ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"23" вересня 2026 р. Справа№ 910/2118/26
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Козир Т.П.
Пантелієнка В.О.
за участю секретаря судового засідання Абраменко М.К.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 23.09.2026,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акцент-Банк"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026
у справі №910/2118/26 (суддя Омельченко Л.В.)
за заявою ОСОБА_1
про неплатоспроможність боржника фізичної особи
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі № 910/2118/26 визнано кредиторами ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ): - Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (ідентифікаційний код: 14360080) на загальну суму 220 288,13 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 214 963,33 грн - основний борг (друга черга); у решті вимог - відмовлено; - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797) на загальну суму 217 299,36 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 211 974,56 грн - основний борг (третя черга); - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (ідентифікаційний код: 14360570) на загальну суму 446 970,65 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 441 645,85 грн - основний борг (друга черга); зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лозовського В.М. сформувати реєстр вимог кредиторів, оформивши його відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лозовського В.М. провести збори кредиторів боржника у строк не пізніше 20.07.2026, докази чого надати суду; призначено розгляд справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у підсумковому судовому засіданні на 27.07.2026 о 10:15 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва у залі судових засідань № 21 (корпус Б); встановлено учасникам справи строк до 24.07.2026 для подачі до суду пояснень/заперечень щодо переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції у відповідній частині, Акціонерне товариство "Акцент-Банк" звернулось безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження; скасувати ухвалу господарського суду міста Києва від 08.06.2026 в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн. Визнати кредиторські вимоги АТ "А-Банк" до ОСОБА_1 за кредитним договором від 21.12.2020 A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) станом на 23.03.2026 в розмірі 113 431, 36 грн. - заборгованість за процентами; розглядати справу за відсутності представника АТ "А-Банк".
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.07.2026 апеляційну скаргу передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П., Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2026 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2118/26 за заявою ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника фізичної особи; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні строку на подання апеляційної скарги; про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26 до надходження матеріалів справи №910/2118/26 до Північного апеляційного господарського суду.
06.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариство "Акцент-Банк" надійшло клопотання про долучення доказів від 03.07.2026, в якому скаржник просить долучити докази сплати судового збору та ордер представника.
09.07.2026 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/5335/21(910/14191/24) у 3-х томах.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2026 Аапеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26 залишено без руху; протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (7987,20 грн) та обґрунтованого клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження викладених у клопотанні доводів.
24.07.2026 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено платіжне доручення № [номер приховано] від 01.07.2026 про сплату судового збору у розмірі (2662,40 грн.) та платіжне доручення від 23.07.2026 № [номер приховано] про сплату судового збору у розмірі (5324,80 грн.), а також клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з доказами на підтвердження викладених у клопотанні доводів, в якій скаржник зазначає, що з технічних причин представник була позбавлена доступу до електронного суду, посилаючись на неможливість своєчасного подання апеляційної скарги у зв`язку з технічною несправністю підсистеми "Електронний суд" в останній день процесуального строку, на підтвердження чого надано докази, у тому числі, скріншот та відеозапис.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2026 клопотання Акціонерного товариства "Акцент-Банк" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26 задоволено. Поновлено Акціонерному товариству "Акцент-Банк" строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Акцент-Банк" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.09.2026 о 12 год. 50 хв. Запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 10.08.2026. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 17.08.2026.
У судове засідання 23.09.2026 з`явивився арбітражний керуючий Лозовський В.М. Представники інших учасників справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені у встановленому законом порядку.
Колегія суддів вирішила задовольнити заявлене в апеляційній скарзі клопотання про розгляд апеляційної скарги за відсутності представника скаржника та здійснювати розгляд апеляційної скарги за відсутності представників інших учасників справи, які не з`явились у судове засідання, з огляду на наступне.
За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Арбітражний керуючий Лозовський В.М. просив суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, ухвалу суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн - залишити без змін.
Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.
