ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Справа № 580/2575/26 Суддя (судді) першої інстанції: Валентина ОРЛЕНКО
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 жовтня 2026 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Судді-доповідача: Терези Ю.О.,
Суддів: Говоруна О.В., Черпака Ю.К.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії,
ВСТАНОВИЛА:
Короткий зміст позовних вимог
ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» (далі - Відповідач), у якому просила:
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» щодо нерозгляду по суті інформаційного запиту ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрованого за № 113 від 10.03.2026 р., що міститься у листі від 16.03.2026 р. № 204.
- визнати протиправними дії Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» щодо ненадання точної, повної та достовірної інформації на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрований за №113 від 10.03.2026 р., що міститься у листі від 16.03.2026 р. №204
- зобов`язати Комунальне підприємство «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління №3» надати точну, повну та достовірну інформацію на інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 р., зареєстрований за №113 від 10.03.2026 р.
В обґрунтування позовних вимог Позивач зазначала, що Відповідач не розглянув по суті інформаційний запит від 09.03.2026, зареєстрований за № 113 від 10.03.2026, що, на думку Позивача, є протиправною відмовою у наданні інформації.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 адміністративний позов задоволено частково:
- визнано протиправною бездіяльність Комунального підприємства "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3" під час розгляду інформаційного запиту ОСОБА_1 від 09.03.2026;
- зобов`язано Комунальне підприємство "Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3" повторно розглянути інформаційний запит ОСОБА_1 від 09.03.2026 (10.03.2026 вх. №113) та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
У задоволенні вимог в іншій частині відмовити.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з такого:
- надана Відповідачем відповідь за своїм змістом порушує принцип належного урядування, оскільки Відповідач, надавши відповідь від 16.03.2026 № 204, не сприяв Позивачу у реалізації наданого їй статтею 34 Конституції України права на отримання інформації;
- запит розглянутий без зазначення підстав ненадання інформації щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019, без врахування пункту 8 договору від 01.11.2019 №15 та Закону України "Про житлово-комунальні послуги", не повідомлено про можливість оскарження та/або про сприяння у реалізації прав запитувача інформації;
- допущена Відповідачем бездіяльність щодо належного розгляду запиту Позивача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у позові відмовити.
Відповідач вважає рішення суду першої інстанції є необґрунтованим, незаконним та таким, що не відповідає нормам матеріального і процесуального права, обставинам та суті спору, а тому підлягає скасуванню.
Зокрема, в апеляційній скарзі Відповідач звертає увагу на такі обставини:
- суд не надав оцінку інформаційному запиту Позивача, суперечливим прохальним його складовим;
- Відповідач здійснює окремий облік доходів і витрат за будинком, а не веде інший неіснуючий, тобто не передбачений діючим законодавством «документ про окремий облік доходів і витрат за будинком», тому запитувача інформації було повідомлено, що доведення інформації до співвласників - це не окремий вид документа;
- копії оголошень, повідомлень чи інформацій за попередні роки, які управитель доводив до мешканців багатоквартирного будинку у порядку, визначеному п. 15 Договору від 01.11.2019, відсутні, оскільки не збереглися і зберігання їх законодавством України не передбачено;
- в інформаційному запиті не зазначено, завірену копію чого саме вона хоче отримати у Відповідача;
- запитувана інформація не підпадає під категорії публічної інформації, оскільки стосується договірних відносин щодо управління будинком;
- суд першої інстанції вийшов за межі позову, самостійно змінивши із «дії» на «бездіяльність», хоча Відповідач вчинив активну дію - надав відповідь у встановлений законом 5-денний строк.
Відзив на апеляційну скаргу не надходив.
Рух справи в суді апеляційної інстанції
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.06.2026 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, витребувано матеріали справи № 580/2575/26 з Черкаського окружного адміністративного суду.
Після надходження матеріалів справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.07.2026 справу призначено до розгляду.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі: 1) відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю; 2) неприбуття жодного з учасників справи у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання; 3) подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
У цій справі апеляційну скаргу подано на рішення суду першої інстанції, ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), тому колегія суддів вважала за можливе розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
27.07.2026 Позивач подала заяву про відвід судді Говоруну О.В. (учасник колегії), ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 30.07.2026 відвід визнано необґрунтованим, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03.08.2026 у задоволенні заяви про відвід суддів відмовлено.
Встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини, перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції і вбачається з матеріалів справи, Позивач звернулася до Відповідача з інформаційним запитом від 09.03.2026 (10.03.2026 вх. № 113), у якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019 та надати належним чином завірену копію з вищевказаним обліком доходів і витрат по будинку АДРЕСА_1 за 2023 р. (а.с. 5).
