ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
================================================================
УХВАЛА
про розгляд вимог кредитора
28 вересня 2026 року Справа № 915/527/24
м. Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Адаховської В.С.,
при секретарі судового засідання Матвєєвій А.В.,
за участю представників:
від СТОВ "Агрофірма "Марківське": Марчук Г. В. (в режимі відеоконференції)
від ТОВ "Преображенське": Рощупкін С.П. (в режимі відеоконференції)
від ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК": Нестрижена С.Б.
інші учасники справи: не з`явилися
розглянувши у відкритому судовому засіданні
заяву: Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" (79035, Львівська обл., м. Львів, вул. Зелена, буд. 238Б; ідентифікаційний код 39437763) з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство
боржника: Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" (54052, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Айвазовського, буд. 19/1, ідентифікаційний код 36622831)
розпорядник майна: арбітражний керуючий Мартиненко Наталія Михайлівна (адреса для листування: 69035, м. Запоріжжя, а/с №7575; свідоцтво №1190 від 13.06.2013 року)
У С Т А Н О В И В:
У провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" (ідентифікаційний код 36622831).
Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.08.2024, зокрема, відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор"; введено процедуру розпорядження майном боржника, розпорядником майна боржника призначено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича.
На офіційному вебпорталі судової влади України 02.08.2024 за №73768 оприлюднено повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор".
Ухвалою суду від 22.01.2026, серед іншого, відсторонено арбітражного керуючого Кучака Юрія Федоровича від виконання повноважень розпорядника майна у справі №915/527/24 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор"; призначено розпорядником майна арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) №1190 від 13.06.2013); припинено виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" арбітражним керуючим Кучаком Юрієм Федоровичем та покладено виконання обов`язків керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" на розпорядника майна - арбітражного керуючого Мартиненко Наталію Михайлівну.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" звернулося до суду з заявою, яка сформована в системі "Електронний суд" №б/н від 10.07.2026 (вх. №10038/26 від 10.07.2026), про визнання грошових вимог до боржника в сумі 1211646,28 грн, з яких: 1139150,28 грн - сума основного боргу, 9126,87 грн - інфляційне збільшення боргу, 57206,51 грн - пеня згідно п. 8.2. Договору, 6162,62 грн - 3% річних згідно ст. 625 ЦК України, а також 6656,00 грн - витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами.
Ухвалою суду від 15.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" залишено без руху; постановлено заявнику усунути встановлені при поданні заяви недоліки у 5-денний строк з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху шляхом подання до господарського суду письмової заяви про усунення недоліків з дотриманням вимог, передбачених ст. 170 Господарського процесуального кодексу України.
20.07.2026 від заявника, на виконання вимог ухвали суду від 15.07.2026, надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" №01 від 17.07.2026 (вх. №10403/26), про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.07.2026 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" про визнання вимог до боржника прийнято до розгляду, призначено розгляд заяви в судовому засіданні на 27.07.2026 об 11:30 год., зобов`язано розпорядника майна завчасно до дати судового засідання надати суду письмове повідомлення щодо розгляду заявлених вимог та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог.
Від розпорядника майна боржника до суду надійшло клопотання сформоване в системі "Електронний суд" №915/527/24-3 від 24.07.2026 (вх. №10742/26 від 27.07.2026) про відкладення розгляду заяви ТОВ "МКС МЕТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника.
Від представника ТОВ "МКС МЕТАЛ" до суду надійшли, сформовані в системі "Електронний суд":
- заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції №б/н від 24.07.2026 (вх. №10734/26 від 27.07.2026), в якій просить забезпечити його участь у всіх наступних судових засіданнях у даній справі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів;
- клопотання про відкладення розгляду справи №01 від 24.07.2026 (вх. №10736/26 від 27.07.2026), в якому просить відкласти розгляд справи щодо розгляду заяви ТОВ "МКС МЕТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника, призначений на 27.07.2026 на іншу дату, оскільки бере участь в іншому судовому засіданні у справі №466/3690/26.
Ухвалою суду від 27.07.2026, серед іншого, постановлено: задовольнити заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" - Зелінка Василя Володимировича про його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №915/527/24; задовольнити клопотання розпорядника майна Мартиненко Н.М. №915/527/24-3 від 24.07.2026 (вх. №10742/26 від 27.07.2026) про відкладення розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника; зобов`язати розпорядника майна Мартиненко Н.М. завчасно до дати судового засідання надати суду письмове повідомлення щодо розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" про визнання грошових вимог до боржника та письмовий звіт про надіслання кредитору повідомлення про результати розгляду грошових вимог; відкласти підсумкове засідання суду на 28 вересня 2026 року об 11:00.
