ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"16" вересня 2026 р. Справа№ 910/4140/25 (910/970/25)
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Пантелієнка В.О.
Козир Т.П.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 16.09.2026,
розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026
у справі №910/4140/25 (910/970/25) (суддя Стасюк С.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізнес"; Фізична особа-підприємець Ковалюк Сергій Олександрович; Акціонерне товариство "Українська залізниця"
про стягнення суми 1 398 066,50 грн, визнання договору укладеним, звернення стягнення на предмет притримання, визначення способу реалізації предмета утримання
в межах справи №910/4140/25
за заявою Акціонерного товариства "Банк Альянс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, оф. 45 " 3"; ідентифікаційний код 43821306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) основний борг в сумі 389903 (триста вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот три) грн 99 коп., інфляційні втрати в сумі 201286 (двісті одна тисячі двісті вісімдесят шість) грн 64 коп. відсотки за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 252883 (двісті п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 30 коп.; в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн звернуто стягнення на предмет притримання, а саме: комплектуючі до вантажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт.; в іншій частині у задоволенні позову - відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, оф. 45 " 3"; ідентифікаційний код 43821306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) судовий збір в сумі 15689 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 11 коп.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить звільнити відповідача від сплати судового збору за подання даної апеляційної скарги; відкрити апеляційне провадження за даною апеляційною скаргою; за результатами розгляду цієї скарги рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/4140/25 (910/970/25) в частині звернення стягнення на предмет притримання, а саме: комплектуючі до ватнажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт. скасувати, в цій частині прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову в частині звернення стягнення на вказане майно.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06.05.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О.; Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 11.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4140/25 (910/970/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізнес"; Фізична особа-підприємець Ковалюк Сергій Олександрович; Акціонерне товариство "Українська залізниця" про стягнення суми 1 398 066,50 грн, визнання договору укладеним, звернення стягнення на предмет притримання, визначення способу реалізації предмета утримання в межах справи №910/4140/25 за заявами Акціонерного товариства "Банк Альянс"до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" про банкрутство; відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) до надходження матеріалів справи №910/4140/25 (910/970/25) до Північного апеляційного господарського суду.
Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням суду першої інстанції у відповідній частині, Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" пропущений строк на апеляційне оскарження у зв`язку з тим, що повний текст рішення у справі № 910/4140/25 (910/970/25) отримано 20.04.2026; долучити надані додаткові докази до матеріалів справи; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині відмови у задоволенні позовних вимог та ухвалити в цій частині нове рішення, яким: стягнути інфляційні втрати у розмірі 20480,00 грн та відсотки річних у загальному розмірі 415 339,93 грн, з яких: 42364,93 грн - відсотки річних, нараховані за прострочення внесення передплати та 372975,00 грн - відсотки річних, нараховані за прострочення сплати основної суми боргу; стягнути вартість фактично виконаних робіт у розмірі 78162,60 грн; звернути стягнення в рахунок погашення заборгованості перед ТОВ "Харківський вагонобудівний завод" (ЄДРПОУ 01056379) за Договором від 15.02.2021 №15-02/21 у розмірі 1358066,50 грн на предмет притримання - залізничний транспортний засіб: вагон 19.03.1983 року випуску, модель вагона 19752, загальномережевий номер 95814141, заводський номер 9321682, об`єм кузова - 94,0 куб. м, вантажопідйомність - 70,0 т, тип візка - 18-100, тип колісних пар - РУ-1; судові витрати покласти на відповідача.
Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 12.05.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Пантелієнко В.О.; Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.05.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4140/25 (910/970/25) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології"; Товариство з обмеженою відповідальністю "Грізнес"; Фізична особа-підприємець Ковалюк Сергій Олександрович; Акціонерне товариство "Українська залізниця" про стягнення суми 1 398 066,50 грн, визнання договору укладеним, звернення стягнення на предмет притримання, визначення способу реалізації предмета утримання; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження; відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) до надходження матеріалів справи №910/4140/25 (910/970/25) до Північного апеляційного господарського суду.
21.05.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4140/25 (910/970/25) у 3-х томах.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 звільнено Товариство з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" від сплати судового збору за апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25); розгляд апеляційної скарги призначено на 15.07.2026 о 10 год. 00 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 22.06.2026; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.06.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 25.05.2026 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) задоволено; поновлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25); відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25); розгляд апеляційної скарги та клопотання про долучення доказів призначено на 15.07.2026 о 10 год. 35 хв.; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 22.06.2026; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 29.06.2026.
13.06.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл", в якому заявник просить апеляційну скаргу ТОВ "МГК Рейл" ОСОБА_1 на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі № 910/4140/25 (910/970/25) залишити без задоволення, з огляду на наступне. У зв`язку з наявністю простроченої заборгованості позивач реалізував передбачене статтями 594- 597 Цивільного кодексу України право притримання майна боржника, що перебувало у його законному володінні. Боржника було належним чином повідомлено про притримання майна, а відповідне обтяження було зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна. Таким чином, право притримання виникло задовго до відкриття провадження у справі про банкрутство та набуло ознак чинного забезпечувального права кредитора. Апелянт не заперечує ні факту існування заборгованості, ні факту законного володіння майном позивачем, ні факту виникнення та реєстрації права притримання. Притримання є забезпечувальним обтяженням, а закон прямо передбачає можливість звернення стягнення на його предмет за рішенням суду. Цивільний кодекс України прямо передбачає можливість судового звернення стягнення на майно, вимоги щодо якого забезпечені заставою або прирівняними до неї способами забезпечення. