Дата документу 02.10.2026
ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
____________________________________________
Єдиний унікальний № 334/8575/25 Головуючий у 1 інстанції Телегуз С. М.
Провадження № 22-ц/807/2202/26 Суддя доповідач Салтан Лілія Геннадіївна
УХВАЛА
02 жовтня 2026 року місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді - доповідача колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Салтан Л.Г., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника Молоданової Анастасії Олександрівни , на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23 липня 2026 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволено частково.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, 07 вересня 2026 року ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової Анастасії Олександрівни, безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через підсистему «Електронний суд», подав апеляційну скаргу, яка зареєстрована в канцелярії суду 08 вересня 2026 року.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 вересня 2026 року для розгляду цієї справи визначений головуючий суддя (суддя-доповідач) Салтан Л.Г. та склад колегії суддів: Бредун Д.С., Сакоян Д.І.
Ухвалою від 08 вересня 2026 року, постановленою суддею-доповідачем Салтан Л.Г., вказану справу витребувано у суду першої інстанції.
10 вересня 2026 року вищезазначена справа надійшла до апеляційного суду.
Ухвалою від 14 вересня 2026 року, постановленою суддею-доповідачем Салтан Л.Г., вказану апеляційну скаргу залишено без руху і надано особі, яка подала апеляційну скаргу, строк для усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, для подання до апеляційного суду: заяви (клопотання) про поновлення пропущеного процесуального строку; доказів сплати судового збору за подання апеляційної скарги; апеляційної скаргу у новій редакції, в якій зазначити: рішення, що оскаржуються; в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо); нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти доказів, використаних судом першої інстанції; в якій прохальну частину викласти відповідно до вимог ч. 1 ст. 374 ЦПК України, а також зазначити дату отримання копії судового рішення суду першої інстанції, що оскаржується.
28 вересня 2026 року на виконання ухвали Запорізького апеляційного суду від 14 вересня 2026, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., безпосередньо до суду апеляційної інстанції, через підсистему «Електронний суд», подав заяву про усунення недоліків апеляційної скарги разом із якою надав: заяву про поновлення пропущеного процесуального строку; апеляційну скаргу у новій редакції; квитанцію про сплату судового збору у розмірі 3633,60 грн; ордер на надання правничої допомоги Молодановій А.О. у Запорізькому апеляційному суді.
В той же день, 28 вересня 2026 року від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» Лисенка Д.В. до суду апеляційної інстанції, через підсистему «Електронний суд», надійшли заперечення на заяву ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження.
За правилами ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення. У разі проголошення у судовому засіданні скороченого (вступної та резолютивної частин) рішення суд повідомляє, коли буде складено повне рішення. (ч. 6 ст.268 ЦПК України).
За змістом ч. 6 ст.259 ЦПК України у виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 354 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 354 ЦПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Дослідивши апеляційну скаргу, апеляційний суд вважає, що вказані скаржником підстави пропуску строку на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції не є поважними з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що повне вищезазначене рішення суду першої інстанції було складено 03 серпня 2026 року. Відтак, 30-денний строк на подачу ОСОБА_1 апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі, почав збігати з урахуванням вимог ст. 123 ЦПК України з наступного дня після 03 серпня 2026 року і збіг 02 вересня 2026 року включно.
Отже, апеляційна скарга на вказане рішення суду першої інстанції повинна бути подана у строк до 02 вересня 2026 року, включно.
З апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О. звернувся через підсистему «Електронний суд» лише 07 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку визначеного ст. 354 ЦПК України.
В обґрунтування заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., зазначає, що фактична дата отримання повного рішення - 04.08.2026 о 01:36. Доставка в нічний час означає, що реальна можливість ознайомлення виникла з 05.08.2026. Відлік «безумовного» 30-денного строку за п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України має вестися від цієї дати. Первинну апеляційну скаргу подано 07.09.2026 через підсистему «Електронний суд», тобто із затримкою лише в кілька днів після закінчення 30 днів від дати вручення, а саме із затримкою в два дні які припали на вихідні. Такий проміжок не свідчить про ігнорування процесуальних обов`язків. На підставі викладеного просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Разом з тим, у матеріалах справи наявна довідка про доставку електронного документу, відповідно до якої вищевказане рішення суду першої інстанції від 23 липня 2026 року було направлено ОСОБА_1 до його електронного кабінету підсистеми «Електронний суд», доставлено 04.08.2026 о 1:36. Відтак, 30-денний строк на подачу ОСОБА_1 апеляційної скарги на вищезазначене рішення суду першої інстанції у цій справі, почав збігати з урахуванням вимог ст. 123 ЦПК України з наступного дня після 04 серпня 2026 року і збіг 03 вересня 2026 року включно.
Отже, наведені апелянтом підстави не можна вважати поважними для поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки поважними визнаються лише обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волі сторони.
ОСОБА_1 не був позбавлений права скористатись правом на апеляційне оскарження судового рішення, який було зазначено в оскаржуваному рішенні суду, мав безумовне право на поновлення такого строку за змістом п. 1 ч. 2 ст. 354 ЦПК України, подавши апеляційну скаргу у визначений законом строк - 03 вересня 2026 року, включно, проте таким правом не скористався та не використав у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством, для належного виконання процесуальних обов`язків.
