У Х В А Л А
06 жовтня 2026 року
м. Київ
справа № 487/2511/20
провадження № 61-11836ск26
Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Воробйової І. А., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2026 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року,
у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Літвінов Артем Володимирович, про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та скасування державної реєстрації і запису про право власності,
ВСТАНОВИВ:
16 вересня 2026 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» подала до Верховного Суду касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2026 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року, а справу направити на новий розгляд до суду першої або апеляційної інстанції в іншому складі суду.
За змістом абзацу першого частини першої статті 185 і частини другої статті 393 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє ухвалу про залишення цієї скарги без руху.
Касаційна скарга не відповідає вимогам статті 392 ЦПК України щодо її форми та змісту, а тому підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
До касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону (пункт 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України).
Звертаючись до Верховного Суду з касаційною скаргою, заявниця подала клопотання про звільнення її від сплати судового збору, посилаючись на те, що наразі єдиним джерелом її доходу є виплати по безробіттю.
Заявниця зазначає, що законодавцем визначено розмір прожиткового мінімуму, до складу якого не включено витрати особи на захист своїх прав у суді, а така різниця не дає їй можливості сплатити судовий збір. З огляду на її майновий стан та рівень доходу просить звільнити її від сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України «Про судовий збір».
Враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача-фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю (частина перша статті 8 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи та подати докази на підтвердження того, що саме його загальний майновий стан, а не одне із можливих джерел доходів перешкоджав або перешкоджає сплаті судового збору у встановленому законом розмірі.
Верховний Суд зауважує, що обов`язок доведення існування обставин, що свідчать про скрутний майновий стан особи для звільнення, зменшення, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору, покладається саме на особу, яка звертається з відповідним клопотанням. Такими доказами можуть бути, наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо.
На підтвердження свого клопотання заявниця не надала належних та допустимих доказів на підтвердження її майнового стану. За таких обставин підстав для його задоволення немає.
У травні 2020 року ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звернулися до суду з позовом, у якому просили:
- визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за АТ «Дельта Банк», а саме рішення про державну реєстрацію від 17 лютого 2016 року, індексний номер 28298670, та запис про право власності від 11 лютого 2016 року за № 13306832, вчинені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Літвіновим А. В.;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1 , укладений 30 серпня 2017 року між АТ «Дельта Банк» та ОСОБА_5 і посвідчений приватним нотаріусом Горбуровим К. Є.;
- скасувати державну реєстрацію права власності на зазначену квартиру за ОСОБА_5 , здійснену на підставі цього договору, а саме рішення про державну реєстрацію від 30 серпня 2017 року, індексний номер 36836438, та запис про право власності від 30 серпня 2017 року за № 22094276, вчинені приватним нотаріусом Горбуровим К. Є.
У жовтні 2025 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє представник ОСОБА_6 , подала заяву про зміну предмета позову, якою доповнила раніше заявлені вимоги вимогою про витребування на користь позивачів ОСОБА_3 та ОСОБА_2 квартири АДРЕСА_1 від її правонаступників - спадкоємців ОСОБА_5 - ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .
Заявниця оскаржує судові рішення в повному обсязі.
Позовна заява містить три вимоги немайнового характеру - про скасування державної реєстрації і визнання договору недійсним - та вимогу майнового характеру - про витребування майна.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» з 1 січня 2020 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 2 102,00 грн.
Щодо вимог немайнового характеру, то відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що станом на 2020 рік становить 840,80 грн.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (частина третя статті 4 Закону України «Про судовий збір»).
Отже, за подання касаційної скарги за вимоги немайнового характеру судовий збір підлягає сплаті у розмірі 4 035,84 грн (840,80 грн ? 3 ? 200 % ? 0,8).
Щодо вимоги майнового характеру, то відповідно до підпункту 1 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру становить 1 відсоток ціни позову, але не менше ніж 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше ніж 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Із вимогою про витребування майна (квартири) позивачі звернулись у 2025 році. Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено у розмірі 3 028,00 грн.
