ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 р. Справа № 520/24389/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Подобайло З.Г.,
Суддів: Чалого І.С. , Семененко М.О. ,
за участю секретаря судового засідання Григоренко І.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про ухвалення додаткового судового рішення у адміністративній справі за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 , головуючий суддя І інстанції: Сагайдак В.В., повний текст складено 06.07.26 року по справі № 520/24389/25
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі - ГУ ДПС у Харківській області) , у якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ДПС від 30.05.2025 № 328 «Про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності» (далі також Рішення);
- зобов`язати ГУ ДПС прийняти рішення про надання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право оптової торгівлі пальним із наявністю місця зберігання за адресою: АДРЕСА_1 та внести відомості про право ФОП ОСОБА_1 провадити ліцензійну господарську діяльність з оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, до Єдиного реєстру ліцензіатів та місць обігу пального.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС від 30.05.2025 № 328 «Про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності». Зобов`язано ГУ ДПС у Харківській області повторно розглянути заяву про надання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право оптової торгівлі пальним із наявністю місця зберігання за адресою: АДРЕСА_1 , з урахуванням правових висновків суду в цій справі. Відмовлено в задоволені інших вимог. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області сплачений судовий збір на користь ОСОБА_1 в сумі 7 570,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області витрати на правничу допомогу на користь ОСОБА_1 в сумі 5 000.00 грн.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення задоволено частково. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи № 520/24389/25 у суді першої інстанції, у розмірі 7 000.00 грн.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 апеляційну скаргу залишено без задоволення, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі № 520/24389/25 залишено без змін.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 апеляційні скарги задоволено частково. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 по справі № 520/24389/25 скасовано. У задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 52024389/25 відмовлено.
21.09.2026 від ФОП ОСОБА_1 до суду надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення в якій заявник просить суд стягнути з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу, пов`язану з розглядом справи № 520/24389/25 у суді першої інстанції, у розмірі 20 000.00 грн.
В заяві вказує, що у відзиві від 14.08.2026, що був направлений до Другого апеляційного адміністративного суду, позивач просив стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 , за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Харківській області сплачені витрати на професійну правову допомогу. Отже, позивач до закінчення судових дебатів зробив передбачену частиною сьомою статті 139 та частиною третьою статті 143 КАС України заяву про подальше подання доказів на підтвердження остаточного розміру витрат на професійну правничу допомогу. Оскільки фактичний обсяг правничої допомоги став можливим для остаточного визначення лише після завершення розгляду справи судом першої інстанції, надає ґрунтовний опис наданої професійної правничої допомоги.
Від ГУ ДПС у Харківській області до суду надійшли заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких зазначає, що фактично обсяг наданої адвокатом правничої допомоги своєму клієнту зводиться до підготовки та подання до суду апеляційної інстанції трьох процесуальних документів: відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.07.2026, відзиву на апеляційну скаргу ГУ ДПС на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, а також апеляційної скарги на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026. При цьому, опис не містить даних щодо кількості часу, витраченого адвокатом для підготовки вищевказаних документів. В описі не конкретизовано, які саме рішення Верховного Суду по справам з подібними правовідносинами аналізувалися адвокатом, з метою забезпечення підготовки відзивів на апеляційні скарги ГУ ДПС, та скільки часу на це було витрачено. З позиції ГУ ДПС, зміст цих процесуальних документів фактично відтворює зміст документів, що раніше готувалися та подавалися адвокатом до суду першої інстанції, документи не містять нової або додаткової інформації, яка б не досліджувалася Харківським окружним адміністративним судом при розгляді справи. Посилається на те, що спірні правовідносини не носить складного характеру, оскільки вони унормовані чіткою та однозначною нормою закону, справа не містить великого обсягу доказів, а тому у адвоката не могло виникнути труднощів щодо підготовки та написання процесуальних документів до суду апеляційної інстанції. Звертає увагу суду на те, що у заяві про ухвалення додаткового рішення, поданої представником позивача до Другого апеляційного адміністративного суду від 21.09.2026, заявлена вимога щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС на користь ФОП ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді першої інстанції. Однак, питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, пов`язану з розглядом справи у суді першої інстанції, вже вирішено Харківським окружним адміністративним судом у рішенні від 06.07.2026, яке переглянуто судом апеляційної інстанції та постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 залишено без змін. Водночас, до опису адвокатом включено перелік наданих послуг, пов`язаних саме із супроводженням справи в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 3 ст. 252 КАС України додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Справа розглядається у судовому засіданні згідно приписів ст. 229 КАС України
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи заяви, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що заява про винесення додаткового рішення підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до частин першої та третьої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Статтею 134 КАС України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
З огляду на положення частини третьої статті 134 КАС України розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема у додатковій постанові від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20 та постановах від 22.04.2019 у справі № 806/2143/18, від 23.04.2020 у справі № 760/6496/17.
