ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 [телефон приховано] inbox@anec.court.gov.ua
УХВАЛА
"29" вересня 2026 р. Справа№ 910/3469/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Гаврилюка О.М.
суддів: Ткаченка Б.О.
Майданевича А.Г.
за участю секретаря судового засідання: Ніконенко Є.С.
за участю представників сторін:
прокурор: Мосійчук А.П.
від позивача: не з`явились
від відповідачів: 1. Годованець Л.Ю., 2. не з`явились
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"
про зупинення провадження у справі
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"
на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026, повний текст складено 10.08.2026
у справі № 910/3469/25 (суддя Джарти В.В.)
за позовом Керівника Жмеринської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Жмеринської міської ради Вінницької області
до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ"
2. Комунального некомерційного підприємства "Жмеринська центральна районна лікарня" Жмеринської міської ради
про визнання недійсними додаткові угоди та стягнення 283 111,07 грн
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Північного апеляційного господарського суду у складі колегії суддів: головуючий суддя - Гаврилюк О.М., судді: Майданевич А.Г., Ткаченко Б.О, перебуває справа за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 10.06.2026 у справі №910/3469/25, розгляд якої призначено на 29.09.2026 о 12:00.
Так, в апеляційній скарзі скаржник просить зупинити апеляційне провадження у справі № 910/3469/25 до ухвалення Конституційним Судом України рішень у справі № 3-78/2026 (178/26) та в об`єднаному конституційному провадженні у справах № 3-107/2026 (239/26), № 3-117/2026 (264/26), № 3-130/2026 (291/26) щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII та офіційного оприлюднення відповідних рішень.
Клопотання про зупинення апеляційного провадження мотивовано тим, що за предметом позову у справі № 910/3469/25 є, зокрема, вимоги про визнання недійсними Додаткової угоди № 1 від 17.08.2022, Додаткової угоди № 3 від 28.09.2022, Додаткової угоди № 5 від 28.10.2022 та Додаткової угоди № 6 від 02.11.2022 до Договору № 32 від 11.02.2022. Однією з основних матеріально-правових підстав позову прокурор визначив порушення сторонами пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII у редакції, чинній на момент укладення спірних додаткових угод. Саме цю норму суд першої інстанції поклав в основу оскаржуваного рішення. Господарський суд міста Києва дійшов висновку про недопустимість збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків від первісної ціни Договору незалежно від кількості послідовних змін та на цій підставі відхилив позицію ТОВ «ЕНЕРГУМ» про можливість декількох окремих збільшень ціни до 10 відсотків кожне. Суд першої інстанції також застосував зазначений підхід до оцінки ДУ № 5 та ДУ № 6, співвідносячи відповідні зміни з первісною ціною Договору та характеризуючи сукупність додаткових угод як «каскадне» збільшення ціни.
Таким чином, на порушенні пункт 2 частини п`ятої статті 41 Закону № 922- VIII зроблений висновок Суду першої інстанції про недійсність усіх чотирьох спірних додаткових угод та, як наслідок, про стягнення з ТОВ «ЕНЕРГУМ» 283 111,07 грн. Станом на зараз, Конституційним Судом України відкрито декілька конституційних проваджень щодо однієї й тієї самої норми матеріального права. Ухвалою Другого сенату Конституційного Суду України від 24.06.2026 № 11- уп(ІІ)/2026 об`єднано в одне конституційне провадження справи: № 3-107/2026 (239/26) за конституційною скаргою ТОВ «Промгаз Сіті»; № 3-117/2026 (264/26) за конституційною скаргою ТОВ «Львівенергозбут»; № 3-130/2026 (291/26) за конституційною скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС». Предметом усіх трьох конституційних скарг є відповідність Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII. Офіційна база актів Конституційного Суду України підтверджує постановлення 24.06.2026 ухвали № 11-уп(ІІ)/2026 саме про об`єднання цих трьох проваджень.
У відзиві від 16.09.2026 прокурор заперечує проти задоволення клопотання про зупинення апеляційного провадження у зв`язку із тим, що предметом розгляду у цій справі є оцінка правомірності укладення спірних додаткових угод, зокрема наявності чи відсутності передбачених законом підстав для зміни ціни за одиницю товару, дотримання сторонами вимог законодавства про публічні закупівлі, а також правових наслідків таких дій. Зазначені обставини входять до предмета доказування у цій справі та можуть бути встановлені судом самостійно на підставі наявних і поданих сторонами доказів. Натомість, конституційне провадження у справі № 3-78/2026(178/26) не спрямоване на встановлення фактичних обставин цієї господарської справи, не стосується оцінки доказів у ній та не вирішує питання щодо прав і обов`язків сторін у спірних правовідносинах. Саме по собі відкриття Конституційним Судом України провадження щодо перевірки конституційності п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» не позбавляє суд можливості дослідити докази, встановити обставини справи та надати їм правову оцінку.
