УХВАЛА
05 жовтня 2026 року
м. Київ
cправа № 925/1219/25
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Дроботової Т. Б. - головуючого, Багай Н. О., Чумака Ю. Я.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026
у справі за позовом Черкаської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту освіти та гуманітарної політики Черкаської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС"
про розірвання договору та стягнення неустойки 10 266 546,62 грн,
ВСТАНОВИВ:
03.08.2026 (подано 31.07.2026 засобами поштового зв`язку) до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" (далі - скаржник, відповідач) на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 925/1219/25.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.08.2026 касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" залишено без руху, у зв`язку з тим, що необхідно було надати заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучити клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження і зазначити підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, які підтверджені відповідними доказами; надати докази сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі - 314 052,40 грн.
17.09.2026 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду Черкаською обласною прокуратурою подано заперечення проти відкриття касаційного провадження, задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, та заперечення щодо клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі.
07.09.2026 через підсистему «Електронний суд» з дотриманням строку на усунення недоліків, до Верховного Суду на виконання ухвали про залишення без руху від 24.08.2026 надійшла заява про усунення недоліків, подано клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги та клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження.
За наслідками перевірки матеріалів поданих на виконання ухвали суду про усунення недоліків, Суд вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без руху вдруге з огляду на таке.
Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно із частиною 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з підпункту 2 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" у редакції, що діяла на час подачі позову, ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру становила 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01.01.2025 становить 3 028,00 грн.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
За підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду необхідно сплатити 200 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025 у цій справі, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, позовні вимоги задоволено повністю.
Скаржник у касаційній скарзі просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 і ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог про розірвання договору та стягнення неустойки 10 266 546,62 грн.
Предметом позову у цій справі є вимоги про:
- про розірвання договору від 12.12.2023 № 37;
- стягнення неустойки в розмірі 10 266 546,62 грн.
Тобто 1 вимога немайнового характеру (розірвання договору) та 1 майнова вимога (стягнення неустойки 10 266 546,62 грн) зараз оскаржуються скаржником, а тому за подання касаційної скарги необхідно було сплатити судовий збір за зазначені вимоги не майнового характеру у сумі 6 056,00 грн (3 028,00 грн х 200%); майнового характеру у сумі 307 996,40 грн судового збору (10 266 546,62 грн - оспорювана сума *1,5 /100) * 200%). Всього 314 052,40 грн (6 056,00 грн + 307 996,40 грн).
Тому, скаржнику необхідно було сплатити судовий збір у сумі 314 052,40 грн за подання цієї касаційної скарги та надати суду документ про відповідну оплату, за реквізитами, що зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір".
Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" на виконання ухвали про усунення недоліків від 24.08.2026 не надано документа на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі - у сумі 314 052,40 грн, що свідчить про не дотримання скаржником вимог пункту 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі.
Зазначене клопотання обґрунтовано тим, що на даний час майновий стан Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" та арешт всіх наявних у підприємства коштів, які знаходилися на його рахунках, позбавляє скаржника можливості оплатити судовий збір за подання касаційної скарги у цій справі у зв`язку із тим, що під час примусового виконання наказу суду першої інстанції у цій самій справі були арештовані абсолютно всі кошти, наявні на рахунках юридичної особи.
Черкаська обласна прокуратура заперечує проти задоволення клопотання скаржника про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги до ухвалення судового рішення у цій справі, з огляду на те, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС» продовжує здійснювати активну господарську діяльність, володіє майном (зокрема має грошові кошти на рахунках, що підтверджується їх стягненням у межах виконавчого провадження), отримує бюджетне фінансування та укладає нові багатомільйонні договори, що є несумісним із твердженнями про відсутність реальної можливості виконати вимоги суду.
Розглянувши заявлене клопотання та заперечення подані Черкаською обласною прокуратурою, Суд відмовляє в його задоволенні, зважаючи на таке.
Відповідно до частини другої статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються Законом України "Про судовий збір".