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 21 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень» право притримання рухомого майна належить до забезпечувальних обтяжень. Статтею 24 зазначеного Закону встановлено, що звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або у позасудовому порядку. Таким чином, чинне законодавство прямо передбачає можливість звернення стягнення на предмет притримання на підставі судового рішення. Отже, висновок апелянта про відсутність правових підстав для звернення стягнення на предмет притримання суперечить статтям 591, 597 ЦК України та статтям 21, 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Апелянт стверджує, що відкриття провадження у справі про банкрутство унеможливлює реалізацію прав кредитора, забезпечених притриманням. Однак, такий висновок прямо суперечить спеціальному законодавству. Так, відповідно до пункту 2 частини третьої статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»: «Обтяжувач набуває права вимагати виконання забезпеченої обтяженням вимоги незалежно від настання строку виконання в разі настання однієї з таких обставин: 2) порушено провадження у справі про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Отже, відкриття провадження у справі про банкрутство законодавець розглядає не як підставу для припинення прав обтяжувача, а навпаки, як самостійну підставу для реалізації забезпечувального обтяження. Тому доводи апеляційної скарги фактично суперечать прямому змісту статті 23 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень». Апелянт помилково тлумачить положення статті 41 Кодексу України з процедур банкрутства Основним доводом апеляційної скарги є посилання на дію мораторію, передбаченого статтею 41 Кодексу України з процедур банкрутства. Проте апелянт повністю ігнорує положення частини восьмої статті 41 КУзПБ, відповідно до якої щодо задоволення забезпечених вимог кредиторів за рахунок майна боржника, яке є предметом забезпечення, дія мораторію припиняється автоматично, а забезпечений кредитор отримує право звернути стягнення на предмет забезпечення після спливу 170 календарних днів з дня введення процедури розпорядження майном. Провадження у справі №910/4140/25 про банкрутство ТОВ «МГК Рейл» відкрито ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.05.2025. Станом на дату ухвалення рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 минуло понад 170 календарних днів з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство. При цьому апелянтом не наведено та матеріали справи не містять доказів винесення постанови про визнання боржника банкрутом, ухвали про введення процедури санації або ухвали про продовження строку дії мораторію щодо забезпечених вимог кредиторів. Отже, дія мораторію щодо забезпечених вимог позивача припинилася автоматично в силу прямої норми частини восьмої статті 41 КУзПБ. За таких обставин посилання апелянта на існування мораторію, як на перешкоду для звернення стягнення на предмет забезпечення є безпідставним. Апелянт посилається на висновок Верховного Суду про те, що реалізація майна боржника та задоволення вимог забезпечених кредиторів має здійснюватися під судовим контролем у межах провадження у справі про банкрутство. Однак, саме так і було здійснено у даній справі. Позов ТОВ «Харківський вагонобудівний завод» розглядався господарським судом саме в межах справи №910/4140/25 про банкрутство ТОВ «МГК Рейл». Таким чином, звернення стягнення на предмет притримання відбулося в межах процедури банкрутства та під безпосереднім судовим контролем, що повністю відповідає правовому висновку Верховного Суду. Наведена апелянтом судова практика не спростовує, а навпаки, підтверджує правильність висновків суду першої інстанції. Отже, рішення суду першої інстанції, в оскарженій апелянтом частині, ухвалено на підставі повного та всебічного дослідження обставин справи, з правильним застосуванням норм матеріального права та без порушення норм процесуального права.
09.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" надійшли дві аналогічні заяви про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - адвоката Колодочка Григорія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі №910/4140/25 (910/970/25), крім того, заявник в своїй заяві зазначає, що якщо зв`язок, під час судового засідання, буде обірвано - прохання вийти на зв`язок повторно. У разі неможливості встановлення з`єднання - перенести слухання на іншу дату. Зазначено, що Колодочка Г.В. з вимогами Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв`язку та відеозапису ходу і результатів процесуальних дій, проведених у режимі відеоконференції під час судового засідання у адміністративному, цивільному та господарському процесах ознайомлений.
09.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій він просить допустити його представника - адвоката Колодочка Григорія Вікторовича ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) до участі у судовому засіданні у справі №910/4140/25 (910/970/25).
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено частково; зазначено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25), призначений на 15.07.2026 о 10 год. 00 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1); представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" - адвокат Колодочка Григорій Вікторович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; зазначено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25), призначений на 15.07.2026 о 10 год. 35 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1); представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" - адвокат Колодочка Григорій Вікторович ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2026 об`єднано апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в одне апеляційне провадження. Зазначено, що вказані апеляційні скарги розглядати спільно. У розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) оголошено перерву до 02.09.2026 о 12 год. 50 хв.
02.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Фізичної особи-підприємця Ковалюка Сергія Олександровича надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод», у якому заявник просить суд в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» - відмовити. Також заявник просить суд поновити третій особі строк на подання відзиву на апеляційну скаргу, оскільки заявник не отримував ухвалу суду про відкриття апеляційного провадження у справі.
Заявник у відзиві вказує, що судом першої інстанції встановлено належність спірного вагона третій особі, а не відповідачу. На думку заявника, сама по собі обставина перебування такого майна у володінні позивача та необхідність його подальшої передачі особі, визначеній боржником, не створює правових підстав для звернення стягнення на це майно в рахунок погашення зобов`язань відповідача, оскільки такі дії фактично призводили б до задоволення вимог кредитора за рахунок майна особи, яка не є боржником у відповідному зобов`язанні. При цьому заявник звертає увагу, що суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог позивача про стягнення вартості ремонтних робіт щодо спірного вагона. У зв`язку з цим, на його думку, позивачем не доведено наявності та розміру витрат, безпосередньо пов`язаних зі спірним майном, які могли б бути забезпечені шляхом його притримання. Відтак, заявник вважає, що відсутні правові підстави для поширення наслідків притримання на майно третьої особи з метою забезпечення вимог, що виникли з інших зобов`язань відповідача.
У судовому засіданні 02.09.2026 колегія суддів ухвалила відхилити клопотання скаржника-2 про долучення нових доказів у даній справі, які додано в якості додатків до апеляційної скарги, мотиви чого викладено в ухвалі Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2026 у розгляді апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «МГК Рейл» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський вагонобудівний завод» на рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) оголошено перерву на 16.09.2026 о 10 год. 40 хв.
14.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" надійшло клопотання про розгляд апеляційних скарг за відсутності представника товариства.
16.09.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" надійшла відповідь на відзив Фізичної особи-підприємця Ковалюка Сергія Олександровича, у якій заявник зазначає, що відзив ФОП Ковалюка фактично не спростовує ключових обставин, на яких ґрунтується апеляційна скарга, а саме: існування між ТОВ «ХВБЗ» та ТОВ «МГК Рейл» договірних відносин за Договором від 15.02.2021 № 15-02/21; відносини по Договору підряду є взаємозобов`язуючими; Замовник згідно з п.6.1.4 Договору підряду зобов`язався сприяти Підряднику у виконанні його обов`язків за договором, передбаченого цим Договором механізму передачі ТОВ «МГК Рейл» ТОВ «ХВБЗ» вагонів для ремонту; виникнення та наявності заборгованості ТОВ «МГК Рейл» перед ТОВ «ХВБЗ»; передачі вагона № 95814141 для здійснення ремонту; факту перебування цього вагона у володінні ТОВ «ХВБЗ»; здійснення ТОВ «ХВБЗ» дій щодо притримання майна; направлення відповідачу відповідних повідомлень про притримання; наявності документів щодо виконання ремонтних робіт; наявності правових підстав для стягнення з ТОВ «МГК Рейл» заявлених у апеляційній скарзі сум. Заявник також звертає увагу суду на постанову Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 904/5946/23 позовом ФОП Ковалюка до ТОВ «ХВБЗ» про повернення безпідставно набутого майна, у якій апеляційним судом було встановлено обставину правомірності знаходження напіввагона № 95814141 у володінні ТОВ «ХВБЗ».
