Справа № 953/3969/26
н/п 2-п/953/161/26
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 жовтня 2026 року
Київський районний суд м. Харкова у складі судді Вітюка Р.В.,
за участю секретаря судового засідання Глазько С.О.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення від 27.07.2026 у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, ціна позову 43 860,11 грн
УСТАНОВИВ:
27.07.2026 Київський районний суд м. Харкова ухвалив заочне рішення, яким позовні вимоги АТ "Універсал Банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнив частково, стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ "Універсал Банк" заборгованість у сумі 42 398,43 грн та судові витрати.
25.08.2026 до суду надійшла заява відповідача, ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення, у якій він просить у разі якщо суд дійде висновку про пропуск строку на подання заяви, поновити строк на її подання, скасувати заочне рішення Київського районного суду м. Харкова від 27.07.2026 у цивільній справі № 953/3969/26 та призначити справу до судового розгляду.
Заява мотивована таким:
- у зв`язку з руйнуванням житла фактично не проживав адресою реєстрації, тому отримання судових повісток та іншої кореспонденції за вказаною адресою було неможливим;
- просить перевірити правильність розрахунку заборгованості, розмір фактично отриманих та сплачених коштів, порядок їх зарахування банком та правові підстави заявлених позивачем вимог.
Суд ухвалою від 18.09.2026 прийняв до розгляду заяву про перегляд заочного рішення та призначив розгляд заяви у відкритому судовому засіданні на 01.10.2026.
01.10.2026 учасники справи у судове засідання не з`явились. Про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином шляхом надсилання ухвали та повісток до електронних кабінетів, що підтверджується довідками суду та відповідно до ст. 128, 272 ЦПК України є належним повідомленням.
Відповідно до ч. 1 ст. 287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, ураховуючи належне повідомлення учасників справи, дійшов висновку про можливість розгляду заяви у відсутність сторін.
Суд за результатами розгляду заяви про перегляд заочного рішення вирішив залишити заяву без задоволення з таких підстав.
У результаті розгляду заяви про перегляд заочного рішення суд може своєю ухвалою: 1) залишити заяву без задоволення; 2) скасувати заочне рішення і призначити справу до розгляду за правилами загального чи спрощеного позовного провадження (частина третя статті 287 ЦПК України).
Заочне рішення підлягає скасуванню судом першої інстанції, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи (частина перша статті 288 ЦПК України).
Отже, ЦПК України встановлює можливість скасування ухваленого місцевим судом заочного рішення цим же судом без необхідності звернення до апеляційного суду за умови, що (1) причини, які зумовили неприйняття відповідачем участі у розгляді справи та неподання відзиву, визнані судом поважними, а (2) докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
Тлумачення статей 286, 287 ЦПК України в сукупності із частиною першою статті 288 ЦПК України дає підстави для висновку, що в разі, коли відповідач не довів наявність поважних причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, а також не подав доказів по суті справи, суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення. Для застосування повноважень, передбачених у частині третій статті 287 ЦПК України, суд звертає увагу, по-перше, на подання доказів по суті справи, які потенційно можуть змінити висновки по суті спору, викладені в заочному рішенні, та, по-друге, звертає увагу на існування і доведеність поважних причин, через які відповідач не зміг з`явитися на судове засідання, а також подати відзив, у зв`язку із чим і було ухвалене заочне рішення (пункт 65 постанови Великої Палати Верховного Суду у постанові від 12.06.2024 у справі № 756/11081/20).
Отже, для скасування заочного рішення в суді першої інстанції обов`язковою є одночасна наявність обох зазначених умов. За відсутності хоча б однієї з цих умов, суд не має підстав для скасування заочного рішення.
(1) Щодо поважності причин нез`явлення в судове засідання та (або) неповідомлення про причини неявки і неподання відзиву
Суд не визнавав явку сторін обов`язковою в судове засідання, тому повідомляв сторін про розгляд справи у спосіб надсилання судових повісток-повідомлень.
Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями (частина четверта статті 128 ЦПК України).
У разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку (пункт 2 частини сьомої статті 128 ЦПК України).
Днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки … про відсутність особи за адресою .. місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (пункт 4 частини восьмої статті 128 ЦПК України).
Суд ураховує викладений у постанові Верховного Суду від 10.05.2023 у справі №755/17944/18 правовий висновок, згідно з яким довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки "відсутній за вказаною адресою" вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідач в судові засідання 05.05.2026, 03.06.2026, 22.06.2026, 27.07.2026 не з`явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином у спосіб надсилання судових повісток рекомендованим листом з повідомленням. Поштові конверти, що надсилався за зареєстрованою адресою місця проживання відповідача ( АДРЕСА_1 ), був повернутий на адресу суду з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою" (відповідні конверти долучені до матеріалів справи).
Проте, оцінюючи поважність причин неявки в судове засідання та неподання відзиву, суд враховує пояснення відповідача щодо не проживання за вказаною адресою. Суд, зважаючи на загальновідомий факт введення в Україні воєнного стану, і беручи до уваги презумпцію добросовісності дій відповідача, вважає за необхідне визнати причини його неявки в судове засідання та неподання відзиву поважними.
(2) Щодо доказів, на які посилається відповідач, і їх істотне значення для правильного вирішення справи
До заяви не додано жодних доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення спору.
У заяві про перегляд заочного рішення відповідача просить перевірити правильність розрахунку заборгованості, розмір фактично отриманих та сплачених коштів, порядок їх зарахування банком та правові підстави заявлених позивачем вимог.
Водночас заявник не надав жодного документу, який би підтверджував його заперечення, фактично просить перевірити розрахунок не зазначаючи, що саме не правильно у такому, не надає контррозрахунок, що могло б стати підставою для визначення іншого розміру заборгованості. При цьому оцінка правовим підставам позову (статті 526, 1054 ЦК України) було надано під час ухвалення заочного рішення та встановлено зокрема необґрунтованість заявлення вимог про стягнення неустойки і відмовлено у відповідній частині.
Отже, неподання доказів, що мають істотне значення для правильного вирішення справи, які б спростовували встановлені судом обставини та висновки суду, та не наведення обґрунтованих доводів (контррозрахунок) унеможливлює задоволення заяви.
З цих підстав суд залишає заяву про перегляд заочного рішення без задоволення.
Керуючись статтями 2, 259 - 261, 284, 285, 287, 288 ЦПК України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Заяву про перегляд заочного рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 липня 2026 року у справі № 953/3969/26 залишити без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Заочне рішення Київського районного суду міста Харкова від 27 липня 2026 року може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку
Апеляційна скарга на рішення може бути подана безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК, не подана апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя Роман ВІТЮК