Від представника ТОВ "МКС МЕТАЛ" до суду надійшла заява, сформована в системі "Електронний суд" 28.09.2026 (вх. №14331/26), в якій заявник підтримує заявлені грошові вимоги до боржника та просить розглянути заяву за відсутності представника заявника.
28.09.2026 від розпорядника майна до суду надійшли, сформовані в системі "Електронний суд":
- клопотання від 27.09.2026 (вх. №14336/26), в якому, у зв`язку з перебуванням на лікарняному, просить розгляд справи провести за її відсутності та задовольнити заяву про дострокове припинення повноважень розпорядника майна (виконуючого обов`язки керівника боржника) і також просить долучити до матеріалів справи поточний звіт розпорядника майна станом на 25.09.2026;
- клопотання від 26.09.2026 (вх. №14342/26), в якому просить долучити до матеріалів справи повідомлення про розгляд грошових вимог, де визнає грошові вимоги ТОВ "МКС МЕТАЛ" у повному обсязі.
У судове засідання 28.09.2026 з`явилися представник ПАТ АБ "УКРГАЗБАНК" та в режимі відеоконференції представники СТОВ "Агрофірма "Марківське" і ТОВ "Преображенське", яких суд заслухав.
Представник ТОВ "МКС МЕТАЛ" та розпорядник майна в судове засідання не з`явилися, повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання належним чином, проте правом участі у судовому засіданні не скористалися, подали заяви про розгляд справи (заяви з кредиторськими вимогами) за їх відсутності.
Відповідно до змісту статті 233 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), 28.09.2026 за результатами розгляду заяви про визнання грошових вимог, судом підписано вступну та резолютивну частини ухвали суду без її проголошення.
Розглянувши заяву кредитора з грошовими вимогами до боржника, дослідивши додані до неї докази, судом встановлено наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ), Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 1 ст. 2 КУзПБ передбачено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 1 КУзПБ кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Грошове зобов`язання (борг) згідно ст. 1 КУзПБ - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви.
Згідно ч. 1, 2 ст. 45 КУзПБ конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов`язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство. Кредитор, за заявою якого відкрито провадження у справі, має право заявити додаткові грошові вимоги до боржника у межах строку, встановленого частиною першою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 45 КУзПБ, для кредиторів, вимоги яких заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, усі дії, вчинені у судовому процесі, є обов`язковими так само, як вони є обов`язковими для кредиторів, вимоги яких були заявлені протягом встановленого строку.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, задовольняються в порядку черговості, встановленої цим Кодексом.
Кредитори, вимоги яких заявлені після завершення строку, визначеного частиною першою цієї статті, є конкурсними, однак не мають права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів.
Якщо кредитор заявив вимоги після здійснення розрахунків з іншими кредиторами, то сплачені таким кредиторам кошти поверненню не підлягають.
Відповідно до приписів ч. 6 ст. 45 КУзПБ заяви з вимогами конкурсних кредиторів або забезпечених кредиторів, подані в межах строку, визначеного частиною першою цієї статті, розглядаються господарським судом у попередньому засіданні суду.
Вимоги кредиторів, заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, розглядаються господарським судом у порядку черговості їх отримання у судовому засіданні, яке проводиться після попереднього засідання господарського суду.
За результатами розгляду зазначених заяв господарський суд постановляє ухвалу про визнання чи відхилення (повністю або частково) вимог таких кредиторів.
Частиною 1 статті 64 КУзПБ встановлена черговість задоволення вимог кредиторів, зокрема, у першу чергу задовольняються витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство в господарському суді, у другу чергу задовольняються вимоги із зобов`язань зі сплати страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування та інше соціальне страхування, у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов`язкових платежів), у шосту чергу задовольняються інші вимоги, зокрема, штрафні санкції.
Згідно з частинами 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків визначені договори та інші правочини.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 525 ЦК України)
Згідно ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Частиною 1 статті 629 ЦК України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Статтею 611 ЦК України визначено правові наслідки порушення зобов`язання, встановлені договором або законом.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.