Згідно із ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржник зазначає, що Боржник, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку «Кредитна картка», скористався додатковою послугою Банку «Швидка готівка». Відповідно до умов зазначеної послуги Боржник за допомогою сервісу «А24» уклав з Банком в електронній формі додатковий кредитний договір від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (№ N20.00.[телефон приховано]), за умовами якого Банком надано кредит у розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50 % річних. На підтвердження факту укладення кредитного договору та погодження його істотних умов Скаржником надано до суду відповідні електронні документи, а саме: Анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил (УтП), яка підтверджує звернення клієнта до Банку щодо отримання банківських послуг, а також проходження ним належної ідентифікації та верифікації; заяву на погодження використання удосконаленого електронного підпису, яка підтверджує досягнення сторонами домовленості щодо використання такого електронного підпису під час оформлення та виконання правочину; паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», який підтверджує надання Боржнику інформації про основні умови кредитування відповідно до вимог Закону України «Про споживче кредитування»; заяву про надання послуги «Швидка готівка», яка містить умови надання кредиту та є безпосереднім документом, що підтверджує укладення кредитного договору між сторонами; таблицю обчислення загальної вартості кредиту, яка є невід`ємною частиною кредитної документації та містить розрахунок загальної вартості кредиту для споживача; меморіальний ордер, який підтверджує факт перерахування (видачі) кредитних коштів; банківську виписку, яка підтверджує рух коштів за кредитом та факт його погашення в відповідному обсязі або наявність заборгованості. На думку апелянта, сукупність наданих Банком доказів підтверджує факт звернення Боржника за отриманням кредиту, його ідентифікацію та верифікацію, погодження ним умов кредитування, укладення кредитного договору в електронній формі, отримання кредитних коштів, а також наявність заборгованості за кредитом. При цьому кредитний договір було укладено та підписано сторонами в електронній формі із застосуванням простого електронного підпису, використання якого було погоджено сторонами у встановленому порядку. Відповідно до статті 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладенням електронного підпису завершується створення електронного документа. Відносини, пов`язані з використанням удосконалених та кваліфікованих електронних підписів, регулюються Законом України «Про електронні довірчі послуги». Водночас, використання інших видів електронних підписів в електронному документообігу здійснюється суб`єктами електронного документообігу на договірних засадах. Згідно зі статтею 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Так само допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на тій підставі, що він має електронну форму. Отже, сам по собі факт укладення кредитного договору в електронній формі та його підписання із застосуванням електронного підпису не може бути підставою для заперечення факту виникнення між сторонами договірних правовідносин за умови підтвердження волевиявлення сторін, погодження істотних умов договору та факту надання кредитних коштів. У зв`язку з неналежним виконанням Боржником своїх зобов`язань за кредитним договором станом на 23.03.2026 утворилася заборгованість у загальному розмірі 212 679,00 грн, яка складається з: 99 247,64 грн - заборгованість за тілом кредиту, яка Боржником не оскаржується; 113 431,36 грн - заборгованість за процентами за користування кредитними коштами. Таким чином, надані Банком документи у своїй сукупності підтверджують факт укладення між сторонами кредитного договору, отримання Боржником кредитних коштів та невиконання ним у повному обсязі зобов`язань щодо їх повернення та сплати процентів, унаслідок чого станом на 23.03.2026 утворилася зазначена заборгованість.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" слід залишити без задоволення. Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26 в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн, з огляду на наступне.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.03.2026 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) з відповідними правовими наслідками; уведено процедуру реструктуризації боргів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ); призначено керуючим реструктуризацією боргів фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) арбітражного керуючого Лозовського Володимира Миколайовича.
13.04.2026 від Акціонерного товариства "Акцент-Банк" (ідентифікаційний код: 14360080) надійшла заява з грошовими вимогами до боржника, яка була прийнята судом до розгляду ухвалою суду від 15.04.2026.
04.05.2026 від керуючого реструктуризацією арбітражного керуючого Лозовського В.М. надійшло повідомлення про результат розгляду кредиторських вимог. Керуючий реструктуризацією арбітражний керуючий Лозовський В.М. визнав грошові вимоги АТ "А-Банк" частково, зазначивши, що сторони не досягли згоди щодо умови про розмір процентів за користування кредитом, а тому вимоги в розмірі 176 289,33 грн, заявлені як відсотки за користування кредитом, арбітражним керуючим відхиляються.
