Судові рішення

Ухвала № 140328386 у справі № 320/36646/24 від 05.10.2026

Ухвала від 05.10.2026 в адміністративній справі № 320/36646/24 (категорія «Соціального захисту (крім соціального страхування)»). Суд: Шостий апеляційний адміністративний суд, суддя Безименна Наталія Вікторівна.

Справа№ 320/36646/24
СудШостий апеляційний адміністративний суд
СуддяБезименна Наталія Вікторівна
Форма рішенняУхвала
Форма судочинстваАдміністративне
КатегоріяСоціального захисту (крім соціального страхування)
Дата ухвалення05.10.2026
Надійшло до реєстру06.10.2026
Оригіналreyestr.court.gov.ua/Review/140328386

Лист, коли відкриється Pro

Моніторинг, сповіщення і вивантаження на всіх сайтах мережі Initask. Залиште пошту, і ми напишемо в день запуску.

Текст рішення

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 320/36646/24

УХВАЛА

05 жовтня 2026 року м. Київ

Суддя Шостого апеляційного адміністративного суду Безименна Н.В., розглянувши у порядку письмового провадження заяву ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_3., Кобаля М.І. та Черпака Ю.К. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з реабілітації, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И Л А

Позивач звернувся до суду з позовом до Національної комісії з реабілітації, в якому просив:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у реабілітації ОСОБА_2 , 1885 р.н. (посмертно), який в 1932-1941 роки знаходився під наглядом ОДПУ-НКВС РРФСР;

- зобов`язати відповідача винести нове рішення, яким ОСОБА_2 , 1885 р.н. (посмертно) визнати реабілітованим, як людину, яка в 1932-1941 роки знаходилася під наглядом ОДПУ-НКВС РРФСР і надіслати довідку про реабілітацію ОСОБА_2 позивачу.

Рішенням Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року адміністративний позов задоволено частково. Скасовано рішення Національної комісії з реабілітації від 04 червня 2024 року щодо відмови в реабілітації ОСОБА_2 ,1885 р.н. (посмертно), який у період з 1932-1941 знаходився під наглядом ОДПУ-НКВС РРФСР, як протиправне. Зобов`язано Національну комісію з реабілітації винести нове рішення, яким ОСОБА_2 , 1885 р.н., визнати реабілітованим (посмертно), який у період з 1932-1941 знаходився під наглядом ОДПУ-НКВС РРФСР. В іншій частині позову відмовлено.

Не погодившись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.12.2025 визначено наступний склад суду: головуючий суддя ОСОБА_3., судді Кобаль М.І. та Черпак Ю.К.

Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2026 відкрито апеляційне провадження у справі та призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 20.07.2026.

13.07.2026 Шостим апеляційним адміністративним судом було зареєстровано заяву позивача про відвід суддів ОСОБА_3., Кобаля М.І. та Черпака Ю.К. Вказана заява мотивована тим, що вказані судді вже розглядали аналогічну справу №320/38895/24, і під час її розгляду суддями були допущені помилки, які свідчать про поверховий підхід, внаслідок чого безпідставно було покладено тягар доказування на позивача, що мало наслідком подання касаційної скарги до Верховного Суду. На переконання заявника, наведені ним обставини свідчать про опосередковану заінтересованість суддів в результатах розгляду даної справи, що свідчить про наявність обставин, які викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності суддів.

Відповідно до наказу від 30.06.2026 № 39 к/гс суддя ОСОБА_3 відрахований зі штату Шостого апеляційного адміністративного суду у зв`язку зі звільненням у відставку.

Згідно з протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.09.2026 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Беспалов О.О., судді Кобаль М.І. та Черпак Ю.К.

У зв`язку з перебуванням суддів Черпак Ю.К. у відпустці, на підставі службової записки від 30.09.2026 та відповідно до розпорядження Керівника апарату Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.09.2026 №12348, здійснено заміну члена-колегії Черпака Ю.К.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2026 визначено наступний склад суду: головуючий суддя Беспалов О.О., судді Кобаль М.І. та Парінов А.Б.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 01.10.2026 заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Шостого апеляційного адміністративного суду ОСОБА_3., Кобаля М.І., Черпака Ю.К. від розгляду апеляційної скарги Національної комісії з реабілітації на рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 16 жовтня 2025 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з реабілітації, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії визнано необґрунтованою. Передано заяву про відвід колегії суддів для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу в порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 Кодексу адміністративного судочинства України.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2026 визначено головуючого суддю (суддю-доповідача) та передано справу судді Безименній Н.В.

Суддя, перевіривши матеріали справи та доводи заяви про відвід суддів зазначає наступне.

Частиною 1 ст.2 КАС України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 6 КАС України кожному гарантовано право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом.

Це положення узгоджується зі ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Відповідно до ст.36 КАС України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):

1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;

2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;

3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;

4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді;

5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.

Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.

До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя.

Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

Згідно зі ст.37 КАС України суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах апеляційної і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді у першій інстанції після скасування попередніх рішення, постанови або ухвали про закриття провадження в адміністративній справі.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді апеляційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і касаційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду апеляційної інстанції.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді касаційної інстанції, не може брати участі у вирішенні цієї самої справи в судах першої і апеляційної інстанцій, а також у новому її розгляді після скасування постанови або ухвали суду касаційної інстанції.

Суддя, який брав участь у врегулюванні спору у справі за участю судді, не може брати участі в розгляді цієї справи по суті або перегляді будь-якого ухваленого в ній судового рішення, крім випадку, коли проведення врегулювання спору за участю судді було ініційовано суддею, але до закінчення встановленого судом в ухвалі про відкриття провадження у справі строку сторона заперечила проти його проведення.

Суддя, який брав участь у вирішенні справи, рішення в якій було в подальшому скасоване судом вищої інстанції, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд за нововиявленими обставинами рішення суду, винесеного за результатами нового розгляду цієї справи.

Суддя, який брав участь у вирішенні адміністративної справи в суді першої, апеляційної, касаційної інстанцій, не може брати участі у розгляді заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами у цій адміністративній справі. Положення цієї частини не застосовуються у випадку розгляду заяви про перегляд судового рішення за виключними обставинами з підстав, визначених пунктом 3 частини п`ятої статті 361 цього Кодексу, Великою Палатою Верховного Суду.

Статтею 39 КАС України встановлено вимоги до заяви про відвід (самовідвід), відповідно до якої за наявності підстав, зазначених у статтях 36-38 цього Кодексу, суддя, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач зобов`язані заявити самовідвід.

За цими самими підставами їм може бути заявлено відвід учасниками справи.

Відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.

Суд ухвалою залишає заяву про відвід, яка повторно подана з тих самих підстав, без розгляду.

Встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов`язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.

Відповідно до положень ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як встановлено судом, заява про відвід фактично мотивована тим, що судді ОСОБА_3., Кобаль М.І. та Черпак Ю.К. брали участь у розгляді справи №320/38895/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з реабілітації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, за результатами розгляду якої постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18.02.2026 апеляційну скаргу Національної комісії з реабілітації задоволено. Рішення Солом`янського районного суду м. Києва від 04 серпня 2025 року скасовано. Ухвалено нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено.

Заявник вказує, що під час розгляду справи №320/38895/24 судді невірно встановили характер спірних правовідносин, а також допускали помилки в застосуванні норм процесуального та матеріального права.

За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб`єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об`єктивно обґрунтованими.

Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов`язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.

Згідно з Бангалорськими принципами діяльності судді, затвердженими резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.

З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб`єктивні та об`єктивні компоненти.

Так, у справі "П`єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.

На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об`єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб`єктивний та об`єктивний аспект.

Щодо суб`єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з`являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з`являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об`єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об`єктивної перевірки.

Стосовно об`єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об`єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.

Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об`єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.

Разом з тим, з аналізу положень ч.4 ст.36 КАС України можна дійти висновку, що процесуальні дії суддів та прийняття ними рішень в інших справах не можуть бути підставою для відводу, а тому наведені заявником доводи щодо процесуальних дій суддів та прийнятих судових рішень під час справі №320/38895/24 не може свідчити про упередженість чи небезсторонність судді під час судового розгляду.

Крім того, з аналізу положень ст.36 КАС України можна дійти висновку, що процесуальні рішення (дії чи бездіяльність) судді та прийняття рішень в інших справах не можуть бути підставою для відводу.

Отже, перевіривши доводи заяви про відвід судом не виявлено підстав, передбачених ст.36, 37 КАС України, які б перешкоджали суддям ОСОБА_3, Кобалю М.І. та Черпаку Ю.К. брати участь в апеляційному розгляді даної справи, або свідчили б про упередженість, внаслідок чого заява про відвід задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.31, 36, 40, 243, 248, 325, 328 КАС України, суддя

У Х В А Л И Л А

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів ОСОБА_3., Кобаля М.І. та Черпака Ю.К. у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Національної комісії з реабілітації, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н.В.Безименна

Інші рішення у справі

ДатаДокументСуд
01.10.2026 Ухвала № 140268360 Шостий апеляційний адміністративний суд
30.09.2026 Ухвала № 140205462 Шостий апеляційний адміністративний суд
27.05.2026 Ухвала № 136920747 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
27.05.2026 Ухвала № 136920746 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
03.01.2026 Ухвала № 134624619 без тексту Солом'янський районний суд міста Києва
26.12.2025 Ухвала № 132955373 без тексту Шостий апеляційний адміністративний суд
16.10.2025 Рішення № 131388643 без тексту Солом'янський районний суд міста Києва
16.10.2025 Рішення № 131341822 без тексту Солом'янський районний суд міста Києва
22.07.2025 Ухвала № 129192410 без тексту Солом'янський районний суд міста Києва
06.02.2025 Ухвала № 126333865 без тексту Солом'янський районний суд міста Києва
06.12.2024 Ухвала № 123584627 без тексту Київський окружний адміністративний суд
02.09.2024 Ухвала № 121442031 без тексту Київський окружний адміністративний суд