Порядок відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати визначається статтею 8 Закону України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 8 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.
Згідно з частиною другою статті 8 зазначеного вище Закону суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи-юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (п. 45 Постанови Великої Палати Верховного суду від 14.01.2021 у справі № 0940/2276/18).
Отже, з системного аналізу змісту статті 8 Закону України "Про судовий збір" убачається, що положення цієї статті, не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію.
Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
За змістом частини четвертої статті 11 Господарського процесуального кодексу України Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.
Відповідно до практики ЄСПЛ положення пункту 1 статті 6 Конвенції про виконання зобов`язання забезпечити ефективне право доступу до суду не означає просто відсутність втручання, але й може вимагати вчинення позитивних дій у різноманітних формах з боку держави; не означає воно й беззастережного права на отримання безкоштовної правової допомоги з боку держави у цивільних спорах і так само це положення не означає надання права на безкоштовні провадження у цивільних справах (див. рішення суду від 28.10.1998 у справі "Ейрі проти Ірландії", серія А, № 32).
Обмеження, накладене на доступ до суду, буде несумісним із пунктом 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не переслідує законної мети або коли не існує розумної пропорційності між застосованими засобами та законністю цілі, якої прагнуть досягти (див. рішення суду від 28.11.2006 у справі "Апостол проти Грузії", заява № 40765/02). При цьому, Суд в якості "законної мети" визнає, зокрема, фінансування функціонування органів судової влади та дію в якості стримуючого фактору від легковажних позовів (див. рішення суду від 12.06.2007 у справі "Станков проти Болгарії", заява № 68490/01).
Верховний Суд відмічає, що законодавче закріплення судових витрат має на меті: по-перше, відшкодування державі витрат, понесених на утримання судової системи і забезпечення її діяльності (саме у цьому проявляється компенсаційна функція інституту судових витрат); по-друге: покладає певні витрати на тих, хто звертається до суду за захистом, що покликано дисциплінувати фізичних та юридичних осіб від подання до суду необґрунтованих заяв та клопотань, забезпечуючи таким чином також процесуальну економію.
Як визначено у рішенні ЄСПЛ від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).
Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.
Оскільки за змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено відстрочення або розстрочення сплати судового збору юридичним особам, відповідне клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" не підлягає задоволенню в силу закону.
У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику необхідно сплатити судовий збір у сумі 314 052,40 грн і надати суду документи, що підтверджують сплату судового збору, за такими реквізитами, які зазначені на офіційному сайті Верховного Суду в розділі "Судовий збір":
- отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102
- код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783
- банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
- код банку отримувача (МФО): 899998
- номер рахунку отримувача (стандарт IBAN):
[рахунок приховано]
- код класифікації доходів бюджету: 22030102
- судовий збір (Верховний Суд, 055)
- призначення платежу: *; 101.
Розглянувши заяву про усунення недоліків касаційної скарги та доводи, викладені Черкаською обласною прокуратурою у запереченнях проти задоволення клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження у цій справі, Верховний Суд вдруге залишає її без руху з огляду на таке.
У клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження постанови апеляційного суду, поданого на виконання ухвали про усунення недоліків, скаржник обгрунтовує пропуск строку на касаційне оскарження, тим, що директор Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" - Колісніченоко Сергій Васильович є єдиною уповноваженою особою товариства згідно витягу і ніхто крім нього не міг звернутися із касаційної скаргою раніше ніж 31.07.2026, тому що він перебував у якості волонтера у відрядженні за наказами власного товариства з 11.05.2026 по 29.05.2026, з 01.06.2026 по 12.06.2026, з 15.06.2026 по 03.07.2026, з 06.07.2026 по 30.07.2026. Також, скаржник зазначає, що подання касаційної скарги і представництво інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" не охоплювалось договором з адвокатом Сизько Д.Б., який приймав участь і представляв інтереси товариства на етапі апеляційного оскарження, тому на стадії касаційного оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" змушено звертатись в порядку самопредставництва.