16.09.2026 через систему «Електронний суд» до Північного апеляційного господарського суду від ФОП Ковалюка Сергія Олександровича надійшли заперечення, у яких заявник зазначає, що власник вагона пропонував відшкодувати витрати, безпосередньо пов`язані з ремонтом належного йому майна, однак, позивач від такої пропозиції відмовився, що, на думку заявника, свідчить про намір забезпечити за рахунок майна третьої особи вимоги до боржника, не пов`язані зі спірним вагоном. Водночас, позивач посилається на право скласти односторонній акт за фактично виконані роботи на суму 78 162,60 грн, однак, не спростовує наведених третьою особою зауважень щодо обґрунтованості окремих витрат, зокрема, щодо одночасного нарахування вартості нового авторежиму та його ремонту, а також включення вартості фарбування за відсутності відповідного списання матеріалів. За таких обставин, заявник вважає недоведеними як обґрунтованість заявленої до стягнення суми, так і наявність правових підстав для звернення стягнення на майно третьої особи.
У судове засідання 16.09.2026 з`явився представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" в режимі відеоконференції. Представники інших учасників справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
У судовому засіданні судова колегія ухвалила поновити ФОП Ковалюку Сергію Олександровичу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи поважність причин пропуску строку на його подання, а також поновила учасникам справи строк, відповідно, для подання відповіді на відзив та заперечень на відповідь на відзив.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується ТОВ «МГК Рейл» лише в частині звернення стягнення на предмет притримання в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн, а саме: комплектуючі до ватнажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт та Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" - в частині відмови у задоволенні позову (про стягнення 78 162,60 грн за Актом від 06.12.2023 №1/2023; інфляційних втрат та відсотків на суму попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн; стягнення частини відсотків річних у розмірі 372 975,00 грн; звернення стягнення на напіввагон №№95814141), суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного судового рішення лише в тій частині, що оскаржується.
Представник скаржника просив суд апеляційної інстанції задовольнити його апеляційну скрагу, а в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл - відмовити.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність належних доказів фактичного виконання ремонту, погодження його вартості та підстав для стягнення вартості робіт згідно з актом від 06.12.2023 № 1/2023. На думку скаржника, зазначені висновки є передчасними, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, суд безпідставно не дослідив та не надав належної оцінки Експертному висновку Харківської торгово-промислової палати від 29.01.2025 , що міститься в матеріалах справи, наданому Підрядником на підтвердження вартості фактично виконаних Підрядником робіт на напіввагоні №95814141.
Як зазначає апелянт, на підтвердження вартості фактично виконаних робіт Позивач разом з цією апеляційною скаргою надає додаткові докази, а саме розшифровки статей вартості, що є додатками до зазначеного Акту виконаних робіт, а саме: Додаток №1. Відомість виконаних додаткових робіт, їх кількість і вартість; Додаток №2. Відомість власних матеріалів, що використані на роботи на роботи з ремонту вагонут, в т.ч. матеріали для заміни забракованих деталей; Додаток №3. Відомість вартості робіт з ремонту автозчепного та гальмівного обладнання, та просить їх долучити до матеріалів справи. Як зазначає апеллянт, з вищевикладеного слідує, що Підрядник вірно визначив вартість фактично виконаних робіт згідно з Актом від 06.12.2023 №1/2023 здавання- приймання наданих послуг згідно з Договором від 15.02.2021 №15-02/21 на загальну суму 78 162,60 гр. та Рахунку на оплату від 06.12.2023 №1/2023 і надав достатньо доказів на підтвердження її достовірності та відповідності. Разом з цим, як вже зазначалося вище, Позивач не мав можливості завершити ремонт напіввагона №95814141 саме з вини Замовника, оскільки Відповідач не здійснив передбачену Договором попередню оплату, а також не забезпечив заміну відбракованої під час дефектування колісної пари. На думку апелянта, сам по собі факт перевищення вартості фактично виконаних робіт над базовою вартістю капітального ремонту, визначеною Договором, не свідчить про недоведеність вимог Позивача, оскільки вартість робіт залежала від фактичного технічного стану вагона, обсягу необхідних ремонтних операцій та використаних матеріалів, що підтверджувалося наданими Позивачем документами.
Скаржник також не погоджується з висновком суду першої інстанції відносно відмови в задоволенні вимог зі стягнення частини відсотків річних у розмірі 372 975,00 грн, нарахованих в зв`язку з простроченням сплати основного зобов`язання, оскільки, на думку апелянта, суд не мотивував належним чином відмову у вказаних вимогах. Апелянт не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо незаконності відмови у задоволенні вимог зі звернення стягнення на напіввагон №№95814141, що притриманий Позивачем у відповідності до гл.49 ЦКУ в забезпечення вимог, які виникли по Договору підряду.
Скаржник зазначає, що судом встановлено, що напіввагон № 95814141 був переданий Позивачу саме ТОВ «МГК Рейл» у межах виконання договору від 15.02.2021 № 15-02/21 для здійснення ремонту. Саме Відповідач виступав замовником робіт, приймав на себе обов`язок їх оплати та визначав особу, якій вагон мав бути повернутий після завершення ремонту. І саме виходячи з виконання сукупності усіх своїх прав та обов`язків сторонами, встановлених зазначеним Договором, у Відповідача перед Позивачем виникла грошова заборгованість, яка повинна бути сплачена Відповідачем у відповідності до умов Договору та закону. Отже, незалежно від того, хто є власником вагона, у Позивача виникло передбачене ч.1 ст.856 і ст. 594 ЦК України право притримання цього майна до повного виконання Відповідачем своїх грошових зобов`язань. Апелянт зазначає, що у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 29.10.2024 у справі № 904/5946/23 за позовною заявою Фізичної особи-підприємця Ковалюка Сергія Олександровича до Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" про повернення безпідставно набутого майна (напіввагону № 95814141), апеляційним судом встановлено обставину правомірності знаходження напіввагона № 95814141 у володінні ТОВ «Харківський вагонобудівний завод». Таким чином, висновок місцевого суду про відсутність підстав для звернення стягнення на напіввагон № 95814141 лише з підстав належності його на праві власності іншій особі є помилковим, оскільки не відповідає положенням ст. 594 ЦК України, яка пов`язує право притримання не з правом власності боржника на річ, а з правомірністю володіння кредитором майном, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником.
Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що не погоджується із оскаржуваним рішенням в частині можливості звернення стягнення на предмет притримання у процедурі банкрутства. Скаржник зазначає, що на момент прийняття оскаржуваного рішення Боржник перебував у процедурі розпорядження майном у справі про банкрутство. В ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство зазначається у т.ч. про: введення мораторію на задоволення вимог кредиторів. Апелянт зазначає, що заборгованість у Відповідача перед Позивачем сформувалася у 2023. Про факт притримання Позивач повідомив відповідача листами від 25.04.2023 №33 та від 27.11.2023 №329. Таким чином. Скаржник стверджує, що і заборгованість (конкурсні вимоги), і притримання відбулися у 2023 до порушення провадження у справі про банкрутство, а відтак, на них розповсюджується дія мораторію. Звернення стягнення на предмет притримання відбулося під час дії мораторію на стадії розпорядження майном Боржника, що прямо протирічить забороні, встановленій ч. 3 ст. 41 КУзПБ. Отже, оскаржуваним рішенням в частині звернення стягнення на предмет притримання порушено приписи ч.ч. 1 та 3 ст. 41 КУзПБ.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" слід залишити без задоволення. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині звернення стягнення на предмет притримання в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн, а саме: комплектуючі до ватнажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині відмови у задоволенні позову (в оскаржуваній частині), з огляду на наступне.
У провадженні Господарського суду міста Києва на стадії процедури розпорядження майном боржника, введеної ухвалою від 22.05.2025 перебуває справа № 910/4140/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл".
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК рейл", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Індустріальні технології", Товариства з обмеженою відповідальністю "Грізнес", Фізичної особи-підприємеця Ковалюк Сергія Олександровича, Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення суми 1 398 066,50 грн, визнання додаткової угоди, звернення стягнення на предмет притримання, визначення способу реалізації предмета утримання.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.08.2025 прийнято справу № 910/4140/25 (910/970/25) в межах розгляду справи № 910/4140/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" до свого провадження та призначено підготовче засідання.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" - задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, оф. 45 " 3"; ідентифікаційний код 43821306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) основний борг в сумі 389903 (триста вісімдесят дев`ять тисяч дев`ятсот три) грн 99 коп., інфляційні втрати в сумі 201286 (двісті одна тисячі двісті вісімдесят шість) грн 64 коп. відсотки за несвоєчасне виконання зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ в сумі 252883 (двісті п`ятдесят дві тисячі вісімсот вісімдесят три) грн. 30 коп.; в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн звернути стягнення на предмет притримання, а саме: комплектуючі до вантажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт.; в іншій частині у задоволенні позову - відмовлено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 36Д, оф. 45 " 3"; ідентифікаційний код 43821306) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) судовий збір в сумі 15689 (п`ятнадцять тисяч шістсот вісімдесят дев`ять) грн. 11 коп.
Суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваного рішення лише в тій частині, що оскаржується.
15.02.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (далі - підрядник, ТОВ "ХВБЗ") та Товариством з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" укладено договір № 15-02/21, відповідно до п. 1.1 якого змовник прийняв на себе зобов`язання від свого імені за рахунок своїх коштів за винагороду згідно умов цього договору укласти договори з власниками або користувачами вагонів на ремонт вагонів підрядником та поставити їх підряднику для виконання ремонту. Підрядник зобов`язався, відповідно до умов цього договору, за завданням замовника та за рахунок замовника виконати ремонт вагонів, наданих замовником. Замовник зобов`язався прийняти виконані роботи та оплатити їх відповідно до умов договору. В свою чергу підрядник зобов`язався сплатити замовнику винагороду за поставлені в ремонт вагони у розмірі та порядку визначеному цим договором.
Відповідно до п. 5.1. договору ціна ремонту встановлюється по кожному вагону окремо, за фактично виконані роботи та визначається в актах названих послуг.
Згідно з п. 5.3. договору оплата за договором здійснюється замовником шляхом перерахування коштів на поточний рахунок підрядника у наступному порядку: 5.3.1. протягом двох банківський днів з дати прийняття до ремонту кожного вагону замовник сплачує попередню оплату за виконання ремонту вагонів на підставі рахунку підрядника у розмірі 100% від базової вартості ремонту; 5.3.2. базова вартість ремонту становить: - деповський ремонт напіввагону (без фарбування) з середнім ремонтом колісних пар (повне обстеження) з обточуванням - 40 000,00 грн з ПДВ; - капітальний ремонт напіввагону (з фарбуванням в один шар) з середнім ремонтом колісних прав (повне обстеження) з обточуванням 55 000,00 грн з ПДВ; 5.3.3. остаточна сума за ремонт вагону сплачується замовником на підставі рахунку підрядника, протягом 3 банківських днів після надання акту наданих послуг.
Відповідно до п. 5.4. договору підрядник для виконання ремонту вагонів використовує сировину матеріали і комплектуючі, які надає замовник.
Позивач у позові зазначав, що на підставі цього договору між сторонами тривали правовідносин з надання послуг ремонту вагонів.
15.11.2021 між ТОВ "МГК Рейл", ТОВ "Грізнес" і ТОВ "ХВБЗ", укладено договір № 287 від 15.11.2021 про зарахування зустрічних однорідних вимог, в пункті 3 якого сторони зафіксували величину залишку непогашеної заборгованості ТОВ "МГК Рейл" перед ТОВ "ХВБЗ", що утворився станом на 15.11.2021 після проведення зарахування усіх однорідних вимог між сторонами за договором від 15.02.2021 № 15-02/21, на загальну суму у розмірі 284 269,19 грн.
Позивач вказував, що в подальшому, починаючи з 15.11.2021 ТОВ "ХВБЗ" додатково було виконано роботи і надано послуг для ТОВ "МГК Рейл" по договору від 15.02.2021 №15-02/21 на суму у загальному розмірі 227 286,52 грн, в тому числі по актам виконаних робіт: від 17.01.2022 № 49 - на суму 1 651,72 грн; від 17.01.2022 № 69 - на суму 68 966,20 грн; від 17.01.2022 № 70 - на суму 63 726,00 грн; від 31.01.2022 № 143 - на суму 91 588,00 грн; від 01.02.2022 № 127 - на суму 1 354,60 грн.