З урахуванням наведеного судовий збір за подання цієї касаційної скарги в частині майнової вимоги становить 1 % ціни позову (вартості спірного майна) х 200% х 0,8, але не може становити менше 1 211,20 грн, та не більше 15 140,00 грн.
Згідно даних з Єдиного державного реєстру судових рішень рішення судів першої та апеляційної інстанцій відомостей про вартість спірного майна станом на дату звернення до суду (2025 рік) із вказаною вимогою не містять. У касаційній скарзі та доданих до неї документах така інформація теж відсутня. Матеріали справи № 487/2511/20 на час вирішення питання про відкриття касаційного провадження в розпорядженні Верховного Суду відсутні.
Таким чином, заявниці необхідно сплатити судовий збір за майнову вимогу, виходячи з ціни позову та з урахуванням роз`яснень, наведених у цій ухвалі. Також, заявниці необхідно надати суду докази вартості спірного майна станом на дату звернення до суду з відповідною вимогою.
Пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У касаційній скарзі заявниця зазначає, що підставою касаційного оскарження є частина друга статті 389 ЦПК України, однак конкретного пункту цієї норми, передбаченого як підстава касаційного оскарження, не зазначає.
Крім того, як на підстави касаційного оскарження заявниця посилається на пункти 1 та 3 частини третьої статті 411 ЦПК України, зазначаючи, що суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів чи інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас заявниця не зазначає, суд якої інстанції - першої чи апеляційної - не дослідив докази, які саме докази залишилися недослідженими, а також яке саме клопотання суд необґрунтовано відхилив. Отже, наведені посилання не конкретизують передбачених законом підстав касаційного оскарження судових рішень.
Крім того, як на підставу касаційного оскарження заявниця посилається на пункт 7 частини третьої статті 411 ЦПК України, однак чинна редакція зазначеної норми такого пункту не містить.
За таких обставин заявнику необхідно уточнити касаційну скаргу із зазначенням конкретної підстави (підстав) касаційного оскарження, передбаченої (передбачених) частиною другою статті 389 ЦПК України, з відповідним обґрунтуванням.
Також, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, коли така скарга та додані до неї матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих до неї матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
Заявник подала касаційну скаргу в електронній формі за допомогою підсистеми «Електронний суд», однак усупереч наведеним вимогам до касаційної скарги не долучила доказів надсилання її копії разом із копіями доданих до неї документів на адресу ПАТ «Дельта Банк», ОСОБА_4 та приватного нотаріуса Літвінова А. В.
Якщо позов, апеляційна, касаційна скарга подані до суду в електронній формі, позивач, особа, яка подала скаргу, мають подавати до суду заяви по суті справи, клопотання та письмові докази виключно в електронній формі, крім випадків, коли судом буде надано дозвіл на їх подання в паперовій формі (частина дев`ята статті 43 ЦПК України).
Для усунення вказаних в ухвалі недоліків Верховний Суд встановлює десятиденний строк із дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог ухвали Верховний Суд вважатиме касаційну скаргу неподаною та поверне її заявнику.
Виконуючи вимоги ухвали, заяву про усунення недоліків заявник повинен надіслати суду разом із доказами її надсилання всім іншим учасникам справи, як цього вимагають частини сьома - дев`ята статті 43 ЦПК України.
Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК, Верховний Суд,
ПОСТАНОВИВ:
Відмовити в задоволенні клопотання ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору.
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , на рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 22 січня 2026 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 18 серпня 2026 року у справі №487/2511/20 - залишити без руху.
Запропонувати заявнику в строк протягом десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали привести касаційну скаргу у відповідність з вимогами статті 392 Цивільного процесуального кодексу України шляхом усунення вищевказаних недоліків.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга ОСОБА_1 вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя І. А. Воробйова