Відповідно до ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Частинами 1, 3 статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1 ст. 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Частинами 1, 2 статті 91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд враховує усталені правові висновки Верховного Суду стосовно порядку розгляду кредиторських вимог у справі про банкрутство, ролі та обов`язки суду на цій стадії провадження, за якими:
- заявник сам визначає докази, які на його думку підтверджують заявлені вимоги (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- обов`язок здійснення правового аналізу заявлених у справі кредиторських вимог, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог покладений на господарський суд, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- під час розгляду заявлених грошових вимог суд користується правами та повноваженнями, наданими йому процесуальним законом; суд самостійно розглядає кожну заявлену грошову вимогу, перевіряє її відповідність чинному законодавству та за результатами такого розгляду визнає або відхиляє частково чи повністю грошові вимоги кредитора (постанови Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16);
- у попередньому засіданні господарський суд зобов`язаний перевірити та надати правову оцінку усім вимогам кредиторів до боржника незалежно від факту їх визнання чи відхилення боржником (постанови Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18);
- завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів на підставі поданих заявниками доказів існування та обґрунтованості цих вимог (подібний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 24.10.2019 у справі №910/10542/18, від 07.11.2019 у справі №904/9024/16).
Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:
- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку; - при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;
- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку.
Заявлені у справі про банкрутство грошові вимоги можуть підтверджуватися первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (висновки наведені у постановах Верховного Суду від 20.06.2019 у справі №915/535/17, від 25.06.2019 у справі №922/116/18, від 15.10.2019 у справі №908/2189/17, від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19).
Розглядаючи кредиторські вимоги суд в силу приписів статей 45- 47 КУзПБ має належним чином дослідити сукупність поданих заявником доказів (договори, накладні, акти, судові рішення, якими вирішено відповідний спір тощо), перевірити їх, надати оцінку наявним у них невідповідностям (за їх наявності), та аргументам, запереченням щодо цих вимог з урахуванням чого з`ясувати чи є відповідні докази підставою для виникнення у боржника грошового зобов`язання (див. висновок, викладений у постановах Верховного Суду від 10.02.2020 у справі №909/146/19, від 27.02.2020 у справі №918/99/19, від 29.03.2021 у справі №913/479/18).
Системний аналіз цих приписів засвідчує, що законодавцем у справах про банкрутство обов`язок доказування обґрунтованості вимог кредитора певними доказами покладено на заявника грошових вимог, а предметом розгляду в цьому випадку є вирішення питання про належне документальне підтвердження цих вимог кредитором-заявником. Запроваджений законодавцем підвищений стандарт доказування у справах про банкрутство для кредиторів приводить у випадку ненадання заявником-кредитором сукупності необхідних документів на обґрунтування своїх вимог до прийняття рішення судом про відмову у визнанні таких вимог та включенні їх до реєстру вимог кредиторів. Надані кредитором докази мають відповідати засадам належності (ст. 76 ГПК України), допустимості (ст. 77 ГПК України), достовірності (ст.78 ГПК України) та вірогідності (ст. 79 ГПК України).
Судом встановлено, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" (покупець) було укладено Договiр поставки №14/01/2023 вiд 16.01.2023 року (надалі - Договір), згідно умов якого постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених у даному Договорі, поставити (передати у власність) покупцеві товар, а покупець зобов`язується на умовах, визначених у даному Договорі прийняти і оплатити товар по цінам, в кількості i асортименті згідно специфікацій дo даного Договору, які є його невід`ємними частинами (п.1.1. Договору).
Згідно пункту 2.1. Договору товар, що є предметом даного Договору, передається в асортименті, кількості та по ціні, які визначаються сторонами у рахунках-фактурах і специфікаціях та/або у видаткових накладних, що є невід`ємними частинами даного Договору.
Відповідно до пункту 4.1. Договору ціна товару, що передається за даним Договором, установлюється в національній валюті України - гривні. Визначення ціни, вартості товару та умов оплати відбувається згідно умов зазначених в специфікації на конкретну поставку яка є невід`ємною частиною даного Договору.
Згідно з пунктом 4.2. Договору загальна вартість Договору визначається як загальна вартість всіх специфікацій, підписаних сторонами в рамках дії даного Договору.
На підставі пункту 4.3. Договору оплата за товар здійснюється покупцем шляхом перерахування грошових коштів на рахунок Постачальника у наступному порядку: 4.3.1. передоплата у розмірі 100 (сто відсотків) вартості відповідної специфікації здійснюється покупцем протягом 3-х (одного) календарних днів з моменту підписання сторонами відповідної специфікації.
Пунктом 4.4. Договору встановлено, що спосіб оплати - безготівковий переказ. Форма розрахунків - платіжне доручення.
Відповідно до пункту 5.2. Договору постачальник зобов`язується поставити покупцю товар, визначений відповідною специфікацією, в строк, визначений сторонами у відповідній специфікації до даного Договору.
На підставі пункту 5.3. Договору датою поставки товару вважається дата фактичної передачі товару постачальником покупцю за накладною постачальника.
