УХВАЛА
30 вересня 2026 року
м. Київ
справа № 757/12123/18
провадження № 14-130цс26
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Тітова М. Ю.,
суддів: Банаська О. О., Булейко О. Л., Гімона М. М., Губської О. А., Ємця А. А., Короля В. В., Кравченка С. І., Кривенди О. В., Мартинюк Н. М., Пількова К. М., Погрібного С. О., Стефанів Н. С., Стрелець Т. Г., Ступак О. В., Ткача І. В.,
перевіривши наявність підстав для прийняття до розгляду Великою Палатою Верховного Суду цивільної справи за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року, ухвалену в складі колегії суддів: Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О., Яворського М. А.,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог і судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
1. У квітні 2018 року Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» (далі - КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , у якому просило зобов`язати його власними силами та за власні кошти відновити стан квартири АДРЕСА_1 в початковий стан згідно з поверховим планом.
2. Печерський районний суд міста Києва заочним рішенням від 08 жовтня 2018 року позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_1 власними силами та за власні кошти відновити стан квартири АДРЕСА_1 до початкового стану згідно з поверховим планом.
3. У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про перегляд заочного рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року.
4. Печерський районний суд міста Києва ухвалою від 07 вересня 2020 року заочне рішення Печерського районного суду міста Києва від 08 жовтня 2018 року скасував. Розгляд справи призначив у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
5. Рішенням від 10 червня 2024 року Печерський районний суд міста Києва позов задовольнив. Зобов`язав ОСОБА_1 власними силами та за власні кошти відновити стан квартири АДРЕСА_1 до початкового стану згідно з поверховим планом.
6. Київський апеляційний суд ухвалою від 15 грудня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року на підставі частини другої статті 358 ЦПК України.
7. Апеляційний суд мотивував ухвалу тим, що апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення.
8. Суд виходив з того, що рішення Печерського районного суду міста Києва ухвалене 10 червня 2024 року, а його повний текст виготовлений 20 червня 2024 року. Таким чином, перебіг строку апеляційного оскарження розпочався 21 червня 2024 року і тривав до 22 липня 2024 року включно.
Узагальнені доводи касаційної скарги
9. У грудні 2025 року ОСОБА_1 через представника ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 15 грудня 2025 року і направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
10. Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції формально зазначив, що повне рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року складено 20 червня 2024 року.
11. Апеляційний суд не врахував, що до 12 листопада 2025 року повне рішення суду складене не було і до 14 листопада 2025 року (дата направлення копії судового рішення до електронного кабінету його представника) він не мав об`єктивної можливості подати апеляційну скаргу.
12. Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - ЄДРСР) рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року суд надіслав до ЄДРСР 12 листопада 2025 року, його зареєстровано 13 листопада 2025 року, а оприлюднено 14 листопада 2025 року, тобто зі спливом одного року.
13. Будь-які недоліки в роботі суду, як то несвоєчасне складення повного тексту судового рішення та несвоєчасне направлення повного тексту судового рішення учасникам справи, не повинно тлумачитися на шкоду учасників процесу на доступ до правосуддя, у тому числі й праву на апеляційне оскарження.
Рух касаційної скарги
14. Ухвалами Верховного Суду від 12 січня 2026 року відкрито касаційне провадження та від 20 серпня 2026 року справу призначено до судового розгляду.
15. Ухвалою від 26 серпня 2026 року Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду передав цю справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду на підставі частини п`ятої статті 403 ЦПК України.
Мотиви передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду
16. Передаючи справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду керувалася таким.
17. Відповідно до пункту 8 частини другої статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства в Україні є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
18. У цій справі ключовим є питання щодо визначення початку перебігу строку на апеляційне оскарження в контексті того, що рішення Печерського районного суду міста Києва від 10 червня 2024 року суддя підписав електронним підписом у підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі - ЄСІТС) та надіслав до ЄДРСР 12 листопада 2025 року, тобто після спливу одного року з дати його ухвалення.
19. Згідно з частиною другою статті 358 ЦПК України незалежно від поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо апеляційна скарга подана після спливу одного року з дня складення повного судового рішення, крім випадків: 1) подання апеляційної скарги особою, не повідомленою про розгляд справи або не залученою до участі в ній, якщо суд ухвалив рішення про її права, свободи, інтереси та (або) обов`язки; 2) пропуску строку на апеляційне оскарження внаслідок виникнення обставин непереборної сили.
