ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
про відмову у відкритті апеляційного провадження
"05" жовтня 2026 р. Справа№ 44/639-б
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пантелієнка В.О.
суддів: Козир Т.П.
Доманської М.Л.
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1
на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р.
(повний текст складено 01.05.2024р.)
у справі №44/639-б (суддя Чеберяк П.П.)
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Бізнес Телеком"
про банкрутство
ВСТАНОВИВ:
Ухвалою господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК) "Толкфін" про заміну кредитора у справі задоволено; замінено кредитора Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія (далі - ТОВ "ФК) "Дніпрофінансгруп" його правонаступником - ТОВ "ФК "Толкфін".
Не погоджуючись із винесеною ухвалою, 28.08.2026р. ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б, в якій просить скасувати оскаржувану ухвалу та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні клопотання ТОВ "ФК "Толкфін" про заміну кредитора правонаступником у справі №44/639-б - відмовити. Також апелянт в апеляційній скарзі просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026р. у справі №44/639-б апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 10-ти денного строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б з відповідними доказами.
25.09.2026р. через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження ухвали господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б.
Запитом Північного апеляційного господарського суду №09.1-14/503/26 від 01.10.2026р. було витребувано у господарського суду м.Києва списки згрупованих відправлень ухвал господарського суду м.Києва від 08.10.2025р. та 15.10.2025р. по справі №44/639-б(910/15659/24), а також, у разі наявності, повідомлення про вручення відповідних поштових відправлень або повернуті поштові відправлення з відмітками про причини їх повернення.
05.10.2026р. до апеляційного суду (вх. №09.1-14/210/26) від господарського суду м.Києва надійшла відповідь №44/639-б від 02.10.2026р. на лист Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2026р.
Дослідивши подану апеляційну скаргу та клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження ухвали, колегія суддів дійшла висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст.256 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ч.2 ст.256 ГПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Відповідно до ч.3 ст.256 ГПК України, строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б було підписано 01.05.2024р., надіслано сторонам у справі - 03.05.2024р. та забезпечено надання загального доступу в ЄДРСР - 07.05.2024р.
Всупереч нормам ГПК України, апеляційна скарга на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б була сформована скаржником в систему "Електронний суд" та надіслана до Північного апеляційного господарського суду - 28.08.2026р.
Статтею 119 ГПК визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 ГПК України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Заявник в тексті апеляційної скарги зазначає, що 18.12.2024р. ліквідатором ТОВ "Бізнес Телеком" - арбітражною керуючою Курочкіною Оксаною Олегівною в межах ліквідаційної процедури було подано заяву про притягнення до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 . Надалі, 26.09.2025р. ліквідатором було подано клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, серед яких зазначено ОСОБА_1 . Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.10.2025р., зокрема, ОСОБА_1 залучено до участі у справі як співвідповідача. Ліквідатор просить покласти на нього субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями ТОВ "Бізнес Телеком" та солідарно з іншими відповідачами стягнути 77 579 290,59 грн. Тобто, ОСОБА_1 в момент винесення оскаржуваної ухвали не був обізнаний з її постановленням та, відповідно, її змістом, оскільки тоді не був учасником цієї справи. ОСОБА_1 було залучено до участі у справі лише 08.10.2025р. Водночас, ОСОБА_1 з моменту свого залучення у справу також не мав можливості оскаржити ухвалу господарського суду від 01.05.2024р., оскільки в підсистемі "Електронний суд" в межах провадження по притягненню до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Бізнес телеком" (справа №44/639-б(910/15659/24) така ухвала відсутня, як і відсутні інші матеріали ліквідаційної процедури боржника. Водночас, 18.08.2026р. представник ОСОБА_1 фізично (в приміщенні суду) ознайомився з матеріалами справи (ліквідаційної процедури, у 7 томах), за відповідним клопотанням, що підтверджується записом, який наявний у матеріалах справи. Враховуючи викладене, кінцевим строком для подання цієї апеляційної скарги, на думку скаржника, є 28.08.2026р.
Як було вищезазначено, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.09.2026р. у справі №44/639-б апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б залишено без руху та повідомлено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали ОСОБА_1 має право усунути недоліки, а саме подати до Північного апеляційного господарського суду клопотання, в якому вказати інші підстави для поновлення пропущеного 10-ти денного строку апеляційного оскарження ухвали господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б з відповідними доказами.