Також позивач зазначав, що починаючи з 15.11.2021 ТОВ "МГК Рейл" додатково сплатив за послуги, надані по зазначеному договору, і в рахунок сплати зазначеного боргу платежів на загальну суму 121 651,72 грн., в тому числі по платіжним інструкціям: від 06.01.2022 № Х-00000003 на суму 80 000,00 грн; від 26.01.2022 № Х-00000021 на суму 40 000,00 грн; від 28.01.2022 № Х-00000023 на суму 1 651,72 грн. Позивач вказував, що умовами зазначеного договору, у разі неможливості з вини замовника виконати повністю, завершити весь обсяг робіт з ремонту вагону, не передбачено право підрядника оформити акт виконаних робіт та пред`явити рахунок до сплати на фактично виконану частину обсягу робіт на вагоні, та вимагати їх сплати. Тому Підрядник звернувся до замовника 25.11.2023 з листом вих. №336, у якому запропонував підписати додаткову угоду від 25.11.2023 до договору від 15.02.2021 №15/02/21 на ремонт вагонів, що була передана підписаною зі сторони ТОВ "ХВБЗ" для розгляду замовником разом з зазначеним листом. У зв`язку з тим, що ТОВ "МГК Рейл" не відповідало тривалий час на усі попередні вимоги ТОВ "ХВБЗ" як щодо погашення боргу, так і щодо заміни неремонтопридатних деталей на ремонтопридатні, що необхідні для закінчення ремонту вагону, що знаходиться в незавершеному виробництві на підприємстві, додатково було складено та направлено на ТОВ "МГК Рейл" для підписання і оплати акт від 06.12.2023 №1/2023 здавання-приймання наданих послуг згідно з договором від 15.02.2021 № 15-02/21 на загальну суму 78 162,60 грн. разом з рахунком на оплату від 06.12.2023 №1/2023.
Відтак, з огляду на викладене, позивач зазначив, що станом на час звернення до суду з даним позовом, до сплати за додатково виконані роботи, додаткові суми та отримані від замовника платежі в період починаючи з 15.11.2021 по 15.01.2025, несплаченими є наступні суми, по яким позовом також було нараховано до сплати інфляційні втрати та відсотки згідно ст. 625 ЦКУ по наступним періодам з наступними величинами тривалості періодів їх прострочення:
1) 284 269,19 грн з 15.11.2021 по 15.01.2025 (кількість прострочених днів 1157);
2) 105 634,80 грн з 01.02.2022 по 15.01.2025 (кількість прострочених днів 1080);
3) 78 162,60 грн з 01.01.2024 (не нараховуються).
Тобто загальний розмір первісно нарахованого боргу, що залишається несплаченим станом на 15.01.2025 на переконання позивача складає 468 066,59 грн.
Позивачем також нараховано інфляційні втрати і відсотки за прострочення виконання грошового зобов`язання відповідачем з виконання передплати у розмірі 40 000,00 грн., яку він повинен був зробити згідно з п. 5.3.1. договору від 15.02.2021 №15-02/21 протягом 2-х робочих днів, з дня прийняття вагону в ремонт, для забезпечення виконання ремонту вагону №95814141, що прибув для виконання деповського ремонту 02.12.2021, згідно з залізничною накладною від 02.12.2021.
Крім того, оскільки, як зазначає позивач, замовник прострочив виконання грошового зобов`язання, то також зобов`язаний сплатити інфляційні втрати та відсотки у розмірі, що встановлені п. 7.2 договору, за прострочення виконання грошового зобов`язання за період з 05.12.2021 по 15.01.2025 сукупністю 1037 днів.
Таким чином, стягненню станом на 15.01.2025 з відповідача на переконання позивача підлягають: 1) первісно нараховані до сплати грошові зобов`язання, що залишаються несплаченими станом на 15.01.2025, у загальному розмірі на суму 468 066,59 грн; 2) інфляційні втрати у загальному розмірі 221 766,64 грн; 3) відсотки у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що нараховані згідно з п. 7.2 договору від 15.02.2021 №15-02/21 за весь період прострочення виконання грошових зобов`язань у загальному розмірі на суму 668 233 ,27 грн.
Крім того, у зв`язку з наявною та непогашеною відповідачем заборгованістю позивач скористався гарантованим ст. 594 Цивільного кодексу України таким способом виконання зобов`язання, як притримання майна.
Про факт притримання позивач повідомив відповідача листами від 25.04.2023 №33 та від 27.11.2023 №329 .
Позивачем було здійснено реєстрацію обтяження притриманого майна в реєстрі речових прав на рухоме майно.
При цьому позивач також в позові просив суд визнати укладеною додаткову угоду до договору від 15.02.2021№15-02/21, стягнути з відповідача грошові кошти в сумі 78 162, 60 грн за фактично виконані роботи, звернути стягнення на предмет при тримання та визначити спосіб реалізації предмета притримання шляхом проведення публічних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.
Суд першої інстанції дійшов висновку, що станом на час звернення до суду з даним позовом заборгованість відповідача за додатково виконані роботи і надані послуги за договором від 15.02.2021 № 15-02/21, яка підтверджується підписаними актами виконаних робіт, з урахуванням часткової оплати становить 389 903, 99 грн. В цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Що стосується вимоги позивача про визнання укладеною додаткової угоди до договору від 15.02.2021 № 15-02/21, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову в цій частині, оскільки заявлені вимоги не відповідають принципу належності та ефективності засобу захисту права, адже, позивач спроможний стягувати вартість частково проведеного ремонту і без визнання укладеною відповідної додаткової угоди у випадку доведення перед судом факту здійснення таких робіт. Разом з тим, на переконання суду першої інстанції, навіть у разі визнання судом відповідної додаткової угоди укладеною, позивач все одно не позбавлений обов`язку доводити факт здійснення ним ремонту, тим самим, задоволення таких вимог не вирішує спір та не призводить до захисту права позивача. В цій частині рішення суду не оскаржується.
Що стосується вимоги позивача про стягнення з відповідача 78 162,60 грн, то колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову позову у цій частині, з огляду на наступне.
Як про це зазначено позивачем в позові, у зв`язку з тим, що ТОВ "МГК Рейл" не відповідало тривалий час на усі попередні вимоги ТОВ "ХВБЗ" як щодо погашення боргу, так і щодо заміни неремонтопридатних деталей на ремонтопридатні, що необхідні для закінчення ремонту вагону, що знаходиться в незавершеному виробництві на підприємстві, додатково було складено та направлено на ТОВ "МГК Рейл" для підписання і оплати акт від 06.12.2023 №1/2023 здавання-приймання наданих послуг згідноз договором від 15.02.2021 № 15-02/21 на загальну суму 78 162,60 грн разом з рахунком на оплату від 06.12.2023 №1/2023.
Вказаний акт не був підписаний відповідачем.
При цьому докази направлення даного акту та рахунку на оплату на адресу ТОВ "МГК Рейл" містяться в матеріалах справи.
