ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 жовтня 2026 р. Справа № 440/7937/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2026, головуючий суддя І інстанції: Л.М. Петрова, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі №440/7937/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 подала до Полтавського окружного адміністративного суду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, в якій просила суд:
- визнати звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 13.04.2026 року (а також будь-які інші аналогічні звіти відповідача) у частині виконання рішення суду щодо поновлення виплати пенсії за віком з 23.11.2021 року - неналежним;
- визнати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 року у справі № 440/7937/22 у частині зобов`язання поновити виплату пенсії за віком ОСОБА_1 з 23.11.2021 року - невиконаним;
- накласти на керівника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області штраф, передбачений частиною другою статті 382 КАС України, за умисне та триваюче невиконання судового рішення;
- стягнути 50 відсотків суми накланого штрафу на користь позивачки - ОСОБА_1 ;
- встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про повне та фактичне виконання рішення суду шляхом поновлення щомісячної виплати пенсії у належному розмірі.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 заяву повернуто заявнику без розгляду.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 у справі № 440/7937/22, якою повернуто без розгляду заяву ОСОБА_1 від 26.06.2026, подану в порядку статті 382 КАС України та направити матеріали заяви ОСОБА_1 від 26.06.2026 до Полтавського окружного адміністративного суду для продовження розгляду по суті в порядку статей 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник, із посиланням на обставини справи, указує на те, що після постановлення цієї ухвали, отримання листа ГУ ПФУ в Полтавській області від 30.04.2026 та виникнення нових фактичних обставин була подана заява від 26.06.2026, яка є предметом оскаржуваної ухвали від 06.07.2026. Відповідач не надав жодного повного та документально підтвердженого розрахунку, який би пояснював таке урізання моєї виплати. Отже, заява від 26.06.2026 не була формальним повторенням попередньої заяви, а була спрямована на перевірку фактичного виконання судового рішення після виявлення ознак триваючого матеріального правопорушення з боку Полтавського ПФУ. Разом з тим після формального прийняття звітів залишилися обставини, які ставлять під сумнів повне та належне виконання рішення суду. Зокрема, у заяві від 26.06.2026 було зазначено, що після заявленого відповідачем поновлення виплати пенсії її фактичний розмір зменшився з 4710,64 грн. до 1934,00 грн. (тобто у 2,4 раза), а відповідач не надав зрозумілого, повного та документально підтвердженого розрахунку, який би пояснював таке зменшення та підтверджував виконання рішення суду саме в тому обсязі, який визначений рішенням від 09.01.2023. Отже, заява від 26.06.2026 не була формальним повторенням попередньої заяви.
Відзив на апеляційну скаргу від відповідача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв`язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що рішенням суду від 09.01.2023 адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області ( вул. Соборності, буд.66, м. Полтава, Полтавська область, 36014, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - задоволено частково; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо обчислення розміру пенсії ОСОБА_1 без урахування довідки ТОВ "ВАДО" №35 від 09.07.2012 про заробітну плату та довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради від 22.09.2020 №02-04/2/1782-С від 22.09.2020 про заробітну плату за період з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті"; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області зарахувати з 06.01.2021 до страхового стажу ОСОБА_2 період роботи з 08.01.2009 по 29.06.2012 у ТОВ "ВАДО" відповідно до довідки №35 від 09.07.2012 та період роботи з 20.09.1993 по 05 травня 2003 у МПП "Ліберті", відповідно до довідки Архівного відділу виконавчого комітету Кременчуцької міської ради №02-04/2/1782-С від 22.09.2020; визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо припинення виплати ОСОБА_2 пенсії за віком з 23.11.2021; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області поновити виплату пенсії ОСОБА_2 за віком з дати припинення - 23.11.2021; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено; стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 992,40 грн.
20.02.2024 постановою Другого апеляційного адміністративного суду у справі № 440/7937/22 апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, рішення суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 без змін.
Ухвалою суду від 02.05.2024 виправлено описку в рішенні суду від 09.01.2023 у справі № 440/7937/22 шляхом зазначення правильного прізвища позивача " ОСОБА_3 ".
22.12.2025 до суду від позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
Ухвалою суду від 01.01.2026 заяву позивача від 22.12.2025 про встановлення судового контролю у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, встановивши судовий контроль за виконанням рішення від 09.01.2023 у справі 440/7937/22; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області у строк 30 днів з дня отримання копії цієї ухвали подати до Полтавського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі 440/7937/22 з підтверджуючими доказами про його виконання.
02.02.2026 до суду від представника відповідача надійшов звіт про результати виконання рішення суду (документ сформований в системі "Електронний суд" 30.01.2026), в якому просив прийняти звіт.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 20.02.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, встановлено Головному управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області подати звіт про виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22 у строк до двох місяців з відповідними відомостями та підтверджуючими доказами щодо його виконання.
14.04.2026 до суду надійшов новий звіт Головного управління ПФУ в Полтавській області.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 24.04.2026 прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 02.02.2026 та звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 14.04.2026 про виконання рішення суду у справі №440/7937/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.
29.04.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України (про продовження судового контролю за виконанням рішення суду). В обґрунтування заяви про встановлення судового контролю позивач вказує, що боржником не виконано рішення суду, а після поновлення виплат розмір пенсії безпідставно зменшився з 4710,64 грн. до 1934,00 грн.
Ухвалою від 14.05.2026 заяву повернуто без розгляду.
25.05.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за поновленням виплати пенсії.
Ухвалою від 28.05.2026 заяву повернуто без розгляду.
26.06.2026 від ОСОБА_1 надійшла заява в порядку ст.382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за поновленням виплати пенсії.
