ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 вересня 2026 року
м. Київ
cправа № 910/482/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. - головуючий, Кібенко О.Р., Студенець В.І.,
за участю: секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - Антонової Г.І.,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 (головуючий суддя - Алданова С.О., судді: Корсак В.А., Шапран В.В.) та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 (суддя Салівон А.М.) в частині задоволених позовних вимог
у справі №910/482/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія"
до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
про стягнення коштів,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та заперечень
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська енергетична сервісна компанія" (далі за текстом також - ТОВ "Українська енергетична сервісна компанія") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (далі за текстом також - НЕК "Укренерго") про стягнення 13 271 324,53 грн, а саме 12 354 023,61 грн основного боргу, 170 379,31 грн пені, 139 674,60 грн 3% річних та 607 247,01 грн втрат від інфляції.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач стверджує про неналежне виконання відповідачем умов договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 №2187-01024 у частині своєчасної оплати придбаної позивачем як стороною, відповідальною за баланс, електричної енергії, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість у вказаній сумі, за наявності якої позивач здійснив нарахування пені, проценти річних та втрат від інфляції.
Стислий виклад обставин справи, встановлених судами першої та апеляційної інстанцій
3. НЕК "Укренерго" наказом від 03.04.2019 №204 затвердила умови договору про врегулювання небалансів електричної енергії із подальшими змінами в редакції наказів НЕК "Укренерго" від 08.07.2019 №366, від 07.08.2019 №423, від 16.08.2019 №441, від №85, від 26.11.2020 №634, від 21.12.2020 №709, від 05.01.2021 №6, від №111, від 16.03.2021 №141, від 01.06.2021 №303, від 31.01.2022 №58, від №161, від 16.05.2022 №176, від 09.06.2022 №236, від 27.01.2023 №58, від 01.03.2023 №117, від 24.06.2024 №360 та від 08.07.2024 №393.
4. Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору про врегулювання небалансів електричної енергії, що є додатком №1 до Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 року за №307 (зі змінами і доповненнями) (далі за текстом - Правила ринку; Правила), цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови врегулювання небалансів електричної енергії сторони, відповідальної за баланс (далі за текстом - СВБ), у тому числі її балансуючої групи. Цей договір є договором приєднання в розумінні статті 634 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК), умови якого мають бути прийняті іншою стороною не інакше, як шляхом приєднання до запропонованого договору в цілому. На підставі цього договору сторона, що приєднується, набуває статусу учасника ринку та здійснює свою діяльність у якості СВБ.
5. На виконання пункту 4.2.1 Правил ринку, , згідно з яким для надання послуг з балансування учасник ринку повинен подати ОСП заяву щодо приєднання до договору про надання послуг з балансування та включення до Реєстру постачальників послуг з балансування, позивачем подано заяву на приєднання до договору про участь у балансуючому ринку, за наслідками отримання якої повідомленням про приєднання до договору про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 за вих. №01/48159 відповідач поінформував позивача про приєднання до умов такого договору та долучення до реєстру учасників ринку, ідентифікатор договору №2187-01024, дата акцептування - 26.10.2021.
6. Таким чином, позивач (ОСП) та відповідач (СВБ) уклали договір про врегулювання небалансів електричної енергії від 26.10.2021 №2187-01024 з подальшими змінами та доповненнями ( далі за текстом - договір).
7. Відповідно до повідомлення про укладення договору останній є публічним та укладається сторонами з урахуванням статті 634 ЦК та розміщений на офіційному сайті ДП "НЕК "Укренерго" https://ua.energy/.
8. Розділи 1-10 договору визначають предмет договору, обсяг, ціну та вартість, права та обов`язки сторін, відповідальність сторін, порядок розрахунків, форс-мажор, порядок врегулювання спорів, строк дії договору тощо.
9. Відповідно до пункту 1.3 договору за цим договором СВБ врегульовує небаланси електричної енергії, що склалися в результаті діяльності її балансуючої групи на ринку електричної енергії, або передає свою відповідальність за небаланси електричної енергії іншій СВБ шляхом входження до її балансуючої групи.
10. За пунктом 1.4 договору ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами ринку.
11. Відповідно до пункту 1.5 договору врегулюванням небалансів електричної енергії є вчинення СВБ правочинів щодо купівлі-продажу електричної енергії та оплати платежів відповідно до Правил ринку.