Згідно з п. 4 ч.1 ст.1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Статтею 19 цього Закону визначено такі види адвокатської діяльності, як надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.
Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.
Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Частиною дев`ятою статті 139 КАС України передбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін.
При цьому принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як уже зазначалося вище, включає такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони. Крім того, врахування таких критеріїв не ставиться законодавцем у залежність від результату розгляду справи.
Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) у рішенні від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України» зазначив, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.
У зазначеному рішенні ЄСПЛ також підкреслено, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою.
Крім того, у пункті 154 рішення ЄСПЛ у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що згідно зі статтею 41 Конвенції Суд відшкодовує лише ті витрати, які, як вважається, були фактично і обов`язково понесені та мають розумну суму.
Зокрема, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи.
При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, суд повинен керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та суті виконаних послуг.
Аналогічний висновок міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18.
За позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 24.04.2018 у справі № 814/1258/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування в справі, що свідчить про те, що витрати на правову допомогу повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами із наданням, зокрема, розрахунків (калькуляції) вартості правової допомоги, а не лише з визначенням загальної вартості наданої допомоги.
Такий розрахунок може бути відображений у звіті про виконану роботу, розрахунку чи акті здачі-приймання робіт із конкретизацією кожної вчиненої процесуальної дії.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі № 916/2102/17, від 25.06.2019 у справі № 909/371/18, від 18.08.2021 у справі № 300/3178/20 та у постановах від 05.06.2019 у справі № 922/928/18, від 30.07.2019 у справі № 911/739/15 та від 01.08.2019 у справі № 915/237/18.
Крім того, відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Отже, витрати на професійну правничу допомогу є витратами, що пов`язані з розглядом справи і такі підлягають розподілу в залежності від результату розгляду справи по суті. Розмір витрат на правничу допомогу, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.
Представник позивача просив суд стягнути на користь ФОП ОСОБА_1 судові витрати у формі правничої допомоги в суді апеляційної інстанції у розмірі 20 000.00 грн.
Відповідно до п. 1.1 Договору № 1205/25-ПД-02 про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 адвокатське об`єднання зобов`язується здійснити захист, представництво або падати інші види правової допомоги Клієнту на умовах і в порядку, що визначені договором, а Клієнт зобов`язується оплатити падання правової допомоги та фактичні втрати, необхідні для виконання договору.
Відповідно до п.п. 5.1-5.7 Договору № 1205/25-ПД-02 про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 клієнт зобов`язаний оплатити Адвокатському об`єднанню надану правову допомогу та понесені фактичні витрати.
Обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару за правову допомогу, надану згідно з її. 2.1. цього договору, встановлюється за взаємною домовленістю сторін та визначається у Додаткових угодах до цього договору.
У випадку, якщо Адвокатським об`єднанням надано правову допомогу без підписання відповідної Додаткової угоди. Адвокатське об`єднання вправі зажадати від Клієнта оплати наданих послуг у розмірі, встановленому у виданому Адвокатським об`єднанням рахунку-фактурі. Оплата наданих послуг па підставі рахунку-фактури здійснюється у строк та в порядку, передбаченому п.п.5.6 5.7. цього договору.
