КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а
Номер апеляційного провадження: 22-ц/824/13208/2026
У Х В А Л А
02 жовтня 2026 року м. Київ
справа № 755/7715/26
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,
суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.
у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, заінтересовані особи: боржник - ОСОБА_2 , представник боржника - Ярошенко Олеся Миколаївна
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року,
встановив:
Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 травня 2026 року скаргу ОСОБА_1 на дії та рішення державного виконавця Дніпровського відділу державної виконавчої служби у місті Києві Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України повернуто без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою, 09 червня 2026 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» апеляційну скаргу безпосередньо до Київського апеляційного суду.
10 червня 2026 року витребувано з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи №755/7715/26, які надійшли до суду апеляційної інстанції 08 липня 2026 року.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року апеляційну скаргу залишено без руху, встановлено строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
У період з 03 серпня по 01 вересня 2026 року суддя Ящук Т.І. перебувала у відпустці.
10 серпня 2026 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» заяву про виконання ухвали суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2026 року продовжено строк для усунення недоліків, протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали - для надання доказів надсилання апеляційної скарги боржнику.
29 вересня 2026 року ОСОБА_1 надіслав засобами електронного зв`язку через систему «Електронний суд» заяву про відвід колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М., зареєстровано судом 01 жовтня 2026 року.
В обґрунтування заяви про відвід ОСОБА_1 вказує, що ним належним чином виконані вимоги процесуального закону та ухвали Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року щодо направлення копії апеляційної скарги іншим учасникам справи, а колегія суддів у складі Ящук Т.І., Кирилюк Г.М. та Рейнарт І.М. неодноразово і безпідставно повертається до цього питання, чим умисно затягує розгляд справи та не визнає факт належного виконання процесуальних вимог з боку скаржника.
Зазначає, що копію апеляційної скарги та доданих до неї матеріалів ним направлено через підсистему «Електронний суд» до зареєстрованого електронного кабінету представника боржника ОСОБА_2 - адвоката Ярошенко О.М., що підтверджується квитанцією №7444636, долученою до апеляційної скарги та заяви від 10 серпня 2026 року.
Вказує, що на підтвердження повноважень адвоката Ярошенко О.М. як представника ОСОБА_2 ним надано ордери на представництво інтересів боржника у Київському апеляційному суді, органах державної виконавчої служби та Дніпровському районному суді міста Києва. Також повноваження адвоката Ярошенко О.М. підтверджуються матеріалами справи № 755/20287/21 та підсистемою «Електронний суд».
Посилається на те, що у матеріалах справи № 755/7715/26 та справи № 755/20287/21 відсутнє письмове повідомлення про припинення представництва або обмеження повноважень адвоката Ярошенко О.М. як представника ОСОБА_2 , у зв`язку з чим адвокат продовжує вважатися належним представником боржника, а направлення документів до її електронного кабінету є належним виконанням вимог пункту 2 частини четвертої статті 356 та частини сьомої статті 43 ЦПК України.
При цьому скаржник посилається на правову позицію Об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08 лютого 2024 року у справі № 480/8341/22, вважаючи, що направлення процесуального документа представнику особи є належним способом повідомлення особи, яку такий представник представляє.
З огляду на викладене, ОСОБА_1 вважає, що недолік апеляційної скарги, зазначений в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року, ним було усунуто у встановлений судом строк шляхом подання 10 серпня 2026 року відповідної заяви.
Разом з тим, скаржник зазначає, що замість вирішення питання про відкриття апеляційного провадження колегія суддів протягом тривалого часу не вирішує це питання по суті.
Вважає, що замість визнання факту належного усунення ним недоліків апеляційної скарги колегія суддів створює нові штучні перешкоди для відкриття апеляційного провадження, повторно вимагаючи надати докази, які, на його переконання, вже були надані разом з апеляційною скаргою та заявою від 10 серпня 2026 року.
Також ОСОБА_1 зазначає, що колегія суддів не надала оцінки квитанції № 7444636, ордерам адвоката Ярошенко О.М., правовим висновкам Верховного Суду та рішенням інших колегій Київського апеляційного суду в аналогічних справах.