12. Глава 2 договору передбачає, що вартість небалансів електричної енергії та суми платежів, що передбачені до сплати зі сторони СВБ та ОСП, розраховуються АР для кожного розрахункового періоду доби відповідно до Правил ринку. Оплата платежів відповідно до цього договору здійснюється з урахуванням податків та зборів, передбачених діючим законодавством.
За підсумками місяця визначається індикативна величина - середньозважена ціна небалансів електричної енергії за розрахунковий місяць, що розраховується шляхом ділення загальної вартості небалансів електричної енергії на загальний обсяг небалансів електричної енергії.
13. Згідно з пунктом 2.2 договору порядок розрахунку обсягів, ціни та вартості небалансів електричної енергії визначається Правилами ринку.
14. Відповідно до пункту 3.5 договору СВБ зобов`язана нести фінансову відповідальність перед ОСП за врегулювання небалансу електричної енергії, спричиненого цією СВБ (власні технологічні витрати ДП "РЕМ") або учасниками ринку, які входять до балансуючої групи СВБ.
15. Згідно з пунктом 5.1 договору виставлення рахунків та здійснення платежів щодо оплати вартості небалансів відбувається відповідно до процедур та графіків, передбачених Правилами ринку, та згідно з умовами цього Договору.
16. Подання платіжних документів здійснюється сторонами відповідно до Правил ринку (пункт 5.6 договору).
17. У ході виконання умов договору сторонами здійснювались взаємні поставки електричної енергії для врегулювання небалансів.
18. У системі MMS на адресу позивача 12.08.2024 надійшло повідомлення від відповідача про формування місячного звіту за період з 01.07.2024 до 31.07.2024, згідно з яким сума зобов`язання відповідача зі сплати на користь позивача складає 10 040 930,44 грн з ПДВ.
19. У матеріалах справи наявний акт від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_2178 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з договором, підписаний сторонами за допомогою ЕЦП з боку відповідача - 14.08.2024 о 21:50 та з боку позивача 15.08.2024 о 21:01, згідно з яким за наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП (відповідача) на користь СВБ (позивача) за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього акта купівлі- продажу електричної енергії складає 10 040 930,43 грн, в т.ч. ПДВ 1 673 488,41 грн.
20. 26.09.2024 у системі MMS на адресу позивача надійшло повідомлення від відповідача про формування звіту коригування за період з 01.07.2024 до 31.07.2024, згідно з яким сума зобов`язання з ПДВ з боку відповідача складає 10 040 930,44 грн + 160,67 грн = 10 041 091,11 грн з ПДВ.
21. Акт коригування від 26.09.2024 №СВБ_К_03_2024_07_2187 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.07.2024 №СВБ_02_2024_07_2187 згідно з договором підписано сторонами за допомогою ЕЦП, з боку відповідача як ОСП - 30.09.2024 о 16:53 та з боку позивача як СВБ -02.10.2024 о 12:01, та згідно з останнім за наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП (відповідача) за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього акта коригування, складає 10 041 091,11 грн, в т.ч. ПДВ 1 673 515,19 грн.
22. 11.09.2024 на адресу позивача від відповідача надійшло повідомлення про формування місячного звіту за період з 01.08.2024 до 31.08.2024, згідно з яким сума зобов`язання відповідача зі сплати на користь позивача, складає 2 287 053,48 грн з ПДВ.
23. Сторони за допомогою ЕЦП підписали з боку відповідача як ОСП - 13.09.2024 о 13:11, з боку позивача як СВБ - 13.09.2024 о 13:57 від 31.08.2024 акт №СВБ_02_2024_08_2178 купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів згідно з договором, згідно з яким за наслідками постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП (відповідача) за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього акта купівлі-продажу електричної енергії, складає 2 287 053,48 грн, в т.ч. ПДВ 381 175,58 грн.
24. 24.10.2024 від відповідача на адресу позивача надійшло повідомлення про формування звіту коригування за період з 01.08.2024 до 31.08.2024, згідно з яким сума зобов`язання зі сторони відповідача складає 2 287 053,48 грн + 25 879,02 грн = 2 312 932,50 грн з ПДВ.