Обсяг та зміст наданої правової допомоги, а також розмір гонорару також визначається в акті (актах) наданих послуг, які формуються Адвокатським об`єднанням в міру необхідності та направляються па адресу Клієнта засобами поштового, комунікаційного зв`язку або вручаються уповноваженій особі під розписку.
Акт (акти) наданих послуг можуть укладались як за певний період падання правової допомоги, так і на певний її вид. Акт (акти) наданих послуг, надіслані Адвокатським об`єднанням засобами поштового, комунікаційного зв`язку або вручені уповноваженій особі Клієнта під розписку, вважаються погодженими ла підписаними Клієнтом, якщо протягом 3 (трьох) календарних днів з моменту отримання акту (актів) наданих послуг від Клієнта не надійшли обґрунтовані зауваження щодо таких актів.
Оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів па безготівковий рахунок Адвокатського об`єднання у строк, узгоджений Сторонами, але не пізніше 5 (п`яти) банківських днів з моменту підписання Сторонами акту наданих послуг, якщо інший порядок оплати не визначений у додатковій угоді до цього договору. Клієнт повинен забезпечити ідентифікацію платежу та документів, па підставі яких здійснюється перерахування коштів Адвокатському об`єднанню шляхом зазначення у рядку «Призначення платежу» реквізитів цього договору та за необхідністю інших ідентифікуючих ознак (реквізити акту наданих послуг, рахунку, додаткової угоди тощо).
До обсягу фактичних витрат, які Адвокатське об`єднання понесло у зв`язку з виконання умов цього договору і підлягають відшкодовується Клієнтом, входить оплата роботи фахівців, чиї висновки запитуються Адвокатським об`єднанням, добові (у межах території України) у розмірі 700.00 грн за кожен календарний день. Транспортні витрати, оплата друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу документів, телефонних розмов тощо. Перелік та розмір фактичних витрат визначаються у рахунку-фактурі та/або акті (актах) наданих послуг.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 16.09.2026 до Договору № 1205/25-ПД-02 про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 сторони дійшли взаємної згоди про те, що відповідно до умов Договору Адвокатське об`єднання надає правову (правничу) допомогу та здійснює, в тому числі супроводження судового оскарження прийнятих ГУ ДПС у Харківській області рішень про визнання протиправним та скасування прийнятого ГУ ДПС у Харківській області Рішення від 30.05.2025 № 328 «Про відмову у наданні ліцензії на право провадження відповідного виду господарської діяльності» та зобов`язання контролюючим орган прийняти рішення про надання ФОП ОСОБА_1 ліцензії на право оптової торгівлі пальним (справа № 520/24389/25)
Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 2 від 16.09.2026 до Договору № 1205/25-ПД-02 про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 сторонами визначено обсяг та зміст правової допомоги, а також розмір гонорару (розрахований з урахуванням Рішення Раду адвокатів Харківської області від 21.07.2021 № 213/1/7) за правничу допомогу, зокрема:
1. Надання оцінки позиції, викладеної в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області від 04.08.2026; аналіз практики Верховного суду, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (7 сторінок), гонорар успіху : 5 000.00 грн.
2. Надання оцінки позиції, викладеної в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2026; аналіз практики Верховного суду, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (6 сторінок) : 2 000.00 грн.
3. Аналіз додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, підготовка та направлення апеляційної скарги (6 сторінок) : 5 000.00 грн.
4. Участь в 2 судових засіданнях : 8 000.00 грн.
Розмір гонорару за правову допомогу складає 20 000.00 гри, без ПДВ.
Відповідно до п. 3 Додаткової угоди № 2 від 16.09.2026 до Договору № 1205/25-ПД-02 про надання правничої (правової) допомоги від 12.05.2025 оплата за надану правову допомогу здійснюється Клієнтом шляхом переказу грошових коштів на банківський рахунок Адвокатського об`єднання протягом 10 робочих днів з дати підписання цієї Додаткової угоди № 2.