Безпідставне поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Поновлення процесуального строку за підстав, які не видаються переконливими, може порушити принцип юридичної визначеності (рішення Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України»).
Відповідно до частин 3 та 4 ст. 357 ЦПК України, апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених ст. 354 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.
Таким чином, ОСОБА_1 необхідно надати суду апеляційної інстанції належні докази та вказати на інші обґрунтовані підстави, які підтверджують поважність причини пропуску встановленого законом строку на апеляційне оскарження.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право:
1) залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення;
2) скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення;
3) визнати нечинним судове рішення суду першої інстанції повністю або частково у передбачених цим Кодексом випадках і закрити провадження у справі у відповідній частині;
4) скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково;
5) скасувати судове рішення і направити справу для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
6) скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції;
7) скасувати ухвалу про відкриття провадження у справі і прийняти постанову про направлення справи для розгляду до іншого суду першої інстанції за встановленою підсудністю;
8) у передбачених цим Кодексом випадках скасувати свою постанову (повністю або частково) і прийняти одне з рішень, зазначених в пунктах 1-7 частини першої цієї статті.
Так, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., у прохальній частині апеляційної скарги просить скасувати рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23 липня 2026 року у цій справі та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити в повному обсязі.
Крім того, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., у прохальній частині апеляційної скарги просить, якщо суд апеляційної інстанції визнає доведеним факт надання коштів у сумі 27 000,00 грн.: змінити рішення суду першої інстанції, стягнувши з відповідача лише тіло кредиту 27 000,00 грн., відмовивши у стягненні процентів 99 225,00 грн. та 46 575,00 грн. як таких, що нараховані всупереч Закону України «Про споживче кредитування», роз`ясненням НБУ та межам відступленого права, та відмовивши у стягненні витрат на правничу допомогу, однак зазначене не відповідає вимогам ч. 1 ст. 374 ЦПК України.
Таким чином, для усунення розбіжностей у прохальній частині апеляційної скарги, ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Молоданової А.О., слід подати до Запорізького апеляційного суду апеляційну скаргу у новій редакції, в якій прохальну частину викласти відповідно до вимог ч. 1 ст. 374 ЦПК України.
Аналізуючи вищезазначене, слід прийти до висновку, що у визначений термін та на момент постанови цієї ухвали ОСОБА_1 , в особі представника - адвокатом Молодановою А.О. не у повній мірі виконано вимоги, які були зазначені в ухвалі апеляційного суду від 14 вересня 2026 року.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Положення п. 1 ст. 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, а й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави. Це положення також не передбачає надання права на безкоштовні провадження в цивільних справах (Airey v. Ireland). Більше того, можливість, що інтереси справедливого здійснення правосуддя можуть виправдовувати накладення фінансових обмежень на доступ особи до суду, не виключається ЄСПЛ. Такі обмеження несумісні з п. 1 ст. 6 Конвенції лише якщо вони не переслідують законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю мети, якої вони прагнуть досягти.
Так, у справі Bellet v. France суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Згідно із ч. 1 ст. 120 ЦПК України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1, 2 статті 127 ЦПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно із ч. 6 статті 127 ЦПК України про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Апеляційний суд звертає увагу, що законодавець не покладає на суд обов`язок продовжити строк на усунення недоліків у разі усунення недоліків апеляційної скарги частково. При цьому вказані процесуальні правові приписи не позбавляють апеляційний суд права у разі усунення недоліків не в повному обсязі постановити ухвалу, якою продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, з метою забезпечення доступу особи, яка подала апеляційну скаргу, до правосуддя та для забезпечення можливості реалізації конституційного права на захист своїх прав та інтересів у судовому порядку апеляційним судом, встановленим законом, апеляційний суд приходить до висновку про доцільність за власною ініціативою продовжити процесуальний строк встановлений в ухвалі апеляційного суду від 14 вересня 2026 року для усунення недоліків апеляційної скарги.
Керуючись ст. 127, 185, 354, 356, 357 ЦПК України,
ПОСТАНОВИВ:
Визнати неповажними підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23 липня 2026 року, зазначені у клопотанні про поновлення строку.
Продовжити строк для усунення недоліків апеляційної скарги ОСОБА_1 , в особі представника Молоданової Анастасії Олександрівни , на рішення Дніпровського районного суду міста Запоріжжя від 23 липня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Українські фінансові операції» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Встановити ОСОБА_1 , в особі представника Молоданової Анастасії Олександрівни, п`ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали, для подання заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням інших підстав для його поновлення та для усунення інших недоліків
Якщо вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, у відкритті апеляційного провадження судом буде відмовлено.
Роз`яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у випадку невиконання нею вимог, викладених в ухвалі апеляційного суду від 14 вересня 2026 року та цієї ухвали, апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута особі, яка подала апеляційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Запорізького
апеляційного суду Л.Г. Салтан