25. У подальшому сторони за допомогою ЕЦП (з боку ОСП (відповідача) - 28.10.2024 об 11:23, з боку СВБ (позивача) 28.10.2024 о 12:46) підписали акт коригування від 24.10.2024 №СВБ_К_03_2024_08_2187 до акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів від 31.08.2024 №СВБ_02_2024_08_2187 згідно з договором, відповідно до якого за наслідками процедури коригування щодо постачання та врегулювання небалансів, зарахування зустрічних однорідних вимог сума коштів, яка підлягає оплаті зі сторони ОСП (відповідача) за електричну енергію для врегулювання небалансів відповідно до цього акта коригування, складає 2 312 932,50 грн в т.ч. ПДВ 385 488,75 грн.
26. Факт формування позивачем місячних звітів в системі управління ринком (MMS) про корегування за спірні періоди підтверджується наявною в матеріалах справи роздруківкою скрін-шотів з СУР (MMS) та відповідачем не заперечувався.
27. Зазначені акти та акти коригування підписані відповідачем за допомогою ЕЦП без заперечень, що, в свою чергу, підтверджує факт купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів відповідачем в обсягах і вартостях, зазначених у звітах за період з 01.07.2024 до 31.08.2024 за договором.
28. Кінцевий термін оплати суми зобов`язання відповідача в розмірі 10 040 930,44 грн з ПДВ, відповідно до повідомлення про формування місячного звіту за небаланси електричної енергії та акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.07.2024 до 31.07.2024 згідно з Правилами ринку, визначено 16.08.2024.
29. Кінцевий термін оплати суми зобов`язання відповідача в розмірі 160,67 грн з ПДВ, згідно з повідомленням про формування звіту коригування за період з 01.07.2024 до 31.07.2024 та актом коригування за період з 01.07.2024 до 31.07.2024 згідно з Правилами ринку, 02.10.2024.
30. Кінцевий термін оплати суми зобов`язання відповідача в розмірі 2 287 053,48 грн з ПДВ, відповідно до повідомлення про формування місячного звіту за небаланси електричної енергії та акта купівлі-продажу електричної енергії для врегулювання небалансів за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 згідно з Правилами ринку, визначено 17.09.2024.
31. Кінцевий термін оплати суми зобов`язання відповідача в розмірі 25 879,02 грн з ПДВ, згідно з повідомленням про формування звіту коригування за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 та актом коригування за період з 01.08.2024 до 31.08.2024 згідно з Правилами ринку, 30.10.2024.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
32. Господарський суд міста Києва рішенням від 25.06.2025 у справі №910/482/25, яке Північний апеляційний господарський суд залишив без змін постановою від 10.06.2026, провадження в частині стягнення 10 072 359,05 грн основного боргу закрив у зв`язку з відсутністю предмета спору.
Позовні вимоги задовольнив частково.
Стягнув з НЕК "Укренерго" на користь ТОВ "Українська енергетична сервісна компанія" 2 281 664,56 грн основного боргу, 139 674,60 грн 3% річних, 607 247,01 грн втрат від інфляції та 36 343,03 грн витрат по сплаті судового збору.
У задоволенні решти позовних вимог відмовив.
33. Частково задовольняючи позов, суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, виходив з того, що:
(1) відповідач усупереч умов договору та Правил ринку свої зобов`язання щодо сплати позивачу як ОСР, що здійснює врегулювання небалансу електричної енергії, грошових коштів в сумі 12 354 415,46 грн вартості небалансів електричної енергії у встановлений строк не виконав, унаслідок чого у нього (відповідача) як ОСП утворилась заборгованість у вказаній сумі;
(2) оскільки після відкриття провадження у справі шляхом подання клопотань про закриття провадження в частині сплати суми основного боргу відповідач повідомив про здійснення часткової оплати за спірним договором на загальну суму суму 10 072 359,05 грн, на підтвердження чого надав копії відповідних платіжних інструкцій, на момент розгляду справи по суті предмет спору у вказаній частині відсутній, з огляду на що провадження у справі в частині стягнення 10 072 359,05 грн основного боргу за договором підлягає закриттю на підставі пункту 2 частини першої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом також - ГПК), а вимоги позивача про стягнення з відповідача основного боргу підлягають частковому задоволенню в сумі 2 281 664,56 грн;
(3) розмір процентів річних відповідає вимогам зазначених вище норм законодавства, умовам договору та є арифметично вірним, тому вказані вимоги позивача про стягнення з відповідача 139 674,60 грн процентів річних підлягають задоволенню;
(4) розмір втрат від інфляції становить 617 087,46 грн, що є більшим, ніж заявлено позивачем, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в сумі, нарахованій позивачем, а саме 607 247,01 грн втрат від інфляції;
(5) з огляду на правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, оскільки у цій справі позивач обрав період нарахування пені, що входить у період дії воєнного стану, який почався з 24.02.2022, відсутні підстави для нарахування та стягнення з відповідача штрафних санкцій у вигляді пені за прострочення грошового зобов`язання за період 17.08.2024 - 07.01.2025;
(6) відсутні підстави для зменшення суми відсотків річних та втрат від інфляції, а тому вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних та втрат від інфляції підлягають задоволенню у сумі 139 674,60 грн та 607 247,01 грн відповідно.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її обґрунтування. Доводи інших учасників справи
34. НЕК "Укренерго" звернулось до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 у справі №910/482/25, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог ТОВ "Українська енергетична сервісна компанія" до НЕК "Укренерго".
35. Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК, стверджуючи про наявність підстав для відступу від висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, оскільки умовами договору про врегулювання небалансів електричної енергії не визначений розрахунок власними коштами ОСП та за приписами статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлені виключні підстави, коли ОСП може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка - у разі системних обмежень, обставини, які не були встановлені судами у даних судових рішеннях.
36. Доводи скаржника зводяться до того, що:
(1) висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 16.10.2020 у справі №903/918/19, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин, оскільки такі правовідносини не є подібними, а отже і вбачається відступлення від правових висновків, викладених у наведених скаржником постановах Верховного Суду;
(2) Закон України "Про ринок електричної енергії" встановлює спеціальний алгоритм розрахунків між ОСП та СВБ, який передбачає: наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання, виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування.
Умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.
Визначені поняття алгоритму та поточного рахунку зі спеціальним режимом використання, наведені в статті 1 вказаного Закону, дають підстави дійти висновку, що умова про алгоритм розподілу коштів з поточного рахунку зі спеціальним режимом використання ОСП є не прямою договірною умовою, встановленою договором про врегулювання небалансів електричної енергії, а положенням цього Закону;
(3) аналіз статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" свідчить, що сторона, відповідальна за баланс, яким є позивач, має право вимагати від оператора системи передачі (відповідача) оплату за балансуючу електричну енергію виключно в межах коштів, перерахованих оператору системи передачі.
Цей Закон є спеціальним нормативним актом, який регулює відносини відповідних суб`єктів - учасників ринку електричної енергії, а стаття 75 цього Закону є спеціальною нормою, що регулює порядок розрахунків на ринку електричної енергії.
Отже, у спірних відносинах має застосовуватися пріоритет спеціальної норми Закону України "Про ринок електричної енергії", який необхідно врахувати при вирішенні спору, оскільки і пункт 1.4 договору вказує на те, що ОСП врегульовує небаланси електричної енергії з СВБ у порядку, визначеному вказаним Законом та Правилами ринку;
(4) оскільки в діях ОСП відсутня така складова як вина, останній не може нести відповідальність у вигляді застосування до нього фінансових санкцій.
Доказів порушення відповідачем установленого Законом України "Про ринок електричної енергії" алгоритму розрахунків за балансуючу електроенергію позивач не надав, а суд не встановив
37. ТОВ "Українська енергетична сервісна компанія" подало відзив на касаційну скаргу, в якому просить залишити її без задоволення, оскаржувані рішення судів - без змін.
38. Заперечення позивача зводяться до того, що:
(1) доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з оцінкою доказів та встановленими на їх підставі обставинами справи, а не до обґрунтування необхідності відступлення від правового висновку в розумінні пункту 2 частини другої статті 287 ГПК, тоді як підставами для відступлення можуть бути лише такі істотні чинники, як зміна законодавства, рішення Конституційного Суду України, рішення ЄСПЛ або зміни у праворозумінні;
(2) положення статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" визначають особливості розрахунків на ринку електричної енергії, зокрема, через спеціальні рахунки, однак вони не містять імперативної заборони відповідачу здійснювати оплату за придбану електричну енергію з інших джерел та не встановлюють відкладальної умови для виконання ОСП своїх грошових зобов`язань перед СВБ, яка залежить від надходження коштів на спеціальний рахунок від інших учасників ринку;
(3) відповідач як ОСП та АР наділений відповідними повноваженнями та зобов`язаний вживати всіх можливих заходів для забезпечення фінансової дисципліни на ринку, включаючи стягнення заборгованості з недобросовісних учасників.
