ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
і м е н е м У к р а ї н и
26 вересня 2026 року м. Ужгород № 260/4462/26
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Гаврилка С.Є.,
з участю секретаря судового засідання - Біров Н.Е.
учасники справи:
позивач: Фізична особа ОСОБА_1 - не з`явився;
за участі представників позивача - адвокатів - Мурченка Євгенія Олександровича та Волошин Любові Ярославівни;
відповідач: Головне управління ДПС у Закарпатській області - представник - Пушкаш Валерія Віталіївна,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом фізичної особи ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
ВСТАНОВИВ:
23 червня 2025 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася фізична особа ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694), якою просить суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. 2. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.08.2025 року №12140/07-16-24-07-03; 3. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення Головного 4. управління ДПС у Закарпатській області від 22.08.2025 року №12139/07-16-24-07-03; Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.08.2025 року №12138/07-16-24-07-03; 5. Визнати протиправним та скасувати Податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22.08.2025 року №12137/07-16-24-07-03; 6. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 16640,00 гривень."
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 червня 2026 року прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 липня 2026 року клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року у задоволенні клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду було відмовлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 21 липня 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 серпня 2026 року у задоволенні клопотання представника позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції було відмовлено.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем був реалізований наказ № 512-п від 28 травня 2025 року щодо проведення документальної позапланової перевірки. За результатами такої перевірки 30 липня 2025 року був складений акт про результати документальної позапланової невиїзної перевірки за № 12869/07-16-24-07-03/3544108240. На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем 22 серпня 2025 року ухвалені податкові повідомлення-рішення за №№ 12140//07-16-24-07-03,12139//07-16-24-07-03, 12138//07-16-24-07-03, 12137//07-16-24-07-03.
Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову. Заперечуючи щодо задоволення позову, відповідач у відзиві зазначив, що ухвалені ним податкові повідомлення-рішення, які є спірними, ухвалені правомірно та відповідають фактичним обставинам.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили задовольнити позов в повному обсязі з підстав наведених у такому позові.
Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши представників сторін, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що листом Державної податкової служби України від 02 жовтня 2024 року за № 27331/7/99-00-24-04-03-07 до ГУ ДПС у Закарпатській області (далі по тексту також й - відповідач) надійшла інформація, як в свою чергу отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, у порядку передбаченому Конвенцією між урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на дохід і на приріст вартості майна, яка набула чинності 11 серпня 1993 року (далі Конвенція), стосовно одержання доходів фізичними особами - резидентами України від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans (Т. 1 а.с. 144 ).
Згідно отриманої відповідачем інформації, на користь фізичної особи ОСОБА_1 протягом 2020 року надійшли грошові перекази на суму 60310 доларів США, протягом 2021 року надійшли грошові перекази на суму 641234 доларів США та протягом 2022 року надійшли грошові перекази на суму 224070 доларів США (Т. 1 а.с. 145).
Відповідачем було надіслало лист (запит) від 04 жовтня 2024 року № 15290/6/07-16-24 ОСОБА_1 про надання до контролюючого органу пояснень та документального підтвердження щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, у тому числі, але не виключно, договори угоди, контракти з британським суб`єктом господарювання «Fenix International Ltd», банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснення послуг/реалізацію товару, інші документи, які стосуються отриманого доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd».
28 травня 2025 року відповідачем прийнято наказ за № 512-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » (Т. 1 а.с. 130).
Відповідно до зазначеного наказу, вирішено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ) з 25 липня 2025 року тривалістю 3 (три) робочі дні, з питань отримання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» протягом 2020-2022 років.
На підставі також й вищезазначеного наказу відповідачем складено повідомлення від 28 травня 2025 року за № 183/07-16-24-07-03 про дату початку та місце проведення перевірки (Т. 1 а.с. 131).
Копію наказу відповідача від 28 травня 2025 року за № 512-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 28 травня 2025 року за № 183/07-16-24-07-03 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано ОСОБА_1 29 травня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
У період з 25 липня 2025 року по 29 липня 2025 року у приміщенні Мукачівської ДПІ ГУ ДПС у Закарпатській області була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 з питання правильності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, обов`язкових платежів з доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за 2020-2022 роки.
За наслідками такої перевірки 30 липня 2025 року був складений акт за № 12869/07-16/24-07 03/35441088240 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання правильності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, обов`язкових платежів з доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за 2020-2022 роки» (далі по тексту - акт перевірки) (Т. 1 а.с.а.с. 122-128).
Зазначений акт перевірки надсилався позивачеві згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601176121720 (Т. 1 а.с. 143 (на звороті)).