Разом з тим, як зауважив вірно суд першої інстанції, відповідно до абз. 2 п. 5.1. договору витрати підрядника на маневрову роботу по території підрядника, подачу та забирання вагонів, які підрядник виконує власним локомотивом, складають 1 800,00 грн. з ПДВ за один вагон, замість цього, позивач до акту від 06.12.2023 №1/2023 включив витрати на маневрову роботу 1650,00 грн. без ПДВ або 1 980,00 грн. з ПДВ та додатково компенсація витрат зі сплати збору за подачу та забирання вагона - 2 000,00 грн. без ПДВ або 2 400,00 грн. з ПДВ, що не узгоджується із п. 5.1. та п. 5.7. договору.
Крім того, відповідно до п. 5.3.2. договору базова вартість ремонту вагону становить:- деповський ремонт вагону без фарбування з середнім ремонтом колісних пар (повне обстеження) з обточуванням - 40 000,00 грн. з ПДВ;- капітальний ремонт вагону з фарбуванням в один шар з середнім ремонтом колісних пар (повне обстеження) з обточуванням - 55 000,00 грн. з ПДВ; Замість цього, позивачем в Акті від 06.12.2023 №1/2023 зазначено роботи з деповського ремонту зерновоза №95814141 з середнім ремонтом колісних пар (повне обстеження з обточуванням) (без додаткових робіт) на суму 33 333,00 грн. без ПДВ та 39 999,60 з ПДВ, нерозшифровані додаткові роботи з деповського ремонту зерновоза на суму 11 300,00 грн без ПДВ та 13 560,00 грн. з ПДВ, вартість ремонту вагонокомплекту автозчепного та гальмівного обладнання на суму 11 666,00 грн. без ПДВ та 13 999,20 грн. з ПДВ, що не узгоджується із п. 5.3.2. договору.
Так, позивачем вказано, що ним здійснено лише частковий ремонт вагону, проте, на суму, що є значно вищою за капітальний ремонт вагону, при цьому, не надано доказів погодження такого обсягу та вартості ремонту в порядку, передбаченому договором від 15.02.2021 №15-02/21.
Згідно з п. 5.5. договору для проведення ремонту вагонів підрядник за згодою та з відома замовника може використовувати власні матеріали.
При цьому п. 5.3.2. договору передбачено, які власні матеріали підрядника включені до вартості робіт.
Позивачем в акті від 06.12.2023 № 1/2023 зазначено вартість нерозшифрованих матеріалів підрядника, яка збільшує вартість ремонту вагона (згідно з п. 5.6. договору) в розмірі 18 213,00 грн. без ПДВ та 21 855,60 грн. з ПДВ, при цьому, до позову не додано згоди замовника на використання матеріалів підрядника та не наведено переліку таких матеріалів та доказів їх фактичного використання.
Відтак, вартість лише часткового ремонту вагону за посиланнями позивача склала 67 558,80 грн. з ПДВ, в той час, коли відповідно до доданого до позову договору, на підставі якого, як стверджує позивач, проводився ремонт вагону, вартість капітального ремонту вагону складає 55 000,00 грн. Тим самим вартість лише часткового ремонту вагону є на 12 558,80 грн. більшою за вартість повного капітального ремонту вагону, без врахування вартості непоіменованих матеріалів підрядника. При цьому вартість нерозшифрованих матеріалів підрядника, яка збільшує вартість ремонту вагона (згідно п. 5.6. договору) складає додатково 18 213,00 грн. без ПДВ та 21 855,60 грн. з ПДВ, тим самим вартість лише часткового ремонту вагону із якимись непоіменованими матеріалами є на 34 414,40 грн. більшою за вартість повного капітального ремонту вагону, а це майже відповідає вартості деповського ремонту одного вагону.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позивачем не доведено факт здійснення ним фактичного ремонту вагону згідно з актом від 06.12.2023 №1/2023.
Додані до апеляційної скарги докази на підтвердження вартості фактично виконаних робіт за вищевказаним Актом не прийнято до уваги судом, мотиви чого викладено в ухвалі суду від 02.09.2026. Так, судова колегія не вбачала наявності поважних причин неподання до суду першої інстанції скаржником вказаних доказів. В даному випадку при поданні таких доказів скаржником не зазначено об`єктивних обставин та не надано належних доказів на підтвердження неможливості подання таких доказів до суду першої інстанції. Судова колегія не вбачала виняткових обставин, з яким законодавство пов`язує можливість прийняття нових доказів в суді апеляційної інстанції. За висновком суду скаржником в даному випадку не наведено достатнього та належного обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов`язано прийняття під час апеляційного провадження додаткових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції.
Що стосується здійснених позивачем нарахувань інфляційних втрат та відсотків за несвоєчасне виконання зобов`язань, то суд вказує наступне.
Пунктом 7.2. договору передбачено, що замовник, в разі несвоєчасного проведення платежів, передбачених цим договором, сплачує підряднику за кожен день затримки відсотки за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом строку затримки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).
При цьому індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.
У постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду роз`яснив, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Суд першої інстанції, перевіривши розрахунок інфляційних втрат у період з 15.11.2021 по 15.01.2025 із сум прострочення оплати: 284 269,19 грн та 105 634, 80 грн, дійшов висновку, що обґрунтованою сумою інфляційних втрат, що підлягає стягненню з відповідача є 201 286, 64 грн, в цій частині рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Позивач також просив стягнути з відповідача відсотки за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання відповідно до пункту 7.2 договору у сумі 668 233, 27 грн.
Водночас, виходячи зі змісту пункту 7.2 договору та здійсненого позивачем розрахунку, вказані заявлені до стягнення суми за своєю правовою природою є не відсотками річних у розумінні статті 625 Цивільного кодексу України, а договірною неустойкою у формі пені.
Так, пунктом 7.2 договору передбачено, що у разі несвоєчасного проведення платежів, передбачених договором, замовник сплачує підряднику за кожен день затримки відсотки за несвоєчасне виконання своїх грошових зобов`язань у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла протягом строку затримки.
За змістом статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення його виконання.
Отже, передбачена пунктом 7.2 договору санкція, яка визначається у відсотковому відношенні до суми простроченого грошового зобов`язання за кожен день прострочення та розраховується, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ, за своєю правовою природою є пенею, незалежно від використаного сторонами у договорі терміна «відсотки».
Позивач у розрахунку визначив період нарахування зазначеної пені з 15.11.2021 по 15.01.2025.
Разом з тим, суд першої інстанції здійснив перерахування пені за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання за період з 15.11.2021 по 30.06.2023.
Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України (чинного на час спірних правовідносин, на період нарахування) нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.