Згідно пункту 6.1. Договору постачальник зобов`язаний одночасно з передачею покупцю товару, визначеного відповідною специфікацією, надати покупцю наступні документи на товар: рахунок-фактуру; накладну; документацію, що підтверджує належну якість товару.
Відповідно до пункту 6.2. Договору передача товару визначеного відповідною специфікацією від постачальника покупцю здійснюється за накладною постачальника.
Згідно пункту 8.1. Договору у випадку порушення своїх зобов`язань за цим Договором сторони несуть відповідальність, визначену цим Договором та чинним в Україні законодавством. Порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.
Відповідно до пункту 8.8. Договору у випадках не передбачених даним Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Пунктом 8.9. Договору передбачено, що усі спори, що пов`язані із даним Договором, його укладанням або такі, що виникають в процесі виконання умов даного Договору, вирішуються шляхом переговорів між представниками сторін.
Відповідно до пункту 8.10. Договору якщо спір неможливо вирішити шляхом переговорів, він вирішується в судовому порядку за встановленою підвідомчістю та підсудністю такого спору у порядку, визначеному відповідним чинним в Україні законодавством.
Відповідно до пункту 8.2. Договору за порушення строку оплати визначеного п.4.3.2. даного Договору, покупець зобов`язаний на письмову вимогу постачальника сплатити постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожен день прострочення платежу.
Сторонами Договору було підписано додатки до Договору, а саме: Додаток №1 до Договору від 04.04.2023 (специфікація 1), Додаток №2 до Договору від 07.04.2023 (специфікація 2), Додаток №3 до Договору від 25.04.2023 (специфікація 3), Додаток №8 до Договору від 05.07.2023 (специфікація 8), Додаток №9 до Договору від 01.09.2023 (специфікація 9), Додаток №9/1 до Договору від 28.02.2024, Додаток №10 до Договору від 28.02.2024 (специфікація 10).
На виконання умов Договору заявником було передано боржнику товар на загальну суму 11518460,41 грн, що підтверджується видатковими накладними №ВН-М00001 від 31.01.2023 на суму 260487,00 грн в тому числі ПДВ 43414,50 грн; №17 від 06.03.2023 на суму 1170573,48 грн, у тому числі ПДВ 195095,58 грн; №41 від 17.04.2023 (специфікація №1 від 04.04.2023) на суму 1194287,45 грн, у тому числі ПДВ 199047,91 грн; №50 від 19.04.2023 (специфікація №2 від 07.03.2023) на суму 1269083,79 грн, у тому числі ПДВ 211513,97 грн; №51 від 20.04.2023 (специфікація №2 від 07.03.2023) на суму 1123629,05 грн, у тому числі ПДВ 187271,51 грн; №64 від 08.05.2023 (специфікація №3 від 25.03.2023) на суму 718725,29 грн, у тому числі ПДВ 119787,55 грн; №73 від 08.05.2023 (специфікація №2 від 07.03.2023) на суму 519206,53 грн, у тому числі ПДВ 86534,42 грн; №201 від 01.09.2023 (специфікація №8 від 05.07.2023) на суму 1282635,50 грн, у тому числі ПДВ 213772,58 грн; №276 від 02.10.2023 (специфікація №9 від 01.09.2023) на суму 986325,30 грн, у тому числі ПДВ 164387,55 грн; №282 від 02.10.2023 (специфікація №9 від 01.09.2023) на суму 446166,72 грн, у тому числі ПДВ 74361,12 грн; №307 від 11.10.2023 (специфікація №9 від 01.09.2023) на суму 226098,00 грн, у тому числі ПДВ 37683,00 грн; №120 від 29.02.2024 (специфікація №10 від 28.02.2024) на суму 1182092,02 грн, у тому числі ПДВ 197015,34 грн; №162 від 28.03.2024 на суму 1139150,28 грн, у тому числі ПДВ 189858,38 грн, довіреностями №6 від 29.02.2024, №8 від 28.03.2024, товарно-транспортними накладними №0120 від 29.02.2024, №0162 від 28.03.2024.