Невиконання цих функцій або їх неефективне виконання не може бути підставою для звільнення відповідача від виконання обов`язків перед позивачем;
(4) твердження відповідача про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права;
(5) положення щодо рахунків із спеціальним режимом використання діяли як під час розгляду справ, у межах яких формувалися висновки, від відступу від яких наполягає позивач, так і діють станом на сьогодні;
(6) доводи НЕК "Укренерго" як скаржника про наявність підстав для відступлення від висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, Верховний Суд неодноразово відхиляв;
(7) у постанові від 17.09.2025 у справі №910/62/25 Верховний Суд зазначив, що аргументи оператора системи передачі про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини з посиланням на приписи частини четвертої статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг зобов`язань боржника, який прострочив виконання грошового зобов`язання.
Суд підкреслив, що наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, запровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
Вказана правова позиція, як наголосив Верховний Суд, є сталою, послідовною та актуальною.
Позиція Верховного Суду
39. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
40. Предметом розгляду в цій справі були вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача 13 271 324,53 грн, а саме 12 354 023,61 грн основного боргу, 170 379,31 грн пені, 139 674,60 грн 3% річних та 607 247,01 грн втрат від інфляції.
41. Причиною звернення з касаційною скаргою стала незгода відповідача з рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін постановою апеляційного суду, в частині задоволених позовних вимог, а саме в частині стягнення 2 281 664,56 грн основного боргу, 139 674,60 грн 3% річних, 607 247,01 грн втрат від інфляції.
42. Отже, предметом касаційного оскарження є рішення судів попередніх інстанцій в частині розгляду позовних вимог щодо стягнення залишку заборгованості та нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції, відповідно, правомірність задоволення цих вимог. В іншій частині зазначені судові рішення не оскаржуються, а тому згідно з частиною першою статті 300 ГПК в касаційному порядку не переглядаються.
43. Підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі в частині задоволення позовних вимог про стягнення залишку заборгованості та нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК, згідно з яким підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадку, якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
44. Згідно з абзацом 3 пункту 5 частини другої статті 290 ГПК у разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
45. Отже, з огляду на зміст наведених вимог процесуального закону при касаційному оскарженні судових рішень з підстави, передбаченої пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК, крім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, касаційна скарга має містити належне обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, з чіткою вказівкою на норму права (абзац, пункт, частина статті), а також із зазначенням такого правового висновку, описом правовідносин та змістовного обґрунтування мотивів такого відступлення.
46. Принцип правової визначеності вимагає чіткості, зрозумілості й однозначності правових норм, зокрема їх передбачуваності (прогнозованості) і стабільності. Єдність однакового застосування закону забезпечує правову визначеність та втілюється шляхом однакового застосування судом того самого закону в подібних справах.
47. Суд вважає за необхідне звернутися до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.09.2018 у справі №823/2042/16 та у постановах Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №910/8091/20, від 24.06.2021 у справі №914/2614/13, де зазначено, що з метою забезпечення єдності та сталості судової практики для відступу від висловлених раніше правових позицій Верховного Суду суд повинен мати ґрунтовні підстави - попередні рішення мають бути помилковими, неефективними чи застосований у цих рішеннях підхід повинен очевидно застаріти внаслідок розвитку в певній сфері суспільних відносин або їх правового регулювання.
48. Верховний Суд відповідно до частини 1 статті 36 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом. Отже, для відступу від правової позиції, раніше сформованої Верховним Судом, необхідно встановити, що існує об`єктивна необхідність такого відступу саме у конкретній справі.
49. Суд звертає увагу, що обґрунтованими підставами для відступу від уже сформованої правової позиції Верховного Суду є, зокрема:
1) зміна законодавства (існують випадки, за яких зміна законодавства не дозволяє суду однозначно дійти висновку, що зміна судової практики можлива без відступу від раніше сформованої правової позиції);
2) ухвалення рішення Конституційним Судом України;
3) нечіткість закону (невідповідності критерію «якість закону»), що призвело до різного тлумаченням судами (палатами, колегіями) норм права;
4) винесення рішення ЄСПЛ, висновки якого мають бути враховані національними судами;
5) зміни у праворозумінні, зумовлені: розширенням сфери застосування певного принципу права; зміною доктринальних підходів до вирішення складних питань у певних сферах суспільно-управлінських відносин; наявністю загрози національній безпеці; змінами у фінансових можливостях держави.