На підставі зафіксованих в акті перевірки порушень прийнято спірні податкові повідомлення рішення від 22 серпня 2026 року, зокрема: № 12137/07-16-24-07-03, яким позивачеві визначено суму грошового зобов`язання за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 5077848,46 грн, у тому числі - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 147490,67 грн (Т. 1 а.с.а.с. 135, 136);
№ 12138/07-16-24-07-03, яким позивачеві визначено суму грошового зобов`язання за платежем: військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у розмірі 423154,04 грн, у тому числі - за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) 12290,89 грн (Т. 1 а.с.а.с. 137, 138);
№ 12139/07-16-24-07-03, яким до позивача за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 8000 грн (Т. 1 а.с.а.с. 139, 140);
№ 12140/07-16-24-07-03, яким до позивача за платежем: податок на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у розмірі 1020 грн (Т. 1 а.с.а.с. 141, 142).
Відповідно до супровідного листа від 22 серпня 2025 року за № 17273/6/07-16-24-07-06 зазначені податкові повідомлення-рішення та розрахунки, визначених грошових зобов`язань та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) були направлені позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення № 8962500008488 (Т. 1 а.с. 143).
Заслухавши учасників справи, які брали участь у судовому засіданні, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши обставини справи, перевіривши доводи та давши їм належну правову оцінку, проаналізувавши норми чинного законодавства України, оцінивши їх у сукупності, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для задоволення позову у повному обсязі, виходячи з наступного.
Що стосується перевірки судом дотримання контролюючим органом процедури та порядку проведення перевірки.
Застосовними у даній справі є висновки Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі №816/228/17, відповідно до яких неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та відповідно на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Відтак, із наведеного слідує, що допущене контролюючим органом кожне порушення процедури призначення і проведення перевірки, яке заявлене в межах конкретної справи, оцінюється судом на предмет його «істотності» чи «не істотності».
Виявлення під час розгляду справ допущення контролюючим органом істотних порушень норм податкового законодавства (до прикладу, встановлення факту відсутності законних підстав для призначення перевірки тощо), це за висновками Верховного Суду може спричиняти наслідки у вигляді скасування рішень, прийнятих за її наслідками. Водночас, ті процедурні порушення, які за своїм змістом не є істотними за практикою Верховного Суду таких наслідків не спричиняють.
Також, відповідно до усталених висновків Верховного Суду, зокрема, які містяться і у пункті 47 постанови від 27 листопада 2023 року, яка ухвалена у справі № 420/11790/22, зокрема, вказано, що оцінка правомірності призначення і проведення перевірки надається під час розгляду справи про скасування податкового повідомлення-рішення. При цьому, у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (далі по тексту - також й ПК України).
Відповідно до статті 20 пункту 20.1 підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Посадові та службові особи контролюючих органів зобов`язані, зокрема дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій (стаття 21 пункт 21.1 підпункти 21.1.1, 21.1.4 ПК України).
Одним з видів податкового контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавств відповідно до статті 75 ПК України є право контролюючих органів на проведення камеральної, документальних (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичної перевірки.
Такі перевірки мають свої особливості щодо сфери правового регулювання, підстав для їх призначення, проведення, оформлення результатів та прийнятих за її наслідками рішень.
Відповідно да статті 75 пункту 75.1 підпункту 75.1.2 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні контролюючого органу.
Нормами статті 79 ПК України визначені особливості проведення документальної невиїзної перевірки.
Пунктом 79.1 зазначеної статті ПК України визначено, що документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.
Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу виключно на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, та за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки (стаття 79 пункт 79.2).
Виконання умов цієї статті надає посадовим особам контролюючого органу право розпочати проведення документальної невиїзної перевірки.
Відповідно до вимог статті 42 пункту 42.2 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до вимог статті 42 пункту 42.5 ПК України, у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі стаття 45 пункт 45.1 ПК України.
Із аналізу наведених податкових приписів судом виснується, що контролюючий орган має право приступити до проведення документальної невиїзної перевірки за умови вручення платнику податків (його представнику) у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копії наказу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки за його податковою адресою.
Учасниками справи не заперечується, а відтак визнається, що місцем проживання, а відповідно, податковою адресою, позивача є: АДРЕСА_3 . Зазначена обставина не є спірною.