Листом від 16.03.2026 № 204 Відповідач на інформаційний запит від 10.03.2026 вх. № 113 повідомив Позивача, що «доведення інформації до співвласників це не окремий вид документа та Закон не зобов`язує управителя архівувати оголошення, вести реєстр розміщених оголошень, зберігати фото чи копії».
Вважаючи, протиправними дії Відповідача щодо нерозгляду по суті та ненадання точної, повної та достовірної інформації на інформаційного запит, Позивач звернулася до суду за захистом своїх прав.
Нормативне регулювання спірних правовідносин на момент їх виникнення
Відповідно до ч. 2 ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Здійснення цих прав може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя (ч. 3 ст. 34 Конституції України).
Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулює Закон України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII (далі - Закон № 2657-XII).
Відповідно до абз. 1, 2 ч. 1 ст. 5 Закону № 2657-XII кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону № 2657-XII ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб`єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію. Надання доступу до інформації, усунення порушень права на інформацію та оскарження відмови або бездіяльності щодо надання інформації здійснюються відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 2657-XII за порядком доступу інформація поділяється на відкриту інформацію та інформацію з обмеженим доступом. Будь-яка інформація є відкритою, крім тієї, що віднесена законом до інформації з обмеженим доступом.
Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, визначає Закон України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (далі - Закон № 2939-VI).
Публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 1 Закону № 2939-VI).
Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом (ч. 2 ст. 1 Закону № 2939-VI).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону № 2939-VI право на доступ до публічної інформації гарантується: 1) обов`язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом; 2) визначенням розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє; 3) максимальним спрощенням процедури подання запиту та отримання інформації; 4) доступом до засідань колегіальних суб`єктів владних повноважень, крім випадків, передбачених законодавством; 5) здійсненням парламентського, громадського та державного контролю за дотриманням прав на доступ до публічної інформації; 6) юридичною відповідальністю за порушення законодавства про доступ до публічної інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону № 2939-VI доступ до публічної інформації відповідно до цього Закону здійснюється на принципах: 1) прозорості та відкритості діяльності суб`єктів владних повноважень; 2) вільного отримання, поширення та будь-якого іншого використання інформації, що була надана або оприлюднена відповідно до цього Закону, крім обмежень, встановлених законом; 3) рівноправності, незалежно від ознак раси, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак.
Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону № 2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом: 1) систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на єдиному державному веб-порталі відкритих даних; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; 2) надання інформації за запитами на інформацію.
Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються:
1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання;
2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів;
3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків;
4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них;
5) юридичні особи публічного права, державні/комунальні підприємства або державні/комунальні організації, що мають на меті одержання прибутку, господарські товариства, у статутному капіталі яких більше 50 відсотків акцій (часток, паїв) прямо чи опосередковано належать державі та/або територіальній громаді, - щодо інформації про структуру, принципи формування та розмір оплати праці, винагороди, додаткового блага їх керівника, заступника керівника, особи, яка постійно або тимчасово обіймає посаду члена виконавчого органу чи входить до складу наглядової ради.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону № 2939-VI до розпорядників інформації, зобов`язаних оприлюднювати та надавати за запитами інформацію, визначену в цій статті, у порядку, передбаченому цим Законом, прирівнюються суб`єкти господарювання, які володіють: 1) інформацією про стан довкілля; 2) інформацією про якість харчових продуктів і предметів побуту; 3) інформацією про аварії, катастрофи, небезпечні природні явища та інші надзвичайні події, що сталися або можуть статися і загрожують здоров`ю та безпеці громадян; 4) іншою інформацією, що становить суспільний інтерес (суспільно необхідною інформацією).
Оцінка висновків суду першої інстанції і доводів учасників справи
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів і вимог апеляційної скарги, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, при вирішенні справи колегія суддів виходить з такого.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції дійшов висновку про порушення права Позивача на інформацію і обґрунтував свій висновок такими доводами:
- надана Відповідачем відповідь за своїм змістом порушує принцип належного урядування, оскільки Відповідач, надавши відповідь від 16.03.2026 № 204, не сприяв Позивачу у реалізації права на отримання інформації відповідно до запиту, що розглянутий без зазначення підстав ненадання інформації щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору, - протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019, без урахування пункту 8 договору від 01.11.2019 № 15 та Закону України «Про житлово-комунальні послуги», не повідомлено про можливість оскарження та/або про сприяння у реалізації прав запитувача інформації;
- невиконання Відповідачем вимог ст. 22 Закону № 2939-VI вказує, що допущена Відповідачем бездіяльність щодо належного розгляду запиту Позивача не відповідає вимогам ст. 2 КАС України;
- обираючи належний та ефективний спосіб відновлення порушеного права позивача, суд дійшов висновку, що належить зобов`язати Відповідача повторно розглянути інформаційний запит від 09.03.2026 (10.03.2026 вх. № 113) та надати відповідь за наслідками розгляду запиту з урахуванням висновків суду у мотивувальній частині цього рішення.