20. Результат аналізу частини другої статті 358 ЦПК України свідчить про те, що відлік річного (присічного) строку на подання апеляційної скарги здійснюється з дня складення повного тексту судового рішення суду першої інстанції.
21. Отже, для застосування судом апеляційної інстанції цієї норми процесуального права суду необхідно достовірно встановити дату складення повного тексту рішення суду першої інстанції.
22. Згідно з частиною першою статті 259 ЦПК України суди ухвалюють рішення, постанови іменем України негайно після закінчення судового розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
23. У виняткових випадках залежно від складності справи складання повного рішення (постанови) суду може бути відкладено на строк не більш як на десять днів, а якщо справа розглянута у порядку спрощеного провадження - не більш як на п`ять днів з дня закінчення розгляду справи. Скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення має бути підписане всім складом суду і приєднане до справи (частина шоста статті 259 ЦПК України).
24. Усі судові рішення викладаються письмово у паперовій та електронній формах. Судові рішення викладаються в електронній формі з використанням ЄСІТС, шляхом заповнення відповідних форм процесуальних документів, у порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), та оприлюднюються в порядку, визначеному Положенням про ЄСІТС та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). На судове рішення, викладене в електронній формі, накладається кваліфікований електронний підпис судді (у разі колегіального розгляду - кваліфіковані електронні підписи всіх суддів, що входять до складу колегії) (частина восьма статті 259 ЦПК України).
25. Згідно з частинами першою, другою статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень» рішення суду проголошується прилюдно, крім випадків, коли розгляд справи проводився у закритому судовому засіданні. Кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання, крім ухвал про арешт майна та тимчасовий доступ до речей та документів у кримінальних провадженнях, ухвал господарського суду про надання дозволу органам Антимонопольного комітету України на проведення перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю та/або вчинення передбачених законодавством про захист економічної конкуренції процесуальних дій у вигляді проведення огляду, накладення арешту, опломбовування (опечатування), вилучення, які підлягають оприлюдненню не раніше дня їх звернення до виконання. Судові рішення також можуть публікуватися в друкованих виданнях із додержанням вимог цього Закону.
26. Суд загальної юрисдикції вносить до Реєстру всі судові рішення і окремі думки суддів, викладені у письмовій формі, не пізніше наступного дня після їх ухвалення або виготовлення повного тексту (частина третя статті 3 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
27. Колегія суддів Касаційного цивільного суду наголосила, що виготовлення повного тексту проголошеного суддею рішення є першочерговим обов`язком судді і його виконання не може залежати від загальних обставин та умов функціонування суду та судової системи в цілому, за винятком чинників, які прямо унеможливлюють здійснення суддею своїх обов`язків.
28. Здійснивши аналіз ЄДРСР та реєстру актів Вищої ради правосуддя, колегія суддів встановила, що значна кількість повних судових рішень (понад 100), зокрема, у судах міста Києва, була виготовлена та оприлюднена зі спливом річного строку на апеляційне оскарження.
29. Здебільшого апеляційний суд, вважаючи, що датою складення повного тексту рішення суду першої інстанції є дата, вказана у самому рішенні, відмовляв у відкритті апеляційного провадження, зокрема за апеляційними скаргами відповідача. Хоча і за аналогічних обставин апеляційний суд поновлював строк на апеляційне оскарження.
30. У практиці Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду склалося два різні підходи до вирішення цієї правової проблеми.
31. За першого підходу Верховний Суд вважає, що в разі, коли відповідач брав участь у розгляді справи, незалежно від того чи отримав він повне судове рішення і чи було воно опубліковане в ЄДРСР (тобто складене та підписане суддею шляхом накладення електронного підпису), слід застосовувати наслідки пропуску строку на апеляційне оскарження, визначені статтею 358 ЦПК Україні.
32. За іншого підходу Верховний Суд вважає, що надсилання судом першої інстанції повного рішення до ЄДРСР (створення його електронної копії в АСДС та підписання її шляхом накладення електронного підпису) після спливу річного присічного строку на апеляційне оскарження ставить під сумнів виготовлення судом повного рішення у день, зазначений у тексті рішення, та свідчить про неможливість його вручення учаснику справи до спливу цього строку. Отже, ці обставини можуть бути підставою для поновлення строку на апеляційне оскарження.
33. На думку колегії суддів Касаційного цивільного суду, невирішення правової проблеми, яка зазначена вище, потенційно призведе до звернення сторін, яким відмовлено у відкритті апеляційного провадження через дії (бездіяльність) судді щодо розумного строку виготовлення повного рішення, до ЄСПЛ через порушення права на справедливий судовий розгляд, гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції, та в разі встановлення такого порушення буде предметом перегляду Великою Палатою Верховного Суду.