50. Отже, необхідність відступу від правових позицій Верховного Суду повинна мати тільки важливі підстави, реальне підґрунтя, суд не повинен відступати від попередніх рішень за відсутності вагомої для цього причини, а метою відступу може слугувати виправлення лише тих суперечностей (помилок), що мають фундаментальне значення для правозастосування.
51. У контексті визначеної підстави касаційного оскарження скаржник просить відступити від висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, посилаючись на те, що умовами договору про врегулювання небалансів електричної енергії не визначений розрахунок власними коштами ОСП та за приписами статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії" встановлені виключні підстави, коли ОСП може вносити на свій поточний рахунок із спеціальним режимом використання кошти з власного поточного рахунка - у разі системних обмежень, обставини, які не були встановлені судами у даних судових рішеннях.
52. Водночас, як вбачається зі змісту оскаржуваних рішень судів попередніх інстанцій, задовольняючи позовні вимоги в оскаржуваній скаржником частині щодо стягнення залишку заборгованості та нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції, суди не застосовували правових висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, у контексті відхилення тверджень скаржника, що прострочення виникло не з його вини, оскільки він міг сплачувати вартість балансуючої електричної енергії виключно з поточного рахунка із спеціальним режимом використання відповідно до Правил ринку та за наявності коштів, що надійшли від інших учасників, з огляду на те, що наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК України у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат, що є обов`язковою умовою для застосування пункту 2 частини другої статті 287 ГПК.
53. Як не застосовували й висновки об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 16.10.2020 у справі №903/918/19, які, як стверджує скаржник, не можуть бути застосовані до спірних правовідносин у цій справі, оскільки такі правовідносини не є подібними, що й обмовляє відступлення від правових висновків, викладених у наведених постанова Верховного Суду.
54. Ухвалюючи рішення про стягнення з відповідача, зокрема, нарахованих позивачем 3% річних та втрат від інфляції, суди попередніх інстанцій не застосовували і норми статті 75 Закону України "Про ринок електричної енергії", тоді як наявність підстав для відступу від наведених висновків Верховного Суду скаржник намагається довести через застосування, зокрема, норми наведеної статті, стверджуючи, що така є спеціальною нормою, що регулює порядок розрахунків на ринку електричної енергії, який передбачає: наявність в ОСП поточного рахунку із спеціальним режимом використання виключно з якого здійснюються розрахунки за послуги з ППБ/СВБ; розрахунки за послуги з ППБ/СВБ здійснюються в межах наявних на рахунку коштів, що надійшли від учасників ринку балансування. Умовою проведення таких розрахунків є наявність коштів на рахунку із спеціальним режимом використання, що надійшли від учасників балансуючого ринку.
55. Суди виходи з того, що правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов`язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК. Нарахування 3% річних та втрат від інфляції, які є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання, здійснюється незалежно від вини боржника.
56. При цьому Суд враховує, що суд першої інстанції за змістом оскаржуваного рішення зазначив про врахування правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 08.02.2022 (правильна дата 08.06.2022) у справі №910/6636/21, згідно з якою наявність рахунку із спеціальним режимом використання не виключає застосування до споживача пені за прострочення в оплаті отриманої електричної енергії, а також відповідальності за прострочення грошового зобов`язання у порядку частини другої статті 625 ЦК у вигляді сплати 3% річних та інфляційних втрат, яка за змістовним критерієм є аналогічною правовій позиції Верховного Суду, викладеній у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, на відступі від якої скаржник наполягає у межах визначеної ним підстави касаційного оскарження у цій справі.
57. Тоді як скаржник за змістом касаційної скарги в контексті приписів пункту 2 частини другої статті 287 ГПК вмотивовано не обґрунтував необхідність відступлення від таких висновків, як не навів і будь-яких інших вагомих, вмотивованих, обґрунтованих та достатніх аргументів для такого відступлення, зокрема, щодо помилковості попередніх рішень чи суттєвої зміни змісту правового регулювання спірних правовідносин внаслідок зміни законодавства, їх неефективності, неясності, неузгодженості, незбалансованості.
58. Доводи скаржника у цій частині фактично зводяться до власного суб`єктивного тлумачення норм права та власних заперечень висновків Верховного Суду, які (висновки) викладені у наведених вище постановах, в тому числі і постановах, на які покликається скаржник.