Відповідно до пунктів 9, 13 правил надання послуг поштового зв`язку, що затверджені Постановою Кабінету Міністрів України за № 270 від 05 березня 2009 року (далі по тексту - Правила), з наступними змінами та доповненнями, повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу - повідомлення, яким оператор поштового зв`язку доводить до відома відправника чи уповноваженої ним особи інформацію про дату вручення реєстрованого поштового відправлення, виплату коштів за поштовим переказом та прізвище одержувача; рекомендоване поштове відправлення - поштове відправлення, яке приймається для пересилання без оцінки відправником вартості його вкладення, відстежується в системі оператора поштового зв`язку на шляху пересилання відправлення та вручається одержувачу з підтвердженням вручення.
Таким чином рекомендовані поштові відправлення з повідомленням про вручення такого поштового відправлення відносяться до реєстрованих поштових відправлень.
Відповідно до пунктів 71, 72 Правил, реєстровані поштові відправлення вручаються, кошти за поштовими переказами виплачуються адресатам (одержувачам) за умови пред`явлення ними документів, що посвідчують особу згідно із законодавством. Адресат (одержувач) може уповноважити іншу особу на одержання адресованого йому поштового відправлення, коштів за поштовим переказом за довіреністю на визначений строк, що оформляється в установленому законодавством порядку або шляхом надання разового доручення на отримання поштового відправлення в електронній формі, порядок якої встановлюється оператором поштового зв`язку.
Відповідно до пунктів 81 та 97, рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначками «Судова повістка», «Повістка ТЦК»), повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі в об`єкті поштового зв`язку вручаються адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. Адресат (одержувач), який внаслідок фізичних вад не може розписатися про одержання реєстрованого поштового відправлення, коштів за поштовим переказом, має право з відома працівника поштового зв`язку скористатися допомогою іншої особи. У такому разі в порядку, визначеному оператором поштового зв`язку, зазначаються дані пред`явлених документів, що посвідчують особу адресата (одержувача), та особу, яка розписалася за одержання поштового відправлення, коштів за поштовим переказом.
У зв`язку з цим судом виснується про обов`язковість наявності підпису адресата (одержувача) про отримання рекомендованого поштового відправлення, повідомлення про вручення поштових відправлень, реєстрованого поштового відправлення.
Як зазначалося судом вище по тексту цього рішення, контролюючим органом було надіслало лист (запит) від 04 жовтня 2024 року №15290/6/07-16-24 ОСОБА_1 про надання до контролюючого органу пояснень та документального підтвердження щодо одержання доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans, у тому числі, але не виключно, договори угоди, контракти з британським суб`єктом господарювання «Fenix International Ltd», банківські документи, що підтверджують отримання коштів за здійснення послуг/реалізацію товару, інші документи, які стосуються отриманого доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd». Такий документ був надісланий за місцем проживання позивача: АДРЕСА_3 (Т. 1 а.с.а.с. 133, 134).
Зазначений лист (запит) від 04 жовтня 2024 року за №15290/6/07-16-24 надіслано позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення, який, як зазначив представник відповідача, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №880[телефон приховано] лист (запит) вручено особисто позивачеві 11 жовтня 2024 року (Т. 1 а.с. 134 (на звороті)).
28 травня 2025 року відповідачем прийнято наказ за № 512-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ОСОБА_1 » (Т. 1 а.с. 130).
На підставі також й вищезазначеного наказу відповідачем складено повідомлення від 28 травня 2025 року за № 183/07-16-24-07-03 про дату початку та місце проведення перевірки (Т. 1 а.с. 131).
Копію наказу відповідача від 28 травня 2025 року за № 512-п про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмове повідомлення від 28 травня 2025 року за № 183/07-16-24-07-03 про дату початку та місце проведення документальної позапланової невиїзної перевірки надіслано ОСОБА_1 29 травня 2025 року рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Представник позивача зазначив, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601152537160 такий наказ і повідомлення вручено особисто позивачеві 31 травня 2025 року (Т. 1 а.с. 132 (на звороті)).
Акт за № 12869/07-16/24-07 03/35441088240 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з питання правильності, повноти нарахування та сплати податків, зборів, обов`язкових платежів з доходів, отриманих від британського суб`єкта господарювання «Fenix International LTD» за 2020-2022 роки» був надісланий позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення №0601176121720 (Т. 1 а.с.а.с. 122-128).
Представник позивача зазначив, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №0601176121720 такий акт перевірки був вручений позивачеві 01 серпня 2025 року (Т. 1 а.с. 143 (на звороті)).
Спірні податкові повідомлення-рішення та розрахунки, визначених грошових зобов`язань та застосованих штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) були направлені позивачеві рекомендованим листом з повідомленням про вручення №8962500008488 (Т. 1 а.с. 143).
