що суди попередніх інстанцій не встановили обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а ухвалені ними судові рішення в цій частині не відповідають вимогам статті 242 КАС України щодо законності та обґрунтованості.
Водночас відповідно до частини другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Тому усунути зазначені недоліки під час касаційного перегляду неможливо.
6.2. Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 242 КАС України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно із частиною другою статті 353 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини четвертої статті 328 цього Кодексу.
Відтак Верховний Суд дійшов висновку про необхідність скасування рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 травня 2025 року, тобто в тій частині, що фактично Позивач оскаржує в межах касаційного провадження з направленням справи в цій частині на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відтак, суд дійшов висновку про необхідність скасування рішень судів першої та апеляційної інстанцій з направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись статтями 341, 344, 349, 353, 355, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд,
ПОСТАНОВИВ
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 березня 2026 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 28 липня 2026 року скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимог про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 09 травня 2025 року.
Справу в цій частині направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: Н.Є. Блажівська
Судді: О.В. Білоус
І.Л. Желтобрюх