59. При цьому Суд враховує, що об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду в постанові від 03.02.2023 у справі №910/9374/21 також вважала, що твердження заявника про те, що прострочення виконання грошового зобов`язання виникло не з його вини, є неспроможними, оскільки ця обставина не впливає на обсяг його зобов`язань як боржника, що прострочив грошове зобов`язання, а наявність особливого алгоритму розподілу коштів на спеціальних рахунках, впровадженого у зв`язку з особливістю здійснення розрахунків на ринку електричної енергії, не виключає можливість застосування до спірних правовідносин положень загальних норм матеріального права.
60. З огляду на зазначене, у пункті 17 цієї постанови об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачала підстав для відступу від висновків, наведених у постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, від 08.06.2022 у справі №910/6636/21, від 18.10.2022 у справі №910/6578/21.
61. Тобто, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила правову позицію, викладену, зокрема, в постановах Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21, від 15.06.2022 у справі №910/6639/21.
62. Відповідну праву позицію Верховний Суд неодноразово застосовував та викладав, зокрема, в постановах від 02.03.2023 у справі №910/18611/21, від 09.03.2023 у справі №910/18613/21, від 25.05.2023 у справі №910/1382/22, від 14.12.2023 у справі №910/3263/23, від 13.02.2025 у справі №910/6577/24, від 16.04.2025 у справі №910/12312/24, від 23.04.2025 у справі №910/5201/24, від 17.09.2025 у справі №910/62/25, від 08.10.2025 у справі №910/7701/23, від 21.10.2025 у справі №910/10946/24, при вирішенні спорів, що виникли з правовідносин за договорами врегулювання небалансів електричної енергії, що свідчить про сталість та послідовність такого правозастосування при вирішенні спорів у подібних правовідносинах.
63. Тоді як скаржник не доводить будь-якої зміни суспільного контексту в період після прийняття відповідних постанов, через які застосований у них усталений підхід очевидно застарів унаслідок розвитку суспільних відносин у певній сфері або їх правового регулювання, що свідчить про недоведення ним підстав для відступу від правових висновків Верховного Суду, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21.
64. Отже, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 2 частини другої статті 287 ГПК, не отримала підтвердження під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних судових рішень з цієї підстави.
65. Крім цього Суд не вбачає підстав для передачі цієї справи №910/482/25 на розгляд Великої Палати Верховного Суду для відступлення від висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у пункті 86 постанови від 15.06.2022 у справі №910/6639/21, пункті 5.37 постанови Верховного Суду від 08.02.2022 у справі №910/6635/21:
на підставі частини третьої статті 302 ГПК, так як за змістом вказаної норми суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії суддів, палати або об`єднаної палати, може передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду лише у випадку, якщо буде вважати за необхідне відступити від висновку, зокрема, колегії судді іншого касаційного суду, тоді як скаржник просить відступити від висновків, викладених у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, а не іншого касаційного суду, як цього вимагає частина третя статті 302 ГПК;
на підставі частини п`ятої статті 302 ГПК, так як скаржник не доводить, що ця справа містить виключну правову проблему і що вирішення такої виключної правової проблеми Великою Палатою Верховного Суду необхідне для забезпечення розвитку права та формування судами єдиної правозастосовної практики. Як не доводить і наявності глибоких розходжень у судовій практиці щодо застосування однієї і тієї ж норми права, в тому числі наявності правових висновків суду касаційної інстанції, які прямо суперечать один одному у справах з подібними правовідносинами.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
66. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої інстанції та апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.
67. Згідно із статтею 309 ГПК суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 300 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.
68. Ураховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції, передбачені статтею 300 ГПК, Суд вважає, що доводи, викладені у касаційній скарзі, не отримали свого підтвердження під час касаційного провадження, у зв`язку з чим немає підстав для задоволення касаційної скарги.
Розподіл судових витрат
69. За загальним правилом статті 129 ГПК у зв`язку із відмовою у задоволенні касаційної скарги, судовий збір за її подання покладається на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
П О С Т А Н О В И В :
1.Касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишити без задоволення.
2.Постанову Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2026 та рішення Господарського суду міста Києва від 25.06.2025 в частині задоволених позовних вимог у справі №910/482/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Бакуліна
Судді О.Р. Кібенко
В.І. Студенець