Як вбачається із матеріалів касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026, повний текст якої складено 28.05.2026, строк на оскарження настав 17.06.2026. Відповідач із касаційною скаргою до Верховного Суду звернувся 31.07.2026, тобто з пропуском на 43 дні строку, встановленого Господарським процесуальним кодексом України для подання касаційної скарги.
Судом також встановлено, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 отримана Товариством з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" через електронний суд 28.05.2026, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника. Також, зазначена постанова суду апеляційної інстанції була отримана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" - Сизько Д. Б., який був присутній в режимі відеоконференції у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, через електронний суд 28.05.2026, що підтверджуються довідкою про доставку документа в кабінет електронного суду скаржника. Отже, у скаржника була можливість вчасно звернутись з касаційною скаргою у встановлені законом строки.
Разом з тим, у запереченнях Черкаської обласної прокуратури також зазначено, що згідно ордеру наданого 05.01.2026 адвокату Сизько Д.Б., який додано і до апеляційної скарги, і до заяви про відстрочку виконання судового рішення, адвокат надає правничу допомогу ТОВ «ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС» у Господарському суді Черкаської області, Північному апеляційному господарському суді та в усіх інших судах України. Що і стало підставою для правомочності подання представником до Господарського суду Черкаської області в межах даної справи заяви про відстрочку виконання рішення суду. Вказана заява подана 01.06.2026 від імені ТОВ «ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС» адвокатом Сизько Д.Б., що підтверджує факт можливості оскарження адвокатом Сизько Д.Б. оскаржуваної постанови в строк визначений законом. Отже, зазначені у запереченнях факти (які також перевірені Верховним Судом через спеціалізовану систему Діловодство Господарських судів) свідчать про можливість реалізації відповідних прав на касаційне оскарження рішення суду, як через представника, так і самостійно та про відсутність об`єктивних причин для пропуску строку на касаційне оскарження на 43 дні.
Тобто обставини, які зазначені у клопотанні про поновлення строку на касаційне оскарження у даному випадку зводяться до внутрішньої організації роботи скаржника і не свідчать про існування об`єктивно непереборних причин неподання належним чином оформленої касаційної скарги у встановлений законом строк, зокрема доказів припинення послуг з адвокатом Сизько Д. Б., який згідно з ордером від 05.01.2026 був уповноважений представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" у Господарському суді Черкаської області та в усіх інших судах України до суду надано не було.
Тому, наведені скаржником у заяві про усунення недоліків підстави для поновлення встановленого законом строку на касаційне оскарження вказаної постанови суду апеляційної інстанції не є поважними.
Відповідно до частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.
Оскільки касаційну скаргу подано після закінчення строку, встановленого для її подання та скаржником не подано належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску ним строку на касаційне оскарження постанови суду апеляційної інстанції, вказані ним підстави поновлення строку визнані судом неповажними то ця касаційна скарга залишається без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Відповідно до частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України у разі, якщо касаційну скаргу оформлено і подано з порушенням вимог, установлених статтею 290 Господарського процесуального кодексу України, цю скаргу необхідно залишити без руху із наданням скаржникові строку для усунення недоліків.
Суд визначає скаржникові спосіб усунення недоліків касаційної скарги, зазначених в цій ухвалі, а саме:
- надати документ на підтвердження сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі (у сумі 314 052,40 грн);
- зазначити інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження, які підтверджені відповідними доказами.
У разі невиконання у встановлений законом строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржникові.
Керуючись статтями 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
УХВАЛИВ:
1. Відмовити у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 925/1219/25.
2. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ЧЕРКАСИШЛЯХБУД-ПЛЮС" на рішення Господарського суду Черкаської області від 11.12.2025 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.05.2026 у справі № 925/1219/25 залишити без руху та надати строк на усунення недоліків протягом десяти днів із дня вручення цієї ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Т. Б. Дроботова
Судді Н. О. Багай
Ю. Я. Чумак