Повертаючи без розгляду заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 09.01.2023 у справі №440/7937/22, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до ч. 2 ст. 167 КАС України, подана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, оскільки рішення виконано в межах покладених зобов`язань та суд прийняв звіт про виконання рішення суду у справі № 440/7937/22, у зв`язку з чим вважається припиненим судовий контроль, водночас позивач звертається до суду із заявою у порядку ст.382 КАС України про продовження судового контролю.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та ргани місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 129-1 Конституції України передбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Частинами 2, 3 ст. 382-1 КАС України визначено, що за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Встановлений судом строк для подання звіту про виконання судового рішення має бути достатнім для його підготовки. Достатнім є строк, який становить не менше десяти календарних днів з дня отримання суб`єктом владних повноважень відповідної ухвали та не перевищує трьох місяців.
Отже, ч. 1 ст. 382 КАС України передбачено право суду встановити судовий контроль за виконанням рішення суду. Такий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення та розгляду поданого звіту на виконання ухвали суду, а в разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб`єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення (ч. 3 ст. 382-3 КАС України). Одночасно, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними і допустимими доказами.
Так, адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.
У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимим доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишається невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.
Аналогічні висновки містять постанови Верховного Суду від 27.02.2020 по справі №640/3719/18, від 04.03.2020 по справі №539/3406/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 11.06.2020 по справі №640/13988/19 висловлено позицію, відповідно до якої адміністративним процесуальним законодавством регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому, суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати. У разі невиконання судового рішення, позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством про виконавче провадження. При цьому, встановлювати судовий контроль за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду.
Колегія суддів зазначає, що метою застосування до суб`єкта владних повноважень судового контролю за виконанням рішення суду є дисциплінування боржників з метою своєчасного, якісного та належного виконання рішення суду, що набрало законної сили.
Водночас, зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.
Відповідно до частин 1 та 2 ст. 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Європейський Суд з прав людини звертав увагу, що судове та виконавче провадження є першою та другою стадіями у загальному провадженні (рішення у справі "Скордіно проти Італії (Scordino v. Italy)". Таким чином, виконання рішення не відокремлюється від судового розгляду і провадження повинно розглядатися загалом (рішення у справі "Сіка проти Словаччини (Sika v. Slovakia)", № 2132/02, пп. 24-27 від 13.06.2006, пп. 18 рішення у справі "Ліпісвіцька проти України" №11944/05 від 12.05.2011).
Крім того, у рішеннях Європейського Суду з прав людини у справах "Бурдов проти Росії" від 07.05.2002, "Ромашов проти України" від 27.07.2004, "Шаренок проти України" від 22.02.2004 зазначається, що право на судовий захист було б ілюзорним, якби правова система держави дозволяла щоб остаточне зобов`язувальне рішення залишалося бездієвим на шкоду одній із сторін; виконання рішення, винесеного будь-яким судом, має вважатися невід`ємною частиною судового процесу.
Держава несе відповідальність за виконання остаточних рішень, якщо чинники, які затримують чи перешкоджають їх повному й вчасному виконанню, перебувають у межах контролю органів влади (рішення у справі Сокур проти України (Sokur v. Ukraine), №29439/02, від 26.04.2005, та у справі Крищук проти України (Kryshchuk v. Ukraine), №1811/06, від 19.02.2009).
Аналіз зазначених вище рішень Європейського Суду з прав людини свідчить про те, що з метою забезпечення права особи на ефективний судовий захист в адміністративному судочинстві існує інститут судового контролю за виконанням судового рішення. Судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно- правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.
При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до приписів ч. 2 ст. 14 КАС України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.
Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Колегія суддів звертає увагу, що зі змісту заяви про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду вбачається, що позивач фактично не погоджується з розміром перерахованої на виконання рішення суду пенсії та вважає протиправними дії/бездіяльність відповідача щодо виконання рішення суду.
Позивач зазначає, що зокрема, у заяві від 26.06.2026 було зазначено, що після заявленого відповідачем поновлення виплати пенсії її фактичний розмір зменшився з 4710,64 грн. до 1934,00 грн. (тобто у 2,4 раза), а відповідач не надав зрозумілого, повного та документально підтвердженого розрахунку, який би пояснював таке зменшення та підтверджував виконання рішення суду саме в тому обсязі, який визначений рішенням від 09.01.2023.
Як встановлено судовим розглядом, ухвалою суду від 24.04.2026 суд дійшов висновку, що рішення виконано в межах покладених зобов`язань та прийняв звіт про виконання рішення суду у справі № 440/7937/22, у зв`язку з чим вважається припиненим судовий контроль.
Відповідно до ч.1 ст.167 КАС України будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.
Якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду (ч.2 ст.167 КАС України).
З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку, що оскільки ухвалою суду від 24.04.2026 суд прийняв звіт про виконання рішення суду у справі № 440/7937/22, у зв`язку з чим вважається припиненим судовий контроль, що свідчить про виконанння судового рішення в межах покладених зобов`язань, а позивач звернувся до суду із заявою у порядку ст.382 КАС України про продовження судового контролю, подана заява є очевидно безпідставною та необґрунтованою, а тому підлягає повернення заявнику без розгляду.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подавати звіт про виконання судового рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги позивача про наявність правових підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в даній справі, є необґрунтованими.
Доводи апеляційної скарги з наведених вище підстав висновків суду не спростовують.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалене з дотриманням норм процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись статтями 242, 243, 294, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Полтавського окружного адміністративного суду від 06.07.2026 по справі №440/7937/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді О.В. Присяжнюк Л.В. Любчич