Представник позивача зазначив, що згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення №8962500008488 такі повідомлення-рішення та розрахунки вручено особисто позивачеві 27 серпня 2025 року (Т. 1 а.с. 143 (на звороті)).
Зазначені вище рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення (Т. 1 а.с.а.с. 129, 132, 134 (на звороті), 143 (на звороті) не містять підпису адресата (одержувача) відправлених поштових відправлень. Такі рекомендовані повідомлення про вручення поштового відправлення містять лише підписи працівника пошти. А відтак, такі повідомлення не свідчать, що документи, які направлялися позивачеві були вручені позивачеві.
У зв`язку із наведеним, суд вважає, що аргументи відповідача про те, що зазначені вище документи були вручені позивачеві є безпідставними, необґрунтованими та такими, що на відповідають обставинам, що встановлені судом.
Отже, враховуючи встановлені судом вище обставини щодо, зокрема, не вручення позивачеві наказу на проведення перевірки та письмового повідомлення про дату початку проведення перевірки за її податковою адресою - Закарпатська область, Мукачівський район, с. В.Лучки, вулиця Різна, будинок 26, всупереч вимогам статей 42, 45 ПК України, що позбавило позивачку права бути обізнаною про проведення перевірки стосовно неї та подавати свої письмові докази чи заперечення проти перевірки, надати копії документів у відповідь на запит ГУ ДПС, брати участь у її проведенні, подавати заперечення на акт перевірки, суд приходить до висновку, що з боку контролюючого органу було допущене істотне порушення у цій частині процедури проведення невиїзної перевірки, яке (з урахуванням наведеної судової практики Верховного Суду), є самостійною підставою для визнання протиправними та скасування прийнятих за такою перевіркою податкових повідомлень рішень.
За правовими висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 05 липня 2023 року, що ухвалена у справі № 460/2663/22 у випадку встановлення допущення контролюючим органом істотних порушень під час призначення і проведення перевірки, які тягнуть за собою протиправність прийнятого рішення контролюючого органу, такі висновки можуть бути самостійною підставою для задоволення позову і скасування такого рішення.
За викладених обставин, суд приходить до висновку, що за наявності вищенаведених виявлених судом процедурних порушень, які визнані судом істотними, з боку контролюючого органу, що є самостійними підставами для визнання протиправними та скасування оспорюваних рішень.
Ухвалюючи 26 вересня 2024 року постанову у справі № 520/23362/23, Верховний Суд розглянув питання щодо правових наслідків неповідомлення платника податків у встановленому законом порядку про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та зазначив, що проведення такої перевірки можливе лише за наявності передбачених ПК України підстав, прийняття відповідного наказу та вручення платнику до початку перевірки копії наказу, а також письмового повідомлення про дату початку і місце проведення перевірки. За змістом пунктів 78.4, 79.1 та 79.2 ПК України право контролюючого органу на проведення документальної позапланової невиїзної перевірки виникає лише за умови дотримання встановленої процедури її призначення та повідомлення платника. Відповідно до пункту 42.2 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у визначеному Кодексом порядку, зокрема рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручені особисто. Сам факт направлення поштового відправлення без належного підтвердження його змісту та дотримання порядку вручення не свідчить про належне повідомлення платника. Невиконання контролюючим органом вимог пункту 79.2 статті 79 ПК України щодо належного повідомлення платника до початку документальної позапланової невиїзної перевірки призводить до незаконності такої перевірки та відсутності правових наслідків її проведення. У цій справі податковий орган не довів належними та допустимими доказами, що платнику було вручено наказ про проведення перевірки та повідомлення про дату її початку і місце проведення. Надані конверти не містили достатніх відомостей про належне вручення, а доказів доставки відповідних документів до електронного кабінету також не було надано. Встановлення незаконності призначення та проведення перевірки є достатньою підставою для скасування податкового повідомлення-рішення, прийнятого за її результатами. Відомості, отримані внаслідок такої перевірки, не можуть використовуватися як належні докази. У такому випадку суду не потрібно додатково досліджувати правильність висновків контролюючого органу щодо суті встановлених перевіркою порушень. Отже, неповідомлення платника податків у встановленому пунктом 79.2 статті 79 ПК України порядку та до початку документальної позапланової невиїзної перевірки про її проведення є істотним порушенням процедури, яке зумовлює незаконність перевірки та відсутність правових наслідків її результатів. Податкове повідомлення-рішення, прийняте за результатами такої незаконної перевірки, підлягає скасуванню без необхідності додаткової оцінки суті встановлених контролюючим органом порушень.