Крім того, скаржник посилається на об`єктивну неможливість направлення документів безпосередньо боржнику ОСОБА_2 , оскільки боржник оголошена в розшук та фактично перебуває за межами України.
ОСОБА_1 також зазначає, що вказані обставини свідчать про умисне затягування розгляду справи та, посилаючись на пункт 2 частини першої статті 106 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», вважає, що безпідставне затягування розгляду справи може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.
Посилаючись на п. 3 ч.1 ст. 36 ЦПК України, вважає, що у колегії суддів наявна побічна заінтересованість у результаті розгляду справи, оскільки колегією вже постановлено ухвалу від 30 липня 2026 року про залишення апеляційної скарги без руху, а визнання факту належного усунення недоліків, на його думку, означало б визнання помилковості попередньої ухвали колегії та могло б призвести до її скасування в касаційному порядку.
Крім того, скаржник посилається на п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України та вважає, що сукупність наведених ним обставин - умисне затягування розгляду справи, неврахування наданих доказів, правових висновків Верховного Суду та рішень інших колегій Київського апеляційного суду - створює об`єктивний сумнів у неупередженості колегії суддів.
Вважає, що зазначені обставини свідчать про те, що колегія вже висловила свою правову позицію щодо обставин, які мають значення для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, що, на його переконання, викликає об`єктивний сумнів у неупередженості суддів.
Також скаржник посилається на порушення положень ст. 58, 64 ЦПК України щодо представництва, а також зазначає про неврахування колегією суддів правових висновків Верховного Суду та рішень інших колегій Київського апеляційного суду у справах, які мають аналогічні обставини.
Крім того, ОСОБА_1 ставить під сумнів законність створення цивільної справи №755/7715/26, оскільки вважає, що скарга на дії та рішення державного виконавця, яка стосується виконання судового рішення у справі № 755/20287/21, не могла бути зареєстрована як нова самостійна справа, а мала розглядатися в межах зазначеної справи. У зв`язку з цим скаржник вважає, що створення справи № 755/7715/26 та подальший автоматизований розподіл справи відбулися з порушенням установленого порядку.
Посилаючись на п. 4 ч.1 ст. 36 ЦПК України, ОСОБА_1 вважає, що зазначені обставини є підставою для відводу колегії суддів у зв`язку з порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи.
Також посилається на обставини, пов`язані з місцезнаходженням боржника Фоменко О.М., зазначаючи, що боржник оголошена в розшук, за місцем реєстрації в Україні фактично не проживає та перебуває за кордоном.
У зв`язку з цим ОСОБА_1 вважає, що вимога про направлення копії апеляційної скарги безпосередньо боржнику є об`єктивно невиконуваною, а направлення документів через зареєстрований електронний кабінет її представника - адвоката Ярошенко О.М. - є єдиним можливим та належним способом повідомлення боржника.
Також посилається на судові рішення в інших справах, у яких підтверджено належність направлення документів представнику боржника та необхідність розгляду відповідних скарг у межах справи № 755/20287/21.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 ЦПК України, суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи.
Вивчивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість заявленого відводу суддям Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. на підставі наступного.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо існують інші обставини, що викликають сумнів у його неупередженості або об`єктивності.
Частиною четвертою статті 36 ЦПК України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не можуть бути підставою для відводу.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою Київського апеляційного суду від 30 липня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення її недоліків.
10 серпня 2026 року ОСОБА_1 подав заяву про виконання ухвали суду.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 24 вересня 2026 року скаржнику продовжено строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів з дня отримання копії ухвали - для надання доказів надсилання апеляційної скарги боржнику.
Отже, доводи скаржника про те, що ним були усунуті всі недоліки апеляційної скарги, фактично зводяться до незгоди з наданою судом оцінкою поданих ним документів та до незгоди з процесуальним судовим рішенням про продовження строку для усунення недоліків.