Прокурор зауважує, що в ході розгляду справи (у подібних правовідносинах) Верховним Судом вже надавалась оцінка аналогічному клопотанню про зупинення провадження у справі, що було вмотивоване відкриттям конституційного провадження за скаргою ТОВ «УКР ГАЗ РЕСУРС». Так, у постанові від 12.05.2026 у справі № 924/560/24 Верховним Судом зазначено, що «розглянувши клопотання, Верховний Суд не знаходить підстав для його задоволення, оскільки відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках об`єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
У судовому засіданні 29.09.2026 представник скаржника підтримав клопотання про зупинення апеляційного провадження, в свою чергу прокурор заперечував проти задоволення такого клопотання.
Розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" про зупинення провадження у справі № 910/3469/25 до ухвалення Конституційним Судом України рішень у справі № 3-78/2026 (178/26) та в об`єднаному конституційному провадженні у справах № 3-107/2026 (239/26), № 3-117/2026 (264/26), № 3-130/2026 (291/26) щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII та офіційного оприлюднення відповідних рішень, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на наступне.
За приписами частини другої статті 152 Конституції України закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.
Аналогічні за змістом положення щодо строку втрати чинності актом (його окремими положеннями) містяться також у частині першій статті 91 Закону України від 13.07.2017 № 2136-VIII «Про Конституційний Суд України».
Відповідно до частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Порядок та умови зупинення провадження у справі врегульовано положеннями статей 227, 228 ГПК України, в яких наведено вичерпний перелік підстав, за яких суд, відповідно, зобов`язаний або ж має право зупинити провадження у справі.
За змістом пункту 4 частини першої статті 229 ГПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 5 частини першої статті 227 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Відповідно до пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається, зокрема, в порядку конституційного провадження, до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі. Водночас суд не може посилатися на об`єктивну неможливість розгляду справи, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом судового розгляду.
Положення пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України щодо обов`язку суду зупинити провадження у справі у випадку об`єктивної неможливості її розгляду до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є ідентичними положеннями пункту 3 частини першої статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.04.2018 у справі №800/235/17 (провадження №11-271сап18) сформулювала висновок щодо застосування пункту 3 частини першої статті 236 КАС України у питанні зупинення провадження у справі до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження. Скасовуючи ухвалу про зупинення провадження як передчасну, Велика Палата Верховного Суду виходила з того, що суд повинен мотивувати зв`язок між очікуваними висновками рішення суду конституційної юрисдикції та предметом спору, конкретизувати, чому з огляду на характер заявлених вимог неможливо розглянути справу без попереднього розгляду справи в порядку конституційного судочинства, та зазначити, чому зібрані у справі докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду. Отже, Велика Палата Верховного Суду не встановила абсолютної заборони зупиняти провадження до ухвалення рішення Конституційним Судом України, однак визначила обов`язковий стандарт обґрунтування такого зупинення, за яким сам лише факт розгляду Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню у справі, не є достатнім.
Розвиваючи наведений підхід, об`єднана палата Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 12.12.2019 у справі № 826/25204/15 сформулювала висновок щодо застосування тотожної норми пункту 3 частини першої статті 236 КАС України, за яким: під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи слід розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій іншій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи (пункт 35 постанови); зупинення провадження з підстав неможливості розгляду справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, є доцільним у випадках, коли предметом розгляду органу конституційної юрисдикції є норми закону чи іншого акта, якими врегульовано питання щодо юридичної відповідальності фізичної особи, тоді як в інших випадках визнання неконституційним закону чи іншого акта не матиме впливу на правове регулювання відносин, що виникли (відбулися) до ухвалення рішення Конституційним Судом України (пункт 37 постанови); вирішуючи питання щодо зупинення провадження, суд повинен належним чином проаналізувати імовірні наслідки ухвалення Конституційним Судом України рішення за результатом розгляду справи, їх взаємозв`язок зі спірними правовідносинами, що є предметом розгляду у справі, підставами позову, та відобразити відповідні висновки у своїй ухвалі (пункт 38 постанови).