Ця Додаткова угода є невід`ємною частиною Договору.
На підтвердження виконання вказаного договору до матеріалів справи надано : опис наданої професійної правничої допомоги.
Відповідно до наданого опису наданої професійної правничої допомоги, адвокатом надано наступні послуги :
1. Надання оцінки позиції, викладеної в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області від 04.08.2026; аналіз практики Верховного суду, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (7 сторінок), гонорар успіху : 5 000.00 грн.
2. Надання оцінки позиції, викладеної в апеляційній скарзі ГУ ДПС у Харківській області від 17.08.2026; аналіз практики Верховного суду, підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу (6 сторінок) : 2 000.00 грн.
3.Аналіз додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026, підготовка та направлення апеляційної скарги (6 сторінок) : 5 000.00 грн.
4. Участь в 2 судових засіданнях : 8 000.00 грн.
Розмір гонорару за правову допомогу складає 20 000.00 гри, без ПДВ.
Суд апеляційної інстанції допускає, що зазначення в прохальній частині заяви про ухвалення додаткового рішення про стягнення з ГУ ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правову допомогу, пов`язану з розглядом справи в суді «першої інстанції» у сумі 20 000.00 грн є опискою, оскільки з обґрунтувань заяви, додаткової угоди № 2 від 16.09.2026 та опису наданої професійної правничої допомоги вбачається, що надана правнича допомога пов`язана з розглядом справи саме в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.01.2025 у справі № 240/32993/23 від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, оскільки зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії.
Вирішуючи питання обґрунтованості розміру заявлених позивачем витрат на професійну правничу допомогу та пропорційності їх складності правовому супроводу справи, суд, враховуючи заперечення відповідача, зазначає, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, висловленої у постанові від 23.04.2019 у справі № 826/9047/16, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 19.01.2023 у справі № 345/136/18, з посиланням на постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21, при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини, розумність гонорару та витрачений адвокатом час, Суд, за відсутності клопотання іншої сторони, самостійно зменшив розмір витрат на професійну правничу допомогу внаслідок їх непропорційності.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, висловленого у постанові від 28.12.2020 у справі № 640/18402/19, розмір винагороди за надання правової допомоги, визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на зміст ч. 4 ст. 134 КАС України, яка запроваджена «для визначення розміру витрат», у той час як в межах цієї справи розмір гонорару адвоката встановлений сторонами договору у фіксованому розмірі, не залежить від обсягу послуг та часу витраченого представником позивача, а отже є визначеним.
Крім того, відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару у такому випадку.
Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.
Також, судом наголошено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі № 927/237/20).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.05.2024 у справі № 227/2301/21 щодо розподілу судових витрат дійшла наступних висновків: «….. 12.33. У постанові Верховного Суду від 20.10.2021 у справі № 757/29103/20-ц (провадження № 61-11792св21) зазначено, що в разі підтвердження обсягу наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, обґрунтованості їх вартості витрати за такі послуги підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною / третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 ЦПК України). Визначальним у цьому випадку є факт надання адвокатом правової допомоги у зв`язку з розглядом конкретної справи.».
Велика Палата Верховного Суду при розгляді справи № 755/10947/17 зазначила, що незалежно від того, чи перераховані усі постанови, у яких викладена правова позиція, від якої відступила Велика Палата, суди під час вирішення тотожних спорів мають враховувати саме останню правову позицію Великої Палати.
Колегія суддів враховує висновки Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду викладені у постанові від 14.11.2019 у справі № 826/15063/18, згідно яких: «…суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.
Колегія суддів враховує правову позицію Верховного Суду, яка викладена в додатковій постанові від 11.12.2019 у справі № 2040/6747/18, якою встановлено, що «надання правової допомоги з приводу вирішення навіть певної (усієї) сукупності процесуальних питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом, оскільки первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи та нормативно-правової бази. Участь одного адвоката при розгляді справи в судах всіх інстанцій свідчить про його обізнаність з обставинами щодо спірних правовідносин, що поза сумнівом, істотно впливає на обсяг надання ним послуг в межах їх повторного вивчення. Враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах всіх інстанцій не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в судах попередніх інстанцій, втретє вивчати додаткові джерела права та судову практику зі спірних питань була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді касаційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат також підлягає зменшенню.»