При цьому сторони договору вправі передбачити інший, більш тривалий строк нарахування штрафних санкцій. Саме по собі визначення у договорі обов`язку сплачувати пеню «за кожен день прострочення» не свідчить про встановлення сторонами строку її нарахування, відмінного від передбаченого частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України.
Разом з тим Законом України від 30.03.2020 № 540-IX розділ IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню COVID-19, строки, визначені, зокрема, статтею 232 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, скасовано з 01.07.2023.
Таким чином, з урахуванням положень частини шостої статті 232 та пункту 7 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України, нарахування передбаченої договором пені за прострочення виконання грошового зобов`язання могло здійснюватися понад шестимісячний строк, визначений частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України, але не пізніше 30.06.2023.
Відтак, нарахування позивачем пені за період з 01.07.2023 до 15.01.2025 є необґрунтованим, оскільки після припинення дії карантину передбачене пунктом 7 розділу IX «Прикінцеві положення» Господарського кодексу України продовження строку, встановленого частиною шостою статті 232 цього Кодексу, не застосовується.
Водночас, суд першої інстанції визначив обґрунтованою сумою пені, яка підлягає стягненню з відповідача, 252 883,30 грн.
Оскільки рішення суду першої інстанції в частині стягнення 252 883,30 грн пені сторонами не оскаржується, суд апеляційної інстанції не переглядає оскаржуване рішення в цій частині та виходить із визначеної судом першої інстанції суми.
З огляду на викладене, вимоги позивача про стягнення пені в частині, що перевищує 252 883,30 грн, зокрема, за період після 30.06.2023, є необґрунтованими, у зв`язку з чим висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні решти заявленої до стягнення суми пені у розмірі 372 975,00 грн є правильним.
Що стосується нарахування позивачем інфляційних втрат та відсотків у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за прострочення попередньої оплати, виходячи із суми 40 000, 00 грн) період нарахування з 15.11.2021 по 15.01.2025, суд першої інстанції не задовольнив позовні вимоги в цій частині, зазначивши, що позивачем жодним чином не обґрунтовано, чому саме у цей період було здійснено таке нарахування, зокрема, не доведено, коли у відповідача виник обов`язок здійснити попередню оплату та коли таку оплату було здійснено та чому саме відсотки на попередню оплату здійснюються з розрахунку подвійної облікової ставки НБУ.
Апелянт зазначив, що суд не врахував, що згідно вимог п.5.3.1. Договору від 15.02.2021 №15-02/21 зазначена передплата повинна бути здійснена протягом 2-х робочих днів, з дня прийняття вагону в ремонт. На думку скаржника, напіввагон №95814141 прибув для виконання деповського ремонту 02.12.2021, за залізничною накладною від 02.12.2021. Тобто, починаючи з 05.12.2021, зазначена сума є простроченою Замовником. На думку скаржника, Замовник прострочив виконання зазначеного грошового зобов`язання, а отже, зобов`язаний сплатити Позивачу інфляційні втрати та відсотки за весь період прострочення у відповідності до ст.625 ЦКУ. Кількість прострочених днів щодо здійснення оплати зазначеної суми за період починаючи з 05.12.2021 по 15.01.2025 склала 1037 днів.
Так, відповідно до п. 5.3.1 Договору протягом двох банківських днів з дати прийнятття до ремонту вагону Замовник сплачує попердню оплату за виконання ремонту вагонів на підставі рахунку підрядника у розмірі 100 % базової вартості ремонту.
Судова колегія дослідила наявну у матеріалах справи залізничну накладну від 02.12.2021, та встановила, що у вказаній накладній зазначено, що власником вагону є ФОП Ковалюк С.А., тобто третя особа, не замовник. Позовні вимоги в цій частині є необгрунтованими, доводи, викладені в апеляційній скарзі цього не спростували. Виникнення відповідних зобов`язань вказаною накладною не підтверджено.
Що стосується вимоги позивача про звернення стягнення на предмет притримання в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21, суд першої інстанції дійшов наступних вірних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.
Положеннями ч. 1 та 2 ст. 594 ЦК України передбачено, що кредитор, який правомірно володіє річчю, що підлягає передачі боржникові або особі, вказаній боржником, у разі невиконання ним у строк зобов`язання щодо оплати цієї речі або відшкодування кредиторові пов`язаних з нею витрат та інших збитків має право притримати її у себе до виконання боржником зобов`язання. Притриманням речі можуть забезпечуватись інші вимоги кредитора, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 594 ЦК України кредитор, який притримує річ у себе, зобов`язаний негайно повідомити про це боржника
Згідно з ст. 597 ЦК України вимоги кредитора, який притримує річ у себе, задовольняються з її вартості відповідно до статті 591 цього Кодексу.
Приписами ч. 1 та 2 ст. 591 ЦК України передбачено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Початкова ціна предмета застави для його продажу з публічних торгів визначається в порядку, встановленому договором або законом. Якщо звернення стягнення здійснюється за рішенням суду, суд у своєму рішенні може визначити початкову ціну предмета застави.
Таким чином, як вбачається з наведеного, законодавець встановив, що у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання кредитор, за аналогією із заставою, автоматично не набуває права власності на предмет притримання. У даному випадку кредитор отримує право задовольнити свої вимоги за рахунок вартості речі, яка притримується, в порядку, визначеному ст. 597 ЦК України.
Норми ст. 597 ЦК України є відсилочними і містять відсилання до ст. 591 ЦК України, яка визначає порядок задоволення вимог кредитора за рахунок звернення стягнення на заставлене майно. Виходячи із положень, які регулюють відносини застави, кредитор для задоволення своїх вимог за рахунок майна боржника зобов`язаний ініціювати реалізацію притриманої речі шляхом її продажу з публічних торгів. Вказаній процедурі обов`язково передує прийняття рішення суду про звернення стягнення на притримувану річ.
Звернення стягнення на рухоме майно, що є об`єктом притримання, здійснюється у відповідності до Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень".
Згідно з ст. 24 вказаного Закону звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, яким згідно ст. 21 цього ж Закону є притримання здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку.
Обтяжувач, який ініціює звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, зобов`язаний до початку процедури звернення стягнення зареєструвати в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Стаття 25 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" вказує, що якщо інше не передбачено рішенням суду, реалізація предмета забезпечувального обтяження проводиться шляхом його продажу на публічних торгах у порядку, встановленому законом.
Реалізація майна провадиться державним виконавцем шляхом продажу речі з аукціону (публічних торгів).
Як про це вказувалось вище, та що у свою чергу підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, у відповідності до ст. 594 ЦК України позивач повідомив відповідача листами від 25.04.2023 та від 27.11.2023 про факт притримання майна (відповідного вагону, колісних пар та матеріалів), до повної оплати відповідачем заборгованості.