08.06.2026 судом було проведено попереднє судове засідання у справі та встановлено, що в межах встановленого ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства до боржника надійшли заяви з грошовими вимогами від Акціонерного товариства "Акцент-Банк", Головного управління ДПС у Київській області та Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі № 910/2118/26 визнано кредиторами ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ): - Акціонерне товариство "Акцент-Банк" (ідентифікаційний код: 14360080) на загальну суму 220 288,13 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 214 963,33 грн - основний борг (друга черга); у решті вимог - відмовлено; - Головне управління ДПС у Київській області (ідентифікаційний код: 44096797) на загальну суму 217 299,36 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 211 974,56 грн - основний борг (третя черга); - Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк" (ідентифікаційний код: 14360570) на загальну суму 446 970,65 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 441 645,85 грн - основний борг (друга черга); зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лозовського В.М. сформувати реєстр вимог кредиторів, оформивши його відповідно до вимог Кодексу України з процедур банкрутства; зобов`язано керуючого реструктуризацією боргів боржника арбітражного керуючого Лозовського В.М. провести збори кредиторів боржника у строк не пізніше 20.07.2026, докази чого надати суду; призначено розгляд справи про неплатоспроможність боржника - фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) у підсумковому судовому засіданні на 27.07.2026 о 10:15 год. Засідання суду відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва у залі судових засідань № 21 (корпус Б); встановлено учасникам справи строк до 24.07.2026 для подачі до суду пояснень/заперечень щодо переходу до наступної процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ).
Оскільки вказана ухвала суду першої інстанції оскаржується лише в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн, суд апеляційної інстанції здійснює перегляд оскаржуваної ухвали лише в тій частині, що оскаржується.
Колегія суддів погоджується з вказаною ухвалою суду першої інстанції у вказаній частині, з огляду на наступне.
Відповідно до положень частин першої, третьої, шостої статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства (далі -КУзПБ):
- конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство;
- до заяви в обов`язковому порядку додаються, зокрема, документи, які підтверджують грошові вимоги до боржника;
- за результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
У питанні порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство та ролі й обов`язків суду на цій стадії судова колегія враховує усталені правові висновки Верховного Суду, що полягають у такому:
- заявник сам визначає докази, які, на його думку, підтверджують заявлені вимоги; проте, обов`язок надання правового аналізу поданих кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, покладений на господарський суд, який здійснює розгляд справи про банкрутство. Під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником. Заявлені до боржника грошові вимоги конкурсних кредиторів можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (постанова від 26.02.2019 у справі № 908/710/18);
- на стадії звернення кредиторів з вимогами до боржника та розгляду зазначених вимог судом принципи змагальності та диспозитивності у справі про банкрутство проявляються у наданні заявником відповідних документів на підтвердження своїх кредиторських вимог та заперечень боржника та інших кредиторів проти них (постанова від 23.04.2019 у справі №910/21939/15);
- покладення обов`язку доказування обґрунтованості відповідними доказами своїх вимог до боржника саме на кредитора не позбавляє його права на власний розсуд подавати суду ті чи інші докази, що дозволяє суду застосовувати принцип диспозитивності господарського судочинства та приймати рішення про визнання чи відмову у визнанні вимог кредитора, виходячи з тієї сукупності доказів, яка надана кредитором-заявником грошових вимог. Законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом спору в даному випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (стаття 76 ГПК України), допустимості (стаття 77 ГПК України), достовірності (стаття 78 ГПК України) та вірогідності (стаття 79 ГПК України). Комплексне дослідження доказів на предмет їх відповідності законодавчо встановленим вимогам є сутністю суддівського розсуду на стадії встановлення обсягу кредиторських вимог у справі про банкрутство. У випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог, суд у справі про банкрутство відмовляє у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів (постанови від 27.08.2020 у справі № 911/2498/18 та від 01.03.2023 у справі № 902/221/22);
- розглядаючи кредиторські вимоги, суд в силу норм статей 45 - 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі № 913/479/18);
- використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами. Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами з застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення обґрунтованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника кредиторських вимог покладається обов`язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог (постанова від 07.08.2019 у справі № 922/1014/18).
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Суд першої інстанції встановив, що боржниця порушила взяті на себе кредитні зобов`язання щодо повернення кредитору коштів, взятих у позику, у визначений договором строк. Суд першої інстанції врахував, що частина заборгованості підтверджена наявним заочним рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 02.02.2024 по справі № 359/10646/23, яким позовні вимоги Банку задоволені частково та стягнено з ОСОБА_1 на користь АТ "Акцент-Банку" заборгованість за кредитним договором від 24.07.2019 № бн (SAMABWFC1[телефон приховано]) у сумі 113 985, 58 грн та понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 1 730, 11 грн. Також суд першої інстанції визнав обґрунтованим борг у сумі 99 247, 64 грн за послугу Банку «Швидка готівка».
