СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40602, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua
У Х В А Л А
05 жовтня 2026 р. Справа № 480/7219/21
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Павлічек В.О., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди,-
В С Т А Н О В И В:
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 року по справі № 480/7219/21 було частково задоволено позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області щодо не здійснення перерахунку пенсії ОСОБА_1 згідно довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 №52135 про розмір грошового забезпечення станом на 05.03.2019, що враховується для перерахунку пенсії з 01.04.2019.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області здійснити з 01 квітня 2019 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виданої ІНФОРМАЦІЯ_2 №52135, з урахуванням раніше виплачених сум. В іншій частині позовних вимог - відмовлено.
Крім того стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області на користь ОСОБА_1 судовий збір, сплачений при зверненні до суду в сумі 908,00 грн.
В подальшому, ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 29.06.2026 року було частково задоволено заяву ОСОБА_1 від 23.05.2026 № 05/44 про встановлення судового контролю, встановлено судовий контроль за виконанням Головним управлінням Пенсійного фонду України в Сумській області рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 480/7219/21 та зобов`язано особисто керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області подати протягом 90 днів до суду звіт про виконання рішення Сумського окружного адміністративного суду від 16.11.2021 у справі № 480/7219/21, який повинен відповідати вимогам норм частин 2 та 3 ст.382-2 КАС України.
У задоволенні інших вимог заяви ОСОБА_1 від 23.05.2026 № 05/44 про встановлення судового контролю - відмовлено.
Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області подало звіт від 28.09.2026 про виконання рішення суду, а також клопотання про звільнення керівника від сплати штрафу. ОСОБА_1 подав заперечення від 29.09.2026 на звіт та клопотання.
01.10.2026 на електронну адресу суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді.
Заява мотивована тим, що Сидорук А.І. не є суддею, який ухвалював базове рішення по суті позовних вимог чи чинну фінансову ухвалу простягнення конкретного боргу від 21.04.2026 року (суддя Шевченко І.Г.), а отже, не мав жодних законних повноважень одноособово перебирати на себе функції процесуального контролю. Крім того ОСОБА_1 вважає, що Сидорук А.І. своєю ухвалою від 29.06.2026 року безпосередньо і фактично змінив остаточне, незмінне та недоторканне судове рішення Сумського окружного адміністративного суду під головуванням судді Воловика С.В. від 16.11.2021 року, яке набрало законної сили ще 07.02.2022 року. Також ОСОБА_1 вважає, що судді Сумського окружного адміністративного суду з 2021 року протягом п`яти років поспіль умисно блокували його право як полковника ЗСУ на належний розмір військової пенсії.
За наслідками вирішення питання про відвід в ухвалі від 05.10.2026 суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу та на підставі ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України, заяву про відвід судді у справі № 480/7219/21 передано на автоматизований розподіл для визначення судді, який вирішуватиме питання про заявлений відвід.
Заява про відвід судді у даній справі 05.10.2026 року розподілена автоматизованою системою документообігу суду судді Павлічек В.О.
За приписами п. 8 ст. 40 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Тобто вказана норма визначає право, а не обов`язок, суду, якому передано на вирішення заяву про відвід, за його власною ініціативою вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
При цьому суд не вбачає необхідності вирішувати питання про відвід у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та дійшов висновку про можливість розгляду заяви про відвід судді у письмовому провадженні.
А відтак суд відмовляє в розгляді заяви про відвід судді у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та, відповідно, в режимі відеоконференції.
Дослідивши доводи заяви про відвід судді, суд не вбачає підстав для її задоволення, з огляду на наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України), відповідно до частини першої якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 36 КАС України суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
У пунктах 49, 50, 52 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) від 09 листопада 2006 року у справі "Білуха проти України" (заява N 33949/02), яке згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ, зазначено, що відповідно до усталеної практики Суду наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод повинна визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями.
Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у цій справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про небезсторонність суду.
Стосовно суб`єктивного критерію, особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного.
За критеріями об`єктивної неупередженості судді, наведеними у рішенні ЄСПЛ від 24 лютого 1993 року у справі "Фей проти Австрії" (Fey v. Austria; заява №14396/88) Суд відзначав, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості. Мова йде про ту довіру, яку суди у демократичному суспільстві повинні апріорі викликати в учасників процесу.
Отже, з огляду на викладене, при об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Водночас суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 07 березня 2024 року по справі № 260/981/23.
Водночас суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим. Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Проаналізувавши викладені в заяві, яка надійшла на електронну адресу суду 01.10.2026 року, доводи, суд дійшов висновку про відсутність визначених процесуальним законом підстав для відводу судді Сидорука А.І. Заява не містить посилання на обставини, які за суб`єктивними чи об`єктивними критеріями виключають участь судді Сидорука А.І. у розгляді звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 28.09.2026 про виконання рішення суду, а також клопотання про звільнення керівника від сплати штрафу, відповідно до статті 36 КАС України, а доводи заяви та зазначені у ній міркування зводяться до припущень та не доводять наявності обставин, які викликали б сумнів у неупередженості або об`єктивності судді при розгляді даної справи.
Водночас за приписами ч. 4 ст. 36 КАС України, незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Крім того суд звертає увагу заявника на те, що суд не має відношення до автоматизованого розподілу судових справ та матеріалів, не має жодних упереджень, а діє з урахуванням принципу верховенства права та єдиною метою - реальне виконання ухваленого рішення суду.
При цьому щодо задоволення заяви про відвід всього складу Сумського окружного адміністративного суду, суд зазначає, що нормами КАС України не передбачено вчинення зазначених дій.
За таких обставин, з урахуванням викладеного суд вважає, що заявником не наведено, а судом не встановлено обставин, які ґрунтуються на доказах та які б ставили під сумнів в об`єктивності судді при розгляді звіту про виконання рішення суду, а також могли б свідчити про його пряму чи опосередковану заінтересованість у результаті розгляду поданого звіту, упередженість судді.
А відтак, враховуючи викладене, суд доходить висновку, що заява ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука А.І. є необгрунтованою та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 36-41, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У Х В А Л И В:
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Сидорука А.І. по адміністративній справі № 480/7219/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про зобов`язання вчинити дії та стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя В.О. Павлічек