Разом з тим, суд вважає за необхідне також надати правову оцінку оспорюваним податковим повідомленням-рішенням по суті виявлених порушень.
Досліджуючи обґрунтованість підстав прийняття контролюючим органом спірних податкових повідомлень-рішень, суд зазначає про наступне.
Як встановлено судом із матеріалів справи також зазначено представником відповідача під час розгляду справи по суті, підставами для нарахування грошових зобов`язань позивачеві за оспорюваними податковими повідомленнями-рішеннями була податкова інформація, отримана податковим органом від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, направлена відповідачеві листом ДПС України №27331/7/99-00-24-04-03-07 від 02 жовтня 2024 року (Т. 1 а.с.а.с. 144, 145) щодо одержання доходів фізичними особами резидентами України, зокрема, позивачем від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans протягом 2020-2022 років у розмірі 925614 доларів США.
Відповідно до статті 72 пункту 72.1 підпункту 72.1.4 ПК України, до податкової інформації відноситься інформація від органів влади інших держав, міжнародних організацій або нерезидентів.
Відповідно до статті 83 пункту 83.1 підпункту 83.1.2 ПК України, для посадових осіб контролюючих органів під час проведення перевірок підставами для висновків є, зокрема, податкова інформація.
Враховуючи положення статті 9 Конституції України та статті 3 пункту 3.2 ПК України, необхідно зазначити, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України та підлягають застосуванню у податкових правовідносинах.
Між Урядом України та Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії 10 лютого 1993 року укладено Конвенцію про усунення подвійного оподаткування та запобігання податковим ухиленням стосовно податків на доходи і на приріст вартості майна, яка набрала чинності 11 серпня 1993 року. Законом України від 30 жовтня 2019 року №244-IX ратифіковано Протокол про внесення змін до зазначеної Конвенції, який набрав чинності 05 грудня 2019 року (далі по тексту - Конвенція).
Крім того, Україна та Сполучене Королівство Великої Британії та Північної Ірландії є учасниками Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, підписаної 25 січня 1988 року. Зазначену Конвенцію ратифіковано Законом України від 17 грудня 2008 року №677-VI, а для України вона набрала чинності 01 липня 2009 року (далі по тексту - Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах).
Згідно з пунктом 1 статті 27 Конвенції компетентні органи Договірних Держав обмінюються інформацією, необхідною для виконання положень цієї Конвенції або національних законодавств Договірних Держав, що стосуються податків, на які поширюється Конвенція в тій мірі, доки оподаткування не суперечить цій Конвенції, зокрема, щоб попереджувати шахрайство і полегшувати застосування встановлених законом положень проти легальних ухилень. Будь-яка інформація, одержана Договірною Державою, буде розглядатися як конфіденційна і буде розкрита тільки особам або властям (включаючи суди і органи управління), зайнятим оцінкою або збиранням, примусовим стягненням або судовим переслідуванням, або розглядом апеляції стосовно податків, на які поширюється ця Конвенція. Такі особи або органи будуть використовувати інформацію тільки з цією метою. Вони можуть розкривати інформацію в публічних судових засіданнях і юридичних рішеннях. За змістом статті 4 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах сторони, зокрема як передбачено в цьому розділі, здійснюють обмін будь-якою інформацією, яка може бути доречною для: a) установлення суми та збору податку, а також стягнення податкової заборгованості й здійснення виконавчих заходів з метою її стягнення; і b) притягнення до адміністративної відповідальності чи порушення кримінального переслідування в судовому органі.
Стаття 5 Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах визначає, що на прохання запитуючої держави запитувана держава надає запитуючій державі будь-яку інформацію, що згадується в статті 4 та стосується конкретних осіб чи операцій. Якщо інформації, яка міститься в податкових досьє запитуваної держави, недостатньо для задоволення цією державою прохання про надання інформації, ця держава вживає всіх відповідних заходів для надання запитуючій державі запитуваної інформації.
Міністерством фінансів України наказом від 16 квітня 2022 року за №118 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 06 червня 2022 року за № 606/37942) затверджений Порядок обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн.
Наведене правове регулювання свідчить про те, що інформація, отримана контролюючим органом у межах міжнародного обміну податковою інформацією, є одним із передбачених законом джерел податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю, у тому числі при призначенні та проведенні перевірок, а також під час прийняття рішень за їх результатами.
Таким чином, із системного аналізу вищенаведених приписів слідує, що отримана інформація податковим органом від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії у межах міжнародного обміну податковою інформацією, за своєю правовою природою належить до податкової інформації та може використовуватися під час здійснення податкового контролю.
