УХВАЛА
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа №500/842/26
адміністративне провадження №К/990/43852/26
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Уханенка С.А.,
суддів: Смоковича М.І., Жука А.В.,
перевірив касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И В:
У лютому 2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Тернопільській області, в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо ненадання відповіді на адвокатський запит адвоката ОСОБА_1 від 09.02.2026, який був вручений адресату 12.02.2026;
- зобов`язати відповідача надати адвокату ОСОБА_1 інформацію, запитувану нею в адвокатському запиті від 09.02.2026, який був вручений адресату 12.02.2026, а саме надати: відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, а саме: відомості, що підтверджують присвоєння ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження та адреса реєстрації місця проживання: с. Шульганівка, Чортківського району, Тернопільської області, паспорт серія НОМЕР_1 , реєстраційного номера облікової картки платника податків (РНОКПП), або, у разі неможливості надання копії документа, офіційне письмове підтвердження РНОКПП із зазначенням прізвища, ім`я, по батькові та дати народження відповідної особи.
Ухвалою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення. Ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року залишено без змін.
28 червня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачка надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у цій справі.
Ухвалою Верховного Суду від 22 липня 2026 року касаційну скаргу залишено без руху з підстави несплати судового збору.
Ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2026 року касаційну скаргу повернуто заявниці.
24 вересня 2026 року за допомогою підсистеми «Електронний суд» позивачка повторно надіслала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у цій справі.
Відповідно до частин першої, другої статті 329 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Згідно з частиною третьою статті 329 КАС України строк на подання касаційної скарги також може бути поновлений у разі його пропуску з поважних причин, крім випадків, визначених частиною п`ятою статті 333 цього Кодексу.
Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень 23 червня 2026 року Третім апеляційним адміністративним судом розглянуто справу. В оскаржуваній поставові відсутні відомості про дату складення повного тексту судового рішення, а отже, останній день на касаційне оскарження припадав на 23 липня 2026 року, а з цієї касаційною скаргою позивачка звернулася 25 вересня 2026 року, тобто з пропуском строку на касаційне оскарження.
В касаційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
В цьому клопотанні зазначено, що первісна касаційна скарга була подана 28 червня 2026 року, тобто у межах встановленого законом строку на касаційне оскарження, що свідчить про своєчасне та добросовісне здійснення позивачем права на касаційне оскарження. Скаржниця вказує, що пропуск строку при повторному зверненні виник не внаслідок бездіяльності чи небажання позивачки реалізувати своє право на касаційне оскарження, а внаслідок повернення первісно поданої касаційної скарги ухвалою Верховного Суду від 24 вересня 2026 року з підстав, пов`язаних із документальним підтвердженням права на звільнення від сплати судового збору. На думку скаржниці, вона не допустила невиправданого зволікання та повторно звертається з касаційною скаргою безпосередньо після отримання ухвали про повернення первісної касаційної скарги, усунувши обставини, які стали підставою для її повернення.
Перевіривши викладені доводи, колегія суддів, враховавши звернення до Верховного Суду з первісною касаційною скаргою в межах 30-ти денного строку на касаційне оскарження, а також враховавши повторне подання касаційної скарги після повернення первісною касаційною скарги без зайвих зволікань та затримок, дійшла висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження на підставі частини третьої статті 329 КАС України.
Так, предметом касаційного оскарження є процесуальне судове рішення про відмову у відкритті провадження у справі.
Відповідно до частини другої статті 328 КАС України у касаційному порядку можуть бути оскаржені ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, заміну заходу забезпечення позову, ухвали, зазначені у пунктах 3, 4, 12, 13, 17, 20 частини першої статті 294 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.
Отже, ухвала суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі після перегляду її судом апеляційної інстанції, може бути оскаржена в суді касаційної інстанції.
За правилами абзацу 2 частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Постановляючи процесуальні оскаржувані судові рішення, суди попередніх інстанцій виходили з того, що спір щодо ненадання відповідачем належної відповіді на адвокатський запит не належить до спорів, які підлягають розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки адвокатський запит у цій справі не був запитом на отримання публічної інформації у розумінні Закону України «Про доступ до публічної інформації», а Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає можливості оскарження до адміністративного суду бездіяльності органу влади щодо ненадання відповіді на такий запит.
Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, застосував пункт 1 частини першої статті 170 КАС України та відмовив у відкритті провадження у цій справі.
Водночас заявниця касаційної скарги зазначає, що суди помилково дійшли висновку про відсутність права на судовий захист. Скаржниця вказує, що відсутність ефективного судового контролю за виконанням органами державної влади обов`язку, встановленого статтею 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», фактично позбавляє змісту сам інститут адвокатського запиту.
Отже, підставою відкриття касаційного провадження є правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, зокрема, правильності застосування положень пункту 1 частини першої статті 170 КАС України щодо підстав відмови у відкритті провадження у цій справі.
Касаційна скарга за формою та змістом відповідає вимогам статті 330 КАС України, підстави для її повернення чи відмови у відкритті касаційного провадження відсутні.
Керуючись статтями 248, 329, 334 КАС України, Суд
У Х В А Л И В:
1. Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у цій справі.
3. Відкрити касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 лютого 2026 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2026 року у цій справі.
4. Витребувати справу № 500/842/26 із Тернопільського окружного адміністративного суду.
5. Копію ухвали направити заявнику за допомогою підсистеми ЄСІТС "Електронний кабінет", а у разі його відсутності - засобами поштового зв`язку.
6. Іншим учасникам справи копію цієї ухвали разом із копією касаційної скарги та доданих до неї матеріалів надіслати через підсистему "Електронний суд" у вигляді електронних документів до їхніх електронних кабінетів, якщо ці учасники внесені до цієї автоматизованої системи. В іншому випадку, документи надсилаються цим учасникам засобами поштового зв`язку.
7. Установити десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для подання відзиву на касаційну скаргу та роз`яснити, що до відзиву додаються докази надсилання (надання) його копій та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя-доповідач: С.А. Уханенко
Судді: А.В. Жук
М.І. Смокович