25.09.2026р. через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження ухвали господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б мотивоване наступним. ОСОБА_1 не є стороною або учасником справи №44/639-б про банкрутство ТОВ «Бізнес Телеком», раніше не знав та не міг знати про наявність цієї справи, а відтак і не міг ознайомитись, зокрема, в ЄДРСР із будь якими судовими рішеннями у справі №44/639-б, включно із ухвалою господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. до моменту, що найраніше (за логікою суду), - ознайомлення з провадженням №910/15659/24 у справі №44/639-б, в якому він був залучений як співвідповідач, що, однак, не мало місце 08.10.2025р. 26.09.2025р. арбітражний керуючий Курочкіна О.О. звернулась до господарського суду м.Києва із клопотанням про залучення співвідповідачів, зокрема, ОСОБА_1 до справи №44/639-б(910/15659/24) про притягнення до субсидіарної відповідальності осіб, винних у доведенні до банкрутства ТОВ «Бізнес Телеком». До указаного клопотання не було долучено доказів його надсилання ОСОБА_1 . Ухвалою господарського суду м.Києва від 08.10.2025р., зокрема, ОСОБА_1 було залучено до участі у справі №44/639-б(910/15659/24) як співвідповідача. Проте доказів направлення ОСОБА_1 даної ухвали суду від 08.10.2025р. матеріали справи не містять. Інше судове рішення - ухвала суду від 15.10.2025р. - що надсилалась ОСОБА_1 , була повернута за закінченням терміну зберігання. Також, матеріали справи не містять доказів вручення даного листа скаржнику. Більш того, направлення позивачем клопотання про залучення співвідповідачем ОСОБА_1 не скасовує обов?язку суду вручити учаснику справи ухвалу в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Таким чином, в порушення вимог процесуального закону ОСОБА_1 не був належним чином поінформований судом ні про справу №44/639-б, ні про провадження №910/15659/24 в ній, а, відтак, не міг реалізовувати свої процесуальні права до моменту самостійного виявлення інформації про неї та вступу в справу через уповноваженого представника, що мало місце 01.06.2026р. 01.06.2026р., в день підписання договору про правову допомогу з адвокатом, адвокат Овчіннікова О.С., яка є представником ОСОБА_1 , подала до господарського суду м.Києва заяву про ознайомлення з матеріалами справи №44/639-б(910/15659/24) шляхом переведення їх в електронну форму та надання доступу останній до справи в підсистемі «Електронний суд». Згідно із документом «картка руху документу», що сформований з підсистеми «Електронний суд», ухвала господарського суду м.Києва від 08.10.2025р. (про залучення, зокрема, ОСОБА_1 співвідповідачем) була надіслана до електронного суду представника скаржника 03.06.2026р. Відповідно і доступ до справи №44/639-б(910/15659/24) в електронній формі надано 03.06.2026р. Щодо періоду з 03.06.2026р. (дати отримання доступу в Е-суд до провадження №910/15659/24 у справі №44/639-б) по 18.08.2026р. (дати ознайомлення з матеріалами справи№44/639-б про банкрутство): участь ОСОБА_1 як співвідповідача у відокремленому позовному провадженні №44/639-б(910/15659/24) не надала йому статусу учасника основної справи про банкрутство №44/639-б. Доступ представника до матеріалів позовного провадження з 03.06.2026р. не означав доступу до семи томів матеріалів ліквідаційної процедури, яких не було в підсистемі «Електронний суд», або обізнаності зі змістом ухвали від 01.05.2024р. Те, що особа дізналася про існування справи про банкрутство, не означає, що їй були відомі всі ухвали в основному провадженні та підстави для їх оскарження. Фактичне ознайомлення з паперовими томами ліквідаційної процедури відбулося - 18.08.2026.
Колегія суддів вдруге звертає увагу, що ухвалою господарського суду м.Києва від 08.10.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24), зокрема, ОСОБА_1 було залучено до участі у справі як співвідповідача.