Боржник здійснив часткову оплату на загальну суму 10379310,13 грн, а саме: 18.01.2023 в сумі 260487,00 грн; 03.03.2023 в сумі 200000,00 грн; 29.03.2023 в сумі 100000,00 грн; 04.04.2023 в сумі 617364,06 грн; 11.04.2023 в сумі 800000,00 грн; 14.04.2023 в сумі 100000,00 грн; 24.04.2023 в сумі 500000,00 грн; 11.05.2023 в сумі 1000000,00 грн; 15.05.2023 в сумі 718725,29 грн; 31.05.2023 в сумі 400000,00 грн; 15.08.2023 в сумі 570000,00 грн; 18.08.2023 в сумі 200573,58 грн; 23.08.2023 в сумі 300000,00 грн; 05.09.2023 в сумі 500000,00 грн; 05.09.2023 в сумі 150000,00 грн; 06.10.2023 в сумі 300000,00 грн; 19.10.2023 в сумі 300000,00 грн; 26.02.2024 в сумі 500000,00 грн; 28.02.2024 в сумі 450000,00 грн; 29.02.2024 в сумі 150000,00 грн; 07.03.2024 в сумі 300000,00 грн; 18.03.2024 в сумі 1000000,00 грн; 19.03.2024 в сумі 150000,00 грн; 25.03.2024 в сумі 812160,20 грн, що підтверджується наданими заявником платіжними інструкціями, інформаційними повідомленнями про зарахування коштів (а.с. 32- 52, 65- 68).
Отже, різниця між загальною вартістю поставленого заявником товару та сумою здійснених боржником оплат становить 1139150,28 грн.
Крім того, заявником нараховано боржнику на суму основного боргу - 1139150,28 грн за порушення виконання зобов`язань за Договором пеню, інфляційне збільшення боргу та 3% річних.
Так, з урахуванням наведеного, станом на 08.07.2026 розмір заборгованості боржника за Договором становить: 1211646,28 грн, з яких: 1139150,28 грн - сума основного боргу; 57206,51 грн - пеня, нарахована згідно п. 8.2. Договору за період з 29.03.2024 по 02.06.2024; 9126,87 грн - інфляційне збільшення боргу за квітень, травень 2024 року; 6162,62 грн - 3% річних за період з 29.03.2024 по 02.06.2024, нарахованих згідно статті 625 ЦК України.
Розпорядник майна (тимчасово виконуючий обов`язки керівника боржника) визнав грошові вимоги кредитора у повному обсязі.
З огляду на викладене, суд, дослідивши матеріали справи дійшов висновку, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" слід визнати у повному обсязі в сумі 1211646,28 грн, у тому числі: (1139150,28 грн - сума основного боргу; 9126,87 грн - інфляційне збільшення боргу; 6162,62 грн - 3% річних), із задоволенням у 4 (четверту) чергу, 57206,51 грн - пеня, із задоволенням у 6 (шосту) чергу
Визначальною датою для розподілу конкурсних та поточних вимог кредиторів є 01.08.2024 - дата відкриття провадження у справі про банкрутство боржника та офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за №73768 від 02.08.2024.
Приймаючи до уваги те, що грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство (тобто, до 01.08.2024), є конкурсними вимогами.
Оскільки офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство боржника здійснено 02.08.2024 за №73768, граничним строком для подання відповідних заяв є 02.09.2024 (включно).
Отже, оскільки кредитор звернувся до суду з заявою з грошовими вимогами до боржника 10.07.2026, такі вимоги кредитора є конкурсними, однак останній не має права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів, відповідно до абз. 3 ч. 4 ст.45 КУзПБ.
При цьому, судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" при зверненні з заявою про визнання грошових вимог до боржника за платіжною інструкцією №527 від 09.07.2026 сплатив 6656,00 грн судового збору, що становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до підпункту 10 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) кредитором сплачується судовий збір за ставкою - 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Станом на 1 січня 2026 року статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" встановлений прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3328,00 грн.
Тож за подання заяви з грошовими вимогами до боржника у справі №915/527/24 в електронній формі Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" мало сплатити 5324,80 грн судового збору (3328,00 грн х 2 х 0,8), а фактично сплатило 6656,00 грн, тобто на 1331,20 грн більше від встановленого Законом України "Про судовий збір" розміру судового збору.
Тому належить визнати 5324,80 грн сплаченого кредитором судового збору.
Щодо решти сплачених 1331,20 грн, Товариство з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" має право звернутися до суду з клопотанням про його повернення на підставі пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" (згідно якого сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом).
Керуючись ст. 2, 41, 45, 64 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232- 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
У Х В А Л И В:
1. Визнати грошові вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "МКС МЕТАЛ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дом "Югелеватор" у сумі 1211646,28 грн, у тому числі: (1139150,28 грн - сума основного боргу; 9126,87 грн - інфляційне збільшення боргу; 6162,62 грн - 3% річних), із задоволенням у 4 (четверту) чергу, 57206,51 грн - пеня, із задоволенням у 6 (шосту) чергу, а також 5324,80 грн - витрати по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника, із задоволенням у 1 (першу) чергу.
2. Копію ухвали надіслати кредитору, боржнику, розпоряднику майна.
Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги.
Повний текст ухвали суду складено та підписано 02.10.2026.
Суддя В.С. Адаховська