Суд першої інстанції врахував, що у вищевказаному судовому рішенні, яке набрало законної сили суд встановив, що в анкеті-заяві про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в А-Банку від 24.07.2019, підписаній відповідачем, відсутні умови про розмір процентів за користування кредитом. В паспорті споживчого кредиту, а також в умовах та правилах надання банківських послуг в АТ «Акцент-Банк», в яких викладена умова про розміри процентів за користування кредитом, також відсутній підпис ОСОБА_1 . Зп висновком суду, в такому випадку сторони не досягли згоди щодо умови про розмір процентів за користування кредитом, тому розмір боргу відповідача за кредитним договором становить 113985 гривень 58 копійок, підстави для стягнення грошових коштів в більшому розмірі відсутні. Тому у задоволенні позову в частині цієї вимоги АТ «А-Банк» суд відмоив.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції у даній справі визнав кредитором ОСОБА_1 Акціонерне товариство "Акцент-Банк на загальну суму 220 288,13 грн, з яких: 5 324,80 грн - судовий збір (позачергово); 214 963,33 грн - основний борг (друга черга); у решті вимог - відмовив.
В частині визнання кредиторських вимог банку, ухвала суду першої інстанції не оскаржується.
Скаржник не погоджується з висновком суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн.
Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що боржник, будучи клієнтом Банку та користуючись послугою Банку «Кредитна картка», скористався додатковою послугою Банку «Швидка готівка», відповідно до умов якої Боржник за допомогою сервісу «А24» уклав з Банком в електронній формі додатковий кредитний договір від 21.12.2020 № A535CT155101063986, за умовами якого Банком надано кредит у розмірі 100 000,00 грн строком на 60 місяців зі сплатою процентів у розмірі 50 % річних. При цьому кредитний договір було укладено та підписано сторонами в електронній формі із застосуванням простого електронного підпису, використання якого було погоджено сторонами у встановленому порядку.
Судова колегія, дослідивши матеріали справи, встановила, що в заяві клієнта від 21.12.2020 та в паспорті споживчого кредиту «Швидка готівка», в якому викладена умова про розмір процентів за користування кредитом, який кредитор нарахував боржниці в розмірі 113 431, 36 грн, відсутній підпис ОСОБА_1 , тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що сторони не досягли згоди щодо умови про розмір процентів за користування кредитом, а тому вимоги в розмірі 113 431, 36 грн, заявлені як відсотки за користування кредитом, правомірно відхилено судом першої інстанції.
Водночас колегія суддів не погоджується з доводами Банку про те, що подана ним Заява Клієнта підтверджує її підписання саме ОСОБА_1 . Як вбачається зі змісту Заяви Клієнта від 21.12.2020 № А535СТ155101063986, у ній зазначено, що документ «підтверджено простим електронним підписом за ідентифікатором …». Разом з тим саме по собі зазначення у паперовій копії документа відомостей про використання простого електронного підпису не є достатнім доказом того, що відповідну електронну дію вчинила саме особа, зазначена у Заяві як клієнт. Банк не надав належних та допустимих доказів, які б у своїй сукупності дали можливість ідентифікувати особу, яка здійснила підписання Заяви за допомогою зазначеного ідентифікатора, зокрема доказів направлення відповідного одноразового ідентифікатора саме ОСОБА_1 , його отримання та використання нею для підтвердження змісту Заяви, а також електронних даних, які дають можливість встановити зв`язок між зазначеним способом підписання та особою Клієнта. При цьому надана Банком паперова копія Заяви не містить відомостей, які самі по собі дозволяють перевірити факт та спосіб накладення електронного підпису, а також не є оригіналом електронного доказу, на підставі якого можливо перевірити достовірність відповідних електронних даних.
Доводи, викладені Акціонерним товариством "Акцент-Банк" у апеляційній скарзі не спростували правомірність оскаржуваної ухвали (в тій частині, в якій вона оскаржується), норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги Акціонерного товариства "Акцент-Банк" та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін в оскаржуваній частині.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції в оскаржуваній частині через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов`язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов`язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення.
Залишити без змін ухвалу Господарського суду міста Києва від 08.06.2026 у справі №910/2118/26 в частині відмови у стягненні відсотків за кредитним договором від 21.12.2020 № A535CT155101063986 (N20.00.[телефон приховано]) в сумі 113 431, 36 грн.
Матеріали справи № 910/2118/26 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 05.10.2026
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Т.П. Козир
В.О. Пантелієнко