Згідно списку згрупованих відправлень господарського суду м.Києва №57056 від 09.10.2025р., який долучено до матеріалів справи, вбачається надіслання місцевим судом копії ухвали господарського суду м.Києва від 08.10.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) - ОСОБА_1 на його адресу реєстрації - АДРЕСА_1 з номером відправлення ШКІ R067014733504.
Надалі, 14.10.2025р. до господарського суду м.Києва від ліквідатора надійшло клопотання про долучення документів до матеріалів справи №44/639-б(910/15659/24) на виконання вимог ухвали господарського суду м.Києва від 08.10.2025р., а саме - доказів надіслання на адреси залучених співвідповідачів копій процесуальних документів, які подавались ліквідатором в межах цієї справи до суду (заява №02-01/77 від 17.12.2024р. про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ "Бізнес Телеком"; відповідь на відзив №02-01/380 від 26.05.2025р.; заява №02-01/670 від 03.10.2025р. про забезпечення позову; клопотання 02-01/669 від 03.10.2025р. про скасування заходів забезпечення позову).
Згідно списку згрупованих відправлень ТОВ "Бізнес Телеком" від 09.10.2025р. та опису вкладення до відправлення №0505382800448, які також долучено до матеріалів справи, вбачається надіслання ліквідатором ТОВ "Бізнес Телеком" - арбітражною керуючою Курочкіною Оксаною Олегівною вищевказаних документів по справі - ОСОБА_1 на його адресу реєстрації - АДРЕСА_1 за номером відправлення 0505382800448.
Крім того, згідно списку згрупованих відправлень господарського суду м.Києва №57296 від 20.10.2025р., який долучено до матеріалів справи, вбачається надіслання місцевим судом - ОСОБА_1 на його адресу реєстрації - АДРЕСА_1 з номером відправлення ШКІ R067021462664 - копії ухвали господарського суду м.Києва від 15.10.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24) (задоволення заяви ліквідатора про забезпечення позову та вжитття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту до набрання законної сили рішенням господарського суду м.Києва у справі №44/639-б(910/15659/24).
Як було зазначено скаржником в клопотанні про поновлення строку - ухвала суду від 15.10.2025р. - що надсилалась ОСОБА_1 , була повернута за закінченням терміну зберігання.
Отже, з 08.10.2025р., з дати залучення ОСОБА_1 до участі у справі №44/639-б (910/15659/24) як співвідповідача, останній був обізнаний про існування провадження про банкрутство ТОВ "Бізнес Телеком" у справі №44/639-б, і скаржник став повноправним учасником справи про банкрутство, оскільки є співвідповідачем у позовному провадженні про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.
Крім того, сам скаржник не заперечує про обізнаність щодо існування провадження про банкрутство ТОВ "Бізнес Телеком" у справі №44/639-б з 08.10.2025р., а тільки вказує, що на момент винесення оскаржуваної ухвали не був обізнаний з її постановленням та, відповідно, її змістом, оскільки тоді не був учасником цієї справи.
Посилання скаржника, що останній не мав можливості оскаржити ухвалу господарського суду від 01.05.2024р., оскільки в підсистемі "Електронний суд" в межах провадження по притягненню до субсидіарної відповідальності за доведення до банкрутства ТОВ "Бізнес телеком" (справа №44/639-б(910/15659/24) така ухвала відсутня, як і відсутні інші матеріали ліквідаційної процедури боржника є хибними, оскільки право оскарження ухвали не пов`язане з наявністю процесуальних документів в підсистемі "Електронний суд", і сторона або будь-яка особа може ознайомитися з процесуальними документами суду (ухвали, рішення, постанови) у відкритому доступі в ЄДРСР. Крім того, ОСОБА_1 , як співвідповідач у позовному провадженні про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі №44/639-б, мав повне право, після його залучення до участі у справі як співвідповідача з 08.10.2025р., фізично ознайомитися (в приміщенні суду) з матеріалами справи №44/639-б за відповідним клопотанням, як і зробив це пізніше завдяки своєму представнику - 18.08.2026р.