Позивачем відповідно до вимог ст. 24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" зареєстровано в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.
Враховуючи наявність заборгованості відповідача, у зв`язку з неналежним невиконанням ним своїх грошових зобов`язань за договором від 15.01.202 № 15-02/21 , суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність права позивача на звернення стягнення на предмет притримання, як майно, що було притримано ТОВ "Харківський вагонобудівний завод" у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх грошових зобов`язань за договором, за виключенням: вагону 19.03.1983 року випуску, модель вагона 19-752, загальномережевий номер 95814141, заводський номер 9321682, об`єм кузову 94,0, вантажопідйомність 70,0 тон, тип візка 18-100, тип колісних пар РУ-1, оскільки, саме ФОП Ковалюк Сергій Олександрович є власником вагона-хоппера для зерна, загальномережевий номер вагона 95814141, інвентарний або заводський номер вагона 9321682, моделі 19-752, код моделі вагона 523, відповідно до договору купівлі-продажу залізничних вагонів від 01.08.2019 № 01/08/19-1, укладеним між ФОП Ковалюк С.О. та ТОВ "Шерон Груп", копія якого міститься в матеріалах справи.
Судова колегія відхиляє доводи Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" відносно того, що мораторій, є перешкодою для звернення стягнення на предмет притримання, оскільки дія мораторію в даному випадку припинилася в силу прямої норми частини восьмої статті 41 КУзПБ, та реалізація предмета забезпечувального обтяження може бути проведена у порядку, втсановленому законодавством, за рішенням суду, в провадженні якого перебуває дана справа про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл".
Судова колегія вважає доводи апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" необгрунтованими, оскільки суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні позову в тій частині, що оскаржується.
При цьому обставини справи, які встановлено у справі № 904/5946/23, не спростували правомірний висновок суду, що власником вагону 19.03.1983 року випуску, модель вагона 19-752, загальномережевий номер 95814141, заводський номер 9321682, об`єм кузову 94,0, вантажопідйомність 70,0 тон, тип візка 18-100, тип колісних пар РУ-1, є саме ФОП Ковалюк Сергій Олександрович.
Що стосується вимоги позивача про визначення способу реалізації предмета притримання шляхом проведення публічних торгів відповідно до процедури, передбаченої Законом України "Про виконавче провадження", за початковою ціною предмета застави на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій, то суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимоги в даній частині, посилаючись на те, що такий спосіб реалізації встановлений Законом, а тому, в даному випадку відсутнє порушене право позивача, яке б підлягало поновленню. В цій частині рішення суду не оскаржується
Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" слід залишити без задоволення. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині звернення стягнення на предмет притримання в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн, а саме: комплектуючі до ватнажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт. Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині відмови у задоволенні позову про: стягнення 78 162,60 грн за Актом від 06.12.2023 №1/2023; інфляційних втрат та відсотків на суму попередньої оплати у розмірі 40 000,00 грн; стягнення частини відсотків річних у розмірі 372 975,00 грн; звернення стягнення на напіввагон №№95814141.
Через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "МГК Рейл" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" залишити без задоволення.
Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині звернення стягнення на предмет притримання в рахунок погашення заборгованості перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Харківський вагонобудівний завод" (49005, м. Дніпро, вул. Олеся Гончара, 28-А, офіс 111; ідентифікаційний код 01056379) за договором від 15.02.2021 № 15-02/21 у розмірі 844 073, 93 грн, а саме: комплектуючі до ватнажних залізничних вагонів, а саме: Авторегулятор РТРП 300 - 4 шт.; Авторегулятор № 574Б РТПР 675 гальмівного обладнання - 11 шт.; Авторежим 265-1 ТУ 1384-509-0574452 1-98 - 1 шт.; Балка опорна - 5 шт.; Головна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Камера 295М.002 ТУ 3184-001-[телефон приховано] - 13 шт.; Клин тягового хомута - 8 шт.; + Колесо суцільнокатане б/в - 34 шт.; Колодка гальмівна 2ТР-11СК - 26 шт.; Кран кінцевий 190 ОСТ 24.029.01-76 - 18 шт.; Кран разобщительний 372 ТУ У 45.[телефон приховано] - 9 шт.; Кришка люка - 1 шт.; Магістральна частина повітророзподілювача - 13 шт.; Резервуар запасний - 4 шт.; Колісна пара 02019 - 1 шт.; Колісна пара 071695 - 1 шт.; Колісна пара 078825 - 1 шт.; Колісна пара 09180 - 1 шт.; Колісна пара 107456 - 1 шт.; Колісна пара 116500 - 1 шт.; Колісна пара 138226 - 1 шт.; Колісна пара 143379 - 1 шт.; Колісна пара 14660 - 1 шт.; Колісна пара 161168 - 1 шт.; Колісна пара 1731 - 1 шт.; Колісна пара 194250 - 1 шт.; Колісна пара 228613 - 1 шт.; Колісна пара 229497 - 1 шт.; Колісна пара 23447 - 1 шт.; Колісна пара 28419 - 1 шт.; Колісна пара 29927 - 1 шт.; Колісна пара 316699 - 1 шт.; Колісна пара 375800 - 1 шт.; Колісна пара 40708 - 1 шт.; Колісна пара 511263 - 1 шт.; Колісна пара 54961 - 1 шт.; Колісна пара 653988 - 1 шт.; Колісна пара 67223 - 1 шт.; Колісна пара 68067 - 1 шт.; Колісна пара 738640 - 1 шт.; Колісна пара 755906 - 1 шт.; Колісна пара 758409 - 1 шт.; Колісна пара 7628 - 1 шт.; Колісна пара 765941 - 1 шт.; Колісна пара 7797 - 1 шт.; Колісна пара 829501 - 1 шт.; Колісна пара 831114 - 1 шт.; Колісна пара 8599 - 1 шт.; Колісна пара 91815 - 1 шт.; Колісна пара 953857 - 1 шт.; Колісна пара 9787 - 1 шт.; Рукав Р17Б ГОСТ 2593-82 - 2 шт.; З`єднувальний рукав гальмівного обладнання - 2 шт.; Гальмівний циліндр - 11 шт.; Тяговий хомут автощеплення - 3 шт.
Залишити без змін рішення Господарського суду міста Києва від 26.03.2026 у справі №910/4140/25 (910/970/25) в частині відмови у задоволенні позову (в оскаржуваній частині).
Матеріали справи № 910/4140/25 (910/970/25) повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 05.10.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді В.О. Пантелієнко
Т.П. Козир