Колегія суддів, дослідивши обставини і матеріали справи, погоджується з вказаними доводами суду першої інстанції і, оцінюючи доводи апеляційної скарги, виходить з такого.
Відповідно до Свідоцтва НОМЕР_1 про право власності на житло від 12.10.1993, виданого Уманським відділом житлового господарства, Позивач є співвласником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 4).
Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Виконавчого комітету Уманської міської ради (https://uman-rada.gov.ua/index.php/novyny/item/5656-rozporiadzhenniam-miskoho-holovy-pereimenovano-103-vulytsi-i-provulky-m-umani), Розпорядженням Уманської міської ради від 19.02.2016 № 16-р АДРЕСА_1 перейменовано на АДРЕСА_1.
01.11.2019 між Відповідачем (управитель) і співвласниками багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_2 укладено Типовий договір № 15 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком (далі - Договір, а.с. 6 зворот, 7-8), за умовами якого Відповідач взяв на себе зобов`язання надавати співвласниками послугу з управління багатоквартирним будинком.
Позивач, керуючись нормами Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, звернулася до Відповідача з інформаційним запитом від 09.03.2026 р., який зареєстрований за № 113 від 10.03.2026 р. (далі - Запит), у якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо документу про окремий облік доходів і витрат за будинком, який повинен був надаватися співвласникам шляхом надання відповідної інформації у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору: протягом одного місяця після підписання договору від 01.11.2019 та надати належним чином завірену копію з вищевказаним обліком доходів і витрат по будинку АДРЕСА_2 за 2023 рік.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.
Відповідач у цій справі не заперечує, що є розпорядником публічної інформації, отже це питання не є спірним.
Колегія суддів зауважує, що у цій справі суд надає оцінку додержанню Відповідачем права Позивача на доступ до інформації.
Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.
Згідно з ч. 2 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.
Колегія суддів, дослідивши лист Відповідача від 16.03.2026 № 204 (а.с. 6), вважає, що Відповідач надав відповідь не по суті Запиту, що, згідно з наведеною нормою, є неправомірною відмовою в наданні інформації.
Розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача (ч. 3 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації»).
Частина 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI встановлює, що у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено: 1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації; 2) дату відмови; 3) мотивовану підставу відмови; 4) порядок оскарження відмови; 5) підпис.
Як правильно встановив суд першої інстанції, лист Відповідача від 16.03.2026 № 204 (а.с. 6) не відповідає вимогам ч. 4 ст. 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI, оскільки не містить мотивовану підставу відмови і порядок оскарження відмови.
Колегія суддів також погоджується з обраним судом першої інстанції способом захисту порушеного права Позивача.
Досліджуючи обставини справи у контексті доводів апеляційної скарги, колегія суддів керується таким.
В апеляційній скарзі Відповідач зазначає, що здійснює окремий облік доходів і витрат за будинком, а не веде інший не існуючий, тобто не передбачений діючим законодавством, «документ про окремий облік доходів і витрат за будинком».
Колегія суддів зауважує, що у Запиті Позивач посилалася на п. 15 Договору, згідно з яким інформацію, пов`язану з виконанням цього договору, управитель доводить до відома співвласників шляхом розміщення відповідних інформаційних матеріалів: оголошення в газеті Уманська зоря, розміщення біля під`їздів будинку.
Пункт 8 Договору відносить до обов`язків управителя ведення окремого обліку доходів і витрат за будинком та надавати співвласникам відповідну інформацію у порядку, визначеному пунктами 15 та 18 цього договору.
Отже, в процесі виконання Договору Відповідач, як розпорядник інформації, створює документи, що містять інформацію, пов`язану з виконанням Договору. Облік доходів і витрат також може відбуватися виключно шляхом створення відповідних документів у паперовій чи електронній формі. Необізнаність Позивача з назвою певного облікового документа не може бути підставою для обмеження її права на одержання його копії.