З огляду на вищевикладене, на залучення ОСОБА_1 до участі у справі №44/639-б(910/15659/24) як співвідповідача у позовному провадженні про притягнення до субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника, на належне повідомлення та надсилання місцевим судом ухвал господарського суду м.Києва від 08.10.2025р. та 15.10.2025р. у справі №44/639-б(910/15659/24), останній був обізнаний про існування провадження про банкрутство ТОВ "Бізнес Телеком" у справі №44/639-б, а тому міг ознайомитися з матеріалами справи №44/639-б з 08.10.2025р. та оскаржити ухвалу місцевого суду у встановлені чинним законодавством строки.
Крім того, доступ до справи №44/639-б(910/15659/24) в електронній формі скаржнику було надано 03.06.2026р. Навіть з 03.06.2026р., маючи представника - адвоката і доступ до матеріалів справи, та обізнаність про існування справи про банкрутство №44/639-б, скаржник не подав апеляційну скаргу протягом 10 днів, починаючи з 03.06.2026р. Апеляційна скарга на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б була подана до суду лише - 28.08.2026р., тобто ще через майже три місяці.
Колегія суддів звертає увагу, що скаржник є рівноправним учасником судового процесу, тому недотримання вимог процесуального закону в частині своєчасності подання апеляційної скарги є суто організаційним питанням скаржника.
Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений Господарським процесуальним кодексом України.
Колегія суддів звертає увагу, що сторони у розумні інтервали часу мають вжити заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження (рішення у справі "Олександр Шевченко проти України" (974_256) (Aleksandr Shevchenko v. Ukraine), заява №8371/02, пункт 27, рішення від 26.04.2007р. та "Трух проти України" (Trukh v. Ukraine) (ухвала), заява №50966/99 від 14.10.2003р.
Відповідно до ч.1 ст.119 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними і пов`язані з дійсними істотними труднощами для вчинення відповідних процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом господарського суду, яке він використовує виходячи із поважності причин пропуску строку на оскарження.
Питання про поважність причин пропуску процесуального строку в розумінні статті 86 ГПК України вирішується судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За змістом статті 120 ГПК суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою (частина 1). Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою (частина 2). Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (частина 3). Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває (частина 7).
У частині 5 статті 242 ГПК визначено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (п.5 ч.6 ст.242 ГПК).
Якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (ч.11 ст.242 ГПК).
Протягом розгляду справи в суді першої інстанції, всі процесуальні документи направлялися ОСОБА_1 на адресу, яка зазначена у апеляційній скарзі, на його адресу реєстрації - АДРЕСА_1 .
Таким чином, ОСОБА_1 є особою, на яку відповідно до ст.4, ч.1, п.10 ч.2 ст.9 Закону "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" покладено обов`язок зазначати достовірні дані щодо власного місцезнаходження, які відповідно до статті 10 зазначеного Закону вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою, а для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок" та Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009р. №270.
Проте, за встановлених судом апеляційної інстанції обставин, що підтверджується матеріалами справи, вся поштова кореспонденція, у тому числі копії процесуальних документів, які направлялися ОСОБА_1 за наведеною адресою, поверталася на адресу суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання".
Будь-яких доказів того, що ОСОБА_1 ініціював внесення змін щодо власного місцезнаходження до відповідного державного реєстру, матеріали справи не містять і судом таких обставин не встановлено, тому суд апеляційної інстанції вважає, що адреса ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , є актуальною, а суд першої інстанції дотримався вимог ГПК України щодо належного повідомлення скаржника про стан розгляду справи, а також про дату, час та місце проведення судових засідань.
У разі, якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною (наявність такої адреси в ЄДР прирівнюється до повідомлення такої адреси стороною), і судовий акт повернуто підприємством у зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (подібний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 17.11.2021р. у справі №908/1724/19, від 14.08.2020р. у справі №904/2584/19 та від 13.01.2020р. у справі №910/22873/17 тощо).
У пункті 6.22 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020р. у справі №910/719/19 та в пункті 97 постанови від 17.05.2024р. об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №910/17772/20 сформульовано висновки про те, що негативні наслідки через неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на підприємця. Не може вважатися неотриманим чи отриманим несвоєчасно звернення відправника до одержувача, якщо одержувач власними діями чи бездіяльністю (наприклад, несвоєчасним зверненням до відділення поштового зв`язку, незабезпечення особи для отримання кореспонденції за своєю адресою тощо) призвів до затримки в одержанні кореспонденції. Протилежний підхід суперечив би принципам справедливості, добросовісності і розумності (стаття 3 ЦК).