В ухвалі від 18.08.2026 (частина четверта статті 300 ГПК України) про повернення справи № 910/11553/25 відповідній колегії Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду для розгляду об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (далі - об`єднана палата) підтримала наведений підхід Великої Палати Верховного Суду та об`єднаної палати Касаційного адміністративного суду, який з огляду на тотожність зазначених норм процесуального права є релевантним для застосування пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України. Об`єднана палата зазначила, що за цим підходом практика Верховного Суду є усталеною: закони та інші правові акти мають юридичну силу до визнання їх неконституційними окремим рішенням органу конституційного контролю (рішення Конституційного Суду України від 24.12.1997 № 8-зп/1997), тому за загальним правилом суд розглядає справу на підставі чинного законодавства і не зупиняє провадження до вирішення Конституційним Судом України питання щодо конституційності норми, яка підлягає застосуванню; сам лише факт відкриття конституційного провадження щодо такої норми не створює об`єктивної неможливості розгляду справи. Зупинення провадження є винятком, який можливий лише тоді, коли суд обґрунтує у своїй ухвалі зв`язок між очікуваним рішенням Конституційного Суду України та предметом спору, конкретизує, у чому саме полягає об`єктивна неможливість розгляду справи, та пояснить, чому зібрані докази не дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Крім того, об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 01.03.2024 у справі № 910/17615/20 зазначила, що провадження у справі слід зупиняти лише за наявності беззаперечних підстав для цього; під неможливістю розгляду справи до вирішення іншої справи необхідно розуміти те, що обставини, які розглядаються в такій справі, не можуть бути встановлені судом самостійно через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи внаслідок непідвідомчості, обмеженості предметом позову, неможливості розгляду тотожної справи, черговості розгляду вимог тощо; має бути обов`язкова пов`язаність справи, що зупиняється, з іншою, в якій суд встановлює обставини, що впливають чи можуть вплинути на докази у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Так, колегія судів зазначає, що у даній справі обставини та зібрані докази дозволяють суду належним чином оцінити доводи апеляційної скарги щодо неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також вирішити питання про наявність або відсутність підстав для скасування оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
Колегія суддів також враховує, що суд першої інстанції вже встановив фактичні обставини щодо укладення спірних додаткових угод та надав оцінку доводам сторін щодо допустимості відповідних змін ціни. Відтак предметом апеляційного перегляду є перевірка правильності встановлення таких обставин та застосування до них норм матеріального і процесуального права.
Посилання заявника на те, що суд першої інстанції поклав в основу рішення висновок про недопустимість збільшення ціни за одиницю товару більш ніж на 10 відсотків від первісної ціни договору незалежно від кількості послідовних змін, саме по собі не свідчить про об`єктивну неможливість апеляційного перегляду рішення.
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що на момент прийняття рішення існує чине нормативне регулювання та сформована судова практика щодо застосування п. 2 ч. 5 с. 41 Закону України № 922-VII, а заявником не доведено, що без попереднього ухвалення Конституційним Судом України рішення у зазначених конституційних провадженнях суд об`єктивно позбавлений можливості розглянути заявлені позовні вимоги та надати оцінку правомірності оспорюваних додаткових угод.
Таким чином, колегія суддів не встановила такого необхідного причинно-наслідкового зв`язку між розглядом Конституційним Судом України зазначених конституційних проваджень та неможливістю розгляду апеляційної скарги у справі № 910/3469/25, який відповідно до вимог пункту 5 частини першої статті 227 ГПК України зумовлював би обов`язкове зупинення провадження.
Враховуючи наведене, колегія суддів приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/3469/25.
Керуючись ст.ст. 228, 229,234, ГПК України, Північний апеляційний господарський суд,
ПОСТАНОВИВ:
1. У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРГУМ" про зупинення апеляційного провадження у справі № 910/3469/25 до ухвалення Конституційним Судом України рішень у справі № 3-78/2026 (178/26) та в об`єднаному конституційному провадженні у справах № 3-107/2026 (239/26), № 3-117/2026 (264/26), № 3-130/2026 (291/26) щодо відповідності Конституції України пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» № 922-VIII та офіційного оприлюднення відповідних рішень - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 235 Господарського процесуального кодексу України, та не підлягає оскарженню в касаційному порядку.
Повний текст складено 06.10.2026.
Головуючий суддя О.М. Гаврилюк
Судді Б.О. Ткаченко
А.Г. Майданевич