Безпідставним є також посилання Відповідача про відсутність у нього обов`язку зберігати інформацію, раніше доведену до відома співвласників будинку, оскільки у спірному випадку мова йде про облік доходів і витрат, пов`язаних з виконанням Договору, п. 35 якого передбачає, що у разі припинення дії договору не пізніше дня, що настає за днем припинення дії договору, управитель передає новому управителю багатоквартирного будинку чи особі, уповноваженій співвласниками або об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку: дані бухгалтерського обліку доходів та витрат на утримання багатоквартирного будинку за строк дії договору, але не більше трьох останніх років.
Отже, мінімальний строк зберігання даних бухгалтерського обліку доходів і витрат, за умовами п. 35 Договору, складає три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII управління багатоквартирним будинком управителем здійснюється на підставі договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, що укладається згідно з типовим договором.
Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 № 2189-VIII управитель веде окремий облік доходів і витрат (облікову карту) щодо кожного багатоквартирного будинку, який перебуває в його управлінні, та забезпечує співвласникам багатоквартирного будинку вільний доступ до цієї інформації щодо їхнього будинку в порядку, передбаченому договором. Управитель зобов`язаний регулярно, але не менше одного разу на квартал, готувати звіт про надані послуги у складі послуги з управління багатоквартирним будинком для кожного багатоквартирного будинку окремо (далі - звіт про надані послуги) та доводити його до відома співвласників. У звіті про надані послуги зазначаються відомості про фактично надані послуги та виконані роботи за звітний період, їх обсяг, періодичність та інша інформація, необхідна для можливості контролю співвласниками наданих послуг. Форма та перелік відомостей, що включаються до звіту про надані послуги, затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері житлово-комунального господарства. Звіт про надані послуги доводиться до відома співвласників шляхом зазначення в рахунку на оплату послуги з управління багатоквартирним будинком інформації про спосіб оприлюднення такого звіту (розміщення на веб-сайті, на інформаційних стендах або в будь-який інший загальнодоступний спосіб). Управитель за зверненням співвласника зобов`язаний у 10-денний строк з дня отримання такого звернення надати звіт про надані послуги за відповідний місяць (відповідні місяці). Співвласники мають право подати управителю претензії до такого звіту, а управитель зобов`язаний розглянути їх у порядку, визначеному цим Законом. Управитель зобов`язаний зберігати звіти про надані послуги не менше трьох років.
Водночас наказом Міністерства юстиції України від 12.04.2012 № 578/5 затверджено Перелік типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших юридичних осіб, із зазначенням строків зберігання документів (далі - Перелік), пунктами 336, 351, 352 якого передбачено наступні строки зберігання окремих груп документів:
- пер вин ні до ку мен ти і до да т ки до них, що фі к су ють факт ви ко нан ня го с по дар сь ких опе ра цій і стали під ста вою для за пи сів у регістрах бу х га л тер сь кого обліку та податкових документах (ка со ві, бан ків сь кі до ку мен ти, ордери, по ві до м лен ня бан ків і пе ре ка з ні ви мо ги, ви пи с ки бан ків, корінці квитанцій, банківських чекових книжок, на ря ди на ро бо ту, ак ти про при йман ня, зда ван ня і спи сан ня май на й ма те рі а лів, кви та н ції і на кла д ні з об лі ку то вар но- ма те рі аль них цін но с тей, рахунки-фактури, аван со ві зві ти тощо) - 5 років;
- об лі ко віРЕГІСТРИоб лі ко ві351 регі с т ри (го ло в наКНИГИго ло в на351 кни га, журналиЖУРНАЛИ351, меморіальніОРДЕРИмеморіальні351 ор де ри, оборотніВІДОМОСТІоборотні351 відомості, інвентарніКАРТКИінвентарні351 картки, роз ро б лю валь ніТАБЛИЦІроз ро б лю валь ні351 таб ли ці тощо) - 5 років;
- кни ги, журнали, картки об лі ку договорів - 5 років.
Відтак, запитувана інформація має зберігатися у Відповідача протягом встановлених строків.
Стосовно посилання апеляційної скарги на те, що в інформаційному запиті Позивач не зазначає, завірену копію чого саме вона хоче отримати у Відповідача, колегія суддів вважає, що недоліки формулювань, використаних в інформаційному запиті, не впливають на зрозумілість викладених у запиті питань.
Враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують правильність висновків суду першої інстанції.
Колегія суддів враховує, що згідно з п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги
Відповідно до ч. 1-3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Зважаючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи на підставі належних і допустимих доказів і ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи, колегія суддів залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 243, 245, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Комунального підприємства «Уманське ремонтно-експлуатаційне управління № 3» на рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 залишити без задоволення.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 28.04.2026 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до вимог ст. 327, ч. 1 ст. 329 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя-доповідач Ю.О. Тереза
Судді О.В. Говорун
Ю.К. Черпак