Водночас, сам по собі факт отримання такої інформації не звільняє контролюючий орган від обов`язку вжиття заходів щодо проведення за такою інформацією ретельних перевірок та доведення обставин, з якими податкове законодавство пов`язує виникнення у платника податкового обов`язку, а суд від обов`язку надати оцінку достатності, достовірності та взаємному зв`язку доказів у їх сукупності.
Як встановлено судом, оспорювані податкові повідомлення-рішення контролюючого органу ґрунтуються виключно на висновку акту перевірки, яким зафіксовано отримання позивачем протягом 2020-2022 років доходу від британського суб`єкта «Fenix International Ltd» за створення нею контенту на платформі OnlyFans у розмірі 925614 доларів США.
Акт перевірки не містить посилань на отримання позивачем у зазначених роках будь-яких інших доходів, які б відповідно до Податкового кодексу України могли бути предметом декларування та об`єктом для нарахування і сплати ПДФО та військового збору за вказаний період.
Правовідносини, які пов`язані із оподаткуванням доходів фізичних осіб податком на доходи, врегульовані розділом IV Податкового кодексу України, який містить, зокрема, такі положення: платниками податку є фізична особа - резидент, яка отримує доходи як з джерела їх походження в Україні, так і іноземні доходи (пункт 162.1.1, пункт 162.1, стаття 162); об`єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України (пункт 163.1 стаття 163); базою оподаткування є загальний оподатковуваний дохід, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Загальний оподатковуваний дохід - будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений, наданий) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (пункт 164.1. стаття 164); загальний річний оподатковуваний дохід дорівнює сумі загальних місячних оподатковуваних доходів, іноземних доходів, отриманих протягом такого звітного податкового року, доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності згідно із статтею 177 цього Кодексу, та доходів, отриманих фізичною особою, яка провадить незалежну професійну діяльність згідно із статтею 178 цього Кодексу (пункт 164.1.3).
Статтею 164 пунктом 164.2 ПК України визначаються види доходів, які включаються до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку.
В акті перевірки дохід від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans податковий орган відносить до категорії «інші доході», які зазначені в статті 164 пункті 164.2.20 ПК України.
При визначенні бази оподаткування враховуються всі доходи платника податку, отримані ним як у грошовій, так і негрошовій формах (п.164.3).
Відповідно до статті 168 пункту 168.2 підпункту 168.2.1 ПК України платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів.
Згідно із статтею 164 пунктом 164.4 ПК України під час нарахування (отримання) доходів, отриманих у вигляді валютних цінностей або інших активів (вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях), такі доходи перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Наведені положення Податкового кодексу України відносять отримані фізичною особою іноземні доходи, тобто доходи отримані з джерел за межами України, до об`єкту оподаткування податком на доходи фізичних осіб, які одночасно згідно з пунктом 16-1 підпунктом 1.2 підрозділу 10 розділу XX ПК є також і об`єктом оподаткування військовим збором.
Як вбачається із матеріалів справи позивачка заперечує як факт отримання нею доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», так і факт реєстрації, створення та розміщення нею контенту на платформі OnlyFans.
Отже, предметом доказування у даній справі є визначення конкретної суми доходу, яку позивач отримала від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd та дату отримання, оскільки саме від дати отримання активів, вартість яких виражена в іноземній валюті або міжнародних розрахункових одиницях, залежить визначення доходів у гривні (за валютним курсом НБУ, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів).
З урахуванням положень статті 77 частини 2 КАС України, саме відповідач повинен надати суду докази отримання позивачем зазначеного доходу та дати його отримання.
Вирішуючи питання про достатність наданих відповідачем доказів отримання позивачем зазначеного доходу, суд виходить з такого.
З акту перевірки вбачається, що документом, що підтверджує отримання такого доходу є письмова відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, яка була надана в порядку обміну податковою інформацією відповідно до Конвенції між Урядом України і Урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Зі змісту листа Державної податкової служби України від 02 жовтня 2024 року №27331/7/99-00-24-03-07 вбачається, що ДПС України цим листом зобов`язує Головні управління ДПС відпрацювати зазначену у листі інформацію шляхом одержання від платників податків фізичних осіб відповідних пояснень та їх документального підтвердження, і у разі підтвердження фактів порушення цими особами вимог податкового законодавства вжити заходів щодо проведення документальних перевірок таких платників.