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів ("Diya 97 v.Ukraine", №19164/04, §47, ЄСПЛ, від 21.10.2010р.).
Європейський суд з прав людини зауважив, що норми, які регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані ("Peretyaka and Sheremetyev v. Ukraine", №17160/06 та №35548/06, §34, ЄСПЛ, від 21.12.2010р.).
Питання щодо поновлення та продовження процесуальних строків урегульовано нормами статті 119 ГПК, згідно з частиною 1 якої суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Норми процесуального закону не свідчать про безумовний обов`язок суду відкрити апеляційне провадження лише за фактом подання стороною клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. Скаржник має враховувати, що звернення з апеляційною скаргою поза встановленим процесуальним законом строком оскарження судового рішення покладає на нього обов`язок доведення та обґрунтування відповідних обставин, що зумовили пропуск цього строку.
Встановлення поважності причин пропуску процесуального строку у розумінні положень статті 86 ГПК здійснюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому поважними визнаються такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальних дій. Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. У кожному випадку суд, з урахуванням конкретних обставин пропуску строку, оцінює доводи, наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та робить мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку (подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08.04.2021р. у справі №910/3154/20, від 10.04.2018р. у справі №918/115/16, від 19.06.2018р. у справі №912/2325/17, від 18.01.2019р. у справі №921/396/17-г, від 19.06.2020р. у справі №926/1037-б/15).
Для поновлення процесуального строку суд має встановити відповідні обставини, задля чого заявник має довести суду їх наявність та непереборність у зв`язку з тим, що норма про можливість поновлення процесуальних строків є по суті пільгою, яка може застосовуватись як виняток із загального правила, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого визначення законодавцем кожного із процесуальних строків (такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.08.2023р. у справі №32/257-10).
Колегія суддів звертає увагу, що ОСОБА_1 мав можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів у цій справі, у тому числі з оскаржуваною ухвалою у Єдиному державному реєстрі судових рішень, доступ до якого відповідно до Закону України "Про доступ до судових рішень" є відкритим, цілодобовим і безоплатним.
Відповідно до ст.8 Конституції України, п.1 ч.3 ст.2, ч.1 ст.11 ГПК в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (ч.1 ст.129 Конституції України).
Одним із основних елементів верховенства права є принцип правової визначеності, який серед іншого передбачає, що в будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів (п.61 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Брумареску проти Румунії" (Brumarescu v. Romania) [GC], No. 28342/95, ECHR 1999-VII). Забезпечення принципу res judicata є однією з найважливіших засад гарантування державою реалізації права людини на справедливий суд.
Відкриття апеляційного провадження щодо перегляду рішення суду першої інстанції, яке набрало законної сили, без наявності обставин, що свідчать про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження, є порушенням принципу остаточності судового рішення як складової принципу юридичної визначеності, що суперечить ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Отже, вищевказане клопотання не містить інші підстави для поновлення пропущеного 10-ти денного строку апеляційного оскарження.
За таких обставин, причини пропуску 10-денного строку оскарження ухвали господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б не можна визнати поважними.
Згідно п.4 ч.1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
Колегія суддів вважає, що ч.1 ст.43 Господарського процесуального кодексу України на учасників судового процесу та їх представників покладено обов`язок добросовісно користуватися процесуальними правами, до яких законом віднесено, зокрема, право апеляційного і касаційного оскарження.
Таким чином, зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги Кодексу.
З врахуванням викладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відповідно до вимог статті 261 Господарського процесуального кодексу України у відкритті апеляційного провадження слід відмовити та апеляційну скаргу повернути ОСОБА_1 .
Враховуючи викладене, керуючись ст.234, п.4 ч.1 ст.261 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
ПОСТАНОВИВ:
1.Відхилити клопотання ОСОБА_1 про поновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б.
2.Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б.
3.Апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду м.Києва від 01.05.2024р. у справі №44/639-б (з доданими до неї матеріалами) повернути ОСОБА_1 .
4.Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Головуючий суддя В.О. Пантелієнко
Судді Т.П. Козир
М.Л. Доманська