34. Відповідно до частини четвертої статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» єдність системи судоустрою забезпечується, зокрема, єдністю судової практики.
35. Колегія суддів звернула увагу й на те, що виключна правова проблема має оцінюватися з урахуванням кількісного та якісного критеріїв.
36. Стосовно кількісного критерію колегія суддів зазначила, що протягом лише 2023 року - першої половини 2026 року місцеві суди внесли до ЄДРСР понад 100 судових рішень після спливу одного року з дня їх ухвалення.
37. За аналогічний період апеляційний суд відмовив у відкритті апеляційного провадження у майже 50 таких випадках. Зазначене дає підстави вважати, що проблема існує у значній кількості справ і продовжує існувати.
38. Щодо якісного критерію колегія суддів звернула увагу на те, що як у ЦПК України (стаття 258), так і в ГПК України (стаття 261) та в КАС України (стаття 299) передбачена норма, якою встановлено присічний строк на апеляційне оскарження, а тому правова проблема у цій справ потенційно може мати місце і при розгляді у судах інших юрисдикцій.
39. Колегія суддів Касаційного цивільного суду зазначила, що саме Велика Палата Верховного Суду є судом визначеним законом, який має надати висновки щодо тлумачення та застосування аналогічних норм процесуальних законів різних юрисдикцій.
Позиція Великої Палати Верховного Суду
40. У статті 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
41. Згідно зі статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
42. У пункті 4 частини четвертої статті 17 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) передбачено, що єдність системи судоустрою забезпечується єдністю судової практики.
43. Відповідно до частини п`ятої статті 403 ЦПК України суд, який розглядає справу в касаційному порядку у складі колегії або палати, має право передати справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду, якщо дійде висновку, що справа містить виключну правову проблему і така передача необхідна для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
44. Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала, що виключна правова проблема має оцінюватися за якісним та кількісним критеріями.
45. З погляду якісного критерію, про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми є нагальним для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі тощо.
46. Кількісний критерій пов`язаний з тим фактом, що правова проблема наявна не в одній конкретній справі, а в невизначеній кількості справ, які або вже існують, або можуть виникнути з урахуванням правового питання, щодо якого постає проблема невизначеності.
47. В ухвалі Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2026 року дотримані вимоги щодо належного обґрунтування наявності в справі, яка передається на розгляд Великої Палати Верховного Суду, виключної правової проблеми з посиланням на окреслені ознаки.
48. Велика Палата Верховного Суду вважає мотиви, викладені в ухвалі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 26 серпня 2026 року, такими, що містять підстави для прийняття справи до провадження Великої Палати Верховного Суду відповідно до частини п'ятої статті 403 ЦПК України, оскільки існує необхідність у формуванні єдиної правозастосовної практики щодо застосування норми частини другої статті 358 ЦПК України за обставин, коли повне судове рішення викладене в електронній формі після спливу одного року з дати його ухвалення.
49. Частиною першою статті 402 ЦПК України передбачено, що в суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Такий розгляд відбувається з урахуванням статті 400 ЦПК України щодо меж розгляду справи судом касаційної інстанції.
50. Виходячи з наведеного цю справу необхідно розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення її учасників (у порядку письмового провадження).
51. Велика Палата Верховного Суду звертає увагу на те, що у випадку розгляду справи за матеріалами в паперовій формі судові рішення надсилаються в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення (частина одинадцята статті 272 ЦПК України).
Керуючись частиною першою статті 402, частиною третьою статті 403 ЦПК України, Велика Палата Верховного Суду
УХВАЛИЛА:
Прийняти до розгляду справу № 757/12123/18 за позовом Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Печерського району м. Києва» до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити дії.
Призначити справу до розгляду Великою Палатою Верховного Суду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на 11 листопада 2026 року в приміщенні Верховного Суду за адресою: місто Київ, вулиця Пилипа Орлика, 8.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає
Суддя-доповідач М. Ю. Тітов
Судді: О. О. Банасько Н. М. Мартинюк
О. Л. Булейко К. М. Пільков
М. М. Гімон С. О. Погрібний
О. А. Губська Н. С. Стефанів
А. А. Ємець Т. Г. Стрелець
В. В. Король О. В. Ступак
С. І. Кравченко І. В. Ткач
О. В. Кривенда