Тобто, ДПС України у листі від 02 жовтня 2024 року за №27331/7/99-00-24-03-07 вказує на те, що отримана від компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація стосовно одержання конкретними громадянами України доходів від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans за 2020-2022 роки потребує перевірки та відпрацювання територіальними податковими органами шляхом отримання документального підтвердження такої інформації, тобто доказів отримання таких доходів, які в подальшому можуть бути використані під час проведення документальних перевірок таких осіб.
Як слідує з акту перевірки, відповідач в ході проведення такої перевірки, не отримав від позивачки документального підтвердження отримання нею у 2020-2022 роках доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd за створення контенту на платформі OnlyFans на загальну суму 925614 доларів США, а в якості документа, що підтверджує отримання такого доходу, відповідач зазначив відповідь компетентного органу Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії.
Суд зазначає, що факт отримання доходу - це момент, коли платник податків набуває право власності або контроль над коштами чи іншими активами.
Оскільки в межах даного спору мова йде про дохід, який протягом 2020-2022 років був виплачений позивачці, як резиденту України, в доларах США британським суб`єктом господарювання Fenix International Ltd численними платежами (транзакціям) на загальну суму 625614 доларів США, то для підтвердження факту отримання позивачем такого доходу суду необхідно встановити, а відповідачу довести всі факти таких платежів (транзакцій) в розрізі календарних дат.
Встановлення таких фактів можливо на підставі сукупності первинних документів, що відображають суть операції, дату, суму та спосіб платіжу (банківській платіж, готівковий розрахунок, або використання таких альтернативних спосіб оплати, як розрахунок крипто валютою, оплата на електронний гаманець, тощо). Такими первинними документами можуть, зокрема, виписки з банківських рахунків платника коштів та їх отримувача, виписка з електронного гаманця, документи про виплату готівки, договори, тощо.
Такі правові висновки узгоджуються із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 17 червня 2026 року, що ухвалені у справах № 240/22077/25 та 25 червня 2026 року № 560/9531/25.
В усних поясненнях представник відповідача пояснив, що надати інші докази ніж ті, які зазначені в акті перевірки є не можливо з причин того, що контролюючий орган не має доступу до відповідних банківських рахунків позивачки та жодні заходи під час перевірки позивачки з метою з`ясування отримання позивачкою згаданого вище доходу, відповідачем не вживалось та відповідні запити до банківських установ не направлялись.
Як зазначив представник відповідача відповідна інформація щодо відомостей по банківському рахунку платників податків не може бути надана банківською установою на запит податкового органу, оскільки механізм отримання таких відомостей із банківських установ чинним законодавством не передбачений.
В той же час, відповідач зазначив, що оскільки позивачка як платник податків заперечує проти отримання такого доходу, саме вона має довести ці обставини належними, достатніми та допустимими доказами.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що факт отримання позивачкою у 2020-2022 роках доходів від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd» за створення контенту на платформі OnlyFans в загальній сумі 925614 доларів США із зазначенням їх розміру, конкретних дат проведених транзакцій, встановлення факту зарахування їх на банківські рахунки позивачки, належними, достатніми та достовірними доказами відповідачем не доведений.
Також суд зазначає, що визначивши суму доходу позивача за: 2020 рік у розмірі 1705241,13 грн; 2021 рік у розмірі 17491709,30 грн; 2022 рік у розмірі 224070 грн, відповідач неправомірно застосував офіційний курс валют НБУ на останній календарний день відповідного року, оскільки це прямо суперечить статті 164 пункту 164.4 ПК України, згідно якого доходи, отримані у вигляді валютних цінностей перераховуються у гривні за валютним курсом Національного банку України, що діє на момент нарахування (отримання) таких доходів.
Положення статті 164 пункту 164.4 ПК України додатково підтверджують необхідність встановлення контролюючим органом в рамках спірних правовідносин дат та сум всіх транзакцій (платежів), з якими відповідач пов`язує отримання позивачкою доходу від британського суб`єкта господарювання Fenix International Ltd з метою правильного перерахування такого доходу у національну валюту України та оподаткування такого іноземного доходу.
Суд також враховує і факт не визнання позивачкою отримання доходу від британського суб`єкта господарювання «Fenix International Ltd», але зазначає, що через невстановлення відповідачем його конкретного розміру та дати отримання не можливо відокремити правомірне нарахування ПДФО та військового збору від неправомірного.
Відповідно до статті 4 пункту 4.1 підпункту 4.1.4 ПК України, презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов`язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
Отже, усі суперечності та неузгодженості в даній справі щодо спірних податкових повідомлень-рішень необхідно трактувати на користь позивача.