Тобто , в будь-якому випадку надання правової допомоги з приводу вирішення певної (усієї) сукупності питань в апеляційному порядку не може бути об`єктивно оцінено у більшому розмірі, ніж надання первинної правничої допомоги, необхідної для звернення особи до суду з адміністративним позовом. Первинна - більш складна, об`ємна і потребує повного аналізу обставин справи і нормативно-правової бази.
Наведений вище висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.05.2023 у справі № 640/2756/19, 05.12.2024 у справі № 520/21177/23.
Щодо послуги : «надання оцінки позиції, викладеної в апеляційних скаргах ГУ ДПС у Харківській області від 04.08.2026, від 17.08.2026; аналіз практики Верховного суду; аналіз додаткового рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026» колегія суддів зазначає, що такі послуги є складовими процесу написання (складання) апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу та не можуть вважатись окремими послугами правового характеру, а відтак окремому стягненню з відповідача на користь позивача не підлягають.
При цьому, колегія суддів зазначає, що постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.09.2026 апеляційні скарги задоволено частково. Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 05.08.2026 по справі № 520/24389/25 скасовано. У задоволенні заяви ФОП ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі № 52024389/25 відмовлено.
Враховуючи, що правова позиція представника позивача у судах першої та апеляційної інстанціях не змінювалась, об`єктивна необхідність для професійного досвідченого адвоката, який надав правову допомогу позивачу в суді першої інстанції, вдруге вивчати додаткові джерела права, судову практику зі спірних питань тощо була відсутня, оскільки такий представник не міг не бути обізнаним із позицією відповідача, законодавством, яким регулюється спір у справі, документами й доводи, якими відповідач обґрунтовував свої вимоги й інші обставини, а отже підготовка цієї справи в суді апеляційної інстанції не вимагала великого обсягу аналітичної й технічної роботи, - з огляду на що розмір таких витрат підлягає зменшенню.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у додатковій постанові від 16.03.2023 у справі № 927/153/22 щодо того, що право на відмову у відшкодуванні витрат належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням установлених обставин справи.
Колегія суддів звертає увагу, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу є не лише компенсацією стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених нею витрат, але й у певному сенсі має спонукати іншу сторону, особливо, якщо мова йде про суб`єкта владних повноважень, утримуватися від подання безпідставних заяв, скарг та своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних та юридичних осіб, зокрема у сфері публічно-правових відносин (постанови Верховного Суду від 05.09.2019 у справі № 826/841/17, від 24.10.2019 у справі № 820/4280/17, від 25.10.2019 у справі № 826/13270/16, № 826/841/17 від 05.09.2019).
Враховуючи викладене, фактичний обсяг виконаної роботи, затраченим адвокатом часом на надання таких послуг, підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, незначну складність справи, колегія судів вважає заявлений розмір витрат на правову допомогу в сумі 20 000.00 грн є не співмірним, розумно обґрунтованими заявлені витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають компенсації позивачу за рахунок відповідача в розмірі 3 000.00 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що заява позивача про ухвалення додаткового судового рішення підлягає частковому задоволенню з прийняттям додаткової постанови про стягнення на користь позивача за рахунок відповідача витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000.00 грн, що є співмірною сумою відшкодування витрат на правничу допомогу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 292, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
П О С Т А Н О В И В:
Заяву про винесення додаткового рішення по адміністративній справі задовольнити частково.
Прийняти додаткову постанову, якою стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ 43983495) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 3 000.00 грн.
Додаткова постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя (підпис) Подобайло З.Г.
Судді (підпис) (підпис) Чалий І.С. Семененко М.О.
Повний текст додаткової постанови виготовлений 05.10.2026.