Посилання скаржника на квитанцію системи «Електронний суд» № 7444636, ордери на представництво інтересів боржника, відсутність повідомлення про припинення представництва, а також на правові висновки Верховного Суду щодо направлення процесуальних документів представнику стосуються правильності вирішення питання про усунення недоліків апеляційної скарги та не свідчать про особисту заінтересованість суддів у результаті розгляду справи чи їх упередженість, оскільки процесуальний обов`язок скаржника щодо направлення копії апеляційної скарги іншому учаснику справи прямо передбачений ч. 7 ст. 43 ЦПК України.
Також доводи щодо тривалості розгляду процесуальних питань у справі самі по собі не свідчать про необ`єктивність або упередженість суддів. Незгода учасника справи зі змістом процесуальних ухвал чи оцінкою судом поданих доказів може бути предметом відповідного процесуального оскарження, однак не є підставою для відводу суддів.
Не можуть бути підставою для відводу також посилання Манацкова М.О. на те, що дана колегія суддів брала участь у вирішенні процесуальних питань у даній справі, у тому числі в постановленні ухвали від 30 липня 2026 року, оскільки сам факт постановлення суддями процесуальних рішень у межах цього ж апеляційного провадження не свідчить про їх повторну участь у розгляді справи у розумінні ст. 37 ЦПК України та не підтверджує наявності обставин, які об`єктивно можуть викликати сумнів у їх неупередженості.
Доводи скаржника про незаконність створення судом першої інстанції справи № 755/7715/26, неналежний, на його думку, порядок автоматизованого розподілу справи між суддями, а також про невідповідність визначеного складу суду вимогам законодавства також не свідчать про наявність підстав для відводу саме суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М. та Рейнарт І.М.
При цьому скаржником не наведено конкретних об`єктивних даних, які б свідчили про порушення встановленого законом порядку визначення складу суду саме з метою вплинути на результати розгляду цієї справи або про особисту заінтересованість суддів у її результаті.
Посилання скаржника на перебування боржника ОСОБА_2 у розшуку та за межами України, а також на неможливість здійснити її безпосереднє повідомлення, стосуються порядку виконання процесуальних обов`язків учасників справи, однак не підтверджують упередженості суддів.
Також не свідчать про необ`єктивність колегії суддів посилання скаржника на процесуальні рішення, ухвалені іншими колегіями Київського апеляційного суду в інших справах. Манацков М.О. фактично просить врахувати правові висновки та процесуальні рішення, прийняті в інших судових провадженнях за його участю, як підтвердження правильності його позиції щодо порядку направлення апеляційної скарги та розгляду скарг на дії державного виконавця. Однак відмінність процесуальних рішень суду в різних справах сама по собі не свідчить про упередженість суддів у конкретному провадженні.
Таким чином, доводи заяви про відвід колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. не свідчать про наявність у суддів особистої заінтересованості у результаті розгляду справи, їх упередженості або інших обставин, які відповідно до ст. 36 ЦПК України можуть бути підставою для відводу, а фактично зводяться до незгоди ОСОБА_1 з процесуальними рішеннями суду, оцінки поданих ним документів та висновком суду щодо наявності підстав для залишення без руху апеляційної скарги.
Інших обставин, які б об`єктивно свідчили про упередженість чи необ`єктивність колегії суддів або викликали обґрунтовані сумніви щодо їх безсторонності, ОСОБА_1 не наведено та матеріалами справи не підтверджено.
За таких обставин колегія суддів вважає, що заява Манацкова М.О. про відвід колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. є необґрунтованою.
Відповідно до ч.3 ст. 40 ЦПК України, якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
У зв`язку з тим, що заява про відвід у даній справі надійшла до суду під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, заява ОСОБА_1 про відвід колегії суддів Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. підлягає передачі відповідно до ч. 3 ст. 40 ЦПК України на розгляд судді, який не входить до складу суду, що розглядає справу.
Керуючись ст.ст.36-40 ЦПК України, суд
ухвалив:
Визнати відвід, заявлений ОСОБА_1 , суддям Ящук Т.І., Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М. - необґрунтованим.
Справу передати для визначення судді в порядку ст. 33 ЦПК України - для вирішення заяви про відвід.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Суддя - доповідач: Ящук Т.І.
Судді: Кирилюк Г.М.
Рейнарт І.М.