За викладених в сукупності обставин, суд приходить до висновку, що спірні податкові повідомлення-рішення є протиправним та необґрунтованими, тому такі необхідно скасувати.
Відповідно до статті 73 частин 1, 4 КАС України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.
Відповідно до статті 77 частина 2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача.
Однак, у ході судового розгляду справи правомірність прийняття оспорюваних податкових повідомлень-рішень з урахуванням встановлених судом обставин та аналізу приписів податкового законодавства з урахуванням правових висновків Верховного Суду, дотримання процедури проведення перевірки, яка є предметом цього спору, належними, достатніми та допустимими доказами, представником відповідача не доведена.
Не можуть бути покладені в основу даного судового рішення, тому відхиляються судом доводи представника відповідача стосовно того, що отримана у рамках Конвенції між урядом України та урядом Сполученого Королівства Великої Британії та Північної Ірландії інформація щодо отримання резидентом України іноземного доходу не може ставитися під сумнів, оскільки факт отримання доходу підтверджений за наслідками проведення іноземним органом своїх внутрішніх процедур, тому відсутні підстави для неврахування такої інформації контролюючим органом при виконанні своїх функцій, з огляду на те, що вказана інформація не звільняє контролюючий орган від обов`язку провести власні процедури перевірки отримання такого іноземного доходу, про що зазначив орган ДПС у своєму листі від 02 жовтня 2024 року, а також і Верховний Суд у своїх постановах від 17 червня 2026 року, що ухвалені у справі №240/22077/25 та 25 червня2026 року №560/9531//25, які судом наведені вище.
Щодо доводів представника відповідача, що висвітлені ним після наданих позивачем банківських виписок зокрема, що стосуються: Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 08.01.2020 у сумі 1743,47 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 17.01.2020 у сумі 1888,05 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 06.02.2020 у сумі 546,49 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 10.03.2020 у сумі 1420,45 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 16.03.2020 у сумі 805,97 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 28.03.2020 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 15.04.2020, P14902531 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 16.04.2020, P14961824 у сумі 2114,86 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 05.05.2020, P15380609 у сумі 200 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 06.05.2020, P15403628 у сумі 2300 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 08.05.2020, P15460609 у сумі 2230 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 01.06.2020, P16072934 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 03.06.2020, P16173420 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 14.07.2020, P17241922 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 27.07.2020, P17515774 у сумі 2500 доларів США; Терміновий переказ Perekaz vlasnikh koshtiv (Dek-CO (UK) Ltd), 02.09.2020, P18517921, e cevs 241 доларів США; Терміновий переказ 11.02.2021, P23663101, Viplata perekazu DEKCO. P-l Tetiana Bondarenko vid Tetiana Bondarenko z GB у сумі 125,84 доларів США; Терміновий переказ 05.02.2021; P23489019, Viplata perekazu DEKCO. P-l Tetiana Bondarenko vid Tetiana Bondarenko z GB у сумі 134,86 доларів США (Т. 1 а.а.с. 238, 239).
Суд зазначає, що вказана інформація стосується переказу саме власних коштів та коштів від ОСОБА_2 . Окрім того, під час спірної перевірки відповідачем вказані обставини не досліджувались, а відтак й не оцінювались.
Інші доводи відповідача уважно вивчені судом, проте, не беруться судом до уваги, оскільки не є юридично значимими та висновків суду не спростовують.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 2 частини 2 КАС України, , у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, зокрема, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Перевіривши у відповідності до вимог статті 2 частини 2 КАС України правомірність прийняття відповідачем як суб`єктом владних повноважень оспорюваних податкових повідомлень-рішень, з урахуванням встановлених судом обставин, зокрема і допущених процедурних порушень, які судом визнані істотними, та такими, що мали вплив на права та інтереси позивача, недоведеність відповідачем факту виявлених порушень податкового законодавства позивачем. З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області не відповідають критеріям наведеним у статті 2 частині 2 КАС України, що є підставою для визнанню їх протиправними та скасуванню.
У пункті 29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09 грудня 1994 року Справа "РуїзТоріха проти Іспанії" (серія А, №303А) Суд повторює, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Враховуючи викладене суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, -
УХВАЛИВ:
Позов фізичної особи ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 44106694) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22 серпня 2025 року № 12140/07-16-24-07-03.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22 серпня 2025 року № 12139/07-16-24-07-03.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22 серпня 2025 року №12138/07-16-24-07-03.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення рішення Головного управління ДПС у Закарпатській області від 22 серпня 2025 року №12137/07-16-24-07-03.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 25 вересня 2026 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 05 жовтня 2026 року.
Суддя С.Є. Гаврилко